У сучасних умовах, що виникли після 2020 року, індикатор Баффета все частіше виявляється ненадійним. Це зазначається в аналітичному звіті Міністерства фінансів, де інвестиційний експерт Євген Пилипець розкриває причини, чому традиційні методи більше не відповідають сучасним реаліям світових ринків, повідомляє Kreschatic.
Навігація: Що сигналізує індикатор Баффета? Яким чином глобалізація трансформувала ринкові принципи? Як монетарна політика впливає на точність показників? Які наслідки викупів акцій для оцінки компаній? Чому індекс Баффета втратив свою актуальність?
Станом на вересень 2025 року показник перевищував 200% для США, що за попередніми стандартами вказувало на перегрів економіки. Проте ринок продовжував підніматися, що свідчить про те, що зв'язок між капіталізацією компаній та валовим внутрішнім продуктом став умовним, а сам індикатор втратив свою здатність адекватно оцінювати ризики.
Які показники аналізує індикатор Баффета?
Баффет-індекс є показником, що відображає співвідношення між ринковою капіталізацією акцій публічних компаній та валовим внутрішнім продуктом (ВВП) країни. Цей інструмент було розроблено Ворреном Баффетом у 2001 році як зручний метод для оцінки економічної вартості національного ринку.
"Значення, що перевищує 100%, свідчить про переоцінку активів, тоді як показник нижче 80% вказує на недооціненість ринку," -- коментує автор статті, роз'яснюючи традиційний принцип роботи індикатора.
Історично цей показник дійсно вказував на перегрів ринків, зокрема напередодні кризи доткомів у 2000 році та фінансової кризи 2008 року. Проте нові економічні умови вплинули на його точність.
Яким чином глобалізація трансформувала ринкові принципи?
Одна з ключових труднощів полягає в глобальному характері сучасної бізнес-середовища. Цей індикатор співвідносить ринкову капіталізацію компаній з національним валовим внутрішнім продуктом, але варто зазначити, що корпорації отримують прибуток у різних куточках світу.
"Експерт у дослідженні зазначає, що американські підприємства здобувають значну частину своїх доходів поза межами США, що може створювати враження перегріву економіки."
Схожа ситуація в Індії, де високі значення показника не враховують низьку залученість населення в інвестиції. Тепер національні кордони перестали бути межами економічної активності, тому індикатор не відображає реальної картини.
Як монетарна політика викривлює індикатор.
Другим аспектом, який впливає на надійність, є монетарна політика. Після фінансової кризи 2008 року центральні банки почали активно підтримувати економіку, знижуючи процентні ставки та впроваджуючи програми кількісного пом’якшення (QE).
"Федеральна резервна система залучила в економіку приблизно 5 трильйонів доларів, що призвело до надлишкової ліквідності та сприяло зростанню ринку", - зазначається в статті.
Коли обсяги грошової маси збільшуються швидше, ніж розвиток економіки, це свідчить про "перегрів" ситуації. У такому випадку зростання цін викликане політичними рішеннями, а не фактичними прибутками підприємств.
Як викуп акцій спотворює оцінку.
Масові програми buyback -- ще один чинник, який Баффет-індекс не враховує. Викуп акцій зменшує їх кількість на ринку, підвищує прибуток на акцію (EPS) і підтримує котирування без реального покращення бізнесу.
"Згідно з інформацією в публікації, в період з 2020 по 2023 роки компанії, що входять до індексу S&P 500, інвестували приблизно 2,5 трильйона доларів у викуп власних акцій."
Ці механізми трансформують ринкові мультиплікатори, при цьому індикатор сприймає це як "переоцінену" ситуацію, хоча насправді це є результатом корпоративної стратегії.
Чому Баффет-індекс втратив значення
Баффет-індекс залишається корисним орієнтиром, але його інтерпретація у 2025 році потребує контексту. Вплив глобалізації, політики центробанків, корпоративних стратегій і цифрових ринків створює нову реальність, де класичні економічні співвідношення вже не працюють.
"Ринок демонструє стійке зростання, нехтуючи традиційними сигналами, що підкріплює думку Баффета про те, що в довгостроковій перспективі він завжди має тенденцію до підвищення", -- зазначає Євген Пилипець.
Нагадаємо, що раніше ми розглядали, як Україні вдалося укласти угоду про обмін ВВП-варантів та які наслідки це матиме для боргової політики країни.
#Економіка #Україна #Інвестиції #Бізнес #Міністерство фінансів (Україна) #Прибуток (економіка) #Валовий внутрішній продукт #Індія #Стратегія #Ринок (економіка) #Монетарна політика #Корпорація #Логіка #Глобалізація #Зв'язок #Ліквідність ринку #Індекс S&P 500 #Ринкова капіталізація #Публічна компанія #Фінансова криза #Федеральна резервна система
