Незважаючи на небачену кількість мільярдерів у Росії в умовах війни з Україною, російські олігархи насправді позбулися будь-якої автономії та впливу на політичні процеси.
За інформацією BBC, протягом 25 років свого правління Володимир Путін поступово перетворив найбагатших підприємців країни на бізнесменів, які залежать від Кремля і не наважуються відкрито виступати проти режиму.
Журналісти підкреслюють, що санкції з боку Заходу не перетворили надмірно заможних росіян на противників Путіна. Навпаки, комбінація тиску та вибіркових вигод змусила багатьох з них стати пасивними прихильниками режиму.
Показовою є історія Олега Тінькова. Після того як бізнесмен назвав війну проти України "божевільною", до менеджменту його банку звернулися представники Кремля. Їм дали чіткий сигнал - якщо Тіньков залишиться пов'язаним із банком, фінансову установу буде націоналізовано.
"Я не мав можливості для торгівлі. Це нагадувало ситуацію з заручником – приймаєш те, що тобі пропонують", – поділився Тіньков у розмові з The New York Times.
Уже за тиждень банк "Тінькофф" купила структура, пов'язана з Путіним. За словами Тінькова, угоду уклали лише за 3% реальної вартості активу, що коштувало йому близько 9 млрд доларів. Після цього бізнесмен залишив Росію.
BBC підкреслює, що сьогоднішня ситуація кардинально відрізняється від 1990-х, коли олігархи мали прямий доступ до влади та могли впливати на політичні рішення. Тоді їхнє багатство означало реальну силу.
Одним із найбільш відомих випадків є Борис Березовський, який заявляв, що допоміг Володимиру Путіну стати президентом у 2000 році. Пізніше він визнав, що помилився в своїх оцінках.
"У 2012 році Березовський зазначив: 'Я не розглядав у ньому потенційного тирана чи узурпатора'."
Проте, навіть якщо Березовський і завищував свої заслуги, інші олігархи дійсно володіли значними важелями впливу. Проте з початком повномасштабної агресії проти України ця ера підійшла до кінця.
24 лютого 2022 року в Кремлі відбулася зустріч, на яку Путін запросив найбагатших бізнесменів країни. За інформацією BBC, мільярдери виглядали збентеженими та стурбованими, хоча відкрито висловити свій протест не наважилися, усвідомлюючи, що війна негативно вплине на їхні фінансові статки.
"Я сподіваюся, що в нових обставинах наша робота залишиться такою ж продуктивною," - зазначив тоді Путін.
З того моменту майже всі російські мегабагатії зберігають мовчання. Ті ж, хто публічно виступив проти війни, були змушені виїхати з країни, втративши значну частину свого капіталу.
Згідно з інформацією BBC, російські олігархи мають вирішальне значення для підтримки військових зусиль Кремля. Багато з них, серед яких 37 підприємців, були запрошені до Кремля в день початку вторгнення, і наразі підпадають під західні санкції, що фактично ускладнює їхню можливість вивести капітали за кордон.
"За словами аналітика Центру аналізу європейської політики Олександра Коляндра, Захід вжив всіх заходів, щоб російські мільярдери об'єдналися під єдиним прапором."
Після того, як іноземні компанії залишили Росію, утворився вакуум, який миттєво зайняли підприємці, що підтримують Кремль. Це дало їм шанс придбати вигідні активи за низькими цінами.
За словами експертки Центру Карнегі Олександри Прокопенко, це сформувало нову "армію лоялістів", чий добробут напряму залежить від конфронтації Росії із Заходом.
"Їхній найбільший страх - повернення колишніх власників", - наголосила вона.
Вплив російських олігархів на хід війни стає все більш очевидним, особливо на фоні погіршення економічної ситуації в Російській Федерації.
Раніше ЗМІ повідомляли, що російська промисловість переживає найглибшу кризу з кінця 1990-х: продажі падають, виробництво скорочується, а ВВП майже зупинився.
Також аналітики Bloomberg зазначали, що значне укріплення рубля негативно впливає на військову економіку, оскільки зменшує конкурентоспроможність експорту та привабливість країни для інвесторів.
Нагадаємо, що фінансова система Росії опинилася в стані контрольованого безладу: банки не розкривають інформацію про своїх власників, чиновники ухиляються від подачі декларацій, а підприємці ледь зберігають свої бізнеси. У той же час, Путін стверджує про "майже повну зайнятість" і "технологічний прогрес", хоча реальний стан справ виглядає зовсім інакше.
Цього року рубль зріс на 45% по відношенню до долара, практично відновивши позиції до початку війни в Україні. Економісти застерігають, що подальше зміцнення російської валюти, в поєднанні з високими кредитними ставками, може призвести до збільшення ризиків стагфляції.
#Росія #Економіка #Україна #Бізнес #Міжнародні санкції щодо Росії (2014—дотепер) #Московський Кремль #Банк #Експорт #Політик #Володимир Путін #Долар #Валовий внутрішній продукт #Bloomberg L.P. #The New York Times #Рубль #Валюта #Підприємництво #Історія #Менеджмент #Олігархія #BBC #Конкуренція (компанії) #Націоналізація #Тиран. #Капітал (економіка) #Борис Березовський (бізнесмен) #Стагфляція
