Банкрутство забудовника Evergrande – не остання велика проблема китайської економіки. Не встигли фінансові ринки оговтатися від негативних новин про найбільшого боржника Піднебесної, як по місцевих підприємствах вдарила енергетична криза.
Вугільні електростанції, на які припадає 56% виробництва енергії Китаю, через низку причин більше не працюють на повну потужність. Через це влада країни змушена "затягнути паски".
У східній провінції Цзянсу чиновники тимчасово зупинили виробництво на 143 фабриках. Ще 1 096 – змусили працювати в режимі "два через два", коли завод два дні працює, а два – простоює.
У південній провінції Гуандун, яка продукує найбільше китайського ВВП, деякі підприємства працюють за схемою "два через п'ять", а в пікові періоди їм необхідно зменшувати обсяги використання електроенергії на 15%. Офісні центри змушені обмежувати користування ліфтами та кондиціонерами.
У провінції Чжецзянь на сході Китаю влада наказала призупинити роботу 160 підприємств текстильної, красильної та хімічної промисловості. Криза охопила мало не всю країну: з 22-х провінцій обмеження торкнулися 20-ти, на які припадають дві третини національного ВВП Піднебесної.
Наслідки цієї кризи відчули на собі бізнеси інших держав. Наприклад, через обмеження використання електроенергії зупинилося виробництво компонентів для продукції американських компаній Apple і Tesla.
За збігом обставин, проблеми із забезпеченням заводів електроенергією припали на найбільш активний для китайських виробників період у році. Саме зараз вони мали б виготовляти товари на різдвяні подарунки, тому зупинка тамтешніх підприємств у цей період – сильний удар по економіці Піднебесної.
Страждає і місцеве населення. Уряд почав нормувати споживання енергії в містах. У темряву поринули три провінції на північному сході країни.
У містах вимкнули світлофори, у деяких районах тимчасово припинили роботу станції 3G-покриття, зупинилися ліфти, а в провінції Цзілінь мешканців попередили про можливі проблеми з водопостачанням.
Як так вийшло, що Китай, на який припадає 50% світового видобування вугілля, не може забезпечити безперебійну роботу власних теплових електростанцій?
Вугілля йде в минуле
Вугілля – найбрудніший енергоносій, а Китай – головний каталізатор розвитку вугільної енергетики у світі. Країна зменшує інвестиції в цю галузь, і виробникам вугільної електроенергії стає складніше дихати і в переносному значенні.
"Китайська економіка має екстенсивний характер. Зростання виробництва призводить до збільшення споживання енергії та викидів CO2 в атмосферу, тому екологія – це слабке місце Китаю. Країна хоче бути привабливою для світових партнерів, хоче позбутися іміджу головного забруднювача планети. Через екологічну тему на Китай також тиснуть Сполучені Штати, тому Піднебесна зацікавлена в скороченні вуглецевого сліду", – пояснює експерт Української асоціації китаєзнавців Дмитро Єфремов.
Генсек КНР Сі Цзіньпін недавно пообіцяв, що Китай більше не вкладатиме гроші у вугільні електростанції за кордоном. У результаті 44 проєкти у світі можуть втратити 50 млрд дол. У 2021 році Китай також уперше відмовився від вугільних інвестицій у рамках проєкту "Один пояс – один шлях".
Міжнародна спільнота позитивно відреагувала на такі рішення Пекіна, однак цього виявилося замало. Як відомо, половина світових виробничих викидів СО2 припадає на територію Китаю, де працюють понад тисячу вугільних електростанцій. Для порівняння: в Україні таких електростанцій 15.
Китайський гігант нерухомості Evergrande на межі дефолту і тягне за собою інших. Чи варто готуватися до світової кризи?
На внутрішньому ринку Піднебесна не поспішає скорочувати виробництво. За планом, піку у виробленні вугільної енергії Китай досягне лише у 2026 році. До цього моменту влада пообіцяла жорстко контролювати вугільну промисловість.
Близько 10% інвестицій у китайський вугільний сектор – це гроші західних інвесторів. 48 міжнародних банків за останні два роки вклали в цю промисловість 21,7 млрд дол. Деякі з них – це пенсійні фонди, які планують зменшувати державні інвестиції в неекологічні енергетичні проєкти.
Так, норвезький пенсійний фонд Global заявив, що в майбутньому велике значення для інвестицій матиме можливий вплив грошей на природу.
Враховуючи "зелені" тенденції у світовій політиці, подальша конкурентоспроможність вугільної енергетики та можливість залучати достатньо грошей для розвитку галузі – під великим питанням.
Непідйомні ціни та нові регуляції
У рамках політики зменшення вуглецевого сліду у 2020-2021 роках китайська влада сприяла зменшенню видобутку вугілля через впровадження квот та посилення заходів безпеки на шахтах. Видобуток зменшили.
Далі потрібно було зменшити споживання. Для цього Пекін наказав провінціям зменшити використання електроенергії. Однак план провалився. Лише десять з 30 регіонів змогли скоротити споживання електрики до потрібного обсягу.
Зменшити використання електрики в цей період було надскладним завданням, адже швидке відновлення попиту на китайські товари після пандемії змусило фабрики працювати на повну потужність, споживаючи багато електроенергії.
За першу половину 2021 року Піднебесна збільшила виробництво електроенергії на 15% порівняно з докризовим 2019 роком.
У другій половині 2021 року скорочення видобутку вугілля обернулося дефіцитом, адже розрив між попитом та пропозицією постійно зростав. У вересні ситуація стала критичною через виснаження запасів палива на електростанціях та стрімке зростання світових цін на вугілля.
Коли уряд помітив проблему, то дозволив шахтам до кінця 2021 року перевищувати квоти та за будь-яку ціну заповнити дефіцит. У вересні вийшло розпорядження для провінцій перейти на режим економії енергії, щоб не допустити ще більше раптових "блекаутів" у містах.
Однак дефіцит вугілля – лише частина проблеми, і навіть екстрені заходи не витягнуть країну з кризової ситуації. На це є кілька причин.
Перша. Повернути видобуток вугілля до колишніх обсягів одразу не вдасться, бо банки обмежили кредитування шахт. Крім того, копальні дотримуються жорстких екологічних та безпекових стандартів, що гальмує їх експлуатацію.
Друга. Китайські ТЕС не мають запасів палива, тож попит на нього зростатиме. За даними Morgan Stanley, запаси шістьох найбільших енергетичних китайських корпорацій на 31,5% нижчі, ніж в аналогічний період 2020 року.
На окремих об'єктах ситуація ще складніша. Одна з ТЕС у провінції Гуандун має близько 2,4 млн тонн вугілля, що на 60% менше, ніж у жовтні 2020 року.
Третя. Дефіцит вугілля призвів до зростання цін. Вартість цього енергоносія зараз найвища за останні 13 років – 218 дол за тонну.
Китайським комунальникам не дозволили підвищувати тарифи на електроенергію, щоб компенсувати зростання ціни на вугілля. Отже, деякі електростанції змушені скорочувати виробництво, щоб не працювати в збиток.
Четверта. Швидко знизити ціни на вугілля шляхом збільшення видобутку не вийде, адже вони підігріваються не лише дефіцитом у Китаї, а й нестачею газу в Європі. Нинішні ціни тиснутимуть на сектор протягом наступних місяців.
Дефіцит можна було б частково побороти імпортом з інших країн, однак у 2020 році Китай відмовився від австралійського вугілля, яке становило майже третину від всього імпорту цього енергоносія. Рішення про початок прямих постачань неприйнятне для КНР з політичної точки зору.
Утім, Китай здатний компенсувати це торгівлею з іншими країнами. Наприклад, Піднебесна нарощує постачання вугілля з Індонезії. За перші сім місяців 2021 року країна імпортувала на 45,2% більше вугілля, ніж у 2020 році.
"Китай зможе стабілізувати ситуацію в енергетиці протягом двох-трьох місяців. Бюрократична система цієї країни доволі гнучка", – сказав Єфремов.
Якими будуть наслідки
Через проблеми з енергетикою американський інвестиційний банк Goldman Sachs скоригував прогноз зростання китайського ВВП у третьому-четвертому кварталах. Аналітики очікують, що економіка Китаю зросте на 4,8% та 3,2% відповідно. Раніше очікувалося зростання на 5,1% та 4,1% відповідно.
Ланцюги постачання вже зараз зриваються через дефіцит контейнерів та нестачу мікрочипів. Тепер до цих проблем можна додати "блекаути" на виробництвах, які стануть черговим шоком для економіки Піднебесної.
Індекс виробничого сектору Китаю впав до 49,6 – найнижчого показника з початку пандемії. Скорочення виробництва в часи підвищення світового попиту може призвести до дефіциту деяких товарів на полицях магазинів.
Підприємствам, які хочуть зберегти темпи виробництва, доводиться користуватися більш дорогими джерелами енергії, що позначиться на кінцевій вартості продукції. Наприклад, взуттєва фабрика в Гуандуні з 300 робітниками вимушена орендувати дизельний генератор за 10 тис дол на місяць.
Китайські товари дешеві зокрема через невисокі тарифи на електроенергію. Фабрики платять за електрику менше і виробляють набагато більше за конкурентів. Однак тепер влада може підвищити тариф, щоб електростанції не працювали в збиток. Це підвищення компанії закладуть у кінцеву ціну товарів.
Від нестачі вугілля постраждали і заводи з виплавки металів. Зокрема, йдеться про виробництво сталі, алюмінію та металевого кремнію. Дві третини сталеливарних підприємств в 11 провінціях Китаю оголосили, що обмежуватимуть свою роботу до кінця 2021 року.
Також скоротиться виробництво алюмінію та металевого кремнію. Ціна на алюміній зараз найвища за останні 13 років, а на металевий кремній за два місяці зросла на 300%. Це відчують виробники побутової техніки та автомобілів.
Цікаво, що дефіцит "брудного" вугілля може завадити "озелененню" енергетики, адже нестача металів вдарить по виробництву сонячних панелей.
Дефіцит вугілля в Китаї навряд чи стане початком глобальної економічної кризи. Однак ця проблема неабияк тисне на економіку Піднебесної та зриває роботу тисяч підприємств, які виробляють товари для всього світу. Попит на товари залишається високим, тому інфляція у світі зростатиме й надалі.
#Первая полоса #Энергетика #Китай #уголь #энергетический кризис
