Президент Володимир Зеленський разом з Міністерством цифрової трансформації, Міністерством фінансів і фракцією "Слуга народу" впритул наблизилися до експерименту з реформування умов роботи ІТ-індустрії.
За два-три місяці парламент, імовірно, проголосує в другому читанні за законопроєкт 4303-Д про запровадження в Україні влітку 2021 року спеціального правового режиму "Дія.City".
На думку авторів реформи, спецрежим "дозволить створити в Україні найпотужніший IT-хаб у Центральній та Східній Європі" і прискорити зростання галузі з 20% до 40% на рік.
Натомість представники ІТ-галузі побоюються, що спецрежим негативно вплине на індустрію, а саму концепцію "Дія.City" називають "класним піарним проєктом, покликаним піднімати політичний рейтинг президента й окремих топпосадовців".
Редакція пояснює, чому влада так хоче запустити проєкт "Дія.City", що передбачає остання редакція документа, які побоювання є в ІТ-індустрії, і нагадує, чому галузь так стрімко розвивалася в останні 20 років.
ІТ-індустрія України сьогодні
Українська ІТ-індустрія почала зароджуватися наприкінці 1990-х – на початку 2000-х років з виходом на ринок перших аутсорсингових ІТ-компаній: ELEKS, SoftServe, Miratech.
Тоді іноземні корпорації тільки починали відкривати для себе Україну, тому віддавали на аутсорс в Україні лише окремі функції, які не вимагали глибокої технічної експертизи.
Українські розробники зарекомендували себе як професіонали, які надають ІТ-послуги високої якості. Тоді іноземні корпорації почали передавати українцям і розробку інноваційних технологій з цілісними рішеннями.
Відтоді кількість ІТ-фахівців у країні постійно зростатала: з 38 тис у 2011 році до 191,8 тис у 2019 році.
Відповідно до дослідження асоціації IT Ukraine, зараз понад 50% замовлень українським ІТ-компаніям надходять із США. На другому місці – Великобританія, де середня зарплата програміста з податками становить 5 тис дол.
Чому іноземні ІТ-компанії почали активно винаймати ІТ-фахівців в Україні? Якщо середня зарплата ІТ-спеціаліста з податками в Берліні сягає 5,2 тис дол, у Сан-Франциско – 8,4 тис дол, в Амстердамі – 6,2 тис дол, то в Києві – 2,2 тис дол.
Невисока вартість праці в Україні обумовлена низьким рівнем економічного розвитку країни і використанням українськими ІТ-компаніями моделі трудових відносин, побудованої на системі оподаткування ФОПів, які сплачують 5% від доходу.
Тобто середня заплата по країні в 5,6 разу менша, ніж в ІТ-фахівців, а ставка податків з неї у вісім разів більша – 41,5%.
Разом з тим, в ІТ-індустрії працюють близько 192 тис осіб, середня зарплата після сплати податків – близько 2 тис дол. Отже, лише за рік на виплату зарплат іде 4,6 млрд дол, що еквівалентно 127,2 млрд грн.
Понад 90% цих грошей вливаються в економіку країни, зокрема, в економіку конкретних міст.
Ситуація свідчить, що українська ІТ-індустрія успішно конкурує на світовому ринку і зростає на 20-25% на рік без жодного стимулювання з боку держави.
Навіщо запускають "Дія.City"
Стрімке зростання валютних надходжень в ІТ-індустрію в Україні не залишилося непоміченим. Шість-сім років тому почався період масових обшуків в ІТ-компаніях.
Пізніше на порядку денному виникла дискусія з приводу зловживання великим бізнесом спрощеною системою оподаткування, яку називають "ключовим елементом" української тіньової економіки і "внутрішнім офшором".
Хоча справжніми стовпами української тіньової економіки є офшорні схеми, конвертаційні центри, "скрутки" та "сірий імпорт".
За підрахунками старшого економіста компанії "CASE Україна" Володимира Дубровського, схема "ФОП замість найму" коштує бюджету щорічно 2,5-5 млрд грн. Проте, наголошує він, більшість працівників такої схеми є ІТ-фахівцями, які і так виїжджають з України, незважаючи на вигідні умови оподаткування.
Отже, перераховані проблеми ІТ-індустрії послужили новому керівництву країни підґрунтям для кардинального реформування умов ведення бізнесу ІТ-компаніями.
У вересні 2020 року президент озвучив такі головні цілі запровадження спецрежиму "Дія.City": спростити оподаткування, лібералізувати трудові відносини та посилити захист від неправомірного втручання в роботу компаній із сфери ІТ.
У Мінцифри заявляли, що "Дія.City" дозволить збільшити частку ІТ та креативної індустрії у ВВП України з 3,7-4,2% до 10% і зменшити податкове навантаження на фонд оплати праці ІТ-фахівців у п'ять разів.
Ідея Мінцифри полягала в створенні спеціального правового режиму для IT-індустрії, який дозволить побудувати в Україні найпотужніший IT-хаб у Центральній та Східній Європі.
Однак перша версія спецрежиму "Дія.City" – законопроєкт №4303 – викликала багато критики з боку учасників ринку.
Вони критикували скасування співпраці підприємств з ФОП третьої групи, введення обов'язкових зборів з резидентів "Дія.City" з кожного працівника (14-21 дол на місяць) та появу державного регулятора, якого утримуватимуть резиденти.
При цьому до концепції не потрапило надважливе для індустрії питання щодо розвитку освіти.
З вересня 2020 року між Мінцифри і представниками ІТ-індустрії відбувався інтенсивний діалог, законопроєкт пройшов кілька ітерацій, і 25 березня Мінцифри презентувало оновлену версію спецрежиму "Дія.City" – законопроєкт №4303-д.
Що пропонує "Дія.City"
Законодавча база проєкту "Дія.City" складається з трьох частин. Перший законопроєкт – рамковий – описує основні принципи роботи спеціального правового режиму "Дія.City". Другий – податковий – описує, які будуть податки в працівників ІТ-індустрії та ІТ-компаній. Третій – про захист – законопроєкт, який мінімізує неправомірне втручання правоохороних органів у діяльність резидентів "Дія.City".
Наразі розглядається перший з них. Що в ньому?
Резидентами спецрежиму "Дія.City" можуть стати компанії, які займаються:
✔ розробкою і тестуванням програмного забезпечення, включно з виданням комп'ютерних ігор;
✔ виданням та розповсюдженням програмного забезпечення, зокрема Saas;
✔ навчанням комп'ютерної грамотності, програмування, тестування та технічної підтримки ПЗ;
✔ Digital marketing та Ads з використанням програмного забезпечення, розробленого резидентами;
✔ іншими видами діяльності, що будуть чітко визначені для "Дія.City".
Для кого "Дія.City": для аутсорсингових компаній, R&D-компаній, продуктових компаній, стартапів.
Критерії входу для аутсорсингових, R&D і продуктових компаній:
✔ мають напрями діяльності, передбачені "Дія.City";
✔ питома вага доходів від здійснення цих видів діяльності становить 90%;
✔ середня зарплата еквівалентна 1 200 євро;
✔ кількість працівників/GIG-спеціалістів за звітний період становить не менше дев'яти.
При цьому до концепції не потрапило надважливе для індустрії питання щодо розвитку освіти.
З вересня 2020 року між Мінцифри і представниками ІТ-індустрії відбувався інтенсивний діалог, законопроєкт пройшов кілька ітерацій, і 25 березня Мінцифри презентувало оновлену версію спецрежиму "Дія.City" – законопроєкт №4303-д.
Що пропонує "Дія.City"
Законодавча база проєкту "Дія.City" складається з трьох частин. Перший законопроєкт – рамковий – описує основні принципи роботи спеціального правового режиму "Дія.City". Другий – податковий – описує, які будуть податки в працівників ІТ-індустрії та ІТ-компаній. Третій – про захист – законопроєкт, який мінімізує неправомірне втручання правоохороних органів у діяльність резидентів "Дія.City".
Наразі розглядається перший з них. Що в ньому?
Резидентами спецрежиму "Дія.City" можуть стати компанії, які займаються:
✔ розробкою і тестуванням програмного забезпечення, включно з виданням комп'ютерних ігор;
✔ виданням та розповсюдженням програмного забезпечення, зокрема Saas;
✔ навчанням комп'ютерної грамотності, програмування, тестування та технічної підтримки ПЗ;
✔ Digital marketing та Ads з використанням програмного забезпечення, розробленого резидентами;
✔ іншими видами діяльності, що будуть чітко визначені для "Дія.City".
Для кого "Дія.City": для аутсорсингових компаній, R&D-компаній, продуктових компаній, стартапів.
Критерії входу для аутсорсингових, R&D і продуктових компаній:
✔ мають напрями діяльності, передбачені "Дія.City";
✔ питома вага доходів від здійснення цих видів діяльності становить 90%;
✔ середня зарплата еквівалентна 1 200 євро;
✔ кількість працівників/GIG-спеціалістів за звітний період становить не менше дев'яти.
Запровадження цих норм знищує схему роботи ІТ-компаній з ФОП-контракторами, тому ІТ-галузь виступала проти.
Примітно, що цей законопроєкт з’явився у лютому 2021 року під час гарячої фази перемовин учасників ІТ-індустрії з Мінцифри щодо спецрежиму "Дія.City".
Такий збіг схожий на те, що уряд та парламент вирішили примусово перевести ІТ-індустрію на спецрежим "Дія.City".
"Ми точно зробимо так, що поховаємо цей законопроєкт (№5054) у Верховній Раді. Це в моїх компетенціях. Якщо це буде важко зробити, я особисто зареєструю десять тисяч правок, і ми це точно поховаємо", – запевнив Арахамія.
Що кажуть представники ІТ-індустрії
Опитані представники ІТ-індустрії по-різному оцінюють умови спецрежиму "Дія.City". Оцінки варіюються від нейтрально-позитивних до негативних.
Віцепрезидент, голова СЕЕ EPAM Юрій Антонюк підтримує версію законопроєкту 4303-д. "Це перероблений варіант законопроєкту №4303. У ньому вже враховані положення, які викликали багато дискусій в ІТ-індустрії", – каже він.
Щодо одного з головних питань – майбутньої моделі оподаткування ІТ-працівників – голова компанії каже, що скасування трудових відносин через ФОП і повний перехід на штатні взаємовідносини негативно вплине на розвиток індустрії.
"Варто розуміти, на що відбуватиметься заміна відносин. Від переходу на GIG-контракти та появи штатних спеціалістів у межах "Дія.City" із зменшенням податкового навантаження всі тільки виграють. І компанії, у яких багато штатних фахівців, і компаніі з великою кількістю ФОПів", – вважає він.
Керівний директор компанії "Luxoft Україна" Віталій Кармазінський каже, що проєкт закону хоч і містить позитивні зміни, але не вирішує низку принципових питань:
✔ регулятор у вигляді Мінцифри залишився (хоч і з меншими повноваженнями);
✔ податковий законопроєкт не опублікований, можливі додаткові збори не відрегульовані;
✔ щорічні аудиторські перевірки з незрозумілими повноваженнями контролерів викликають питання;
✔ система ФОП залишається тільки на перехідний період, при цьому концепція гіг-співробітників потребує доопрацювання.
На думку Кармазінського, введення нових визначень у сферу врегульованих відносин може привести до різних трактувань і підходів до застосування.
"Важливо, щоб система ФОП залишалася у вигляді альтернативи протягом хоча би трьох років. Щоб ми побачили, що гіг-система повністю робоча, і мали час перебудуватися", – пояснює директор.
За його словами, для сектору важливе схвалення всіх змін пакетом, що дозволить зрозуміти, у якому середовищі галузь працюватиме далі.
"Ми продовжуємо діалог з творцями законопроєкту і розраховуємо, що колеги з Мінцифри і профільного комітету врахують ці моменти", – додав він.
Виконавчий директор асоціації IT Ukraine Костянтин Васюк наголошує на:
– пакетному голосуванні законопроєктів (рамковий, податковий, захист);
– трирічному перехідному періоді;
– праві вільного вибору форми взаємодії із співробітником, у тому числі ФОП, у рамках "Дія.City";
– відсутності саморегулюючої організації і додаткових зборів;
– збереженні рівня оподаткування для всіх форм співробітників "Дія.City": гіг-контракторів та приватних ФОП на рівні моделі третьої групи;
– мінімальному трирічному перехідному періоді. Протягом першого року розробляються підзаконні акти, протягом другого вони працюють, протягом третього напрацьовується судова практика.
"Червоні лінії" Мінфіну
Уже відомо, що уряд і парламент не планують виконувати низку критичних вимог ІТ-галузі.
Мінфін повідомив, що виступає категорично проти використання ФОП третьої групи співробітниками ІТ-компаній як у межах проєкту "Дія.City", так і за межами цього проєкту, оскільки "використання ФОП у діяльності ІТ-компаній фактично є підміною трудових відносин".
У відомстві наголошують, що в рамках проєкту "Дія.City" для працівників ІТ-компаній і так пропонується зниження податків на фонд зарплати (5% ПДФО замість 18%).
При цьому ідею зниження ставки ПДФО Мінфін підтримає лише за умови встановлення рівня зарплати ІТ-працівників не нижче 60 тис грн та визначення чіткого переліку професій працівників, які розробляють програмне забезпечення чи створюють програмний продукт, щодо доходів яких застосовуватиметься пільгова ставка ПДФО.
У Мінфіні також окреслили свої "червоні лінії" в межах запровадження спецрежиму "Дія.City".
По-перше – зменшення ставок податків та зборів на фонд зарплати понад погоджений Мінфіном рівень.
По-друге – зниження мінімального порогу зарплати працівників ІТ-компаній (60 тис грн), який дозволяє при зниженні ставки забезпечити рівень надходжень податків у чинних умовах оподаткування.
Не менш суперечлива позиція авторів реформи і щодо пакетного голосування за законопроєкти.
Так, уряд і парламент пропонують ІТ-індустрії достатньо радикальну реформу умов роботи в країні, однак при цьому два ключові аспекти цієї реформи – деталі моделі оподаткування і деталі закону "маски-шоу стоп-3" – досі невідомі.
В Мінцифри повідомили, що голосування за проєкти відбудеться за процедурами Верховної Ради.
"Про пакетне голосування за всі три закони не йдеться. Це пов'язано з особливостями регламенту та завантаженістю комітетів. Навіть одночасне подання проєктів, на жаль, не гарантує синхронного голосування", – зазначили в Мінцифри.
25 березня на пресконференції, присвяченій доопрацьованому законопроєкту "Дія.City", Арахамія підтвердив цю тезу.
За його словами, податковий проєкт ухвалять у першому читанні під час другого читання проєкту щодо "Дія.City". Голова фракції заявив, що затримка із схваленням проєкту щодо "Дія.City" і податкового проєкту становитиме три-чотири тижні.
При цьому законопроєкт "маски-шоу стоп-3" буде ухвалений після реєстрації перших резидентів "Дія.City".
#Первая полоса #Телекоммуникации #Владимир Зеленский #Министерства цифровой трансформации #Дія #Дія.City
