Наша національна свобода та незалежність нині лежить на плечах тих, хто тримає лінію бойового зіткнення і щодня відчуває на собі дію ворожих БПЛА та FPV.
Конфлікт дронів і систем протидії їм — це захоплююча еволюція, що відбувається прямо перед нашими очима. Будучи в центрі найзначнішого військового протистояння за останні вісім десятиліть, Україна певним чином формує глобальні тенденції у сфері оборони. Водночас країна вимушена передбачати новітні стратегії, які використовує супротивник у своїх безпілотних атаках.
Зараз багато говорять про появу на фронті дронів на оптоволокні, про штучний інтелект та подібні речі. Та я пропоную зосередитися на тому, що реально вплине на фронт в прийдешньому 2025 році. Принаймні, якщо спиратися на висновки та прогнози спеціалістів, які безпосередньо на лінії зіткнення вивчають ситуацію для швидкої своєчасної реакції.
Слід дивитися на речі реалістично: в найближчому майбутньому Росія, ймовірно, зосередиться на кількості ударних засобів, а не на їхній якості. В умовах бойових дій на лінії фронту, з усіх дронів, які використовує противник, FPV-дрони та інші апарати для скидання вантажів складають лише близько 1%. Це означає, що хоча ця загроза й зростає, вона не змінює загальної ситуації. FPV-дрони, які використовують оптоволоконні технології, демонструють хороші результати на відкритих територіях і здебільшого застосовуються для засідок на дорогах або під час штурмів маленьких населених пунктів. Проте в лісистих районах та на складних рельєфах їхня ефективність є обмеженою.
Суть функціонування оптоволоконного дрона можна порівняти з точним вистрілом з танка. Наразі їхнє використання помітно активізувалося на Курському напрямку. Однак, навіть у цьому регіоні, вони не складають значної частки в порівнянні з уже звичними дронами-камікадзе.
Звичайно, це не є підставою для ігнорування цього типу загрози. Українські фахівці активно працюють над методами боротьби, зокрема, застосовуючи лазерні технології. Проте чи можуть дрони на основі оптоволокна стати каталізатором для радикальних змін у системах протиповітряної оборони протягом найближчого року? Можливість цього є вкрай низькою.
У 2025 році поступово посилиться ризик застосування безпілотників, оснащених штучним інтелектом. Однак на реалізацію цього процесу знадобиться не менше двох років. Вже існують дрони, які здатні самостійно розпізнавати, націлюватися та знищувати об'єкти. Але їхня кількість в загальному обсязі залишається обмеженою, зокрема через високу вартість та питання ефективності.
Впродовж найближчих двох років ми не зможемо спостерігати за масовою появою відносно недорогих і ефективних дронів з вдосконаленим штучним інтелектом. Проте, до цього часу українські системи радіоелектронної боротьби (РЕБ) вже будуть готові до використання на полі бою. Вони відрізнятимуться потужністю, але при цьому будуть компактнішими та вимагатимуть менше обсягу для зарядних пристроїв, ніж їхні попередники.
Наприклад, вже сьогодні доступні засоби протидії, що мають купол радіусом від 1 до 2 км та направлену антену з діапазоном дії до 5-10 км, які одночасно функціонують разом із системами виявлення. Водночас ці технології характеризуються низьким споживанням енергії, що дозволяє їм, по-перше, працювати значно довше, а по-друге, діяти без ризику бути виявленими, оскільки їхня потужність значно нижча, ніж у тих, що використовуються на передовій.
Таким чином, можна з упевненістю стверджувати, що до 2025 року такі технології зможуть перекрити значну частину лінії фронту. Крім того, наявність потужних систем детекції в поєднанні з цими засобами дозволить виявляти дорогі та високотехнологічні дрони на великій відстані, надаючи військовим можливість своєчасно розробити стратегію для їх нейтралізації.
Ширше використання технологій та засобів, які дають змогу визначати всі загрози на полі бою та вдало й завчасно підготувати протидію, сприятимуть, перш за все, більш ефективному захисту та збереженню життя бійців. Саме тому майбутнє - за розвитком комплексних рішень засобів РЕР та тактичних засобів РЕБ.
Також очікується масове запровадження автоматичної системи ситуативної обізнаності. Яка доповідатиме оператору про загрозу ще здалеку та дозволить йому мати час для вирішення, якими засобами краще здійснити подавлення -- радіозавадами чи старим добрим фізичним знищенням.
Значна частина фронту буде прикрита РЕБ-системами зі складними алгоритмами, які споживатимуть менше енергії й працюватимуть одночасно та злагоджено із системами детекції. Вони замінять істотну частину сьогоднішніх систем, що працюють за принципом "білого шуму".
З'являться на ринку системи з дистанційним управлінням, які суттєво знизять ризики для фахівців з радіоелектронної боротьби, адже такі системи зможуть активуватися та функціонувати без необхідності присутності оператора поруч.
На внутрішньому українському ринку очікується кілька концептуально нових засобів, які наразі не мають повних аналогів не тільки у нас, але й у світі.
На сьогоднішній день існує значна потреба в радарах, яку ми частково задовольняємо, імпортуючи їх з інших країн. Однак наші фахівці в сфері військових технологій також займаються розробкою власних радарів. Я впевнений, що в 2025 році ми зможемо побачити нові функціональні рішення українського виробництва.
Зросте вплив України на світову міл-тек спільноту у сфері антидронового захисту та радіоелектронних систем розвідки. Європа в цій галузі технологічно (за рідкісним виключенням) все ще живе поняттями 2020 року. Це не дивно, адже у них немає такої гострої потреби в радіозахисті, як у нас -- відповідно, немає запитів і на виробництво та впровадження технологій такого рівня. Не кажучи вже про можливості тестування цих технологій безпосередньо в бойових умовах та про негайне отримання маси прямої статистики.
Коли українські виробники міл-теку отримають можливість експорту, що цілком ймовірно станеться у 2025 році, вони стануть надзвичайно привабливими для багатьох країн. Це стосується не лише західних держав, які раніше ставилися до нас з певною недовірою, але вже починають визнати нас рівноправними і перспективними партнерами. Також це стосується країн, що розвиваються, таких як Південна Америка, Азія та Африка. Ці ринки, які Україна втратила за роки незалежності через вплив Росії, тепер можуть бути повернуті, адже вони представляють собою великі можливості для експорту. Разом з іноземними контрактами в нашу країну прийдуть значні інвестиції. І ці кошти не будуть гуманітарною чи військовою допомогою, а стануть важливими інвестиційними вливами, які вкрай необхідні для розвитку української економіки.
Однак ця перспектива не стосується найближчого року. Навіть якщо у 2025 році експорт буде відновлено, для належної організації всіх процесів нам буде потрібно щонайменше 2-3 роки: спочатку проведемо переговори, потім займемося тестуванням, і лише після цього з’явиться реальна можливість укладення контрактів.
Якщо ж дивитися ще далі у майбутнє, можна прогнозувати, що українські РЕБи та РЕРи будуть ще й літати. Зараз це здається фантазіями рівня зоряних війн, але насправді це те, що вже сьогодні потихеньку тестується в українських лабораторіях.
Отже, незалежно від тих випробувань, які може принести 2025 рік, можу впевнено стверджувати, що українські спеціалісти в сфері РЕБ та РЕР вже вивчили та підготувалися до них ще наприкінці 2023 року. У ситуації загальної війни з небезпечним супротивником лише проактивний підхід і безперервне вдосконалення можуть дати нам можливість зберегти свої позиції.
Якщо світ не готовий подарувати нам чорного лебедя для досягнення перемоги, ми самі навчимося перетворюватися на цього лебедя. Принаймні, ми доручимо цю задачу нашим відділам прогнозування та розробки.
#Європа #Росія #Україна #Експорт #Безпілотний літальний апарат #Штучний інтелект #Збройний конфлікт #Азія #Танк #Курськ #Третій світ #Радар. #Енергія #Електронна війна #Історія #Африка #Південна Америка #Пейзаж #Дрон #Розвідка сигналів #Засада. #Оптичне волокно #Антена (радіо) #Лазер #Функція (математика) #Білий шум #Прогнозування
