У Сенаті Сполучених Штатів була представлена нова редакція законопроєкту, що стосується санкцій проти Росії. Згідно з оновленим документом, мита можуть досягати 100% замість попередніх 500%. Цей законопроєкт отримав підтримку приблизно 60 сенаторів і надає президенту Трампу можливість тимчасово зупиняти введені санкції.
Після тривалої річної дискусії у Сенаті США було представлено оновлений варіант законопроєкту, що передбачає серйозні санкції проти Росії, ініційований покійним сенатором Ліндсі Гремом. Цей документ отримав підтримку приблизно 60 сенаторів, проте перед голосуванням зазнав значних змін. Видання УНН вивчило, як саме були змінені санкції, кого вони торкнуться, та чи справді новий пакет стане серйозним ударом для російської економіки.
Чому змінили текст законопроєкту?
Попередня редакція документа передбачала максимально жорсткий механізм тиску - 500-відсоткові мита для всіх країн, які купують російську нафту чи природний газ. Однак після кількох місяців консультацій із Білим домом та союзниками США сенатори дійшли висновку, що такий підхід може викликати масштабний конфлікт із ключовими торговельними партнерами Вашингтона.
Слід підкреслити, що суттєвої різниці між 100% та 500% немає — це фактично одне й те саме. Розробники законопроєкту зберегли основну концепцію економічного тиску на росію, проте вони зробили її більш селективною та політично обґрунтованою.
Які держави можуть підпадати під нові митні збори?
Оновлена версія законопроєкту пропонує введення мит на рівні до 100% для найбільших споживачів російських енергоносіїв. За інформацією, наданою помічниками сенаторів, серед найбільших імпортерів російської нафти можна виділити Китай, Індію, Словаччину, Угорщину та Азербайджан.
Головними споживачами російського природного газу продовжують бути Китай, Франція, Японія, Угорщина та Бельгія.
При цьому, в документі зазначено важливий виняток. Якщо країна імпортує менше 15% російського газу і активно працює над зменшенням цієї залежності, вона може отримати звільнення від нових мит. Під цей критерій можуть підпадати, зокрема, Японія, Франція, Угорщина та Бельгія.
Які галузі Росії мають на меті атакувати?
Окрім мит, законопроєкт передбачає масштабне розширення санкцій проти російської економіки. Зокрема, обмеження мають торкнутися:
* центрального банку росії;
* російських державних банків та інших фінансових установ;
* найбільших урядових;
* енергетичних ініціатив, серед яких "Ямал СПГ" а також "Арктик СПГ 1, 2 і 3";
* російського "підпільного флоту", що застосовується для ухилення від нафтових санкцій;
* операції з державним боргом Росії;
* нових американських інвестицій у російську економіку.
Фактично законопроєкт одночасно намагається обмежити фінансову систему росії, її енергетичний сектор та логістику експорту нафти.
Чому вторинні санкції вважають найсерйознішими?
Найважливішою особливістю документа залишаються саме вторинні санкції. Їхня логіка полягає не лише у покаранні росії, а й у створенні вибору для інших держав та компаній - або співпрацювати зі США та західною фінансовою системою, або продовжувати вести бізнес із росією й ризикувати потрапити під американські санкції. Саме цей механізм свого часу суттєво скоротив економічні зв'язки багатьох держав з Іраном, а тепер може аналогічно вплинути і на росію.
Яку позицію займає Дональд Трамп?
Однією з ключових політичних змін стало положення, яке надає президентові США можливість тимчасово зупиняти або не впроваджувати санкції, якщо він вважає, що це відповідає національним інтересам держави. Ця поправка виникла внаслідок тривалих дискусій між авторами законодавчого проєкту та командою Дональда Трампа.
Як зазначив один із радників сенаторів, саме після проведення цих консультацій вдалося розробити документ, який отримав схвалення як від демократів, так і від республіканців.
Чому Білий дім хоче додати Іран і "Хезболлу"
Президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп висловив бажання розширити існуючий документ, додавши до нього санкції проти Ірану та організації "Хезболла". Однак, автори законопроєкту наразі не підтримують цю ініціативу. Вони підкреслюють, що основна мета документа полягає в посиленні економічного тиску на Росію.
Водночас помічники сенаторів пояснюють, що держави, які співпрацюють із російським оборонно-промисловим комплексом, серед яких і Іран, уже можуть потрапляти під окремі положення законопроєкту.
Чи можуть нові обмеження вплинути на розвиток подій?
Навіть якщо документ отримає остаточне схвалення Сенатом, Палатою представників і підпис президента США, не слід очікувати негайного економічного краху Росії.
Санкції мають кумулятивний ефект. Вони поступово обмежують доступ до фінансування, технологій, міжнародної логістики та зовнішніх ринків, що в свою чергу підвищує витрати Кремля на ведення військових дій.
Саме з цієї причини новий законопроєкт сприймається як засіб для тривалого економічного виснаження росії, а не як спосіб швидкого завершення конфлікту. У разі його затвердження, він може стати одним із найбільших пакетів американських санкцій проти росії з моменту початку повномасштабного вторгнення.
#Дональд Трамп #Азербайджан #Природний газ #Нафта #Росія #Економіка #Імпорт #Інвестиції #Бізнес #Китай (регіон) #Логістика #Республіканська партія (США) #Державний борг #Міжнародні санкції щодо Росії (2014—дотепер) #Банк #Експорт #Кремль (фортифікаційна споруда) #Демократія #Центральний банк #Вашингтон, округ Колумбія #Японія #Російська мова #Індія #Угорщина #Білий дім #Словаччина #Документ #Франція #Бельгія #Америка #Сенат Сполучених Штатів #Податок (економіка) #Іран #Палата представників Сполучених Штатів
