Яким чином буде трансформовано процес бронювання співробітників?

15 листопада уряд України прийняв нову редакцію постанови щодо бронювання співробітників підприємств, що мають критичне значення. Ці зміни були впроваджені після аудиту всіх працівників, які мали бронь. Під час проведення цієї перевірки можливість бронювання працівників була тимчасово призупинена.

Аудит зарезервованих ресурсів тривав близько місяця. В результаті цього процесу чиновники вдосконалили правила бронювання та переглянули критерії визначення критичності підприємств. Які ж ключові зміни були внесені?

Протягом тривалого часу військове керівництво країни стикається з проблемою, пов'язаною з процесом бронювання працівників. Основна мета цього керівництва залишається незмінною вже три роки – забезпечити максимально ефективне комплектування Збройних Сил України.

Піком цього невдоволення стала зустріч урядовців та військових, що відбулася на початку жовтня 2024 року. Як повідомили джерела ЕП в уряді, на цій нараді був присутній президент Володимир Зеленський, який висловив своє обурення щодо інформації про те, що в Україні нібито забронювали 1,5 мільйона осіб.

Згодом джерела ЕП у Кабінеті Міністрів не раз підкреслювали, що наведена цифра є неправильною. За їхніми словами, в Україні було заброньовано максимум близько 1,1 мільйона військовозобов'язаних, а за останніми відомостями, їхня фактична кількість становить трохи більше 850 тисяч.

Незважаючи на це, чиновники отримали вказівку від президента провести перевірку рішень щодо визнання підприємств критично важливими. Це надає компаніям можливість забронювати до 50% своїх працівників, які підлягають військовій службі. Вони також повинні розробити проект змін у системі бронювання.

Перевірку пройшли приблизно 20 тисяч компаній, що мають статус критично важливих. За результатами цієї перевірки бронювання було скасовано для приблизно 3% осіб, що підлягають військовій службі, як повідомили джерела ЕП у Кабінеті Міністрів.

Виявлені у уряді порушення були пов'язані з критеріями критичності підприємств, які бізнес використовував неправомірно. Щоб отримати можливість на бронювання, потрібно було відповідати щонайменше трьом з восьми наступних умов:

Аудит показав, що підприємства найбільше зловживали зарплатним критерієм. Наприклад, компанія могла підвищити розмір винагороди працівникам напередодні визнання критичності, а після отримання цього статусу продовжувати виплачувати нижчі офіційні зарплати (зокрема, сплачуючи частину у конвертах).

Зловживання додатковими критеріями критичності підприємств для територіальних громад також стали досить поширеними. У деяких містах було введено десятки таких критеріїв, що давало можливість резервувати працівників для численних підприємств.

Ще один вид порушень стосувався "роздуття" штатів працівників. Зокрема, цим займалися компанії, які працюють у сфері енергетики, повідомив співрозмовник ЕП в уряді. Відповідно до старого варіанту постанови про бронювання, енергетики мали право бронювати 100% своїх військовозобов'язаних працівників.

У відповідь на виявлені порушення, було затверджено нові критерії критичності та правила бронювання працівників. Відтепер, для визначення критичності підприємств у певних територіальних громадах або секторах економіки, місцеві органи самоврядування та міністерства повинні отримувати узгодження від Міністерства економіки та Міністерства оборони.

Критерії також зазнали змін, зокрема й у частині оплати праці. Раніше для того, щоб вважати зарплату критичною, середній дохід на підприємстві повинен був бути не меншим за середній показник у відповідному регіоні за четвертий квартал 2021 року. Наразі ж вимога полягає в тому, що середня зарплата повинна становити щонайменше 2,5 мінімальної заробітної плати, що еквівалентно 20 тисячам гривень.

Справді, ця норма стосується тільки приватних компаній. Для підприємств державної та комунальної форм власності зарплатний поріг залишився незмінним.

Ключовий аспект. Критерій зарплати є лише умовою, за якою підприємство може бути визнане критичним. У новій постанові уряд заборонив бронювання військовозобов'язаних, чия зарплата нижча за 2,5 мінімальні заробітні плати (20 тисяч гривень). Це частково відображає пропозиції щодо впровадження так званого економічного бронювання, від якого уряд поки що вирішив відмовитися.

Відповідно до нових норм, вимога щодо розміру заробітної плати та відсутність заборгованостей по податках і зборах стануть необхідними умовами для підприємств, що прагнуть отримати статус критично важливих.

Більш того, уряд здійснюватиме щомісячний моніторинг розмірів зарплат заброньованих працівників. Згідно з законопроєктом про суттєве підвищення податків, який був ухвалений Радою 10 жовтня, підприємства зобов'язані щомісяця звітувати про сплату податку на доходи фізичних осіб (ПДФО). Раніше парламентарі зазначали, що ця вимога є необхідною для введення економічного бронювання, проте в підсумку було ухвалено рішення відмовитися від цієї ініціативи.

Уряд також обговорював варіант скасування повної квоти на бронювання для працівників енергетичної сфери, залишивши її виключно для співробітників оборонно-промислового комплексу. Проте, ці зміни не були враховані в остаточній версії постанови.

Нові правила визначення критичності підприємств запрацюють з 1 грудня 2024 року. З цього моменту всі критично важливі підприємства повинні будуть знову підтвердити свій статус, але вже відповідно до нових критеріїв.

Ця вимога поширюється на всі компанії, незалежно від того, коли вони останній раз підтверджували свій критичний статус або до якого терміну він чинний. Підприємствам надається три місяці для виконання цієї умови, до 28 лютого 2025 року.

На практиці це означає, що співробітники залишатимуться під охороною до завершення лютого наступного року. Однак, у разі якщо компанія не зможе довести свою важливість відповідно до нових вимог, працівники втрачатимуть цю охорону вже з 1 березня 2025 року.