редакторка стрічки новин LIGA.net
Володимир Путін вирушає на зустріч із Дональдом Трампом у непростий момент для російської економіки, пише Bloomberg. Нафтові доходи РФ падають, дефіцит бюджету зростає з випередженням, інфляція і ставки залишаються високими, зростання ВВП сповільнюється, а в банківській системі зростають побоювання боргової кризи.
Кремль опинився перед дилемою, зазначає агентство. Продовження війни загрожує посиленням кризи та банківськими ризиками, а перемир'я - зривом військових замовлень та дефолтами підрядників. Обидва сценарії є несприятливими для РФ.
Якщо війна триватиме (без угоди або тривалого перемир'я), це становитиме загрозу банківській системі і бюджету через тиск санкцій та зниження нафтових доходів.
Путін був змушений прийняти участь у саміті під тиском загрози нових американських санкцій, що стосуються постачання нафти. Трамп, у свою чергу, натякав на можливість введення додаткових заходів, які б вплинули на енергетичні прибутки Росії, якщо російський лідер не дасть згоду на встановлення режиму тиші.
Зниження цін на нафту вже значно вплинуло на федеральні доходи, адже у 2024 році нафта та газ забезпечували приблизно 30% цих надходжень.
Витрати на оборону та забезпечення національної безпеки в Росії в 2023 році досягнуть приблизно 8% від валового внутрішнього продукту, що свідчить не про короткочасний підйом, а про тривалу стратегічну зміну. Це продовжить накладати суттєве навантаження на економічну ситуацію в країні.
Зниження енергетичних доходів чинитиме подальший тиск на Фонд національного добробуту Росії, який може бути повністю вичерпаний до кінця поточного року, що стане значним ударом по фіскальній гнучкості.
Окрім того, РФ загрожуватиме зростання боргу та інфляція. Військово-орієнтовані сектори накопичили величезний корпоративний борг (зростання на 71%, або $460 млрд у період від липня 2022-го до листопада 2024 року).
Зростання інфляційних показників спонукало Центральний банк підвищити основну процентну ставку до 21%, що є найвищим значенням за останні двадцять років. Це, в свою чергу, створює додатковий тиск на фінансові установи, які за вказівкою Путіна надають пільгові кредити підприємствам оборонної промисловості.
Якщо буде досягнуто тривале перемир'я (угода), Росії доведеться зіткнутися з викликом демілітаризації економіки, яка стала залежною від війни.
Це може викликати ризик дефолтів у підрядників, які мають значні заборгованості, і такі наслідки можуть поширитися на всю економіку. Представники російських банків висловлюють занепокоєння, що скорочення військових витрат призведе до серйозних проблем для боржників-підрядників.
Також це означатиме приховані проблеми в банківському секторі. Центральний банк закликає банки реструктурувати проблемні кредити, а не стягувати їх, приховуючи справжні масштаби боргової проблеми. Якщо війна припиниться, ці проблеми можуть вийти на поверхню.
Отже, Путін опинився в "складній ситуації". Тривалість конфлікту несе ризик зростання зовнішнього тиску та погіршення фінансової ситуації всередині країни. Водночас укладення мирної угоди, що вимагатиме зменшення військових витрат, може загрожувати економіці, яка вже страждає від надмірних військових контрактів і боргових зобов'язань.
Навіть якщо Путін досягне бажаного пом'якшення санкцій, яке він запитував, основні труднощі, пов'язані з переходом від військової економіки до цивільної, залишаться актуальними і можуть викликати серйозні зрушення, вважає агентство.
#бюджет #Дональд Трамп #кредит #Природний газ #Інфляція #Нафта #Росія #Економіка #Міжнародні санкції щодо Росії (2014—дотепер) #Московський Кремль #Банк #Володимир Путін #Центральний банк #Долар #Валовий внутрішній продукт #Bloomberg L.P. #Національна безпека #Військово-промисловий комплекс #Дефіцитні видатки #Борг. #Диктатор. #Підприємницька діяльність #Російський фонд національного добробуту
