Чинна система валютних обмежень НБУ дає більше можливостей бізнесу з іноземною холдинговою структурою, ніж компаніям, які зберегли власність і центр ухвалення рішень в Україні. Сьогодні внаслідок валютних обмежень, встановлених НБУ, компанія, яка зберегла корпоративну власність в Україні, опиняється в гіршому становищі, ніж бізнес, який заздалегідь переніс центр власності до іноземної юрисдикції. Адже на заваді резидентам стоїть Постанова правління НБУ №18 від 24 лютого 2022 року. Про це йдеться в аналітичному огляді від РБК-Україна.
Андрій Пишний. Зображення: з публічних джерел.
У тексті зазначається, що проблема не стільки в наявності валютних обмежень, скільки в тому, що за останні чотири з половиною роки система стала надто заплутаною через безліч виключень, різних термінів, спеціальних лімітів, індивідуальних дозволів та додаткових вимог. "Національний банк поступово ввів можливість оплачувати імпорт послуг і робіт, а також репатріювати дивіденди за період 2023-2025 років у межах загального ліміту в 1 мільйон євро щомісяця. Крім того, дозволено здійснювати певні транзакції в рамках 'інвестиційного', 'позикового' та 'донатного' лімітів. З 11 серпня 2026 року НБУ також надав можливість формувати ліміт за рахунок прямих благодійних внесків українських компаній на підтримку військових частин ЗСУ та Національної гвардії. Компанії отримали право передавати 'інвестиційний' і 'додатковий' ліміти пов'язаним юридичним особам в межах однієї бізнес-групи. Незважаючи на те, що ці рішення в цілому є позитивними, вони не вирішують основну суперечність," – зазначають автори статті.
Там підкреслюється, що воєнний стан надає можливість використовувати тимчасові заходи для захисту, проте це не звільняє від обов’язку оцінювати їхню пропорційність та доцільність. Водночас, не можна вважати кожну інвестицію за межами країни втечею капіталу.
Автори огляду вважають, що сьогодні важливо зосередитися не на документі власника, а на економічній суті угоди. Валютні обмеження не можуть залишатися незмінними лише тому, що вони мали підстави в лютому 2022 року. Ці обмеження повинні адаптуватися відповідно до змін у економічній ситуації, структурі зовнішньої торгівлі та потребах українських підприємств.
У аналітичному огляді РБК-Україна наголосили, що головним критерієм має бути не те, кому належить компанія - резиденту чи іноземному холдингу, - а економічний зміст операції. Тобто, чи створює вона попит на валютному ринку; чи спрямована на розвиток українського експорту; чи є прозорими джерела коштів і структура власності; чи повернуться доходи від інвестиції в Україну; чи не використовується операція для прихованого виведення капіталу.
Журналісти зазначають, що в серпні 2026 року Національний банк України оголосив про розширення механізму валютної лібералізації, що стимулює економіку. Поряд з існуючим "донатним" лімітом, підприємства отримали можливість використовувати "додатковий" ліміт, який формується за рахунок прямих благодійних внесків на підтримку військових частин Збройних сил України та Національної гвардії, починаючи з 10 серпня 2026 року. Ці внески повинні бути підтверджені аудиторським звітом від компанії з "великої четвірки" та супутніми документами. Крім того, підприємства отримали можливість передавати "інвестиційний" та "додатковий" ліміти або їх частини іншим юридичним особам в межах однієї бізнес-групи.
#Національний банк України #Економіка #Імпорт #Україна #РБК-Україна #Інвестиції #Бізнес #Банк #Експорт #Євро #Збройні сили України #Офшорний фінансовий центр #Юридична особа #Національна гвардія України #Міжнародна торгівля #Номер військової частини #Корпоративна група #Юрисдикція #Дивіденд #Воєнний стан
