Навесні цього року запрацював закон "Про статус Засновника сучасної держави Україна - народного депутата". Він надається народним депутатам Верховної Ради Української РСР 12-го скликання (яка згодом стала Верховною Радою України 1-го скликання), котрі 24 серпня 1991 року проголосували за Акт проголошення незалежності України.
У зв'язку з цим в Українському кризовому медіа-центрі відбувся круглий стіл на тему "35 років сучасної України: досягнення та виклики на шляху відновлення національної державності - оцінки Засновників". У заході взяли участь: Президент Товариства Засновників сучасної держави України Іван Заєць; доцент НаУКМА, заступник Голови Рахункової палати у 1997-2005 роках, перший обраний міський голова Житомира Віталій Мельничук; Прем'єр-міністр України у 2001-2002 роках та Секретар РНБО України (2005-2006) Анатолій Кінах, який також є Президентом Українського союзу промисловців і підприємців; доктор юридичних наук, професор, віце-президент Академії правових наук України Олександр Бандурка; Надзвичайний і Повноважний Посол України, дійсний член Академії будівництва України Анатолій Дронь; колишній директор Українського Національного Інформаційного Агентства Михайло Батіг; а також доктор економічних наук, провідний науковий співробітник Інституту аграрної економіки НААН України Василь Рябоконь.
Модератор зустрічі, Надзвичайний та Повноважний Посол, голова правління УКМЦ Валерій Чалий відмітив, що тим самим Україна обрала шлях, яким пішли багато країн. Наприклад, у США засновниками називають тих, хто ухвалив Декларацію про незалежність країни. Тому і народних депутатів Верховної Ради першого скликання доречно вважати засновниками сучасної української держави.
"Сьогодні Україні дуже потрібен цей зв'язок часів, потрібен досвід людей, які не тільки стояли у витоків сучасної держави України, а і продовжують це робити протягом всіх цих 35 років, відстоюючи цю позицію", - сказав він.
Дорогим досвідом для нації назвав діяльність обранців першого скликання Іван Заєць.
"Наріжними каміннями нашого державотворчого процесу є ухвалення Декларації про Державний Суверенітет України, Акту проголошення Незалежності України, результати референдуму 1 грудня 1991 року на підтвердження Акту проголошення Незалежності України. Інститут засновників сучасної держави Україна персоніфікує оцей зв'язок, і показує, що українська держава не постала з якоїсь там ласки Москви, а підсвічує боротьбу українців впродовж століть за свою волю", - підкреслив Президент Товариства Засновників сучасної держави Україна.
Зі слів Віталія Мельничука, ідея створення такого інституту народилась у 2023 році, коли в Україну приїхала делегація сигнаторів Литви, Латвії та Естонії.
"Тоді зацікавило, як в них це працює, і це справило дуже велике враження на мене. Ми бачимо, наскільки в цій же Литві міцний дух національного відродження. Виявилося, що це виникло не на голому місці, а і завдяки тій великій роботі, яку роблять ці люди. І я побачив те, що в нас такого немає, а мало б бути. Після цього порадився з моїми колегами. Зрештою в травні 2024 року ми створили організаційний комітет з формування об'єднання "24 серпня", яке мало об'єднати народних депутатів першого скликання", - розповів народний депутат.
Анатолій Кінах підняв питання економічного суверенітету. Він вважає, що ідеалістичні погляди засновників, на жаль, призвели до того, що цей аспект був відсунений на другий план.
"Ми не усвідомлювали, що нам бракує практичного досвіду та усвідомлення складності світу і геополітики, де існують подвійні стандарти. Завжди слід пам’ятати, що кожна незалежна країна перш за все повинна захищати свої національні інтереси. У чесній конкурентній боротьбі перемогу здобувають лише ті держави, де суспільство є згуртованим, і є чітке розуміння національної ідеї, стратегії розвитку, а також того, якого місця у світі ми прагнемо досягти", - підкреслив він.
Олександр Бандурка зосередився на безпекових викликах, з якими треба сьогодні боротись: "Треба владі, народу, політичним партіям і нашому об'єднанню "24 серпня" працювати над створенням тієї згуртованості, яка була на початку війни".
Михайло Батіг вніс цікаве уточнення, охарактеризувавши цю Верховну Раду як парламент 12-го скликання.
"Нас обирали люди у березні 1990 року до Верховної Ради Української Радянської Соціалістичної Республіки. Коли 1 грудня народ України проголосував на референдумі, і на карті Європи народилася нова держава Україна, і юридично, бездоганно, коректно, і політично треба було розпустити наш парламент. Ми самі це мали зробити і провести на початку 1992 року вибори нового парламенту нової України... Тепер уявіть собі, будь ласка, якби це сталось, чи прорвався би хтось з комуністів до Верховної Ради при тому загальному суспільному настрої, атмосфері нової держави, незалежності. Тоді б прем'єр-міністр не питав би, яку державу нам будувати? Очевидно, і питання ядерного озброєння в новому парламенті стояло б зовсім по-іншому", - припустив Михайло Батіг.
Василь Рябоконь рекомендує в нинішніх умовах звернутися до тієї єдності, яку демонструвала Верховна Рада 35 років назад.
"Ми провели безліч обговорень, але коли справа дійшла до проголошення Акту Незалежності, усі одностайно і з ентузіазмом висловили свої голоси. Це підтверджує, що в той момент нашою основною метою була Україна. Ми прагнули зробити все можливе для її свободи та незалежності, і нам це вдалося. Зараз важливо, щоб суспільство було єдиним під час війни. Без єдності не буде прогресу. Народ вірить у перемогу та прагне до неї, але необхідно об'єднати всіх, щоб усі рухалися до спільної мети та чіткої цілі," - підкреслив провідний науковий співробітник Інституту аграрної економіки НААН.
Обговорюючи той період, Валерій Чалий зазначив, що поза межами парламенту було безліч людей, які завдяки своєму ентузіазму, впливу та готовності жертвувати собою могли б вважатися рівноцінними засновниками.
"Це і журналісти, і українські патріоти, письменники, ті, хто відстоював право українців на свою мову, на свою віру. Їх не треба забувати. Величезний їх список. Хтось увіковічений в монументах, хтось в книгах, хтось в списках на стелах, але давайте не будемо і про них забувати", - додав голова правління Українського кризового медіа-центру.
#Литва #референдум #Європа #Економіка #Україна #Народний депутат України #Верховна Рада #Президент України #Москва #Озброєння #Суспільство #Парламент #Латвія #Естонія #Міський голова #Прем'єр-міністр України #Суверенітет #Нація #Житомир #Доктор наук #Старший науковий співробітник #Національна академія правових наук України #Анатолій Кінах #Заєць Іван Олександрович #Секретар Ради національної безпеки і оборони України #Валерій Чалий (дипломат) #Національний університет «Києво-Могилянська академія» #Викладач #Медіацентр з питань кризи в Україні #Декларація незалежності України #Верховна Рада України I скликання
