Афганістан без інтернету: причини та наслідки відключення зв'язку талібами. Розбираємося в ситуації.

В кінці вересня Афганістан потрапив у глибоку комунікаційну ізоляцію. Талібська влада, пояснюючи свої дії боротьбою з "пороком", заблокувала доступ до інтернету та мобільного зв'язку для 42 мільйонів громадян. Це призвело до серйозних проблем у фінансовій системі, авіації, медіа та освітньому секторі.

Це не лише технічна проблема; це крок до повної ізоляції режиму від міжнародної спільноти, що може ще більше загострити гуманітарну кризу в країні, яка вже півстоліття страждає від серйозних труднощів.

Еспресо розповість більше про подібні приклади, коли влада вимикала населенню інтернет і чи може ця ситуація спричинити в Афганістані протести.

раптове зниження доступу до інтернету в Афганістані, зображення: Netblocks

Історично таліби (прихильники Талібану) ненавидять інтернет, адже ще наприкінці 90-х вони заборонили телебачення та супутникові антени через свої ультраортодоксальні погляди. Після виходу американців з Афганістану і повернення до влади у 2021 році, таліби блокували соцмережі, щоб придушити протести. Зараз вони взялися за весь інтернет.

29 вересня 17:00 за місцевим часом, інтернет в Афганістані практично зник. За даними моніторингової організації NetBlocks, трафік упав до 1% від норми, а мобільний зв'язок паралізовано (лише активний 2G).

Цей процес розпочався ще раніше, адже вже 16 вересня провінція Балх, що на півночі країни, стала першим регіоном, де за наказом верховного лідера Талібану Хібатулли Ахундзади було введено заборону на оптоволоконний інтернет. Цю мережу прокладали тисячами кілометрів під час присутності американських військ. Через тиждень ці обмеження поширилися на 12 провінцій, серед яких були Кандагар, Гельменд та Кундуз. В результаті, 29-30 вересня інтернет-мережа була повністю відключена по всій країні, включаючи столицю Кабул.

Таліби поки не надали офіційних коментарів, однак місцеві керівники постачальників повідомляють, що це є "тимчасовим рішенням до наступних вказівок". Хоча обіцяють альтернативи, деталей наразі немає.

У Netblocks кажуть, що Афганістан зараз переживає повне відключення інтернету, бо влада Талібану вживає заходів щодо "забезпечення моралі". Власне це підтвердив місцевий речник Талібану в північній провінції Балх, написавши на X, що заборону було наказано верховним лідером Ахундзадою, "щоб запобігти аморальній діяльності". Мова йде про перегляд порнографії та "згубного західного контенту".

Торек Фархаді, який раніше працював старшим радником у Міжнародному валютному фонді та Світовому банку, поділився своїми думками з CBS News, зазначивши, що неavailability інтернету призведе до серйозних наслідків для пересічних громадян в Афганістані.

"Для афганської молоді це, безумовно, ще один дороговартісний крок назад, якщо так продовжуватиметься. Це закриває двері для онлайн-освіти, це серйозно перешкоджає власникам бізнесу, які спілкуються з клієнтами. Це навмисне рішення завести суспільство в глухий кут", - відзначив експерт.

Дійсно, наслідки були миттєвими: всі рейси з аеропорту Кабула були скасовані, банківські операції зупинилися, а тисячі жінок втратили можливість відвідувати онлайн-курси - єдине джерело освіти після заборони на навчання для дівчат старше 12 років.

Активістка за права жінок Санам Кабірі заявила Reuters, що таліби вже закрили школи, університети, рекреаційні та спортивні заклади для жінок.

"Талібан вдається до всіх доступних йому засобів, щоб підкорити населення. Які ще цілі переслідують ці темряви, якщо вони живуть в іншому столітті, ніж наш страждаючий народ?" - зауважила Кабірі.

Протесты в Непале из-за ограничения доступа к социальным сетям, фото: Getty Images.

Історія доводить, що відключення інтернету з боку урядів зазвичай викликає зворотний ефект, підсилюючи обурення та активність населення. Як правило, влада вдається до таких заходів під час соціальних протестів; яскраві приклади можна спостерігати в Єгипті, Ірані, Судані, Індії та багатьох інших країнах.

У спекотні літні дні 2011 року в Єгипті, коли диктатор Хосні Мубарак вирішив вимкнути інтернет та мобільний зв'язок, намагаючись придушити Арабську весну, він лише сприяв загостренню протестів. Натомість, щоб затихнути, вулиці Каїра заповнилися тисячами людей, які, зібравшись без онлайн-комунікацій, влаштували штурм площі Тахрір. Цей п'ятидневний блекаут не змусив активістів зупинитися - навпаки, він дав новий імпульс їхній боротьбі, що в підсумку призвело до падіння режиму Мубарака. Світ став свідком того, як відсутність цифрових засобів зв'язку може перетворитися на потужний каталізатор для справжньої революції.

Схожа подія могла б статися в Ірані восени 2019 року, під час "Кривавого листопада". Уряд, охоплений страхом через масові протести проти різкого підвищення цін на паливо, вирішив відключити інтернет для 80 мільйонів своїх громадян на цілих дев'ять днів. Режим сподівався, що зможе приховати свої репресії, однак обурення лише зростало: люди виходили на вулиці Тегерана та Ісфахана, спалюючи поліцейські дільниці та розкішні вілли чиновників. Тим часом, іранська діаспора в Європі та США, використовуючи VPN, інформувала світ про сотні загиблих. Хоча протестні виступи були придушені насильством, вони залишили глибокий слід у суспільстві, підсилюючи опозиційні настрої та міжнародний тиск. Ця ситуація продемонструвала, що відключення зв'язку не зупиняє обурення - воно лише робить його невидимим для міжнародної спільноти, але не для народу.

У 2019 році в Судані, коли автократ Омар аль-Башир, який утримував владу протягом тридцяти років, перекрив інтернет на тиждень, намагаючись придушити сплеск антиурядових протестів через економічну кризу, його дії мали катастрофічні наслідки для нього. Молодь Хартуму, яка була обурена голодом і корупцією, не піддалася тиску. Цей блекаут лише зміцнив ряди протестувальників, викликавши масові страйки, які врешті-решт призвели до втечі Башира в 2020 році – повалення режиму, де інтернет перетворився з жертви на символ опору.

У 2019 році в індійському Кашмірі, коли уряд Делі скасував автономний статус регіону, був введений повний інтернет-блекаут для 7 мільйонів місцевих жителів. Це рішення, прийняте урядом Нарендри Моді з метою придушення сепаратистських протестів, призвело до п'яти місяців цифрової ізоляції, що коштувало економіці приблизно $2,4 мільярда. Проте, замість того щоб заспокоїти населення, ситуація лише загострилася: зіткнення з поліцією стали вдвічі частішими, а молодь, яка виходила на вулиці з камінням та гаслами, ще більше посилила свій опір.

Нещодавня реакція в Непалі виявилася надзвичайно швидкою, проте не стосувалася відключення інтернету, а стосувалася блокування популярних соціальних мереж. На початку вересня молодь продемонструвала вражаючу силу: уряд прем'єр-міністра Непалу, намагаючись придушити критику корупції та nepotism серед еліти, заборонив 26 соціальних платформ — від TikTok до Instagram, посилаючись на "боротьбу з дезінформацією". Це стало останньою краплею для молодого покоління, яке страждає від безробіття. Всього за кілька годин у Discord і Reddit з’явилися протестні канали, а вулиці Катманду наповнилися тисячами людей: вони спалювали портрети чиновників, намагалися захопити парламент і Верховний суд, не зважаючи на вогонь поліції. Ціна перемоги — десятки загиблих. У результаті уряд був змушений подати у відставку. Ця "цифрова революція" показала, що в епоху соціальних мереж відключення не призводить до ізоляції — воно навпаки мобілізує, перетворюючи онлайн-негатив на вуличну бурю, здатну скинути тиранію.

Згідно з інформацією від Access Now, у 2024 році було зафіксовано 74 випадки, коли уряди відключали інтернет під час протестів у 24 країнах. Ці блокування часто застосовуються для ускладнення організації протестувальників та документування актів насильства з боку правоохоронних органів.

Стислий висновок: навряд чи відключення інтернету безпосередньо спричинить масштабні протести в Афганістані, проте це може стати одним із факторів, що посилюють розчарування в окремих спільнотах.

Афганістан має унікальні особливості, що відрізняють його від інших держав, зокрема через характер свого суспільства та тривалу історію іноземних втручань. Талібан зміцнив свою владу завдяки поєднанню насильства та релігійного впливу, а спроби протестів у 2021 році проти їхнього контролю над країною були швидко і жорстоко придушені, внаслідок чого загинули сотні людей.

Загалом, протести зазвичай виникають у ситуаціях, коли великі групи людей відчувають несправедливість чи економічні труднощі, або коли існують організовані колективи, здатні залучати маси. Проте після 2021 року режим Талібану встановив суворий контроль над вулицями, державними установами та опозиційними лідерами. Внаслідок цього страх перед репресіями, обмежена організаційна структура та слабкість опозиційних рухів роблять вуличні виступи практично неможливими.

Дослідження свідчать, що розширений доступ до широкосмугового інтернету дійсно корелює зі зростанням протестної активності. Інтернет виступає як інструмент, що сприяє мобілізації суспільства в умовах протестів. Ті соціальні групи та сектори економіки в Афганістані, які втратили свої доходи через нестачу інтернету, теоретично можуть спробувати організувати акції протесту. Проте, швидше за все, ці виступи будуть швидко придушені, і багато афганців навіть не дізнаються про їхнє існування.

У статті агентства AP зазначено, що тривале відключення електроенергії може поглибити економічну кризу в країні та сприяти зростанню соціального невдоволення. Проте, ймовірно, це не призведе до масових протестів, принаймні в найближчій перспективі. Аналітики відзначають, що такі дії з боку Талібів стали одними з "найбільш радикальних і жорстоких заходів", вжитих ними з моменту відновлення влади.

На сьогоднішній день, внаслідок обмежень у доступі до інтернету, Афганістан практично повністю ізольований від зовнішнього світу, ставши ще більш "темним куточком".

"Це серйозна втрата не лише для народу Афганістану, але й для економічної ситуації в країні. Якщо ви відключаєтеся від інтернету, ви фактично відключаєтеся від життя, адже без Інтернету багато речей стають недосяжними", - зазначив афганський експерт Ішак Атмар у коментарі для "Радіо Азаді".