Чи потрібна Україні підтримка МВФ?

Нового траншу не буде. Принаймні поки що. Місія Міжнародного Валютного Фонду поїхала з Києва, так і не домовившись про черговий транш.

«Команда фахівців МВФ провела конструктивні та плідні обговорення з представниками влади України. Місія МВФ віддала належне істотному прогресу, що його було досягнуто в останні кілька місяців на шляху поступу реформ та дотримання виваженої економічної політики», — заявив ван Роден за підсумками візиту.

За його словами, місія досягла помітного подальшого просування в дискусіях щодо заходів та реформ, що могли би лягти в основу нової програми, підтриманої МВФ.

«Серед таких кроків — заходи в грошово-кредитному, податково-бюджетному та фінансовому секторах так само, як і реформи, спрямовані на поліпшення бізнес-середовища, посилення верховенства права і нарощування економічного зростання. Дискусії триватимуть наступними тижнями», — підсумував представник Фонду.

І прем’єр, і міністр фінансів стверджують, що тижневі переговори з представниками МВФ були конструктивними і наблизили Україну до нової програми кредитування. Залишилось узгодити нюанси.

За неофіційними повідомленнями, серед цих нюансів повернення націоналізованого «ПриватБанку» колишнім власникам. Міжнародні фінансові донори України проти цього. Ігор Коломойський у коментарі виданню «Київ пост» стверджував, що «ПриватБанк» йому повернуть уже найближчим часом.

Натомість прем’єр-міністр Олексій ГОНЧАРУК заявив, що позиція уряду — не допустити повернення націоналізованого банку колишнім власникам.

За вимогою МВФ, українська влада підготувала низку змін у законодавство, що регулює банкрутство банків. Зокрема, хочуть заборонити повертати неплатоспроможні банки колишнім власникам і на ринок у цілому. Про це пише Reuters з посиланням на заступника директора-розпорядника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Віктора Новікова.

За словами Новікова, якщо парламент ухвалить цей законопроєкт, судові розгляди між державою і ексвласниками банків розглядатиме одразу Верховний Суд. Водночас суд не зможе заборонити Фонду гарантування продавати активи неплатоспроможних банків, навіть якщо згодом неплатоспроможність буде визнана незаконною. Замість цього державу можуть зобов’язати виплачувати компенсацію колишнім власникам. «Зараз ми допрацьовуємо цей законопроєкт за участі експертів МВФ», — повідомив Новіков.

Україна розраховує на трирічну програму розширеного фінансування на загальну суму близько 6 мільярдів доларів. За словами міністра фінансів Оксани Маркарової, ця програма Україні потрібна передусім з репутаційної точки зори. Мовляв, співпраця з МВФ — це сигнал надійності економіки для іноземного інвестора. І навпаки — міжнародний капітал неохоче йде в держави, яким не вдалося домовитися з Фондом.

Утім, усе частіше в експертних колах можна почути думку про те, що Україні варто відмовитися від допомоги МВФ, і почати вибудовувати самостійну економічну політику, не оглядаючись на поради експертів Фонду.

У книжці «Злі самаритяни» південнокорейського економіста з британського Кембриджа Ха-Джун Чанга, автор так називає західних радників, які дають поради країнам, що розвиваються, усвідомлюючи, що дані рецепти можуть бути марні, а то й шкідливі, для економічного розвитку цих країн. Але, вони все одно, рік за роком продовжують їх давати. Ще 2002 року автор Вашингтонського консенсусу Джон Вільямсон визнав його «збитковим брендом», проте МВФ, як і раніше, продовжує рекомендувати майже однотипний набір правил поведінки, які ним передбачені (приватизація, дерегуляція, зниження участі держави в економіці) для країн, що розвиваються.

«Гроші, які ви берете в МВФ, — це здебільшого кошти, які йдуть на покриття ваших боргів. На мою думку, вам слід сісти і розібратися реально — можете ви його сплатити чи ні», — вважає економіст Ерік РАЙНЕРТ.

У інтерв’ю «Дню» «Україна сьогодні — це Перу 1979-го» він досить різко охарактеризував поради МВФ: «те, що сьогодні робить з Україною МВФ, дуже подібне до того, що відбувалося в багатьох країнах Латинської Америки в 1980-х роках. Я багато працював там і впізнаю цю нав’язану точку зору «якби нам вдалося отримати позику з-за кордону, ми були б врятовані». Така думка була й у Латинській Америці, й теж була помилковою. Це типово для МВФ і Всесвітнього банку. 1979 року ми жили в Перу, тоді перуанська економіка обвалювалася. Єдиним рішенням, запропонованим МВФ, було збільшити втричі ціну на бензин. А Перу — це країна, в якій дуже інтенсивний транспортний рух, тому що це велика країна, суттєва частина території якої — джунглі, узбережжя, острови. А інфраструктура була поганою. От коли вони підняли ціну на бензин — в умовах вільної торгівлі — все молоко, що збиралося в Андах, довелося виливати в річки, тому що дешевше було купити сухе молоко в Голландії. Таким чином, ця порада МВФ — поєднання вільної торгівлі і підняття цін на бензин — була суцільним божевіллям. У нас є ці фото, на яких фермери виливають молоко в річку, тоді як у Лімі не можна було купити якісного молока, тому що все воно було зроблене з голландського порошку. Тоді я думав, що це одноразова помилка системи МВФ. Сьогодні я бачу, що з 1979 року нічого не змінилось. Їм усе ще сходять з рук убивства...».

Сьогодні в українській мережі «Фейсбук» обговорюють корейський фільм «Дефолт» про кризу 1997 року, з якого Південна Корея вийшла переможцем і перетворилася на золотого медаліста в світовій економіці. Фільм ілюструє як МВФ став інструментом зовнішнього управління. Ті ж рецепти, які МВФ давав Південній Кореї в кризу 20 років тому один в один сьогодні виконує Україна.

Південна Корея використавши МВФ на початковому етапі кризи, далі почала вести прямо протилежну політику і швидко вийшла з кризи.

«Цей фільм варто подивитися нашому уряду, щоб зрозуміти, як виглядає суверенна влада, навіть опинившись у складних обставинах. Цей фільм повинні подивитися народні депутати, щоб просто зрозуміти, як працює світова економіка і чому Україна завжди буде жалюгідною, якщо збереже таку політику. Цей фільм повинен подивитися Ігор Коломойський і прокрутити на «плюсах», щоб отримати додаткові аргументи про необхідність згортання співпраці з МВФ. Цей фільм повинні дивитися прості українці, щоб засвоїти базові принципи успіху: нікому не вірити, відкрито дивитися на світ у обличчя фактам і не боятися приймати рішення, які йдуть проти течії. Фільм цікавий дискурсом, який показує реакцію корейського суспільства на різних рівнях соціуму. Порівняйте з українським суспільством, щоб побачити відповіді на питання чому Україна — не Південна Корея», — вважає експерт Юрій РОМАНЕНКО.

КОМЕНТАРІ

«ТАК»

Богдан ДАНИЛИШИН, голова Ради Національного банку України:

— Працювати з МВФ необхідно, але при цьому треба завжди пам’ятати про свої національні інтереси.

Звичайно, співпраця з МВФ важлива, наша країна в непростому становищі. Я за продовження конструктивної співпраці з МВФ (говорю для тих, хто зараз почне висувати всякі шизофренічні конструкції і звинувачення). Обсяг платежів з погашення державного боргу на 2020 рік прогнозується в сумі 282,1 мільярда гривень, зокрема й 120,3 мільярда гривень на погашення зовнішнього боргу.

Кредити МВФ допомогли б нам спокійніше розрахуватися з зовнішніми боргами. Однак співпраця, якщо вона вимагає відмови від проактивної держучасті в економіці, може завдати нам і прямий збиток. До речі, з 2016 року Україна одержала близько 7 млрд дол. США кредитів МВФ. Прямі іноземні інвестиції за 2016 — першу половину 2019 року (якщо їх так можна назвати) становили 8,9 млрд дол. США. В нас і так держсектор становить усього 13%, за світовими мірками це не так уже й багато.

«НІ»

Данило МОНIН, експерт економічних програм Українського інституту майбутнього (UIF ):

— У цілому, в поточних умовах кредит МВФ нам не потрібний. Тим паче стабілізаційний — Національному Банку. Оскільки поточна ситуація дала змогу НБУ викупити 4 млрд доларів у резерви і погасити частину боргів, не беручи нові. При цьому резерви навіть збільшилися. Але, думаю, МВФ намагається прописати в меморандум жорсткі умови, що враховуватимуть насамперед побажання МВФ, частина яких українська сторона, ймовірно, не готова прийняти. Тому навіть прийняття бюджету не допомогло підписати нову угоду з МВФ.

Думаю, МВФ висуватиме все нові і нові вимоги, намагаючись закріпити свій прямий вплив як на Національний банк, так і на економічну політику України. Який буде результат, поки незрозуміло. Але якщо угоду з МВФ буде укладено, то однозначно буде похована податкова реформа 2020 року.