40 мільярдів євро - саме стільки коштів повинні залучити гарантії Європейського Союзу в рамках ініціативи Ukraine Facility.
Задля мультиплікації вкладень в економіку України на гарантування інвестиційних кредитів буде спрямовано майже 7 млрд євро через уповноважені установи країн-членів ЄС.
У Польщі такою установою є державний банк розвитку Bank Gospodarstwa Krajowego (BGK) - він вже запустив у тестовому режимі проєкт з підтримки польських компаній, які беруть участь у відбудові України. У такому інструменті можуть бути зацікавлені понад 3 тисячі польських компаній - стільки бізнесів включено до реєстру відбудови, який веде Польська агенція інвестицій і торгівлі (PAIH). Серед них є і міжнародні корпорації, які в Польщі створили представництва для розвитку бізнесу в країнах Центрально-Східної Європи, у тому числі в Україні.
Інвестиції відіграють ключову роль у відновлювальних процесах, які націлені на стимулювання внутрішнього виробництва та нарощування конкурентоспроможного експорту. Проте розвиток нових промислових потужностей і сучасної інфраструктури стикається з численними застарілими обмеженнями.
Ці виклики торкаються всіх підприємств, незалежно від їхнього походження — польського, німецького або американського.
Ми систематизували досвід міжнародних компаній, які працюють у Польщі, та їхні пропозиції щодо формування сприятливого середовища для прискорення інвестиційних процесів та відновлення України.
З моменту початку широкомасштабної агресії Польща перетворилася на ключовий транспортний центр, що забезпечує зв'язок між Україною та рештою світу.
Сучасна система пунктів пропуску на кордоні з Польщею не в змозі впоратися з товарними потоками з численних країн світу. Нестача пропускної спроможності прикордонної інфраструктури негативно впливає на експорт та імпорт, що відчувають підприємства по всій Європі.
Польща активно працює над розширенням своїх транспортних коридорів. До завершення року планується відкриття оновленого пункту пропуску "Нижанковичі - Мальховичі" у Львівській області, фінансування якого забезпечує польська сторона.
Проте, процес виконання українською стороною заходів, що стосуються реалізації угоди з Польщею про облаштування контрольно-пропускних пунктів і прикордонної дорожньої інфраструктури на кордоні між Україною та Польщею, затягується.
Потребують модернізації та розвитку шляхи, якими вантажі транспортуються до кордону з Польщею. До кожного пункту перетину кордону повинні підходити швидкісні автомобільні та залізничні шляхи.
Існують ситуації, коли можливості пропускного пункту залишаються недозавантаженими через відсутність сучасного дорожнього покриття, що веде до нього.
Завдяки сприянню Польщі, українські транспортні маршрути стали частиною програми розвитку Транс'європейської транспортної мережі (TEN-T).
Наразі Польща займається підготовкою проектної документації для створення швидкісного залізничного зв’язку з Україною. У рамках цієї ініціативи планується збудувати інфраструктуру, що з’єднає кордон Польщі з Києвом, Львовом та Одесою. Фінансування цих робіт може забезпечити Європейський Союз.
Дисбаланс між внутрішніми ринками Європейського Союзу та України призвів до активних дій з боку агровиробників Центрально-Східної Європи. Україні, Польщі та ЄС в цілому необхідні всебічні заходи, які зможуть запобігти протестам фермерських спілок та бізнесу в майбутньому.
Бізнес завжди знаходить способи досягти згоди, тому це питання неодмінно отримає своє вирішення.
Слід усвідомлювати, що подібні реакції часто супроводжували етапи розширення Європейського Союзу.
У Франції відбувалися протести проти польських виробників молока, у Німеччині - проти польських яблук, в Італії - проти польських перевізників, у Великій Британії - проти польських робітників.
В усіх ситуаціях підприємства та політики вміли знаходити шляхи вирішення конфліктів.
На превеликий жаль, в Україні досі триває практика, коли податкові органи завищують митну вартість імпортованих товарів. Іноді митна служба визначає вартість товарів для обчислення імпортного мита та ПДВ на рівні, що перевищує реальну, попри наявність документальних підтверджень цін від виробників.
Це один зі шляхів збільшення надходжень до бюджету.
Наслідок таких дій - зростання цін для українського споживача, особливо на ті товари, які в Україні не виробляються.
Тимчасовий податковий вплив викликає підвищення рівня інфляції і зниження конкурентоспроможності на міжнародних ринках для товарів, що містять імпортні складові.
Проблема затримок у поверненні ПДВ експортерам існує вже багато років, і хоча її масштаби змінювались, суть залишається незмінною.
Ситуація, коли підприємства з польським, австрійським або німецьким капіталом не отримують належного відшкодування податку на додану вартість, є вкрай тривожною. Це не лише ставить під загрозу економічну доцільність їхньої діяльності в Україні, але й може викликати серйозні наслідки, такі як скорочення робочих місць, зменшення надходжень до державних і місцевих бюджетів, а також падіння валютних надходжень в країну.
Проблема негативно впливає на інвестиційний клімат в економічних відносинах між Україною та Польщею та іншими європейськими країнами, бо створює додаткові ризики для інвесторів, які хочуть в Україні виготовляти продукцію на експорт.
На початку широкомасштабного вторгнення був введений абсолютний мораторій на відшкодування податку на додану вартість. На середину цього року загальна сума заборгованості за повернення ПДВ досягла 20 мільярдів гривень, і наразі процес відшкодування для експортерів почав рухатися вперед.
Польща, подібно до інших країн Європи, сприймає відновлення України як шанс взяти участь у трансформації повоєнної держави в регіон з інноваційною економікою, що сприятиме швидкому економічному прогресу для всієї Європи.
Сьогодні ми стикаємося з серйозними загрозами, які можуть затримати процес відновлення. Серед них - значні втрати будівельної техніки, складна ситуація на ринку праці та обмежені фінансові ресурси. Крім того, урядова політика, яка обмежує доступ європейських компаній до ринку товарів і послуг, лише посилює ці ризики. Залучення досвідчених європейських підприємств з потужними ресурсами наразі ускладнене, що може стати на заваді швидкому відновленню.
Наприклад, під час подання тендерних заявок учасники повинні володіти або орендувати техніку загального призначення, таку як вантажівки, екскаватори, бульдозери та крани, а також мати підтверджуючі документи щодо її відповідності. Міжнародні компанії мають можливість без труднощів орендувати необхідну техніку в країнах ЄС або в інших державах на момент, коли вона стане їм потрібна.
Актуальність даної вимоги виправдана у контексті зведення унікальних споруд, що потребують спеціалізованого обладнання. Проте у ситуаціях, пов'язаних із масовим будівництвом стандартних інфраструктурних об'єктів, такі обмеження виглядають безпідставними.
Часто міжнародні підприємства стикаються з вимогами, які виявляються практично неможливими для реалізації.
Наприклад, впродовж тижня з моменту оголошення тендеру надати проєкт договору та переклад на українську сотень сторінок угод вже реалізованих проєктів, котрі до того ж часто містять комерційну таємницю.
Якщо не внести зміни до вимог щодо подання документів і забезпечення необхідної техніки, багато системних проєктів можуть не реалізуватися або затягнутися на тривалий час.
Тож Україні потрібно знайти розумний уніфікований підхід для запровадження принципу відкритого ринку - це один з елементів, на якому базується економіка ЄС.
Поки триває війна, навряд чи можна очікувати стабільного енергопостачання. Проте, важливо забезпечити підведення комунікацій до промислових зон, оскільки без цього нові підприємства не зможуть бути зведені.
У зв'язку з браком державного фінансування, інвесторам, як українським, так і зарубіжним, доводиться витрачати багато часу на отримання доступу до електричних і газових мереж, а також на будівництво доріг.
Будівництво доріг до промислових зон може зупинитися найближчим часом — Міністерство економіки вивчає варіант зупинки державного фінансування для створення транспортних шляхів до виробничих територій.
Для створення в Україні представництва компанії-нерезидента потрібно 60 днів, а для створення української компанії - від однієї години до двох днів. Якщо українська компанія хоче реалізувати проєкт спільно з іноземною, то обов'язково потрібно створити нову юридичну особу, на що потрібно ті ж 60 днів.
Ці положення відображають ознаки економічно ізольованої держави, а не країни, яка прагне приєднатися до ЄС, як це має намір робити Україна.
Прикладом відкритого ринку може бути Польща: з 2022 року українці у Польщі створили 8 тисяч компаній, 50 тисяч громадян стали підприємцями.
Для закордонних підприємств існування двох реєстрів - ЄДРПОУ (Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України) і ЄДРЮОФОПГФ (Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань) виглядає досить незвично.
Було б логічно об'єднати їх в один реєстр, щоб не виникало плутанини.
Польща виявилася одним із провідних європейських інвесторів в Україні. Від лютого 2022 року за підтримки польського капіталу було засновано 244 підприємства — це бізнесмени, які не відкладають свої плани на після перемоги, а активно працюють вже сьогодні.
У Львові було створено найбільшу кількість нових компаній з іноземними інвестиціями, що стало однією з причин для відкриття представництва Польської агенції інвестицій і торгівлі саме в цьому місті.
Отже, Україна стала другою країною після США, в якій функціонує кілька офісів нашої агенції. У представництві PAIH в Україні працює більше фахівців з підтримки бізнесу, ніж у будь-якому іншому регіоні світу.
Польща як давній друг і партнер зацікавлена у сильній та незалежній Україні. З власного досвіду ми знаємо, що послідовні реформи в Польщі дали свій результат - 20 років тому ми стали членом ЄС і на сьогодні залишаємося однією з найбільш динамічних економік Європи.
Щоб стати сильнішими, потрібно пройти трансформацію. Польський бізнес очікує змін на краще і не забариться з інвестиціями.
#бюджет #кредит #Європейський Союз #Європа #Економіка #Імпорт #Україна #Київ #Львівська область #Товари #Інвестор #Інвестиції #Бізнес #Північна та Південна Америка #Сполучене Королівство #Експорт #Євро #Польща #Німеччина #Одеса #Інфраструктура #Львів #Українська мова #Податок на додану вартість #Сільськогосподарська продукція #Юридична особа #Італія #Франція #Вантаж #Австрія #Підприємницька діяльність #Мито (податок) #Конкуренція (компанії) #Державний кордон України
