На порозі нових обіймів з Китаєм і Росією? Які наслідки тарифів Трампа чекають Індію?

Трамп боїться митної (і не тільки) війни з Китаєм, Путіну залишає пряники, а от Індії - пропонується митний батіг. Та як саме вплине така політика на індійську економіку, адже відмовлятися від російської нафти Моді, схоже, не збирається. Навпаки - у цьому протистоянні на Трампа може чекати прикрий сюрприз. Який саме?

У загальному підсумку, мій прогноз стосовно Індії поки що підтверджується. Політичні еліти, які дотримуються суверенітету, не реагують на тиск у формі мит, тому тут важливо використовувати не примус, а заохочення. Слід впроваджувати стимулюючі заходи замість заборон. Необхідно розвивати девелоперські проекти, а не запроваджувати обмежувальні мита.

Та чи здатні США на глобальні девелоперські проєкти в 21 столітті в інших країнах? Велике питання. Індійські державні НПЗ відновили закупівлю російської нафти. Але це не найстрашніше.

Набагато небезпечніше, якщо Індія хитнеться у бік Китаю та РФ. Моді їде на саміт ШОС. А ШОС - це євразійський синоцентричний проєкт. Там буде і Путін. Дуже небезпечне зближення Пекіна, Москви та Делі. Якщо виникне геополітичний баланс між Індією, Китаєм і РФ - це вирішить історичну долю Євразії. І це буде геополітична катастрофа для США в Індо-Тихоокеанському регіоні.

У цей час Моді підготував свою версію "відповіді Чемберлену", яка була перекреслена, на користь Трампа. Він представив свій план економічної реакції на кризу. Моді реалізує реформи у внутрішній економіці, діючи так, як я б вчинив. Основна мета полягає в стимулюванні платоспроможного попиту всередині країни шляхом зниження індійського аналога податку на додану вартість - GST на розкішні товари та преміум автомобілі.

Планується дві ставки податку: 5% та 18%. Компенсатори шукатимуть там, де їх і треба знаходити і там, де їх шукаю я у своїх статтях - у сфері бізнесів із високим рівнем рентабельності. Це алкоголь, гральний бізнес, фінансовий сектор. Наприклад, підвищення ПДВ на продажі лакшері товарів та елітних авто.

Лише у нас існує єдиний рівень ПДВ на хліб, комунальні послуги та дорогі сумки вартістю сотні тисяч гривень, а також на автомобілі, що коштують сотні тисяч доларів. У системі, яка прагне бодай до мінімальної справедливості, передбачено підвищений ПДВ на розкішні товари. Окрім зниження ПДВ, Моді також розглядає варіант зменшення податку на прибуток, що є вкрай актуальним рішенням.

У випадках, коли виникають складні кризові обставини, зменшення податків на працю може стати ефективним рішенням. Це допоможе знизити рівень безробіття та зменшити державні витрати на підтримку безробітних. Основний принцип моді-економіки є досить зрозумілим: обирай індійські товари, подібно до того, як колись закликав Рейган купувати американське. Ще одне відоме висловлювання, пов'язане з "рейганомікою", звучить так: "кожен долар повинен бути витрачений на американські продукти".

У ринку з 1,5 мільярда споживачів ці інструменти демонструють навіть кращі результати, ніж у багатьох інших країнах. Це дивно, але незважаючи на мита в 50% на товари з Індії, фондовий ринок країни продовжує зростати, а рейтингове агентство S&P вперше за 18 років підвищило суверенний рейтинг Індії. Податковий план уряду Моді забезпечить надходження в 2,4 трильйона рупій на внутрішній ринок і сприятиме збільшенню темпів зростання ВВП на 0,7 відсоткового пункту.

Слід зазначити, що Індія в останні роки демонструє вражаюче зростання на рівні 5-8% щорічно. Чи зроблять США стратегічну помилку, відштовхнувши Індію в бік Китаю та Росії, покаже найближче майбутнє. Цікаво, що Індія не завжди мала напружені відносини з Китаєм. У період правління Неру та Мао обидві країни розглядали можливість співпраці в рамках концепції "двох вершин" на євразійському континенті, що передбачала їх близькість.

У світі альпінізму кожен прагне досягти вершини Евересту. У геополітичному контексті ж увага зосереджена на Китаї. Однак, як зазначають експерти, підйом на К-2 вважається значно більш складним завданням, ніж підкорення Евересту, незважаючи на те, що ця вершина є нижчою. Індія в даному випадку виступає як К-2 сучасної геополітики, представляючи собою хіндутву, концепцію "індійськості" та економічний націоналізм.