Розширення повноважень, управлінська координація з боку уряду, а не Міністерства культури. Спостереження за діяльністю Держкомтелерадіо у другій половині 2025 року.

#Політика

На кінець другого півріччя 2025 року штатний склад Держкомтелерадіо становить 83 одиниці, і ця цифра залишається стабільною після передачі Мінкультом певних повноважень, бюджетних програм та підприємств. В реальності ж працює лише 73 особи, з яких двоє є державними службовцями, які служать у Збройних Силах України. В Комітеті вже тривалий час залишається вакантною посада заступника голови з питань цифрового розвитку, трансформацій та цифровізації. "Оклад у 12 000 гривень не дозволяє залучити висококваліфікованих і досвідчених фахівців у сфері інформаційних технологій та кібербезпеки. З розширенням повноважень потреба в таких спеціалістах значно зростає," - зазначив у коментарі для "Детектора медіа" голова Держкомтелерадіо Олег Наливайко.

Держкомтелерадіо у другому півріччі 2025 року продовжував координувати та контролювати виконання підприємствами, які входять до сфери його управління, визначених урядом завдань, та надавав інформацію Мінекономіки. Зокрема про надання послуг телерадіомовлення і поліграфії для задоволення потреб Збройних Сил, інших військових формувань, правоохоронних органів із спеціальним статусом, Держспецтрансслужби, Держспецзв'язку, Сил цивільного захисту тощо.

За запитом Офісу Генерального прокурора, Комітет продовжує збір даних про пошкоджене, знищене та зруйноване майно. Це стосується Державного комітету телебачення і радіомовлення, а також підприємств і установ, які перебувають у його підпорядкуванні, а також господарських товариств, у яких Комітет здійснює управлінські функції щодо корпоративних прав держави в статутних капіталах. Всі зібрані відомості про завдану шкоду внаслідок збройної агресії Росії передаються до Офісу Генпрокурора. Окрім цього, Комітет документує всі випадки руйнувань та пошкоджень, що торкнулися підприємств книговидавничої сфери, і відправляє цю інформацію Міністерству культури.

9 листопада Кабінет Міністрів України ухвалив постанову № 1509, що впроваджує зміни в організацію та керування ключовими державними інформаційними ресурсами. Відповідно до постанови Держкомтелерадіо буде координуватися КМУ, а не Мінкультом. Міністерство культури та стратегічних комунікацій в свою чергу тепер буде просто Міністерством культури.

Згідно з постановою №1509, Держкомтелерадіо буде відповідати не тільки за виконання, але й за розробку державної політики в галузі медіа, інформації та видавництва. Крім того, орган забезпечуватиме формування та реалізацію державної політики у сферах міжнародного мовлення, популяризації України на світовій арені, а також стратегічних комунікацій. Це охоплює питання поширення суспільно важливої інформації як в Україні, так і за її межами, а також забезпечення інформаційного суверенітету України в аспектах управління відповідними цілісними майновими комплексами.

Цілісні майнові комплекси державного підприємства "Мультимедійна платформа іномовлення України", Українського національного інформаційного агентства "Укрінформ" та державної установи "Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки" передаються із сфери управління Міністерства культури до сфери управління Держкомтелерадіо.

Крім цього, Держкомтелерадіо видаватиме посвідки на тимчасове проживання іноземцям та особам без громадянства, які прибули в Україну для роботи кореспондентом або представником іноземних медіа. І з 2026 року Держком видаватиме листи-інформування для виїзду за кордон чоловіків-медійників віком 23-60 років. Нагадаємо, раніше Держприкордонслужба розглядала такі листи від Мінкульту.

"Зараз сформовано комісії для процесу передачі цілісних майнових комплексів Укрінформу та 'Мультимедійної платформи іномовлення України' під управління Державного комітету телебачення і радіомовлення. Щодо 'Центру стратегічних комунікацій', мова йде про передачу недіючої державної установи Держкомтелерадіо, яка не має затвердженої штатної чисельності", - повідомив Олег Наливайко у відповідь на запитання "Детектора медіа".

Державний комітет телебачення і радіомовлення активно долучився до розробки рішення щодо фінансової підтримки родини журналістки Вікторії Рощиної, яка трагічно загинула в російському полоні.

З 23 грудня 2025 року по 31 серпня 2026 року у Держкомтелерадіо проходить плановий фінансовий аудит Рахункової Палати України. Мета аудиту: перевірити, проаналізувати й оцінити правильність ведення, повноту обліку та достовірність консолідованої фінансової і зведеної бюджетної звітності.

Бюджет на 2026 рік: Розширення кількості фінансових програм.

Згідно з українським законодавством "Про Державний бюджет України на 2026 рік", Державний комітет телебачення і радіомовлення отримав фінансування в розмірі 2 565 197,4 тисяч гривень. З цієї суми 2 561 935,4 тисяч гривень виділено з загального фонду, а 3 262,00 тисяч гривень – з спеціального фонду.

КПКВК 3801010 "Управління та керівництво в галузі телебачення та радіомовлення" становить 57 457,6 тис. грн., з яких 57 385,6 тис. грн. виділено з загального фонду, а 72,0 тис. грн. – зі спеціального фонду. Обсяги витрат залишаються на рівні минулого року.

КПКВК 3802020 "Наукова і науково-технічна діяльність у сфері медіа, книговидавництва та інформаційно-бібліографічної роботи" має загальний обсяг фінансування 27 638,8 тис. грн. Серед них 26 038,8 тис. грн. виділено з загального фонду, а 1600,00 тис. грн. - зі спеціального фонду. У порівнянні з минулим роком, витрати з загального фонду зросли на 2022,6 тис. грн.

КПКВК 3802040 "Покращення кваліфікації фахівців медійної сфери в Укртелерадіопресінститут можно переформулировать как "Інститут телерадіомовлення та преси України".і" на спеціальний фонд у розмірі 1590,00 тис. грн.

КПКВК 3802050 Передбачено фінансування для підтримки творчих об'єднань у медіаіндустрії, а також для деяких учасників у галузі друкованих ЗМІ - 1 590,8 тис. грн. (на рівні минулого року).

КПКВК 3802080 - Фінансова підтримка Національної суспільної телерадіокомпанії України становить 2 472 697,7 тисяч гривень. У порівнянні з минулим роком, обсяг фінансової допомоги для АТ "НСТУ" зріс на 297,7 тисяч гривень.

КПКВК 3802130 Державні стипендії для видатних представників інформаційної сфери, а також для дітей журналістів, які загинули (померли) або отримали інвалідність внаслідок виконання своїх професійних обов'язків, включають премії в інформаційній галузі та одноразову фінансову допомогу у випадку загибелі (смерті) або травмування (контузії, травми або каліцтва) журналіста під час виконання службових завдань. Загальний обсяг фінансування становить 4 222,3 тис. грн, з яких 500,00 тис. грн виділено на виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або травмування (контузії, травми або каліцтва) журналіста в процесі виконання ним своїх професійних обов'язків.

На 2026 рік у зв'язку зі збільшенням повноважень у Держкомтелерадіо мала збільшитися кількість бюджетних програм і Комітет мав стати розпорядником бюджетних коштів першого рівня. Наразі Законом України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" Держкомтелерадіо не передбачено нові бюджетні програми. Нагадаємо, у Держкомтелерадіо з 2025 року скоротилася кількість бюджетних програм із семи до п'яти.

У зв'язку з швидкістю процесу передачі повноважень від Мінкульту Держкомтелерадіо, дві бюджетні програми, які мали бути в розпорядженні Комітету, в держбюджеті на 2026 рік залишилися в Мінкульті. Уряд знайшов тимчасовий вихід із ситуації до внесення змін до закону про держбюджет на 2026 рік. А саме ухвалив (ще не ухвалив, планує наступного тижня) Постанову КМУ "Про передачу деяких бюджетних призначень, передбачених Міністерству культури на 2026 рік". Відповідно до постанови ці бюджетні програми передаються Господарсько-фінансовому департаменту Секретаріату Кабміну (розпорядник бюджетних коштів першого рівня) для Держкомтелерадіо, який до внесення змін до закону про держбюджет на 2026 рік залишається розпорядником бюджетних коштів другого рівня. Таким чином Держком зможе реалізовувати державну політику у сферах державного іномовлення, популяризації України у світі, забезпеченні інформаційного суверенітету України, заходів щодо інформування громадськості з питань європейської та євроантлантичної інтеграції України. А телеканали іномовлення, Укрінформ та телемарафон не залишаться без фінансування.

Ситуація щодо фінансування Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки не наразі не прояснилася. Якщо на його діяльність будуть виділені кошти, то він буде працювати. Кошти можуть бути перерозподілені з бюджетної програми Мінкульту на страткомунікації, в яку закладені 4 млрд грн., у бюджетну програму "Здійснення заходів з питань європейської та євроатлантичної інтеграції в інформаційній сфері", яку Мінкульт передає Держкому. Через цю програму торік виділялося фінансування й телеканалу "Рада" на телемарафон "Єдині новини". Станом на 8 січня інформації про фінансування "Ради" і Центру у Держкомтелерадіо немає.

Заборона на входження іноземних видавничих товарів на український ринок.

антиукраїнська спрямованість

Одним із ключових завдань Комітету є забезпечення того, щоб на український ринок не потрапляла видавнича продукція, що завдає шкоди державі Україна. Дослідження, проведене Держкомом, показує, що російські видавництва активізували випуск антиукраїнських пропагандистських матеріалів.

Нагадаємо, вся російська та білоруська видавнича продукція, враховуючи й ту, що була ввезена на законних підставах до початку повномасштабного вторгнення, перебуває під забороною разом із продукцією з тимчасово окупованих територій України. Серед цієї продукції можуть бути видання антиукраїнська спрямованість, зокрема, із закликами до посягань на територіальну цілісність і недоторканність України. Розповсюдження такої пропагандистської літератури вже містить ознаки злочинів, передбачених статтями Кримінального кодексу України. Протидія розповсюдженню такої продукції законодавством покладена на відповідні правоохоронні органи.

Держкомтелерадіо, щоб не допустити обіг в Україні такої друкованої продукції, здійснює моніторинг видавничої сфери держави-агресора та Республіки Білорусь, у ході якого виявляються та фіксуються факти випуску у світ таких видань.

Згідно з даними моніторингу, Державний комітет телебачення і радіомовлення публікує на своєму вебсайті список книжок, зміст яких намагається підривати незалежність України, підтримувати насильство, розпалювати міжетнічну, расову та релігійну ворожнечу, а також закликати до терористичних дій і посягання на права та свободи людини.

Отже, Комітет звертає увагу на те, що суб'єкти книгорозповсюдження, правоохоронні органи, а також юридичні та фізичні особи повинні усвідомлювати, що поширення таких видань може бути пов'язане з ознаками злочинів, за які відповідальність передбачена Кримінальним кодексом України.

Також Перелік використовується для відбору "кандидатів" на застосування санкцій, що можуть бути застосовані до російських видавництв, які найбільше випустили та розповсюдили антиукраїнської видавничої продукції.

"З ініціативи Держкомтелерадіо та за результатами спільної роботи з Мінкультом та СБУ Президент України указом від 09 листопада 2025 № 835/2025 ввів у дію рішення РНБО "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)", яким застосовано санкції до п'яти російських видавництв та 30 вебресурсів, що виготовляють та розповсюджують антиукраїнську видавничу продукцію", - повідомив Олег Наливайко.

Упродовж другого півріччя 2025 року до Переліку книжкових видань, зміст яких спрямований на ліквідацію незалежності України, пропаганду насильства, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, вчинення терористичних актів, посягання на права і свободи людини внесено 31 нову назву видань. Наразі у Переліку міститься інформація про 628 найменувань видань антиукраїнська спрямованість. Туди потрапили видання видавництв держави-агресора "АСТ" та "Эксмо", пов'язаних з громадянином РФ, який перебуває під санкціями РНБО України. Крім того, в ньому представлені книги російських видавництв "Книжный мир", "Вече", "Центрполиграф", "Яуза" та "Питер", до яких рішенням РНБО у листопаді 2025 року застосовано санкції.

Державний комітет телебачення і радіомовлення також проводить спостереження за книготорговими мережами в інтернеті, щоб виявити наявність видань, що були випущені видавництвами країни-агресора та Білорусі.

За даними моніторингу, проведеного в другій половині 2025 року, українські інтернет-магазини зупинили реалізацію більше 2000 найменувань видавничої продукції, яка заборонена для продажу в Україні. Серед них понад тисячу позицій були представлені на провідних українських маркетплейсах.

Зокрема, було зупинено незаконне поширення комерційних пропозицій через 14 інтернет-магазинів на платформі Prom.ua, а також на вебсайтах, створених на цій базі, щодо продажу більше 700 найменувань видавничої продукції, що має зв'язок із Російською Федерацією та Республікою Білорусь. Крім того, з маркетплейсу Rozetka.ua видалено пропозиції щодо реалізації понад 350 найменувань видавничої продукції, що походить з країни-агресора та Білорусі, які були незаконно опубліковані шістьма інтернет-магазинами.

Олег Наливайко зазначив, що Держкомтелерадіо активно використовує правові механізми, закладені в Порядку створення та функціонування системи оперативно-технічного управління електронними комунікаційними мережами загального користування, а також Національного центру оперативно-технічного управління електронними мережами України. Цей порядок був затверджений постановою Кабінету Міністрів від 24 січня 2025 року № 75 і має на меті забезпечення оборони та безпеки держави в умовах воєнного стану. Згідно з цим документом, в умовах воєнного стану Національний центр, реагуючи на офіційні запити керівників правоохоронних органів, може видавати накази, що є обов'язковими для виконання постачальниками. Ці накази стосуються тимчасового обмеження доступу до інтернет-ресурсів, таких як веб-сайти, автономні системи та ІР-адреси, у межах технічних можливостей постачальників.

У другій половині 2025 року Держкомтелерадіо та Служба безпеки України заблокували 20 книжкових магазинів, які реалізовували заборонені видання з Росії та Білорусі. Деякі з цих магазинів перенесли свою діяльність на інші адреси, а комерційні пропозиції щодо продажу забороненої літератури були видалені.

Управління та моніторинг видавничої діяльності.

Згідно з даними Державного комітету на 10 грудня 2025 року, до Державного реєстру видавців, виробників і дистриб'юторів видавничої продукції було внесено 8826 учасників видавничої діяльності. З них 6448 становлять юридичні особи, а 2378 — фізичні особи-підприємці.

Щорічна кількість суб'єктів видавничої діяльності, які були внесені до Державного реєстру, залишалася стабільною навіть після початку повномасштабного вторгнення. Зокрема, у 2020 році до реєстру потрапило 194 суб'єкти видавничої справи, у 2021 – 335, у 2022 – 152, у 2023 – 308, у 2024 – 192, а у 2025 – 252 суб'єкти.

"З 22 квітня 2025 року запрацювала інформаційно-комунікаційна система "Державний реєстр видавців, виробників і дистриб'юторів видавничої продукції", що базується на спеціалізованому програмному забезпеченні. Станом на 10 грудня 2025 року до Держреєстру було подано 681 заяву; зареєстровано 252 суб'єкта господарювання, а також видано відповідні свідоцтва. Крім того, 46 свідоцтв було переоформлено, а 107 свідоцтв втратили свою чинність. У процесі експлуатації Держкомтелерадіо спільно з розробниками постійно працював над удосконаленням функціональності Держреєстру, адаптуючи його до європейських стандартів," - повідомив голова Комітету.

Держкомтелерадіо активно підтримує ініціативи, що сприяють популяризації літератури, адаптованої для осіб з порушеннями зору. Протягом останніх двох років Комітет надає інформаційну допомогу культурно-мистецькому проекту видавництва "Антологія" під назвою "Невидимі сторінки", метою якого є розповсюдження видань у рельєфно-крапковому шрифті (Брайля). 30 вересня 2025 року, в рамках Всеукраїнського дня бібліотек, в Укрінформі за підтримки Держкомтелерадіо відбувся круглий стіл на тему "Важливість книг для дітей з порушеннями зору у контексті безбар'єрності в Україні", організований спільно з видавництвом "Антологія". Цей захід зібрав бібліотекарів, педагогів, видавців, активістів та фахівців, які щоденно працюють з дітьми з вадами зору.

Під час повномасштабного вторгнення в Україні від обстрілів постраждала низка видавництв і поліграфічних підприємств. Як зазначили в Держкомі, рішення про релокацію підприємств видавничої сфери з міст, які перебувають під постійними обстрілами, у разі необхідності прийматимуться відповідними обласними військовими адміністраціями. Держкомтелерадіо разом з апаратом РНБО України розробили план релокації, який передбачає евакуацію підприємств, їхнє переміщення у безпечні місця та відновлення їх роботи.

Консультації з громадськістю та взаємодія з профспілковими організаціями.

Комітет, що займається ключовими аспектами реалізації державної політики в галузі видавництва та інформації, продовжує активну співпрацю з громадськістю та Громадською радою при Державному комітеті телебачення і радіомовлення. У період воєнного стану основна частина консультацій проходить у цифровому форматі, а склад Громадської ради залишається без змін. У другій половині 2025 року Комітет виніс на громадське обговорення проект наказу, що визначає вимоги до оформлення видань, а також до їх поліграфічного та технічного виконання. Цей нормативно-правовий документ був розроблений Держкомом з метою встановлення єдиних стандартів для всіх учасників видавничої діяльності та уніфікації підходів до створення видавничої продукції. Таким чином, формується єдина база стандартів, що сприятиме підвищенню конкурентоспроможності українських видань як на внутрішньому, так і на міжнародному ринках. Згідно з інформацією Комітету, проект цього нормативного акта наразі проходить процедуру погодження з зацікавленими органами.

Крім того, відбулися електроні консультації з громадськістю стосовно внесення змін до деяких актів уряду щодо премій імені В'ячеслава Чорновола, Івана Франка, Лесі Українки, Максима Рильського. Проект постанови Кабміну уточнював назви органів виконавчої влади та їх посадових осіб, а також стосувався діяльності Міжвідомчої комісії з питань сприяння розвитку вітчизняного книговидання та книгорозповсюдження.

Держкомтелерадіо у другому півріччі 2025 року активно співпрацював з Всеукраїнською профспілкою працівників культури. За словами Олега Наливайка, напрацьовано позитивний багаторічний досвід соціального партнерства, який врегульований Законом України "Про соціальний діалог в Україні", генеральною та галузевими угодами в сфері телебачення, радіомовлення та видавничій галузі. Завдяки підписаним документам усі проблемні питання, які піднімає профспілка щодо захисту трудових соціально-економічних прав працівників інформаційної та видавничої галузей, вирішуються в процесі соціального діалогу. Зокрема, у звітний період опрацьовано та погоджено проєкти професійних стандартів для групи професій - журналіст, кореспондент, оглядач, випусковий редактор.

Представники профспілки постійно беруть участь у різних комісіях, діяльність яких координує наше міністерство. Зокрема, вони члени міжвідомчої комісії, що займається питаннями виплати одноразової допомоги у разі загибелі або поранення журналістів під час виконання своїх професійних обов'язків. У вересні відбувся перший пленум Центрального комітету Профспілки працівників культури України, на якому обговорювалися важливі питання захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів працівників цієї сфери в умовах воєнного часу. На пленум були запрошені представники Комітету. Профспілка відзначила Державний комітет телебачення і радіомовлення як надійного партнера, а колективний договір Суспільного мовника як зразковий для інших організацій, - повідомив голова Держкомтелерадіо.

Засновані організації та установи в рамках управління Державного комітету телебачення і радіомовлення.

Книжкова палата

17 листопада 2025 року відбулися вибори на посаду директора Державної наукової установи "Книжкова палата України імені Івана Федорова". У конкурсі взяли участь троє претендентів. Перемогу здобула Ольга Васьківська, яка є заступницею директора Книжкової палати з наукової роботи та має ступінь кандидата наук у галузі соціальних комунікацій.

За інформацією "Детектора медіа", попередній конкурс на посаду керівника Книжкової палати України імені Івана Федорова, оголошений 30 січня 2025 року, не відбувся. Причиною цього стало те, що у кандидатів не було наукового ступеня в галузі "Соціальні комунікації", що суперечило вимогам пункту 2 розділу 6 Статуту Книжкової палати України.

Держкомтелерадіо вніс зміни до статуту Книжкової палати, а саме розширив перелік галузей ("Філологічні науки", "Історичні науки", "Педагогічні науки", "Соціальні комунікації"), науковий ступінь доктора наук або доктора філософії з яких повинні мати претенденти на посаду. Обов'язки директора Державної наукової установи "Книжкова палата України імені Івана Федорова" виконував Микола Сенченко.

Укртелерадіопресінститут можно переформулировать как "Інститут телерадіомовлення та преси України".

2025 рік виявився важким для Українського інституту підвищення кваліфікації працівників телебачення, радіомовлення і радіо. Заклад опинилася без державної підтримки, а тому колектив шукав шляхи для виживання. Нагадаємо, з 2025 року Міністерство фінансів запропонувало новий механізм реалізації реформи системи перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів, а саме визначення Міністерства освіти та науки єдиним державним замовником на підвищення кваліфікації кадрів. У зв'язку з цим за бюджетною програмою "Підвищення кваліфікації працівників суб'єктів у сфері медіа в Укртелерадіопресінститут можно переформулировать как "Інститут телерадіомовлення та преси України".і" не визначені видатки за загальним фондом державного бюджету. З огляду на це відбулося скорочення штатної чисельності Укртелерадіопресінститут можно переформулировать как "Інститут телерадіомовлення та преси України".у. Директор інституту Гліб Головченко перейшов на посаду начальника управління інформаційної політики Держкомтелерадіо.

"Було організовано проведення навчання на комерційній основі, хоча, як вважає керівництво інституту, не в тих обсягах, які дозволяють закладу такого рівня існувати на повну потужність. Інститут пройшов конкурсний відбір виконавців державного замовлення підвищення кваліфікації фахівців окремих галузей економіки та працівників бюджетної сфери Міністерства освіти та науки України за програмою "Штучний інтелект у роботі медіа", - повідомив Олег Наливайко.

У результаті Укртелерадіопресінститут можно переформулировать как "Інститут телерадіомовлення та преси України". зберіг невеликий колектив, не втратив будівлю, не допустив заборгованостей з заробітної плати та комунальних послуг, продовжував працювати. Протягом року інститутом було проведено навчання з підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації близько 250 осіб, серед яких службовці Сил оборони України, державні службовці, фахівці медіа. Навчання проводилося за такими напрямами: "Штучний інтелект у роботі медіа"; "Стратегічні комунікації"; "Медіавиробництво"; "Продюсер кіно та телебачення"; "Освітня програма для держслужбовців"; "Режисер телебачення".

АТ "Національна громадська телерадіокомпанія"

Держкомтелерадіо протягом 2025 року видав 34 накази щодо погодження передачі в оренду (найм) нерухомого та рухомого майна АТ "НСТУ", внесеного до статутного капіталу компанії.

У листопаді 2025 року Держкомтелерадіо видав наказ "Про вжиття заходів для посилення контролю за діяльністю АТ "НСТУ", у якому акцентується увага на персональній відповідальності посадових осіб акціонерного товариства у випадку порушення законодавчих обов'язків або завдання збитків товариству через свої дії чи бездіяльність. Наглядовій раді компанії рекомендовано здійснити всебічний аналіз контролю за діяльністю виконавчого органу, дотримання антикорупційної політики, процесу закупівель, фінансово-бюджетної дисципліни та порядку ухвалення рішень щодо правочинів, а також оцінити функціонування системи внутрішнього контролю за період з січня по листопад 2025 року. Крім того, ми закликаємо вжити необхідних заходів для зміцнення контролю та забезпечити оперативне реагування на інформацію від правоохоронних органів стосовно кримінальних правопорушень, пов'язаних із посадовими особами товариства. Наглядова рада повинна забезпечити щомісячне звітування Держкомтелерадіо про результати виконаної роботи", - підкреслив Олег Наливайко.

Згідно з урядовим розпорядженням від 3 грудня 2025 року № 1377-р, Державний комітет телебачення і радіомовлення було призначено уповноваженим органом, відповідальним за управління державним майном, яке було придбано акціонерним товариством "Національна суспільна телерадіокомпанія України" за фінансові кошти, отримані згідно з грантовою угодою між Японським агентством міжнародного співробітництва (JICA) і урядом України в рамках Програми екстреного відновлення.

"Придбане обладнання та техніка на загальну суму 551 460 тисяч гривень забезпечить безперебійну діяльність Суспільного мовника. Однак АТ "НСТУ" не має можливості облікувати це майно, оскільки воно залишається у власності держави і використовується відповідно до призначення. Для таких об'єктів заборонено приймати рішення, які можуть призвести до їхнього відчуження з державної власності. АТ "НСТУ" повинно зафіксувати на балансі саме державне майно, отримавши право на його використання, але з обов'язком зберігати його цілісність та функціональне призначення", - зазначив голова Держкомтелерадіо, маючи на увазі автомобілі та технічні засоби.

АТ "Українське видавничо-поліграфічне об'єднання"

З метою виконання вимог Політики державної власності, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2024 № 1369, Держкомтелерадіо як вищий орган управління АТ "ДАК "Укрвидавполіграфія" ухвалив рішення про затвердження Плану управління у період дії правового режиму воєнного стану.

Компанія "Укрвидавполіграфія" займається видавничою та поліграфічною діяльністю, реалізуючи узгоджену стратегію 23 підприємств у сфері поліграфії, видавництва та постачання, а також кількох спеціалізованих науково-дослідних інститутів. Корпорації "Укрвидавполіграфія" успішно функціонують навіть в умовах воєнного стану, вносячи значні суми податків і зборів до державного бюджету. Найбільшим активом компанії на сьогоднішній день є АТ "Харківська книжкова фабрика "Глобус". У серпні 2025 року Український інститут книги, після проведення аналізу книжкового ринку, оголосив, що "Глобус" став лідером серед українських друкарень за зростанням прибутковості в першій половині 2025 року, як зазначив Олег Наливайко. Він також додав, що офіційні фінансові дані підприємств галузі, зокрема АТ "ДАК "Укрвидавполіграфія", свідчать про продовження позитивної динаміки і в другій половині 2025 року.

Студія "Укртелефільм" може бути перетворена на "Творча майстерня 'Укртелефільм'".

Державне підприємство "УСТФ "Укртелефільм" після зняття арештів з майна та земельної ділянки, на якій знаходяться будівлі студії, уклало договір на виконання топографо-геодезичних вишукувальних робіт для оформлення земельної ділянки підприємства. Ці роботи були виконані, зараз здійснюється внесення змін до межі та площі земельної ділянки з урахування координат червоних ліній обмеження та обтяження земельної ділянки, внесення (виправлення) даних відомостей до Геокадастру, отримання нового витягу земельної ділянки для подальших реєстраційних дій.

Проблема оформлення земельної ділянки являла собою значну перешкоду на етапі трансформації. Після її вирішення компанія зможе знову розпочати реалізацію необхідних кроків для перетворення ДП "УСТФ "Укртелефільм" на акціонерне товариство "Укртелефільм" та подальшого приєднання до АТ "НСТУ".

Паралельно з реалізацією організаційних процесів, пов'язаних із трансформацією державного підприємства в акціонерне товариство, команда "Укртелефільму" не зупинялася у своїй творчій діяльності. Вони продовжували працювати над документальною драмою "Іван Світличний і його Надія", що є частиною циклу "Шістдесятники". У цьому фільмі розкривається життєва історія двох видатних представників української культури – Івана Світличного та його молодшої сестри Надії, які були активними громадськими діячами та дисидентами.

Добродійна діяльність

З початком повномасштабного вторгнення Росії, Держкомтелерадіо активно включився в гуманітарну допомогу українцям. Однією з найважливіших ініціатив стала благодійна акція "Українським дітям — українську книгу", яка розпочалася 15 березня 2022 року і продовжується дотепер. У рамках цієї акції книги також надходять військовим, студентам, бібліотекам, дипломатичним установам та культурним центрам за кордоном. Ініціатива "Українським захисникам — українську книгу" передбачає передачу літератури до військових навчальних закладів, госпіталів та центрів, де дислокуються військові. Крім того, завдяки співпраці з європейськими партнерами розвивається проект "Українській молоді — європейську книгу". У Комітеті повідомили, що в січні прифронтовим навчальним закладам буде передано 5000 примірників навчальної літератури іноземними мовами.

У другій половині 2025 року відбувався процес оновлення бібліотечних фондів в Україні шляхом заміни російськомовних книг. На міжнародному рівні продовжувалися зусилля з організації та відкриття українських книжкових куточків у провідних бібліотеках та культурно-освітніх центрах по всьому світу. На грудень 2025 року їхня кількість вже перевищила 300.

Нагадаємо, що в березні цього року відбулася благодійна кампанія "Українським дітям -- українську книгу", яка встановила рекорд України за кількістю українських книг, переданих до бібліотек і навчальних закладів як в Україні, так і за її межами.

Змагання та нагороди під егідою Держкомтелерадіо.

Протягом 2025 року Держкомтелерадіо продовжував свою діяльність, організовуючи роботу комітетів для присудження чотирьох престижних премій: премії імені Івана Франка за досягнення в інформаційній сфері; премії імені В'ячеслава Чорновола за найкращі публіцистичні роботи в журналістиці; премії Кабінету Міністрів України імені Максима Рильського за переклад творів видатних іноземних авторів українською мовою, а також за переклад українських класиків і сучасних письменників на мови інших народів; та премії Кабінету Міністрів України імені Лесі Українки за літературні та мистецькі твори для підлітків і дітей.

У 2025 році були оголошені нові лауреати премії імені Франка, а церемонія вручення відбулася 27 серпня. Також було названо ім'я лауреата премії імені В'ячеслава Чорновола за цей рік. Ним став публіцист і науковець Микола Тимошик, який отримав нагороду за свою книгу "Тоталітарна журналістика". Традиційно вручення диплома лауреату проходитиме 19 грудня в аудиторії, названій на честь В'ячеслава Чорновола, в Інституті журналістики КНУ імені Т. Г. Шевченка.

1 листопада завершився прийом клопотань на участь у конкурсі на здобуття премії імені Максима Рильського за 2025 рік. На здобуття премії надійшло 15 робіт у двох номінаціях: за переклад українською мовою творів видатних зарубіжних авторів (12 робіт) та за переклад творів українських класиків та сучасних авторів мовами народів світу (три роботи). Відповідно до Положення про премію претенденти на лауреатство премії визначатимуться до 25 січня 2026 року.

Також 1 листопада 2025 року було завершено прийом заявок на участь у конкурсі на здобуття урядової премії імені Лесі Українки, що стосується літературних і художніх творів для дітей та юнацтва за 2025 рік. До розгляду комітету з присудження премії надійшло 114 творчих робіт у чотирьох категоріях. Згідно з положеннями премії, результати щодо визначення лауреатів будуть оголошені до 1 січня 2026 року.

У Державному комітеті телебачення і радіомовлення повідомили, що у зв'язку зі зміною статусу Комітету, графік засідань комітетів, відповідальних за присудження премій, може зазнати незначних змін.

Співпраця з донорами та міжнародними організаціями

За інформацією, наданою Комітетом, Держкомтелерадіо в даний час є бенефіціаром двох проектів, що реалізуються в Україні в рамках міжнародної технічної допомоги. Він продовжує активну співпрацю з партнерами в рамках проекту міжнародної технічної допомоги, що отримав назву "Проект розвитку потенціалу Суспільного мовника України. Фаза - 2". У цьому проекті партнером виступає уряд Японії через Японське агентство міжнародного співробітництва (JICA), а реалізацією займається це ж агентство. Реципієнтом проекту є Акціонерне товариство "Національна суспільна телерадіокомпанія України". Основною метою проекту є зміцнення структурної основи та функціонування АТ "НСТУ" для забезпечення безперервного надання об'єктивної та достовірної інформації.

Другий проект, названий "REACH - партнерство медіа для відповідальності та довіри", отримує фінансування від уряду Данії через Міністерство закордонних справ Данії. Виконавцем проекту є International Media Support, який має окремий підрозділ в Україні. Основною метою цього проекту є зміцнення свободи вираження думок та підтримка незалежних, плюралістичних медіа як важливих складників демократичного розвитку. Це також сприяє забезпеченню підзвітності та налагодженню діалогу між державними інституціями, громадським суспільством і громадянами в країнах Східного партнерства, з особливим акцентом на Україні.

Державний комітет телебачення і радіомовлення має намір стати бенефіціаром проекту "Захист свободи слова та медіа в Україні - Фаза ІІ". Цей проект є продовженням ініціативи "Захист свободи слова та медіа в Україні" і реалізується в рамках Плану дій Ради Європи для України "Стійкість, відновлення та відбудова" на період 2023-2026 років. Основна мета проекту полягає в задоволенні нагальних потреб ключових українських медіа під час війни та в післявоєнний час, а також у підтримці вдосконалення законодавства та політик відповідно до стандартів Ради Європи та Європейського Союзу в контексті євроінтеграції України та її інтеграції в інформаційний простір ЄС.

В рамках другої фази проекту основна увага приділяється зміцненню правових механізмів, що гарантують свободу слова, а також забезпеченню їхнього ефективного впровадження, сприянню незалежності та плюралізму у сфері медіа. Даний проект фінансується Радою Європи, а його реалізацією займається Офіс Ради Європи в Україні. Основними бенефіціарами є Національна рада з питань телебачення і радіомовлення та Міністерство культури, а також АТ "НСТУ", яке виступає реципієнтом. У процесі реалізації проекту продовжиться надання експертної та технічної підтримки для покращення внутрішнього управління та регуляторних механізмів АТ "НСТУ" з метою посилення її незалежності, підвищення ефективності діяльності та забезпечення тривалої інституційної стійкості.