Американські санкції проти нафтогазового сектору ще не вступили в силу, але вже завдають значної шкоди російській економіці. У майбутньому ці наслідки можуть лише посилитися. Як реагують партнери Росії на включення "Роснефти" та "Лукойлу" до "чорного списку" – дізнайтеся в матеріалі спеціального кореспондента РБК-Україна Юрія Дощатова.
Від моменту оголошення санкцій США щодо російських енергетичних компаній "Роснефть" та "Лукойл" пройшло менше двох тижнів, але вже можна спостерігати переконливі ознаки того, що ці кроки можуть призвести до суттєвих результатів у найближчому майбутньому.
Згідно з інформацією від українських розвідників, перші детальні оцінки впливу американських санкцій свідчать про те, що Росія зазнає втрат у розмірі щонайменше 50 мільярдів доларів щорічно через обмеження, які заважають світовим компаніям співпрацювати з "Роснефтью" та "Лукойлом". "Санкції США, ймовірно, почнуть діяти 20 листопада 2025 року, якщо не буде якихось змін у цій ситуації. Після введення цих обмежень Росія, за нашими оцінками, втратить 50 мільярдів доларів у наступному році", – зазначив Володимир Зеленський.
З впровадженням 19-го пакету санкцій, які можуть призвести до щорічних втрат Росії на суму до 20 мільярдів доларів, загальний обсяг збитків досягне 70 мільярдів доларів. Це становитиме близько 50% від усіх військових витрат країни.
Одночасно, в перші дні після ухвалення США рішення стосовно російських нафтових компаній, ціна на російську нафту зазнала значного зниження, як повідомляло агентство Reuters.
Китайські нафтопереробники ухвалили рішення скоротити обсяги імпорту сирої нафти з Росії.
Нафтопереробні підприємства Індії також оголосили про намір зменшити обсяги імпорту російської нафти. Як результат, спотові продажі нафти ESPO почали здійснюватися зі знижкою в 50 центів за барель, тоді як до введення санкцій ціна була з премією в 1 долар.
У той час як ціни на інші види нафти зросли, ф'ючерси на сорт Brent піднялися приблизно на 5,4%, досягнувши 65,99 доларів за барель, а WTI зросли на 5,6%, до 61,79 доларів за барель, згідно з повідомленням Reuters. Проте вже через кілька днів ціни почали знижуватися. Станом на 28 жовтня Brent впав до 64,4 долара за барель, а WTI знизився до 60,15 долара.
В Росії визнають, що санкції з боку США мають негативні наслідки, але не вважають ситуацію критичною. Володимир Путін охарактеризував рішення Трампа як "недружній вчинок", який негативно впливає на відносини між Росією та Америкою. Він підкреслив, що під тиском санкцій не планує змінювати свою політику.
Самі компанії, проти яких введено санкції, всерйоз занепокоїлися наслідками. "Лукойл" уже заявила про готовність продати свої закордонні активи компанії Gunvor Group, одним із засновників якої є друг Путіна Геннадій Тимченко. На думку низки експертів, зарубіжні активи "Лукойлу" оцінюються в 12-15 млрд доларів, а через санкції і швидкість угоди їх можуть продати з дисконтом у 50-70% від ринкової ціни, повідомляє "Радіо Свобода".
У Німеччині обговорюється питання націоналізації дочок "Роснефти". Німецькі чиновники розглядають і можливість конфіскації підприємств та їх продажу іноземному інвестору.
Російські аналітики передбачили зростання витрат нафтогазових компаній та відстрочений вплив санкцій. Ступінь цього впливу буде залежати від того, наскільки Індія та Китай зменшать закупівлі російської нафти, а також від успіху в пошуку нових споживачів.
Колишній радник президента України Олег Устенко вважає, що нових покупців в умовах дії санкцій США Росія не знайде. "Я не бачу варіантів, хто буде купувати їхню нафту. Китай, якщо навіть продовжить імпорт, його обсяг збільшувати не буде", - сказав він у коментарі РБК-Україна.
Китай і Індія продовжують залишатися провідними споживачами російської нафти. На другому місці розташувалися Туреччина та країни Європейського Союзу. Водночас, відзначаються ознаки зменшення обсягів закупівель російської нафти з боку Пекіна та Делі. "Ми вже спостерігаємо тенденцію до зниження імпорту російської нафти з Індії та Китаю, і важливо контролювати можливість обходу санкцій через треті держави," - підкреслив нещодавно Володимир Зеленський.
Згідно з повідомленням Bloomberg, китайські компанії з переробки нафти починають відмовлятися від імпорту російської нафти. Це стосується не лише великих державних компаній, таких як Sinopec і PetroChina Co, але й менших приватних нафтопереробних заводів. Відзначається зниження постачань з колишніх 400 тисяч барелів на добу.
Після оголошення США про санкції, індійські компанії, зокрема провідні гравці, такі як MRPL, Mittal Energy Ltd та Reliance Industries, на деякий час призупинили імпорт нафти від "Лукойла" та "Роснефти". Проте нещодавно один з найбільших газопереробних заводів країни - Indian Oil Corp - відновив закупівлі нафти, уклавши контракти з іншими російськими постачальниками на грудневі поставки.
Перепродаж нафти компаніями "Роснефть" і "Лукойл" іншим російським підприємствам, які не підпадають під санкції, є одним із способів обходу цих обмежень. Цей механізм використовувався і раніше, дозволяючи підтримувати експортні потоки. Проте його результативність буде залежати від ступеня контролю за дотриманням санкцій США.
До такого контролю долучиться й Україна, заявив Володимир Зеленський. Київ уважно слідкуватиме за спробами Росії обійти обмеження - зокрема через перепродаж або переведення активів у Європі на підставних осіб.
"Ми бачимо, яку суму буде Росія втрачати, якщо не буде, безумовно, зволікань, перенесення і так далі. Хтось може шукати можливості, як переписувати або продавати відповідно активи. Для нас дуже важливо, щоб активи, які є на території Європейського Союзу, не працювали. Будуть ті чи інші проблеми. Наші завдання - бачити це, виявляти, передавати нашим партнерам", - заявив президент України.
Протягом останніх двох тижнів обсяг контрактів на транспортування російської нафти до Індії та Китаю зменшився приблизно на 20%, повідомив Владислав Власюк, уповноважений президента України з питань санкцій.
"Санкції США почнуть діяти лише 20 листопада. Це означає, що вони ще не вступили в силу, а вже спостерігаються перші результати," - зазначив він.
Проте явний негативний вплив санкцій США на Росію не відчується одразу. Дональд Трамп прогнозує, що він стане помітним приблизно влітку наступного року. "Перевіримо через півроку", - зазначив він, обговорюючи питання наслідків санкцій для Росії.
Олег Устенко вважає, що навіть у разі досягнення максимальних прогнозів щодо нафтових обмежень, Росія не зупинить війну, проте ці обмеження істотно зменшать її військовий потенціал. "На мою думку, рівень агресії під час дії нафтових санкцій США може зростати лише протягом року, а не протягом двох, як це могло б бути без них", - зазначив він у коментарі для РБК-Україна.
Водночас ризик зниження втрат Росії через перегляд, відтермінування або пом'якшення санкцій, як уже неодноразово було із санкціями США, наприклад, щодо Китаю, в Україні вважають малоймовірним. Зеленський назвав такий ризик "нульовим". Київ, за його словами, розраховує на чітке партнерство зі США, оскільки саме Вашингтон став рушійною силою, що підштовхнула європейських союзників до введення "тотальних санкцій", не тільки на нафту, а й на російський газ.
#Дональд Трамп #Reuters #PetroChina #Природний газ #Нафта #Європейський Союз #Європа #Росія #Економіка #Імпорт #Україна #РБК-Україна #Київ #Радіо «Свобода» #Володимир Зеленський #Президент України #Китай (регіон) #Міжнародні санкції щодо Росії (2014—дотепер) #Німеччина #Володимир Путін #Долар #Вашингтон, округ Колумбія #Російська мова #Бочка (одиниця) #Туреччина #Індія #Bloomberg L.P. #Пекін #Агресивна війна #Військова розвідка #Лукойл #Націоналізація #Нафтопереробний завод #Sinopec #Reliance Industries #Індійська нафтова корпорація
