Як українці вразили Кримський міст і які його подальші перспективи?

Опора мосту має значну товщину, що ускладнює його миттєве обрушення внаслідок вибуху, тоді як захист об'єкта виявився недостатнім.

Ранком 3 червня Україна здійснила третю атаку на Кримський міст, використавши водяні вибухівки. "Бог любить трійцю, а СБУ завжди завершує свої плани і ніколи не повторюється", - зазначив голова СБУ Василь Малюк, коментуючи напад. Внаслідок цього, окупаційні сили двічі призупиняли рух автомобілів через міст протягом дня, а приблизно о 18:00 російські ЗМІ повідомили про відновлення руху.

Під опорами мосту було закладено 1100 кг вибухівки у тротиловому еквіваленті, і вибух завдав шкоди підпіркам на рівні дна. За інформацією силових структур, стан конструкції є критичним. Експерти вважають, що така будівля не може просто скластися, як картковий будиночок, але це не означає, що вона ще довго витримає і продовжить служити окупантам. Найголовніше – вони знову отримали удар з несподіваного боку. Хоча, насправді, вони цього й очікували, але не змогли його уникнути – прямо в саму щелепу.

Операція тривала кілька місяців під безпосереднім наглядом генерала Малюка, повідомляють у Службі безпеки України. Хоча подробиці залишаються під грифом секретності, аналітики з Defense Express висловлюють припущення, що одним з можливих засобів ураження переправи міг стати дрон "Толока", який має дальність у різних модифікаціях від 1200 до 2000 км та бойову частину вагою від 500 до 5000 кг. Іншою версією є використання підводного дрону "Марічка", анонсованого ще в серпні 2023 року, для доставки вибухівки.

Його максимальний радіус дії становить до 1000 км, а вантажопідйомність сягає 1000 кг. Підводний дрон міг бути змонтований під корпусом судна, що прямувало до російського порту на Азовському морі. В будь-якому випадку, ця унікальна спецоперація завершилася активацією вибухового пристрою о 4:44 ранку, а згодом - ще одного, що змусило російську сторону призупинити рух не лише мостом, а й пасажирськими суднами в бухті Севастополя. "Ви навіть не уявляєте, скільки завдань потрібно виконати, щоб знищити Кримський міст", - з захопленням зазначає військовий експерт, полковник запасу ЗСУ Сергій Грабський.

Це не обов'язково "Марічка", але відзначається факт мінування, зауважує військовий аналітик Павло Нарожний. Найбільш вірогідно, що це був цілеспрямований вибух, тобто використовувався кумулятивний боєприпас. "Який саме - варіантів безліч, - пояснює він. - Головне - здійснити спрямований вибух, що спричинив утворення отвору всередині опори". Коли у жовтні 2022 року сталася детонація фури на мосту, йшлося про 21 тонну вибухівки, нагадує інженер-проєктувальник Дмитро Макогон. Для підводного вибуху потрібно менше вибухівки. "На мосту вибух - це як на долоні, основна енергія підіймається вгору, а у воді вона поширюється інакше, - зазначає він. - Вода не дозволяє вибуховій хвилі розходитися на великі відстані, і більша частина енергії йде на конструкції". Проте зруйнувати опору ззовні дуже важко, визнає інженер. Для контрольованих вибухів проводять точні розрахунки і закладають вибухівку у визначені точки, щоб забезпечити ефективне руйнування. А спецоперації, звичайно, виконуються в абсолютно інших умовах.

Військовий аналітик Олексій Гетьман висловлює думку, що можливо, нещодавня спроба знищити міст не була остаточною, а скоріше тестом для оцінки його захищеності. "Основне, що вдалося наблизитись до мосту із застосуванням підводних дронів, як ненав’язливо зазначила СБУ. Це свідчить про те, що на наступний раз можна буде підійти ще ближче і закласти більше вибухівки," - зауважує він. За його словами, це може бути частиною більш широкої стратегії, схожої на "Павутину", яка передбачає знищення аеродромів і мостів. "Якщо щось не вдалося реалізувати з першого разу, не слід панікувати," - додає експерт. Відомо, що існують шляхи підходу до мосту, і російські сили не змогли перехопити наші засоби ураження, незважаючи на посилені заходи охорони. "Коли ти вже знаєш, як підійти, то кількість гранат не має вирішального значення," - підсумовує він.

"Не можна однозначно стверджувати, що це була невдала спроба, - підкреслює військовий експерт Сергій Грабський. - Навпаки, можливість протестувати вибух і тимчасово зупинити рух на мосту є значним досягненням." Росіяни не можуть собі дозволити тривалу зупинку у русі, тому, навіть ризикуючи життям своїх громадян, вони відновили його, створюючи ілюзію, що все йде за планом. "Хоча їм насправді абсолютно не шкода цих людей, ми, на жаль, піддаємося на цю 'показуху'," - зазначає він.

НЕ ТАК ШКОДА, ЯК ІМІДЖЕВІ ЗБИТКИ

Кримський міст - це символ нахабства окупантів, що до певного моменту діяли безкарно на територіях України. "Зайва конструкція", як висловився очільник ГУР Кирило Буданов. Ніби ще одна штучна нитка, що пов'язує нас з росіянами. І її руйнування матиме колосальне духопідйомне значення для українців. Але міст має, крім символічного, і логістичне значення, каже військовий експерт Павло Нарожний. По ньому вже не возять боєприпаси, паливо, але транспортують особовий склад, їжу, воду, запчастини - те, що не вибухає. "Небезпечні вантажі не возять, бо другий удар по мосту стався за участі вантажівки з паливом і після того вони пів року його ремонтували", - нагадує експерт. "Це був би просто подарунок українським Силам оборони", - каже Грабський.

Після того випадку росіяни переключилися на паромну переправу до Керчі, але отримали ураження дронами і "Нептунами". "Постраждали пороми, що здатні були перевозити кілька залізничних вагонів. Довелося переключитися на залізницю", - розповідає Нарожний. Єдина залізнична артерія, яка сполучає Крим з РФ, проходить через Маріуполь та Мелітополь. Вона теж небезпечна через постійний ризик обстрілів. "Дрони, Himars, артилерія до залізниці дістає - днями був вибух у Мелітополі, коли вони везли паливо в Крим цією єдиною гілкою, - пояснює пан Павло. - Тож все одно міст використовувався для військових вантажів". І удар по ньому має логістичне значення: великі обсяги товарів, якщо руйнування ще себе проявлять і рух доведеться обмежити чи перекрити, доведеться доставляти морем або літаками. Великі обсяги повітрям не доставиш, та й українські дрони їх пильнуватимуть. "Це позначиться і на економіці півострова, на якому ще працює туристичний, аграрний бізнес. Вирощують рис, пшеницю, кукурудзу і якось мають те все вивозити до Росії", - звертає увагу Нарожний.

На думку Сергія Грабського, військова доцільність знищення мосту є надто сумнівною, оскільки його можливості не відповідають потребам російської армії. "Це більше нагадує демонстративний крок, ніж реальну військову необхідність, - підкреслює він. - Ця транспортна артерія вже не є настільки важливою для нас, щоб витрачати великі ресурси (які в нас обмежені) на її знищення". Проте операція СБУ ще раз підтверджує, що Росія не в змозі захистити свої стратегічні об'єкти, і це має ключове значення. "Ми постійно уражаємо найвразливіші цілі в РФ без наслідків, що свідчить про її нездатність забезпечити внутрішню безпеку та стабільність. Будь-яка іскра може викликати вибух, який кремлівський режим не зможе загасити," - впевнений Грабський. Навіть підрозділ Сил оборони, який не спеціалізується на таких акціях (адже підводні підриви не є основною діяльністю СБУ), зміг добратися до добре захищеного мосту. "Як їм це вдалося - сам ламаю голову, хоч і маю відповідні знання," - зазначає Сергій.

ЧАСТКА МОСТУ - ВІДНОВЛЕННЯ В ПЕРЕДЧУТТІ НОВИХ НАПАДІВ

Ця конструкція була спроектована з урахуванням потенційних ризиків та навантажень. "Скажімо так, аби корабель чи крига не знищили опору, вона повинна витримувати такі удари, - зазначає Павло Нарожний. - Навіть якщо поряд відбудеться ядерний вибух, але не буде безпосередньо спрямованим на конструкцію, вона залишиться цілою". Проте наразі в залізобетонній конструкції утворився отвір, через який сталева арматура підлягає швидкій корозії під впливом морської води, адже більше не захищена бетонним покриттям. "Питання лише в тому, коли вона стане несправною через корозію, - вважає військовий експерт. - Я впевнений, що конструкція вже пошкоджена, і просте закриття отвору не вирішить проблему; знадобиться знести цю опору та звести нову. Я абсолютно переконаний, що це призведе до серйозних труднощів". Адже якщо на поверхневий ремонт пішло півроку після обвалу мостового проліту, то на відновлення опори може знадобитися не менше року. Весь цей час рух може бути принаймні обмежений.

Подібні мости мають величезний запас міцності, менш оптимістичний щодо майбутнього переправи Дмитро Макогон. "Згадаймо, скільки часу били по Антонівському мосту і повністю так і не зруйнували його, - аргументує він. - А Керченський міст новіший, кращі, сучасніші матеріали задіяні". Як видно з нечисленних відео і фото наслідків атаки, вибуховою хвилею було пошкоджено навіть дорожнє полотно і огорожу, які знаходяться доволі високо від води, тож сила вибуху була серйозна, робить висновок пан Дмитро. Але товщина опор вимірюється в метрах, зруйнувати їх надскладно.

"В принципі, за певної потужності можна заподіяти серйозну шкоду. Але аж так, щоб міст склався - це дуже і дуже важко", - каже він. Вода додасть руйнівного ефекту, але - за роки, не за кілька днів чи тижнів. "За той час росіяни можуть відновити опору", - говорить Макогон. Потрібні місяці роботи водолазів, або можна встановити спеціальний шпунт навколо опори, огородити її, ніби створюючи котлован. Відкачати воду звідти і отримати доступ до звичних ремонтних робіт.

Це викликає у нас певне розчарування, проте історія ще не завершилась. "Рано чи пізно цей міст зазнає руйнувань", - переконаний Олексій Гетьман. Сергій Грабський також зазначає, як на цю ситуацію відреагував Рефат Чубаров, голова Меджлісу кримськотатарського народу. Він порадив росіянам покинути півострів, поки є така можливість. "Ми все одно відновимо контроль, і для цього зовсім не обов'язково знищувати Керченський міст", - резюмує Грабський.

Тетяна Негода з Києва.