У Китаї посилюється проблема боргів, що стосується місцевих адміністрацій, оскільки регіональні та муніципальні зобов'язання все більше ставлять під загрозу фінансову стабільність країни.
Таку інформацію надає Служба зовнішньої розвідки України.
"Боргова проблема місцевих органів влади Китаю стрімко загострюється та перетворюється на один із головних системних ризиків для економіки країни. На відміну від державного боргу центрального уряду, саме регіональні й муніципальні зобов'язання дедалі більше підривають фінансову стійкість КНР", - зазначено у повідомленні.
У 2025 році загальний обсяг інфраструктурних боргів місцевих органів влади досягне приблизно 60 трильйонів юанів, що становить 48% від валового внутрішнього продукту. Додатково, близько 40 трильйонів юанів складають прямі борги регіонів. З метою обслуговування цих боргів все частіше вдаються до нових позик, які отримуються шляхом випуску облігацій.
Ситуацію суттєво ускладнює спад на ринку нерухомості. Протягом багатьох років до половини доходів місцевих бюджетів формувалося завдяки продажу земельних ділянок під забудову.
Зниження попиту на нерухомість стало причиною суттєвого зниження цін на земельні ділянки та зменшення фінансових надходжень у регіони. Це, в свою чергу, змушує місцеві органи влади ще більше заглиблюватися в борги, як повідомляє СЗРУ.
Одночасно офіційні дані про борг у 100 трильйонів юанів відображають лише частину істинної ситуації. Існують також так звані "приховані зобов'язання" — боргові зобов'язання квазідержавних інфраструктурних і муніципальних компаній, за які фактично несе відповідальність місцева влада.
За оцінками, їхній обсяг може сягати ще 50 трлн юанів, що підвищує сукупний борг місцевих органів влади до 150 трлн юанів, або близько 120% ВВП Китаю.
Протягом перших двох місяців 2025 року місцеві органи управління Китаю випустили облігацій на рекордні 1,7 трильйона юанів, що еквівалентно приблизно 240 мільярдам доларів США. Ці безпрецедентні обсяги вказують на зростаючу залежність регіонів від короткострокового боргового фінансування, відповідно до висновків аналітиків.
Згідно з інформацією СЗРУ, боргова ситуація в Китаї є більш складною в структурному плані, ніж у Сполучених Штатах, оскільки юань не має статусу повністю конвертованої валюти. Це створює перешкоди для Пекіна в можливості передавати борговий тягар за межі країни.
"У цій ситуації Китай дедалі активніше використовує росію як ситуативного економічного та фінансового партнера - зокрема для забезпечення ресурсної безпеки, альтернативних платіжних механізмів та геополітичного маневру, не беручи на себе довгострокових зобов'язань", - говориться у публікації.
Напомним:
У 2025 році обсяги торгівлі між Китаєм та Росією знизилися після рекордних показників 2024 року, що стало першим падінням за останні п'ять років.
Раніше було зазначено, що до 2025 року кількість автосалонів китайських брендів у Росії зменшиться на 7% через різке падіння продажів автомобілів з Китаю, досягнувши 2,6 тисячі точок. При цьому частка цих автосалонів знизиться з 67% до 64%.
У 2025 році в Китаї обсяги продажу нових автомобілів, враховуючи експорт, піднялися на 9,4%, досягнувши історичного максимуму у 34,4 мільйона одиниць.
У листопаді прибутки промислових компаній Китаю знизилися найшвидшими темпами за останній рік, що стало наслідком низького внутрішнього попиту.
Досі голова КНР Сі Цзіньпін підкреслював, що до 2025 року економіка Китаю досягне поставлених цілей зростання, відзначивши попередній рік як "особливий".
#бюджет #Китай #Росія #Економіка #Китай (регіон) #Облігація (фінанси) #Державний борг #Експорт #Інфраструктура #Ризик #Валовий внутрішній продукт #Пекін #Геополітика #Валюта #Сі Цзіньпін #Нерухомість #Торгівля #Юань Женьміньбі #Бренд #Автомобіль #Оцінка розвідки #Зовнішня розвідка України #Борг
