"Антикорупційна стратегія -- своєрідний "дороговказ" щодо впровадження комплексної антикорупційної політики"
Шановний пане Дмитре, чи могли б ви пояснити, що таке Антикорупційна стратегія? Цей документ затверджується парламентом. Яка його суть? Чому цей документ має таке велике значення?
Антикорупційна стратегія є ключовим державним програмним документом, що має середньостроковий характер дії, зазвичай розрахованим на 4-5 років. Ця стратегія отримує офіційне затвердження Верховної Ради України, що надає їй юридичну силу, як закон. Вона охоплює питання, які потребують термінового вирішення, аби значно знизити рівень корупції в країні. Конкретні заходи, необхідні для усунення цих проблем, а також відповідальні за їх реалізацію особи і методи, визначаються в державній антикорупційній програмі, що реалізує цю стратегію. Розробкою цього документа займається Національне агентство, а затверджує його уряд.
Антикорупційна стратегія є надійним орієнтиром для реалізації всебічної, збалансованої, прогресивної та проактивної антикорупційної політики. Вона спрямована на досягнення двох основних цілей: по-перше, зміцнення та розвиток демократії, верховенства права і якісного управління; по-друге, значне зменшення рівня корупційних проявів.
"Перший етап реформ у 2014 році – формування антикорупційних організацій"
Ми не забуваємо, що раніше були затверджені дві Антикорупційні стратегії, і тепер парламенту належить ухвалити третю. Чи могли б ви нагадати, про що йшлося в попередніх стратегіях? Які питання вони охоплювали?
Справді, доречно говорити про три Антикорупційні стратегії, або так звані три великі хвилі антикорупційної політики. Перша базова хвиля відбулася на тлі Революції Гідності у 2014 році. Тоді було ухвалено першу Антикорупційну стратегію, яка зосереджувалася на досягненні двох ключових цілей. По-перше, на створенні загальної сучасної законодавчої бази, що цілком відповідає міжнародним стандартам, тобто міцної законодавчої основи, якої в Україні не було. Йдеться, зокрема, про створення та розбудову таких антикорупційних інститутів, як конфлікт інтересів, фінансовий контроль, в тому числі декларування, антикорупційна експертиза, антикорупційні програми органів влади, захист викривачів, контроль фінансування політичних партій, суттєвого вдосконалення адміністративної, кримінальної та цивільної відповідальності тощо, і відповідно, впровадження цього законодавства. А друга мета першої хвилі полягала в тому, щоб створити та забезпечити ефективне функціонування системи спеціалізованих антикорупційних інституцій, діяльність яких сфокусовано на запобіганні корупції, а також на виявленні та розслідуванні топ-корупції. Маю на увазі створення та розбудову таких інституцій, як Національне агентство з питань запобігання корупції, Національне антикорупційне бюро України, Спеціалізована антикорупційна прокуратура та Вищий антикорупційний суд. На першій хвилі антикорупційної політики нового періоду вдалося досягнути цих двох результатів.
"Друга хвиля 2022 року була сфокусована на впровадженні ключових галузевих реформ"
Якщо ми говоримо про другу хвилю стратегії, то вона була ухвалена у 2022 році, і реалізується досі, поки не ухвалена нова стратегія. Ідея та ключові досягнення другої стратегії полягають у тому, що вона, з одного боку, закріпила та розвинула успіхи попередньої стратегії у частині зміцнення загальної правової та інституційної основи. Тобто ми надалі розвиваємо і законодавство, і практику, і реалізацію, і діяльність цих інституцій. А з другого боку, було запроваджено концептуально новий підхід, за якого держава тепер фокусується не лише на антикорупційних органах та інститутах, а на впровадженні ключових галузевих реформ -- саме в галузях. З ідеєю про те, що похідним і сталим наслідком таких реформ стане суттєве зниження рівня корупції у пріоритетних сферах: правосуддя, державне регулювання, контроль у сфері економіки, митна, податкова справа і т. ін.
"Уперше в історії посадовці найвищих рівнів опинилися на лаві підсудних"
Ці дві стратегії допомогли нам досягти двох основних цілей. По-перше, створена система антикорупційних інститутів вперше в нашій історії дозволила ефективно боротися з високопосадовою корупцією. Вперше високопрофесійні чиновники опинилися на лаві підсудних, і їм були винесені обвинувальні вироки. Вони отримують реальні покарання у вигляді ув'язнення на терміни від 5 до 10 років і більше.
"Від 2008-2010 років рівень корупції скоротився майже в 4 рази"
Шановний пане Дмитре, яким чином всі ці зміни, що виникли внаслідок впровадження попередніх Антикорупційних стратегій, позначилися на житті пересічних громадян? Мова не йде про керівництво Верховного суду, яке виявилося замішаним у корупційних схемах і наразі відбуває покарання, а про звичайних людей, які тривалий час страждали і продовжують страждати від корупційних практик.
В першу чергу, хочу звернути увагу на статистичні дані, які насправді відображають загальну картину корупційних явищ, зокрема тих, що виникають під час взаємодії громадян з державними інституціями. За останні 10-15 років в Україні спостерігається значне зменшення рівня корупції. Хоча люди не завжди відчувають, що в певних сферах це явище зникає, і їхнє сприйняття не залишається стабільним. Проте соціологічні дослідження підтверджують, що з 2008-2010 років до сьогодні рівень корупції скоротився майже в чотири рази. Якщо у 2008 році 67% населення стикалися з різними формами корупції, то на сьогодні цей показник становить лише 18,2%. Зокрема, за цей період значно зменшилася частка громадян, які мали справу з корупцією у сфері медичних послуг — з 76% до 24%. Також зменшилися випадки корупції в освіті, під час взаємодії з правоохоронними органами, а також у сфері енергетичних послуг і в багатьох інших секторах. Особливо вражаючою є позитивна динаміка в наданні адміністративних послуг через Центри надання адміністративних послуг (ЦНАП), де рівень корупції зараз не перевищує 5%. Цей показник є одним із найкращих і цілком співвідноситься із ситуацією в країнах Євросоюзу.
"Методи зовнішнього незалежного оцінювання також були впроваджені для прийому до магістратури."
Попередні стратегії охоплювали тисячі ініціатив, зокрема у сфері вищої освіти та магістратури. Ми добре пам'ятаємо, як зовнішнє незалежне оцінювання суттєво вплинуло на доступ до вищої освіти, фактично зруйнувавши корупційні практики при вступі на бакалаврат. Це нововведення відкрило можливості для найкращих кандидатів, базуючись на об'єктивних показниках, і гарантувало їм бюджетні місця. В рамках підтримки попередньої стратегії технології зовнішнього незалежного оцінювання були впроваджені й для вступу до магістратури. Цей процес триває вже кілька років, і до 2025 року ми спостерігаємо, як єдине фахове вступне випробування охоплює десять предметних тестів. Завдяки такому підходу рівень корупції у сфері вступу до магістратури суттєво знизився і продовжує знижуватися.
Було висунуто 1323 інструменти регулювання для підприємницької діяльності.
Другий приклад пов'язаний із дерегуляцією. Тут питання і населення, і бізнесу. Попередньою стратегією було визначено як проблему надмірне і необґрунтоване регуляторне навантаження на бізнес, що, звісно, обумовило високий рівень корупції у цій сфері. Для розв'язання цієї проблеми спеціальною робочою групою, яка працювала в тому числі на виконання Антикорупційної стратегії, було підготовлено пропозиції щодо 1323 регуляторних інструментів для бізнесу. Причому в результаті їх аналізу майже 80% із них були або скасовані, або суттєво спрощені. Це призвело до зниження рівня корупції у сфері цих регуляцій у кілька разів.
"Уніфікована інформаційна система соціального забезпечення полегшила процес отримання державних субсидій."
Так само ми можемо сказати про успіхи у сфері, наприклад, соціальної підтримки. У попередній стратегії було визнано існування проблеми, яка стосується відсутності належного обліку та прозорості використання коштів у передбачених бюджетах на соціальний захист для певних категорій отримувачів соціальної допомоги. У рамках реалізації стратегії було запроваджено єдину інформаційну систему соціальної сфери, яка спростила оформлення виплат державної соціальної допомоги, наприклад, у зв'язку з вагітністю і пологами та низкою інших випадків. З початком повномасштабного вторгнення проблема загострилася, в тому числі через процеси внутрішньої міграції. Але у відповідь на ці загострення було доопрацьовано систему, і на сьогодні більшість цих послуг можна отримати без бюрократичних перепон, без залучення державних службовців, необхідності відвідувати органи соцзахисту при кожному переїзді тощо. Це лише кілька прикладів із сотень ініціатив, реалізованих на виконання стратегії.
Дмитро Калмиков. Зображення з публічно доступних джерел.
"Оновлена Антикорупційна стратегія має на меті зменшення рівня корупції в ключових стратегічних областях."
Маємо поговорити і про третю Антикорупційну стратегію. На чому вона буде зосереджувати увагу, які її ключові завдання та як це вплине на життя звичайних людей у сенсі убезпечення від корупційних ризиків?
Наступна Антикорупційна стратегія загалом має два ключові вектори. У першу чергу, це подальша розбудова й удосконалення так званої загальної системи запобігання та протидії корупції. А з іншого боку, вона спрямована на мінімізацію корупції у стратегічно важливих сферах. Що це за сфери? Насамперед -- судоустрій, статус суддів, прокуратура, органи правопорядку, адвокатура. Це питання пов'язані із розподілом важливого загальнодержавного ресурсу. Йдеться про сферу надрокористування, земельну сферу, аграрну сферу, сфери накопичення державних фінансів, оподаткування і митну сферу. Це такі сфери, як будівництво та інфраструктура, відновлення, енергетика, публічні закупівлі, державне регулювання, контроль сфери економіки. Звісно, це також сфера оборони, яка сьогодні, маючи великий фінансовий ресурс, отримує збільшення певних корупційних ризиків. Також одним з об'єктів Антикорупційної стратегії є охорона здоров'я, освіта і наука. Приклади із цих сфер є більш релевантними для населення.
"Для того щоб усі рішення щодо придатності до служби приймались виключно на основі електронних медичних документів."
Наприклад, мова йде про військово-лікарські комісії та питання інвалідності. В усіх на вустах численні випадки зловживань і хабарництва, пов'язані з їхньою діяльністю. Хоча нещодавно була реалізована досить успішна реформа, яка істотно покращила ситуацію, проблеми корупції все ще залишаються актуальними. Незважаючи на проведені зміни, люди продовжують стикатися з корупційними проявами під час проходження військово-лікарських комісій і оцінки їхньої здатності до служби. Впровадження нової стратегії, що передбачає цифровізацію відповідних процесів, може суттєво підвищити прозорість цих процедур. Це означає, що оцінювання і рішення, зокрема, щодо придатності до служби, базуватимуться виключно на електронних медичних запитах і записах, що унеможливить підробку документів для ухвалення обґрунтованих рішень. Крім того, пропонується зменшити вразливість експертних команд до корупційних ризиків, формуючи їхні склади випадковим чином і за принципом ротації, аби уникнути стійких зв'язків з потенційними клієнтами. Це допоможе зменшити корупційні схеми в сфері здоров'я та військової служби, забезпечуючи більш справедливу оцінку рівня придатності до служби як для військових, так і для цивільних осіб.
"Для того, щоб пацієнти мали можливість самостійно засвідчувати факт отримання медичних послуг, лікарських засобів та витратних матеріалів."
Ще один приклад — це безкоштовна медицина. Ми всі знаємо, скільки зусиль потрібно витратити, щоб отримати медичні послуги в лікарнях безкоштовно. Часто пацієнти змушені покривати витрати з власних коштів за медичні послуги, ліки та витратні матеріали, які насправді вже оплачуються державою. Новий стратегічний проєкт передбачає запровадження цифрових інструментів для верифікації, завдяки яким пацієнти зможуть самостійно підтверджувати факт отримання певних послуг чи медикаментів. Крім того, планується створення прозорої електронної черги на планову госпіталізацію, яку кожен пацієнт матиме можливість контролювати, а також отримувати доступ до інформації про все медичне обладнання, медичні вироби та лікарські засоби, доступні в медичному закладі.
"420 млн євро або 22 млрд гривень -- лише за факт ухвалення Антикорупційної стратегії"
Україна рухається в напрямку інтеграції з Європейським Союзом, і в нашій країні створено кластер, що зосереджується на ключових аспектах боротьби з корупцією. Яке ставлення наших партнерів до нового проекту Антикорупційної стратегії?
Щодо оцінки Антикорупційної стратегії, наші міжнародні партнери висловлюють свої меседжі з максимальною ясністю та однозначністю. По-перше, ряд документів вже підкреслює необхідність розробки та якісного впровадження Антикорупційної стратегії. Серед них і план Ukraine Facility, який передбачає надання Україні макрофінансової допомоги у розмірі 420 млн євро, що еквівалентно понад 22 млрд гривень, лише за умови ухвалення Антикорупційної стратегії. Реалізація цієї стратегії, у свою чергу, може призвести до значно більшого економічного ефекту. По-друге, Європейська комісія не лише підтримує ухвалення стратегії, але й високо оцінила зміст, підготовлений Національним агентством та відповідним комітетом – законопроєкт № 15230-д. У своїх офіційних листах до парламенту та уряду вона рекомендувала прийняти його у першому читанні.
Чому стратегія є настільки важливою для партнерів? На мою думку, це зумовлено двома ключовими аспектами. По-перше, її реалізація базується на унікальному підході до розробки, який, безперечно, є одним з найкращих в останні роки на світовій арені. По-друге, ця стратегія містить значний потенціал для розвитку галузі та боротьби з корупцією, що надає їй додаткову цінність.
#
