Вчора з'явилася інформація про те, що Путін вирішив підвищити ставки і продовжити ескалацію. Нібито він зазначив своєму найближчому оточенню, що в іншому випадку "його можуть повісити".
Я не маю довіри до подібної інформації, адже в кінцевому підсумку за крах економіки та стабільності країни можуть покласти відповідальність і на нього. Найяскравішим свідченням рішень Путіна є ситуація на полі бою, і в цьому аспекті все стало досить зрозумілим.
Путін ухвалив рішення завершити активні дії в Донбасі та зупинити наступ.
Про це свідчить логіка військових дій. Судячи з подій серпня, російський генштаб перегруповує всі резерви саме на Донецькому напрямі. Тут же і найбільша інтенсивність бойових дій. Це доводить, що осінньо-зимова кампанія буде зосереджена саме на цьому напрямі. Водночас для ведення тривалої війни -- це нелогічне рішення
По-перше, якби Путін планував довгострокову кампанію з додатковою мобілізацією, то найлогічніше зосередитись на Запорізькому напрямі. Захоплення Запоріжжя і надалі загроза захоплення Дніпра з погляду довгострокової війни набагато перспективніше, ніж захоплення Слов'янська та Краматорська.
По-друге, для захоплення решти Донецької області не потрібна масштабна мобілізація, достатньо перегрупувати значні сили та поповнити резерви. Що ще раз підтверджує, що Путін дуже боїться мобілізації.
По-третє, російський генеральний штаб прогнозує можливість захоплення Донбасу до весни 2027 року, хоча Путін поставив завдання завершити це до 31 грудня 2026 року. Цей термін виглядає реалістично з огляду на те, що бюджет і економіка РФ ще можуть витримати такі витрати, завдяки іранським знижкам на нафту. Незважаючи на існуючі проблеми, такі як дефіцит та значні структурні труднощі, економіка ще здатна витримати піврічну ескалацію конфлікту. Більше того, з огляду на зростаючі внутрішні проблеми, Путін змушений демонструвати своєму оточенню короткострокові терміни війни, адже жоден адекватний економіст не прогнозує, що російська економіка зможе витримати ще кілька років під тиском.
Також зверніть увагу на: Фінальний сплеск Путіна.
У будь-якому випадку, Путін не має наміру залишати війну, не отримавши весь Донбас. Для нього це вважається поразкою. А для нас це означає, що конфлікт триватиме принаймні до весни 2027 року. На цьому тлі виникнуть ще два важливі напрямки.
Перший - це жорстке бомбардування столиці України. Основна увага буде зосереджена саме на Києві, щоб спонукати до ухвалення рішення про добровільний вихід з Донбасу.
Другий етап відкриває нові можливості для переговорів. У контексті загрози введення жорстоких санкцій з боку міжнародної спільноти, Росія почне маніпулювати процесом переговорів. Їхня мета – виграти час та спробувати контролювати весь Донбас. Суть цих переговорів полягає в отриманні компромісу за умови призупинення санкцій. Ключовим фактором також стануть американські вибори. Російська сторона усвідомлює, що Трамп потребує певних поступок, адже його поразка на виборах до Конгресу може призвести до посилення антиросійської позиції та, можливо, до збільшення допомоги Україні.
Хороших новин мало. На жаль, цей рік став диким не фартом для нас. Іранська війна і ціна на нафту дали Путіну відстрочку, якої в нього вже не було в лютому. Без цього в осінь він би вже входив з катастрофічним бюджетом і дуже сумними перспективами вести війну. І скоріше б обрав переговори.
Для нас вирішальними будуть не дії Путіна, а наша організованість. Ефективні кадри, швидкі антикризові рішення, підтримка партнерів -- ключове, щоб вистояти цей жахливий період. Але і тут хороших новин не багато.
Тримаймося. Ми вже багато пройшли, і це пройдемо. Путін не виграє в цій війні.
Джерело можна перефразувати як "вихідний пункт" або "початкове місце".
Про автора. Віктор Андрусів – політичний і громадський діяч, експерт-аналітик та публіцист.
#
