Який фінансовий план чекає на Україну у 2025 році: фінальна версія.

При доопрацюванні проєкту держкошторису його видаткову частину суттєво збільшили

Верховна Рада ухвалила доопрацьований законопроект №12000 "Про Державний бюджет України на 2025 рік" у другому читанні та в цілому, отримавши 257 голосів. Таким чином, бюджет країни на наступний рік затверджено. Заплановані бюджетні видатки складають 3,94 трлн грн, а доходи — 2,3 трлн грн (з них 2,05 трлн грн із загального фонду). Для покриття дефіциту уряд сподівається на міжнародну фінансову допомогу, оцінюючи зовнішнє фінансування у щонайменше $38,4 млрд. Давайте розглянемо, які зміни були внесені до документа між першим та другим читаннями.

ДРУГЕ ОБГОВОРЕННЯ БЮДЖЕТУ-2025: ЯКІ ІДЕЇ ВИРІШИВ ПРЕДСТАВИТИ УРЯД

Основною зміною, яку уряд вніс під час підготовки основного фінансового документа України до другого читання, стало збільшення видаткової частини на 66 мільярдів гривень. Значну частину цих коштів буде отримано шляхом перенаправлення ресурсів з Дорожнього фонду, яке складе 43,2 млрд грн, до загального фонду державного бюджету, що було рекомендовано парламентарями під час обговорення бюджетного законопроєкту на першому читанні. В результаті, видатки загального фонду зросли до 3,6 трлн грн.

На що ж піде додаткове фінансування?

Хоча сума не є надто великою, проте вона стане важливим додатковим ресурсом для підвищення обороноздатності. Було виділено 1 мільярд гривень на розвиток озброєння та військової техніки для Міністерства оборони та Головного управління розвідки. Крім того, закладено 500 мільйонів гривень для зменшення вартості кредитів підприємствам оборонно-промислового комплексу. Водночас фінансування Генеральної прокуратури зменшено на 1,2 мільярда гривень, що стало наслідком дій прокурорів з обмеженими можливостями.

У наступному році країна виділить 26,3% свого ВВП на потреби безпеки та оборони, що призведе до зростання відповідних витрат до 2,23 трлн грн. Це на 47,6 млрд грн більше у порівнянні з оновленим бюджетом на 2024 рік. Зокрема, витрати на озброєння та військову техніку збільшаться до 739 млрд грн, що на 34,1 млрд грн перевищує цьогорічні показники.

Наступного року пропонується суттєво збільшити фінансування пріоритетних публічних інвестицій, видатки на які зростуть з 25 млрд грн до 36,4 млрд грн. Щодо напрямів, то 11,8 млрд грн піде на втілення проєктів в освітній галузі, 8 млрд грн - для покращення водопостачання, 6 млрд - на соціальний захист, 5,6 млрд грн - на охорону здоров'я, 4,4 млрд грн - на транспорт. Ще 502 млн грн використають для поліпшення державного управління, 70 млн грн - на проєкти у галузі культури, зокрема на будівництво укриттів для мистецьких закладів.

Крім того, Міністерство культури та стратегічних комунікацій отримає додаткові 488,4 мільйона гривень, з яких 200 мільйонів будуть спрямовані на реалізацію проєктів у сфері стратегічних комунікацій та популяризації позитивного іміджу України на міжнародній арені. Окремо, 150 мільйонів гривень буде виділено для підтримки діяльності Агенції єдності українців під егідою Міністерства економіки. У той же день, у своєму зверненні до Верховної Ради, Президент Володимир Зеленський оголосив про створення Міністерства обʼєднання України. Отже, існує ймовірність, що незабаром парламенту знадобиться приймати рішення щодо перерозподілу бюджетних коштів для новоствореного органу.

Також варто зазначити, що, попри ліквідацію окремого Дорожнього фонду, в бюджеті запланували 12,5 мільярдів гривень на підтримку та ремонт автомобільних шляхів.

Наступного року збільшать й фінансування державної програми "єВідновлення": 3 млрд грн передбачили на компенсації за знищене житло, ще 1 млрд - для компенсаційних виплат за пошкоджене майно. 1 млрд грн окремо спрямують на відновлювальні роботи у Харкові (пріоритет - відбудова зруйнованих ворогом об'єктів житлово-комунальної сфери).

Крім того, в наступному році планується виділити 1 млрд грн на потреби Державного фонду регіонального розвитку. Ці кошти будуть спрямовані на підтримку важливих інвестиційних проектів.

Загалом наступного року ресурс загального фонду місцевих бюджетів зросте на 15% порівняно з 2024-им - з 285,1 млрд грн до 327,7 млрд грн. Приріст забезпечать збільшення надходжень від ПДФО (з 235,4 млрд до 280,9 млрд грн), та додаткова дотація загальним обсягом 36,5 млрд грн (на чверть більше, ніж цього року), зокрема для підтримки деокупованих територій. Базова дотація підвищиться на понад 15% - до 25,5 млрд грн.

На підтримку аграрної галузі заплановано виділити ще 1 млрд грн, які будуть спрямовані на підтримку тваринництва та переробку сільськогосподарської продукції.

Уряд виділить ще 12 мільярдів гривень для запровадження підвищення зарплат для вчителів. Нещодавно було ухвалено рішення про додаткові щомісячні виплати українським педагогам. Починаючи з 1 січня 2025 року, вчителі закладів державної та комунальної форм власності отримуватимуть додаткові 1000 гривень після сплати податків (1300 гривень до оподаткування), а з 1 вересня ця сума зросте до 2000 гривень "чистими" (2600 гривень до оподаткування).

Міністерство охорони здоров'я отримає додаткові 646 мільйонів гривень, з яких 500 мільйонів планується виділити на програму компенсації витрат на лікарські засоби для лікування серцево-судинних і неврологічних хвороб.

Бюджетні витрати Міністерства соціальної політики зросли більш ніж на 1,4 мільярда гривень, зокрема:

Понад 1 мільярд гривень буде виділено на підтримку внутрішньо переміщених осіб.

+102,2 млн грн - на оплату хмарних ресурсів для цифрових технологій;

+328,6 млн грн - для забезпечення денного догляду дітей з інвалідністю.

Таким чином, остаточним варіантом бюджетного документа на соціальний захист громадян загалом передбачено 420,9 млрд грн (трансферти до Пенсійного фонду - 236,9 млрд грн, виплати пільг і субсидій - 42,3 млрд грн, додаткові кошти на соціальні програми в межах публічних інвестицій - 1,1 млрд грн).

У березні наступного року заплановано проведення традиційної індексації пенсій, що враховуватиме рівень інфляції. Проте основні соціальні показники, такі як мінімальна заробітна плата та прожитковий мінімум, залишаться без змін у наступному році, відповідно до початкових положень бюджетного законопроєкту.

Також на наступний рік передбачено впровадження пенсійної реформи в частині виплат спеціальних пенсій. Про конкретні цифри та механізми наразі не йдеться, Кабінет міністрів має підготувати необхідні рішення до 1 липня. Вочевидь, питання доведеться унормувати через внесення змін до законодавства - адже йдеться про погіршення фінансового становища частини громадян - власне, тих, хто отримує великі пенсійні виплати, так звані "спецпенсії". Як варіант - впровадження понижувального коефіцієнту для пенсійних виплат, розмір яких перевищує 23 610 грн на місяць.

Аналіз законопроекту про бюджет: поліпшення від депутатів.

Свої пропозиції при підготовці проєкту держкошторису-2025 до другого читання вніс Бюджетний комітет парламенту. Поміж запропонованих змін - спрямування 90 млрд грн ($2 млрд) залучених у Великобританії кредитних коштів на покриття військових видатків, передовсім - на закупівлю зброї.

Пропонується, щоб 4% податку на доходи фізичних осіб (окрім військового) залишалися у місцевих громадах для покриття витрат на комунальні послуги та енергетичні ресурси. У зв'язку з цим, планується скасувати субвенцію для обласних бюджетів, яка призначена для компенсації різниці в тарифах, що становить 12,2 млрд грн. Громадам, розташованим поряд з фронтом, надано можливість не перераховувати реверс до державного бюджету, загальна сума якого складає 593 млн грн.

Поміж інших врахованих пропозицій - надання 128 млн грн Укрзалізниці для співфінансування європейського проєкту розвитку залізничної інфраструктури. У Бюджетному комітеті пояснили, що співфінансування - це обов'язкова умова надання європейських коштів, тож якщо хочемо мати відповідну підтримку з боку міжнародних партнерів, таких додаткових бюджетних витрат не уникнути.

Національна академія наук отримує додаткові 277,1 мільйона гривень, які в основному призначені для проведення досліджень у військовій сфері.

Крім цього, депутати відхилили ініціативу Уряду, яка передбачала тимчасове дозволення політичним партіям купувати військові облігації внутрішньої державної позики (ОВДП). Відповідно до чинного законодавства, політичні партії є неприбутковими організаціями. Єдиним винятком є прибуток від розміщення коштів на депозитах, проте цей термін не може перевищувати одного року з моменту отримання коштів з державного бюджету. Інші способи отримання доходів для політичних сил не розглядаються.

І, зрештою, одним із найрезонансніших рішень комітету стало виключення із бюджетного законопроєкту норми про зобов'язання медичних установ із 1 березня наступного року тримати гроші лише на рахунках в Держказначействі. Перед тим відповідна пропозиція Уряду викликала негативну реакцію професійної спільноти. Ключовий аргумент - імовірні негативні наслідки для автономності лікарень, здійснення термінових закупівель та виплати заробітних плат. Мовляв, лікарні ризикують втратити можливість самостійно планувати витрати, розраховуватися з постачальниками й персоналом та тримати кошти в державних банках. Адже доводилося б погоджувати з казначейством кожну закупівлю, виплату зарплат чи закупівлю розхідних матеріалів, що затягне процеси на місяці. Тому лікарська та пацієнтська спільноти листом звернулися до Бюджетного комітету з проханням не підтримувати таку норму. Депутати, зрештою, погодилися з такими доводами.

ПЕРСПЕКТИВИ БЮДЖЕТНОГО ВИКОНАННЯ: ПРОБЛЕМИ І МОДЕЛІ РИЗИКУ

Серед помітних проблем, що стосуються бюджету на 2025 рік, експерти акцентують увагу на залежності величезних фінансових надходжень від реалізації нещодавно ухваленого податкового законопроєкту №11416-д. Під час представлення в парламенті бюджету, підготовленого до другого читання, Міністр фінансів Сергій Марченко зазначив, що прогнозується отримання 141 млрд грн завдяки запланованому підвищенню податкових ставок. Ця сума дійсно вражає, тому немає жодних сумнівів, що президент підпише податковий законопроєкт. Проте затримка в його реалізації викликає певні питання.

Парламентарі також висловлюють занепокоєння щодо невизначеності фінансування ряду соціальних ініціатив уряду, зокрема "Національного кешбеку" та "зимової єПідтримки". Згідно з інформацією Міністерства економіки, у цьому році планується виділити 5 млрд грн на виплату "1000 грн кожному". Ці кошти будуть отримані шляхом переспрямування з нездійснених програм. Для наступного року передбачена потреба в 10 млрд грн, які планують взяти з Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування. Водночас у бюджеті відсутнє окреме фінансування для цих цілей. За оцінками економістів, реальна потреба у фінансуванні може бути значно більшою.

Існують певні побоювання щодо можливості залучення необхідного фінансування через внутрішні запозичення, зокрема, шляхом реалізації облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) Міністерством фінансів. На думку деяких експертів, потенціал для інвестування в ці цінні папери з боку банків, підприємств та населення майже вичерпано. Проте на практиці спостерігається зворотна тенденція: інтерес як фізичних, так і юридичних осіб до державних облігацій продовжує зростати. Згідно з інформацією Міністерства фінансів, з початку 2024 року обсяги позик, наданих громадянами та бізнесом державі, зросли на 45,5 млрд грн. Зокрема, фізичні особи, станом на 1 листопада, збільшили свої інвестиції в ОВДП на 17,3 млрд грн, довівши загальний обсяг до 70,5 млрд грн, тоді як юридичні особи додали 28,2 млрд грн, досягнувши 167,1 млрд грн.

"З початку повномасштабної війни ОВДП стали одним з основних джерел фінансування Державного бюджету України, поступаючись лише міжнародній фінансовій підтримці. Загалом з лютого 2022 року через випуск ОВДП до державного бюджету залучено 1,36 трлн грн (36,8 млрд доларів США) в еквіваленті", - деталізували в Мінфіні.

В Міністерстві фінансів сподіваються, що суттєвих проблем при виконанні бюджету-2025 вдасться уникнути. Адже там переконані, що попри складні обставини, в яких країні доводиться жити вже майже три роки, та непрогнозованість подальших дій ворога, документ доволі реалістичний.

"Прийняття Державного бюджету на 2025 рік є ретельно продуманим стратегічним кроком, заснованим на ясних пріоритетах: оборона країни, підтримка населення та відновлення економіки. Особливо важливо, що бюджет розроблений із врахуванням актуальних потреб, з акцентом на забезпечення довгострокової стійкості та зміцнення економічної стабільності в умовах викликів, пов'язаних із війною," - підкреслив Сергій Марченко під час свого виступу в парламенті.