Влада готується до виборів. Не на словах, а на ділі.
Головний тренд ухваленого бюджету 2022 – це фінансування "великих проєктів" президента Володимира Зеленського, яких з кожним роком стає все більше. Йдеться про "Велике будівництво", яке уже працює два роки, та про нові проєкти, як-то "Велика термомодернізація", державна авіакомпанія УНА або "Президентський університет".
Врахувала влада й останні зміни в настроях суспільства. Аби дати українцям щось, що вони відчують одразу, а не через роки, Верховна Рада збільшила фінансування на медичну сфери та підвищила соціальні стандарти.
Не забула влада також підготуватись і до можливих спроб "перевороту" та військової загрози з боку Російської Федерації. У 2022 році зростуть витрати на всі правоохоронні органи та Міністерство оборони.
Як загалом змінився закон про державний бюджет на наступний рік порівняно з першим читанням, хто отримає найбільше у 2022 році і за рахунок яких платників податків?
"Слуги" уже не ті. Хто ж голосував за бюджет Зеленського?
Бюджет 2022 року став новим випробуванням для влади. Після загострення відносин між Володимиром Зеленським та Рінатом Ахметовим у "Слуги народу" раптом не вистачило голосів для ухвалення головного фінансового кошторису країни на наступний рік.
Коаліція віддала за бюджет лише 215 голосів з 268 депутатів, які підтримали закон.
Щоб законопроєкт все ж став законом, уряду довелося домовлятися з мажоритарними депутатами з груп "Довіра" та "За майбутнє". Так, до бюджету повернулася субвенція на соціально-економічний розвиток та інфраструктурна субвенція. Ціна цього компромісу – понад 15 млрд грн.
Однак чи був би ухвалений бюджет на 2022 рік у будь-якому читанні без цього компромісу взагалі?
Головні цифри
З того часу ключові показники майбутнього кошторису майже не змінилися.
Так, мінімальна зарплата з 1 січня становитиме 6500 грн на місяць, а з 1 жовтня наступного року зросте до 6700 грн. Нагадаємо, що від цього показника залежить розмір єдиного соціального внеску, який сплачують ФОПи.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня становитиме 2482 грн на місяць, з 1 липня – 2600 грн, а з 1 грудня – 2684 гривень.
Соціальні стандарти уряд після першого читання закону ніяк не змінював.
Бюджет побудовано на курсі 28,6-28,7 грн за долар.
Майже незмінним залишився розмір дефіциту державного бюджету – 188,79 млрд грн, тоді як в редакції після першого читання він був на 792 млн грн меншим.
Незначне збільшення розміру дефіциту бюджету вписується у взяті Україною зобов’язання в межах меморандуму з Міжнародним валютним фондом. Там, нагадаємо, прописано, що цей показник не може перевищувати 3,5% ВВП.
Натомість після ухвалення "ресурсного" закону, який ще називають "антиахметівським", уряд суттєво переглянув доходи та видатки на наступний рік. Навіть суттєвіше, аніж оголошував при презентації першої редакції кошторису на 2022 рік.
Загалом доходи бюджету у 2022 році становитимуть 1,322 трлн грн – на 54,73 млрд грн більше, ніж після першого читання, видатки – 1,497 трлн грн, що на 55,73 млрд грн більше, ніж у попередній версії бюджету.
Звідки гроші
Зростання суми доходів на 54,73 млрд грн суттєво перевершило ті очікування, які Міністерство фінансів закладало від "ресурсного" закону – тобто додаткові 30 млрд гривень.
Скільки надійде в бюджет від прийнятого з правками "антиахметівського" закону – наразі невідомо. Точно не більше, ніж планувалось, а швидше за все – менше.
То звідки ж візьмуться ці додаткові майже 55 млрд гривень? Більшу частину стягнуть з платників податків.
Порівняно з першою редакцією бюджету, в остаточній надходження від сплати внутрішнього ПДВ зросли на 13 млрд грн, ПДВ з імпорту – на 6,5 млрд грн, акцизу з імпортних товарів – на 5,32 млрд грн, вироблених в Україні підакцизних товарів – на 1,55 млрд гривень.
Однак найбільше влада розраховує отримати від рентних платежів. Проте не з видобутку залізної руди, як планувалось, коли лише з'явився "антиахметівський" закон, а з ренти з видобутку газу – 22,7 млрд гривень.
Базою її оподаткування є вартість газу, який суттєво подорожчав в Україні та світі на тлі розгортання енергетичної кризи. Очевидно, влада очікує, що у 2022 році ціни на газ будуть високими.
Рекордні ціни на газ дають державі непогані дивіденди уже сьогодні. Так, кошти від перевиконання плану з ренти на 2021-й рік вирішили спрямувати на "головну програму" президента Зеленського – за місяць до кінця року Рада запланувала збільшити видатки "Великого будівництва" на 19,2 млрд гривень.
Разом з тим зміни щодо справляння ренти з видобутку залізної руди, які мали б вдарити по бізнесу Ріната Ахметова, принесуть у 2022 році лише 240 млн грн додаткових надходжень. Загалом від цієї ренти держава отримає 4,7 млрд гривень.
Такий незначний ефект пояснюється тим, що коли законопроєкт №5600 лише розроблявся, ціни на залізну руду у світі били рекорди. Цього липня вони перевищували 210 дол за тонну, а наразі знизились до 103 доларів.
Водночас, відповідно до тексту "антиахметівського" закону у разі, якщо тонна руди коштуватиме понад 200 дол, то застосовуватиметься ставка 10% від цієї ціни. А при цінах на рівні 100 дол ставка буде лише 3,5%.
Якби "антиахметівський" закон не ухвалили ставка ренти з руди становила б три долари з кожної тони, незалежно від її вартості.
Після ухвалення "ресурсного" закону у бюджеті також суттєво зросли надходження від податку на прибуток підприємств. Влада очікує отримати від нього 158,44 млрд грн, що на 21,14 млрд грн більше, ніж закладалось у проголосованому в першому читанні кошторисі.
Ймовірно, такого ефекту вдасться досягти завдяки тому, що вже згаданий "антиахметівський" закон дозволяє зменшувати прибуток підприємств до оподаткування лише на 50% збитків минулих періодів. Раніше бізнес міг використовувати усю суму отриманих збитків, зменшуючи обсяги сплати податків, або взагалі нічого не сплачуючи до бюджету.
Низка статей доходів бюджету на 2022 рік до другого читання зменшилася. Зокрема, надходження від податку на доходи фізичних осіб – одразу на 10,9 млрд гривень.
Це пов’язано з укладеним меморандумом між урядом, "Нафтогазом" та місцевими органами влади, який зафіксував тарифи на опалення на цей опалювальний сезон. Меморандум передбачає перерозподіл додаткових 4% ПДФО з державного бюджету до місцевих.
Ще одна стаття доходів держави, яка знизилася – прибуток Національного банку. У першому читанні уряд закладав надходження від НБУ у розмірі 24,4 млрд грн, хоча сам Нацбанк прогнозував свій прибуток на рівні близько 13 млрд гривень.
"Ми не розуміємо, звідки ці цифри. Аналогічна історія була минулого року, коли в бюджеті стояла цифра 33 мільярди гривень, а НБУ прогнозував 22,6 мільярда. Зрештою, НБУ перерахував близьку до прогнозу суму – 24,4 мільярда. Ми це питання розглядаємо з позиції незалежності Нацбанку", – заявляв голова Нацбанку Кирило Шевченко у жовтні 2021 року.
Свою позицію НБУ довів й МВФ, який поставив таку вимогу для отримання траншу Україною: змінити закон про Нацбанк так, щоб регулятор взагалі не надавав розрахунки свого прибутку уряду, а лише "ознайомлював" Міністерство фінансів з ними.
Цей закон зрештою, таки ухвалили, а прибуток Національного банку у редакції бюджету до другого читання знизили на 10,85 млрд грн – до 13,58 млрд гривень.
На що будуть витрачати
Видатки також суттєво змінилися після ухвалення закону №5600. Крім вже традиційного зростання видатків на інфраструктуру, у бюджеті збільшили фінансування правоохоронцям, органам державної влади та військовослужбовцям.
Так, на забезпечення роботи Верховної Ради у 2022 році витратять 2,67 млрд грн, що на 83,9 млн грн більше, ніж у проєкті документу до першого читання. Офісу президента додали ще 12,5 млн грн, тож наступного року фінансування роботи цього органу становитиме 1,09 млрд гривень.
Але найбільше зросли видатки на роботу Кабінету міністрів одразу вдвічі – до 4,89 млрд гривень.
Таке зростання видатків стало наслідком перепідпорядкування Держкіно від Мінкультури напряму Кабміну. На підтримку кінематографу у 2022 році витратять 1,7 млрд грн, хоча у бюджеті до першого читання на ці цілі закладали 694 млн гривень.
На фінансування Міністерства внутрішніх справ направлять 99,23 млрд грн коштів платників податків. За два місяці між першим читанням бюджету і його прийняттям в остаточній редакції ця стаття збільшилась на 1 млрд гривень.
Крім цього, депутати вирішили зобов’язати уряд спрямовувати на доплати працівникам МВС всі суми перевиконання доходів з акцизного податку. З першого погляду, цей крок виглядає логічним: такий крок стимулюватиме правоохоронців активніше боротися з незаконним обігом підакцизної продукції.
Однак і уряд, і депутати, здається, забули про Бюро економічної безпеки – єдиний правоохоронний орган, який може здійснювати розслідування всіх економічних злочинів, зокрема щодо незаконного обігу підакцизних товарів.
До слова, на роботу Бюро економічної безпеки у бюджеті на 2022 рік передбачили 621 млн грн і ця суму ніяк не змінювалась після першого читання. Попри заяви директора БЕБ Вадима Мельника про те, що лише на зарплати працівникам бюро у 2022 році необхідно близько 900 млн гривень.
Щодо інших силових органів, то видатки на роботу СБУ зростуть – до 16,15 млрд грн (+100 млн у порівнянні з першим читанням), РНБО – до 388 млн грн (+84 млн грн), ДБР – до 2,68 млрд грн (+112 млн грн) та Офіс генпрокурора – до 14 млрд грн (+475,66 млн грн).
Разом з правоохоронцями додаткові 2,5 млрд грн отримає Міністерство оборони. У 2022 році на нього витратять 133,49 млрд гривень.
Після першого читання бюджету у документі з'явилися низка нових статей видатків. Зокрема, "на підтримку підприємств у зв’язку з посиленням карантинних обмежень", більш відомої як "тисяча Зеленського". На це заклали 3 млрд гривень.
За умовами програми держава має надавати вакцинованим по 1 тис грн, які, щоправда, можна буде витратити лише в обмеженому колі компаній.
"Тисячу Зеленського" фінансуватимуть через Міністерство економіки. Крім неї, через це відомство фінансуватимуть ще дві нові програми: компенсація фінансових зобов’язань за кредитами та лізинговими договорами у галузі машинобудування (1 млрд грн) та відновлення меліоративних систем (1 млрд грн).
Між першим і третім читанням бюджету втратили 232 млн гривень освітяни. На наступний рік їм залишили 171,86 млрд гривень. Чому так? З бюджету виключили субвенцію на придбання обладнання для шкільних їдалень.
Водночас, видатки на "Президентський університет" зросли вп'ятеро – до 500 млн гривень.
На медицину витратять 194,1 млрд грн, або на 2,85 млрд грн більше ніж спершу планувалось. До другого читання у бюджеті з’явилися видатки на нову медичну програму – доплати медикам у зв’язку з переїздом на нове місце роботи або перекваліфікацію під час формування госпітальних округів.
За два місяці розгляду кошторису майже на мільярд зросли видатки на заходи боротьби з епідеміями (до 4,4 млрд грн), на 904 млн грн – на лікування захворювань із впровадженням нових медичних технологій (до 2,72 млрд грн). А видатки на лікування українців за кордоном зменшили на 150 млн грн (до 550 млн грн).
На соціальну сферу спрямують 318,8 млрд грн, зокрема на виплату субсидій – 38,38 млрд грн (у 2021 році – 47 млрд грн), на покриття дефіциту Пенсійного фонду – 200,6 млрд грн (195 млрд грн). До другого читання ці видатки не змінювалися.
Примітно, що у 2022 році витратять 50 млн грн на підготовку інфраструктури для запровадження накопичувального рівня пенсійної системи. Ці видатки з'явилися у бюджеті вже після того, як уряд презентував своє бачення пенсійної реформи.
Найсуттєвіше у бюджеті наступного року змінилися видатки на Міністерство інфраструктури. Після першого читання вони зросли втричі – до майже 29 млрд гривень. Додаткові кошти розподілять на цілу низку напрямків та програм.
По-перше, на авіацію. На 3,4 млрд грн (у 8,5 раза!) збільшили видатки на розвиток мережі регіональних аеропортів. Ще 1 млрд грн – на створення державної авіакомпанії "Українські національні авіалінії".
По-друге, на залізницю. На модернізацію вагонів "Укрзалізниці" витратять 5,2 млрд грн (+1,34 млрд грн). Ще 706 млн грн – на будівництво залізнично-автомобільного переходу через Дніпро на ділянці "Київ-Московський–Дарниця".
По-третє, на водний транспорт. Зокрема, на забезпечення судноплавних шлюзів витратять 741 млн грн, при тому що у вересні на ці цілі планували виділити лише 39 млн гривень.
Звісно, зросли видатки і на будівництво доріг. На роботу "Укравтодору" передбачили 63,59 млрд грн, що на 2,5 млрд грн більше ніж планувалось. Ці додаткові кошти спрямують на будівництво та ремонт доріг.
З будівництвом доріг пов'язаний один невеликий "фокус" уряду. Щоб депутати проголосували за бюджет, Мінфін заклав у нього інфраструктурну субвенцію у розмірі 9 млрд гривень. Цю субвенцію держава виплачуватиме місцевим бюджетам, а у розподілі цих коштів братимуть участь самі депутати, зокрема мажоритарники.
З цією ж метою до бюджету повернулася славнозвісна субвенція на соціально-економічний розвиток (так званий депутатський фонд), яку також розподіляють депутати. Щоб повернути цей рядок у бюджеті, уряд скоротив на 6 млрд грн видатки на більш прозорий Фонд регіонального розвитку.
З тексту бюджету стає зрозуміла концепція ще однієї програми президента – "Великої термомодернізації", про яку Зеленський повідомив у своєму виступі 1 грудня.
Відомо, що фінансуватимуть програму через "Укрфінжитло" – установу, через яку уряд вже фінансує програму пільгових іпотек та лізингу житла для держслужбовців. Роботу компанії запустили наприкінці вересня, коли Мінфін "залив" у капітал "Укрфінжитла" 20 млрд грн у формі держоблігацій.
Наступного року компанію докапіталізують ще на 30 млрд грн, які, як очікується, витрачатимуть на термомодернізацію будівель. Як і цього року, докапіталізація відбуватиметься шляхом випуску ОВДП, тобто за рахунок збільшення державного боргу.
До слова, у 2022 році на обслуговування боргів уряд витратить 179,98 млрд грн – на 1,43 млрд грн менше, ніж очікували у вересні. Цю суму Мінфін записав у програму виплати за державними деривативами.
У 2022 році виплата мала б стосуватися результатів 2020 року. Але, оскільки минулого року ВВП України впав на 4%, цих виплат Мінфін не може здійснювати. Для чого тоді міністр фінансів Сергій Марченко заклав витрати 1,43 млрд грн на операції з деривативами, поки що невідомо.
Навіть після ухвалення "ресурсного" закону уряд так і не виконав низку обіцянок.
Зокрема, як передбачалося у попередній презентації Мінфіну, лише після ухвалення згаданого закону у 2022 році профінансують проведення перепису населення. Однак в остаточній редакції бюджету видатки на перепис, а це 400 млн грн, взагалі зникли.
Попри це, презентуючи проєкт бюджету до третього читання, голова Мінфіну Сергій Марченко згадав, що у документі передбачені кошти "на підготовку до проведення перепису". Ймовірно, їх "зашили" у видатки Державної служби статистики, якій додали 418 млн гривень.
Ще одна невиконана обіцянка Марченка – кошти на розвиток космосу. З обіцяних у вересні 7,5 млрд грн видатків на 2022 рік, фактично на ці цілі підуть лише 1,22 млрд гривень.
#Органы власти #Первая полоса #Владимир Зеленский #бюджет #налоги #зарплата
