Україна не втрачає надії на отримання чергового траншу від Міжнародного валютного фонду. Незважаючи на очевидні провали в антикорупційній реформі і як наслідок затримку візиту місії МВФ країна продовжує виконувати домовленості в частині зміцнення банківської системи.
Невдовзі парламент може ухвалити закон, яким встановлюється обов'язкова до виконання вимога оприлюднення банками інформації про боржників, змінюються вимоги до капіталу, а також розширюються контролюючі повноваження Національного банку.
Ці та інші механізми, на думку авторів проєкту закону №4367, дозволять зробити банківську систему більш стійкою до криз та захистять вкладників від можливих зловживань власників.
Запропоновані зміни, потенційно можуть вирішити і конфлікт всередині самого регулятора між правлінням та Радою Національного банку.
Відкритість боржників
Останній раз правила гри для власників банків змінювались півроку тому.
В травні 2020 року Верховна Рада позбавила їх права на повернення у власність фінустанови навіть у випадку порушення їх інтересів під час виведення банку з ринку. Так званий "антиколомойський" закон передбачає компенсацію їх збитків лише у грошовій формі.
Тепер власникам банків слід готуватись до нових змін, які як і "антиколомойський" закон, є вимогою для співпраці з Міжнародним валютним фондом.
Минулого тижня група народних депутатів зареєструвала проєкт закону, який передбачає часткове зняття банківської таємниці. Її автори пропонують не поширювати на прострочені кредити акціонерів або пов’язаних з банком осіб.
Якщо в останніх виникне прострочка за кредитом чи відсотками по ньому строком понад 180 днів, то банк буде зобов’язаний оприлюднити на власному веб сайті всю інформацію про такого боржника, включаючи розмір кредиту і заборгованості.
Така норма має запобігти поширеній в минулому практиці, коли власники банку та пов’язані з ними особи за допомогою кредитів виводили мільярди гривень вкладників, а самі такі позики не обслуговували.
Яскравим прикладом є Приватбанк, у якого за чотири роки після націоналізації досі майже 80% кредитів не обслуговуються. При цьому переважна більшість з них видавалися саме пов'язаним з банком та його колишніми власниками особам.
Таку ж інформацію, але вже про всіх боржників, будуть оприлюднювати і банки які знаходяться в процесі ліквідації. При цьому термін прострочки не встановлено, а тому публікувати дані необхідно буде і про тих, хто затримав черговий платіж навіть на один день.
За даними Фонду гарантування вкладів фізичних осіб сьогодні в стадії ліквідації знаходяться 48 банків.
Капітальні зміни
Якщо "антиколомойський" закон закріпив результати реформи Національного банку та зробив незворотнім виведення банків з ринку, то чергові зміни повинні запобігати настанню нової банківської кризи.
Зробити це пропонується за рахунок зміни вимог до капіталу банків.
В українське законодавство будуть імплементовані нормативи, які відповідають стандартам ЄС та міжнародному досвіду. Вони забезпечать більшу стійкість банків, зокрема завдяки формуванню так званих "буферів капіталу" (запас, який фінансова установа накопичує під час економічного зростання для компенсації можливих втрат у разі спаду), які мають брати на себе удар кризових явищ.
"Щоб гарантувати збереження коштів вкладників та інших кредиторів, регулятор має упевнитися, що всі суттєві ризики, притаманні діяльності банку, покриті капіталом. Саме капітал покликаний поглинати неочікувані збитки, на які наражається банк", – пояснювала раніше зміни заступниця голови НБУ Катерина Рожкова.
Національний банк зможе встановлювати індивідуальні розміри обов’язкових нормативів для конкретних банків. Проте вони можуть бути лише підвищеними, тобто права послаблювати регулювання НБУ не матиме.
Встановлювати підвищені нормативи регулятор буде, виходячи з ризиковості діяльності та бізнес-моделі конкретно взятого банку.
"Всі мають дотримуватися мінімальних вимог регулятора. Це константа. Однак, якщо Нацбанк бачить, що певний банк чи група мають підвищені ризики або їхня бізнес-модель є більш ризиковою, то має право встановити підвищені нормативи. Причому не просто так, а за результатами оцінки банку, яку роблять наглядові підрозділи", – пояснює асоційований експерт CASE-Україна Євген Дубогриз.
Виходячи з ситуації в окремо взятому банку, Національний банк зможе навіть вимагати зменшення розмірів винагороди для працівників установи.
Кадрові повноваження
Раніше Нацбанк мав право погоджувати керівників банків (членів наглядової ради, правління головного бухгалтера), вимагати їх звільнення чи заміни. Підставою для цього була неналежна репутація таких осіб або неналежне виконання ними своїх обов'язків.
З прийняттям закону в Національного банку з'явиться ще одна підстава для зміни персонального складу керівництва. Документ вводить термін "колективна придатність" – наявність у членів правління чи наглядової ради достатніх знань та досвіду для того, аби виконувати свої повноваження. Визначати, чи є ця колективна придатність, буде Нацбанк.
"Не думаю, що це можна назвати втручанням НБУ у самостійність банку, адже регулятор не каже, кого призначати. Він каже, що менеджмент несе повну відповідальність за те, що коїться у банку з капіталом. Що до таких заходів Нацбанк буде вдаватися лише в крайніх випадках – це свого роду захід останньої надії перед виведення банку з ринку", – вважає Дубогриз.
Щоб судові рішення не могли блокувати роботу банків народні депутати також пропонують заборонити накладання арешту на кореспондентські рахунки банків. Такі дії суддів можуть призвести до фактичної зупинки роботи установи й неможливості обслуговувати вкладників.
Прогресивною нормою є вимоги до юридичних осіб, які прагнуть займатися банківською діяльністю, забезпечити доступність банківських приміщень для людей з інвалідністю. Свого часу Нацбанк вже зобов’язував діючі банки зробити свої приміщення доступними. На це регулятор дав час до 2023 року.
Примирення для НБУ
Знайшов відображення в документі й конфлікт між правлінням НБУ та його Радою. Раніше Рада Нацбанку неодноразово критикувала роботу регулятора, а за словами екс-голови НБУ Якова Смолія вона була одним з інструментів політичного тиску на установу.
Аби знизити градус напруги між Радою НБУ та його правлінням уточнюється норма про заборону Ради втручатися в оперативну роботу правління.
За Радою залишаться лише функції затвердження основних засад грошово-кредитної політики, кошторису та фінансової звітності Нацбанку.
Члени правління та Ради отримають додаткові гарантії свого захисту. Так, навіть після звільнення особи з цих органів, позови проти неї за її роботу в регуляторі, вважатимуться позовами проти Нацбанку. Тобто, таких осіб захищатимуть юристи регулятора.
При відносно і так не частих засіданнях Ради НБУ роботи в її членів може стати ще менше. Якщо зараз цей орган повинен збиратись мінімум 10 разів на рік, то з прийняттям змін достатньо буде і чотирьох засідань.
Автори зазначають, що це "відповідатиме кращим зразкам світової практики та узгоджуватиметься з необхідністю засідань для виконання встановлених законом повноважень".
У свою чергу в Раді Нацбанку не впевнені, що зможуть якісно виконувати свою роботу протягом лише чотирьох засідань на рік.
"Формально нова редакція не обмежує в праві проводити більше засідань. Але, з іншого боку, це певний сигнал про те, що Рада відволікає ресурси від операційних потреб. Не впевнений, що функціонал Ради можна розкласти на 4-5 засідань. Допускаю, що можна на 6-7.
Проте для цього потрібно якісно змінити модальність роботи самої Ради, зокрема розуміння зв'язку між текстом закону та так званими оцінками діяльності правління", – вважає член Ради НБУ Віктор Козюк.
Наостанок законопроєкт вносить ясність у визначення розміру винагород членів Ради НБУ. Наразі методологію визначення винагороди за поданням правління затверджує сама Рада. Яку саме суму отримують її члени невідомо – Нацбанк не розкриває цю інформацію, посилаючись на захист персональних даних.
Після прийняття закону розмір винагороди членів Ради становитиме 40% від найвищої заробітної плати члена правління. Голова НБУ в 2019 році щомісяця отримував 383 тис. грн. Якщо розрахунок здійснюватиметься за цими даними, то винагорода кожного з дев'яти членів Ради Національного банку становитиме не більше 153 тис. грн.
#Первая полоса #Верховна Рада Украины #Финансы #банковская тайна #банки #банковская система
