"Очікується соціальний вибух. Уряду це залишається непомітним."

Україна уникнула масових протестів з боку малих підприємців завдяки введенню мораторію на податкові перевірки для спрощенців до завершення війни, а також забороні на проведення масових акцій під час військового стану. Важливою є також відповідальна позиція самих підприємців. У разі скасування мораторію податкова служба почне перевіряти дрібний бізнес, накладаючи штрафи, наприклад, за незначні помилки в чеках, які тепер зобов'язані видавати навіть ті, чий податковий обов'язок не залежить від обсягу доходу. Це може стати підґрунтям для корупційних схем та призвести до соціальної напруги. Таку точку зору висловив в інтерв'ю ZAXID.NET Володимир Дубровський, старший економіст неурядового Центру соціально-економічних досліджень "CASE Україна" та провідний експерт у сфері податкової реформи Економічно-експертної платформи.

ZAXID.NET поспілкувався з ним про важливість спрощеної системи для підприємництв та суспільства в цілому. Він зазначив, чому влада зосереджується на проблемах, пов'язаних із малим бізнесом, в той час як про офшорні схеми та конвертаційні центри, які завдають значно більшої шкоди економіці, залишається мовчання.

Яке значення має спрощена система оподаткування для сучасної економіки України, особливо в умовах війни?

Я б розглянув це питання більш широко: її вплив простягається не лише на економічну сферу, але й на суспільство в цілому. Виявляється, основною причиною впровадження спрощеної системи була не лише економіка, а й політико-економічні чинники. У 90-х роках в Україні існував певний середній клас, сформований дрібними підприємцями. Однак цей клас був під постійним тиском перевірок і контролю, тому не мав можливості діяти як справжній середній клас. Щоб подолати спадщину пострадянської олігархії та неофеодалізму, відомого як патроналізм, Україні був потрібен незалежний і чисельний середній клас. Саме з цією метою кілька активістів з громадянського суспільства вирішили створити спрощену систему, і їм це дійсно вдалося.

Завдяки цьому ми мали Помаранчеву революцію, тому що її починали як політико-технологічний проєкт. Але вона б ніколи не стала такою масовою і народною, якби не дрібні підприємці. Ми мали потім Податковий Майдан, ми мали Революцію Гідності. І я не такий оптиміст, щоб вважати, що ця роль - отакого незалежного середнього класу - вже вичерпана. Тому роль спрощеної системи - це більш ніж просто економічна роль.

Якщо розглядати економічний аспект, важливо згадати про концепцію компромісної детінізації, яка представляє собою баланс між "повною тінню" і максимальним податковим тягарем для малих підприємств. Наша країна вирізняється унікальним поєднанням недостатньо розвинених державних структур та значного податкового навантаження, яке можна порівняти лише з найгіршими показниками в Європі. Без існування спрощеної системи оподаткування більшість підприємців, ймовірно, залишалася б у тіні. Запровадження спрощеної системи в її остаточному вигляді у 1999 році призвело до суттєвого зростання податкових надходжень від малих підприємств. Раніше ж більшість із них або діяли цілковито в тіні, або сплачували податки на основі мінімальної зарплати, а решту коштів видавали як хабарі податківцям.

Проблема тіньової економіки в Україні дійсно актуальна. Поки ця ситуація залишається настільки серйозною, не слід навіть обговорювати можливість ускладнення умов спрощеної системи. Спочатку необхідно вивести всіх учасників з тіньового сектору, а вже потім можна переходити до оцінки справедливості спрощеної системи.

Старший економіст в "CASE Україна" Володимир Дубровський, зображення з публічних джерел.

Щодо інших економічних ролей ССО, то класична роль, яку відіграє мікробізнес в економіці, це те, що він створює робочі місця, які не залежать від держави. На них не треба витрачати якихось інвестиційних ресурсів - вони дуже дешеві. Вони дають можливість виживати людям в часи економічних негараздів. Власне кажучи, наш мікробізнес переважно утворився в дев'яності роки, коли люди вимушені були шукати собі заробітку поза заводами, бо заводи вже були не потрібні, вони закривалися. Люди шукали собі заробітку для виживання, це значною мірою збереглося дотепер.

Справжня підприємницька діяльність часто бере свій початок з малих бізнес-ініціатив, які згодом можуть перетворитися на щось масштабніше. Щоб цей малий бізнес міг виникнути і розвиватися, йому необхідні певні сприятливі умови.

Звичайно, в умовах повномасштабної війни, коли тисячі людей залишилися без роботи та домівок, багато з них намагається знайти своє місце у сфері малих підприємств.

Третій, надзвичайно важливий аспект — це конкуренція. Сьогодні ми спостерігаємо яскравий приклад на ринку лікарських засобів та медичних виробів. У нас є кілька аптечних мереж, які фактично сформували картель. Це стало можливим завдяки жорстким регуляціям, які призвели до фактичного зникнення дрібних підприємців у цій сфері. Вони домоглися впровадження касових апаратів та інших регуляторних вимог, що дозволило їм захопити ринок. Потім було створено свій картель. Наразі Антимонопольний комітет проводить розслідування цієї змови. Ми всі можемо бачити наслідки цього картелю у зростанні цін на ліки. Уряд змушений був вжити радикальних заходів, щоб стримати подорожчання медикаментів. Проте для цього достатньо було б дати можливість працювати малим підприємцям, зменшивши регуляторний тягар і створивши умови для здорової конкуренції.

Що трапляється, коли спрощена система відсутня? Ми спостерігаємо це у багатьох країнах Європи, де ринки підпадають під картелізацію. У відповідь на це, уряди вживають заходів обмеження, наприклад, забороняють відкриття великих магазинів у центральних районах міст, регулюють їхні години роботи тощо. Таким чином, спочатку вони наклали обмеження на малий бізнес, змушуючи його дотримуватись складних бухгалтерських норм та інших вимог. Це призвело до серйозних труднощів для малих підприємств, оскільки такі вимоги є надто обтяжливими. Внаслідок цього, державі довелося вжити додаткових заходів, щоб обмежити вже й великі мережі.

Ну і нарешті, як кажуть, last but not least (останнє і також важливе, - ред.), це роль спрощеної системи як колиски будь-якого бізнесу. Справжня підприємницька діяльність часто бере свій початок з малих бізнес-ініціатив, які згодом можуть перетворитися на щось масштабніше. Щоб цей малий бізнес міг виникнути і розвиватися, йому необхідні певні сприятливі умови.

Цей аспект насправді має величезне значення, особливо в умовах війни. Зараз ми спостерігаємо суттєву трансформацію економіки, що призводить до появи численних стартапів. Саме така активність є важливою та корисною. Адже потрібно знайти нові обличчя, які зможуть замінити "старих" олігархів, що набридли суспільству та вже частково втратили свою позицію. Цей процес має розвиватися з нуля.

Наприкінці вересня у медіапросторі з'явився цьогорічний звіт Організації економічного співробітництва та розвитку (OECD), що аналізує сучасний стан економіки України. Цей документ був розповсюджений кількома економістами, серед яких експерт "Центру економічної стратегії" Юрій Гайдай. Він підкреслив, що, згідно з даними звіту, українські банки не надають кредити бізнесу, оскільки багато підприємств працюють на спрощеній системі оподаткування і не можуть надати необхідну прозору фінансову звітність.

Це дурниця. Банки не кредитують бізнес, тому що бізнес - ризикований, порівняно з державними облігаціями. Державні облігації це можливість заробляти великі гроші без ризику. А в бізнесі доводиться ризикувати, саме тому й не кредитують.

Безсумнівно, значна частина бізнесу знаходиться в тіні. Це явище викликане не лише використанням спрощеної системи оподаткування, а й офшорними схемами. Якщо говорити про великі підприємства, то вони зазвичай не обирають спрощенку, а вдаються до офшорів. Такі компанії є малодоступними для зовнішнього фінансування. Ця ситуація існувала ще до запровадження спрощеної системи і не змінилася з часом. Якщо підприємство прагне отримати кредити, воно має змінити свою структуру, щоб стати більш відкритим для фінансових установ. Однак, з огляду на умови кредитування в нашій економіці, це не виглядає привабливо для багатьох. Часто вигідніше ухилятися від податків, аніж оформляти кредити. Тут можна провести паралель між важкістю податкового навантаження і привабливістю кредитних пропозицій.

Щодо схем подрібнення, згаданих у звіті, вони дійсно існують. Проте не варто перебільшувати їхній масштаб. Цікаво, що об'єднання малих підприємців також намагаються боротися з цим, оскільки усвідомлюють ризики і не бажають, щоб великі компанії зловживали спрощеною системою. Це справжній парадокс: основними активістами у боротьбі зі схемами зловживання є самі підприємці, які працюють у спрощеній системі. Чесні спрощенці.

За такими ставками, за якими є кредити в нашій економіці, то це не привабливо для більшості. Краще ухилятися від податків, ніж брати кредити. Тут пропорція між обтяжливістю податків і привабливістю кредитів.

Існує дві основні моделі подрібнення зайнятості. Перша з них — це "ФОП замість найму". У цьому випадку компанії оформлюють працівників як фізичних осіб-підприємців (ФОП), замість того, щоб приймати їх на штатну посаду. Це дозволяє уникнути сплати податків із заробітної плати. Причини такого підходу — надмірно високі податки на заробітну плату. Хоча вони навіть вищі, ніж у країнах Європейського Союзу, це не є приводом для гордості, адже це лише гальмує розвиток національної економіки. Ми повинні порівнювати себе з державами, які мають схожий рівень державного управління та економічного розвитку. Найближчий приклад — Болгарія, де ставка податку на доходи фізичних осіб становить 10%. Є також 12% соціального внеску, який включає медичне страхування. Для порівняння, в Україні ставка податку на доходи фізосіб становить 18%. До того ж, незадовго до цього малознайомі з економічними процесами чиновники Мінфіну запровадили військовий збір у відсотках від доходів, а минулого року їхні наступники підвищили його до 5%. Такий підхід є абсолютно недоцільним. Водночас, ми маємо ще 22% єдиного соціального внеску (ЄСВ).

Через такі податки, якби не можливість для фрілансерів працювати на спрощеній системі, то наша економіка була б неконкурентоздатною у високотехнологічних галузях, де, як раз, і працює фріланс. У галузях, де надають інтелектуальні послуги, це ІТ, це фармакологія, продакшн та інше. А це найперспективніші для України галузі, бо ми маємо там конкурентні переваги, це галузі, які формують майбутнє.

Нині Україна втрачає кадри в цих галузях навіть попри наявність спрощеної системи. Щоб було би без можливості працювати і сплачувати податок у 6%? Наприклад, як запропонував Мінфін у Нацстратегії доходів - 17%? Просто більшість з цих людей поїхали би масово за кордон і сплачували податки там, отримуючи безпеку, високу якість державних послуг тощо. Україна втратила би конкурентну перевагу разом з цими галузями, на їхнє відновлення пішли б десятиліття.

Ми підрахували, що приблизно 30 тисяч осіб в Україні працюють у такий спосіб. Умовні втрати бюджету від цієї ситуації складають близько 10 мільярдів гривень. Якщо б їм було введено податок, запропонований Міністерством фінансів, деякі з цих людей могли б залишити країну.

Дійсно, існує проблема, що деякі компанії зловживають спрощеною системою оподаткування. У таких компаніях працівники приходять до офісу, мають забезпечене робоче місце від роботодавця, виконують вказівки своїх керівників, отримують відпустки та лікарняні, але чомусь формально є фізичними особами-підприємцями (ФОПами). Це, безперечно, є неправомірним. Ми провели економічне моделювання аномалії в розподілі доходів, які отримують у вигляді зарплати, і виявили значний розрив. Наші оцінки свідчать про те, що приблизно 30 тисяч людей в Україні працюють у такий спосіб. Це узгоджується з даними профільних асоціацій. Хоча 30 тисяч — це не маленька цифра, вона становить лише близько 10% всіх, хто надає подібні послуги в цій галузі, і близько 2% від загальної кількості підприємців, які користуються спрощеною системою.

За оцінками, потенційні втрати бюджету від цієї схеми досягають приблизно 10 мільярдів гривень. Хочу підкреслити, що ці цифри є умовними, адже у разі введення запропонованого Мінфіном податку, частина зазначених осіб могла б залишити Україну.

Безумовно, 10 мільярдів – це значна сума, яку не можна ігнорувати. Проте вона не йде в жодне порівняння з тим, що до початку повномасштабного вторгнення в Україні працювало близько 3 мільйонів осіб без офіційного оформлення. З огляду на це, втрати від зловживань у системі ССО в десятки разів менші, ніж від неформальної зайнятості. Тим не менш, про тіньову зайнятість у нас говорять значно рідше, ніж про фізичних осіб-підприємців (ФОП). І в меморандумі з МВФ зазначено, що Україна зобов'язується не допускати ухилення від сплати податків на зарплату через механізми ФОП, але жодної згадки не зроблено про неформальну зайнятість. Вам не здається це трохи дивним?

Це свідчить про те, що працюють непрофесійні спеціалісти, яким демонструють лише очевидні речі. Більш складні аспекти залишаються поза увагою. Наприклад, показати два чеки з ресторану — це доволі просто. А от відображення реальної ситуації з людьми, які зайняті неформально в агросекторі, будівництві та інших сферах, є значно складнішим завданням. Влада намагається приховати ці дані, оскільки вони вказують на неефективність роботи податкових органів.

Вони демонструють: "Ось дивіться, тут існує схема з ФОПами, яку ми не можемо затримати, адже вона нібито легальна". Що можна зробити, аби цю схему вдалося контролювати? За ініціативою самих спрощенців ми створили загальновизнаний у світовій практиці механізм — критерії для класифікації відносин як трудових або цивільно-правових. Це законопроєкт 13507, який вже розглядається у Верховній Раді. Ми активно його просуваємо. Таким чином, ми надаємо інструмент для боротьби з цією проблемою, щоб рішення не залежало від суб'єктивного судження інспектора, судді чи когось іншого, а базувалося на законодавчих нормах.

Отже, отримати два чеки в ресторані – це досить просто. Натомість продемонструвати всіх тих людей, які працюють неофіційно в аграрному секторі, будівництві та інших сферах, набагато складніше. Влада воліє це приховувати, оскільки це свідчить про неефективність роботи податкових органів.

Існує також схема, у якій для великої торгівлі залучають фіктивних ФОПів. Люди просто надають свої документи, а їм нараховують якісь доходи, за що вони отримують певну суму грошей щомісяця. Я навіть знаю одну таку особу, яка, до речі, не є бідною. Через таких фіктивних підприємців в торгівлі здійснюються великі фінансові операції. Загалом таких людей в країні налічується десь близько десяти тисяч. Визначити їх досить просто, адже фіктивний ФОП швидко вичерпує свій річний ліміт, і його замінюють, як патрони в револьвері. Саме тому цю схему називають "револьверною". Хоча десять тисяч фіктивних ФОПів — це чимало, проте вони становлять лише близько 0,5% від загальної кількості спрощенців, які працюють у сфері торгівлі. Отже, масштаби цієї схеми значно перебільшені.

Податкова служба має можливість виявляти ці схеми, проте чомусь не проявляє активності в цьому напрямку. Наразі ми працюємо над створенням критеріїв, які дозволять відрізнити штучне дроблення від реального. Наприклад, франшиза є цілком легальним способом співпраці між великими та дрібними підприємствами. Також до таких моделей можна віднести інтернет-платформи, торгові майданчики та навіть ринки. Важливо підійти до цього питання уважно, щоб розрізнити фіктивне дроблення великих компаній від справжнього залучення малих підприємств до партнерства з великими гравцями.

Отже, чи можна стверджувати, що система спрощеного оподаткування перешкоджає підприємцям отримувати кредити? Безумовно, для тих, хто користується такими схемами, це є перешкодою. Проте існує можливість працювати чесно і не вдаватися до маніпуляцій, як це робить більшість підприємців, що обирають спрощену систему. Важливо також не плутати спрощенців із фізичними особами-підприємцями, адже серед них є як ФОП на загальній системі, так і юридичні особи, що працюють на спрощеній.

Чому періодично роблять спроби спрощену систему оподаткування якимось чином реформувати, звузити або обмежити?

Як я вже зазначав, проблеми, пов'язані із зловживаннями в спрощеній системі, дійсно існують, але їх масштаби часто перебільшуються. Лобісти, які прагнуть знищити або ослабити цю систему, активно підігрівають ці занепокоєння. Серед зацікавлених є великі роздрібні мережі, а також різноманітні асоціації великого бізнесу, такі як аптечні організації, "Укрлегпром" і Європейська бізнес-асоціація, які представляють інтереси великих ритейлерів. Вони бачать в малому бізнесі серйозну конкуренцію. Це одна з основних причин ситуації.

Друга, як я переконаний, це інтерес корумпованих податківців, бо їм дуже хочеться відновити оцю годівницю, яку вони колись мали з малого бізнесу. Малий бізнес є дуже вразливим для корупційного тиску, він зазвичай не звертається до судів, бо не має фінансового ресурсу судитися, погано знається на законах або просто не готовий звертатися до судів. Податкова служба прагне відновити епоху, коли спрощена система ще не існувала. У ті часи вони регулярно приїжджали на ринки на автобусах, майже щодня обходили торговців, збираючи податки, а потім поверталися додому.

Зокрема, мрія податківців - запровадити загальнообов'зковий облік замість спрощеної системи. Облік вести пересічний підприємець не може. Вести так, щоб він не наражався на штрафи. В кращому разі вони там собі записують, скільки вони там товару взяли і за скільки вони його продали. Навіть коли професіонал веде облік, то є до чого причепитися, а пересічна людина - тим більше. А за будь-яку помилку - штраф. При цьому навіть повний товарний облік на підставі первинних документів не завадить реалізувати "лівий" товар - контрабандний або контрафактий, бо є "конвертаційні центри", які під нього штампують ті самі первинні документи. Наприклад, підакцизні товари завжди потребували такого обліку, але "тінь" там була і є величезна.

Третій аспект полягає в тому, що увага відволікається від масштабних схем. Хто у нас говорить про конвертаційні центри? Податкова служба, правоохоронні органи — вони не піднімають це питання. За останні роки я помітив лише одне повідомлення на цю тему. Служба безпеки України "ліквідувала" конвертаційний центр, що діяв під керівництвом колишнього високопосадовця податкової служби Євгена Бамбізова. Цю операцію провела не податкова, не БЕБ, а саме СБУ. Бамбізов до 2020 року очолював офіс великих платників податків і координував з ними податкові питання. Зрештою, його звільнили, але він встиг створити конвертаційний центр. Ймовірно, він організував його ще під час своєї роботи в податковій, а згодом просто почав керувати ним.

Податкова служба прагне відновити епоху, коли спрощена система ще не існувала. У ті часи вони регулярно приїжджали на ринки на автобусах, майже щодня обходили торговців, збираючи податки, а потім поверталися додому.

Ніде ні у МВФ, ні в OECD, ні в кого з іноземних експертів ви не прочитаєте про конвертаційні центри, їм про них не розповідають. Ті урядовці, які зустрічаються з іноземцями, проблему просто замовчують. А обороти цих центрів набагато більші за обороти всієї спрощеної системи. І весь великий і середній бізнес користується саме конвертаційними центрами, щоби зарплати в конвертах виплачувати, і платити неофіційно нанятим. Щоби махінації з ПДВ робити, дивіденди собі виплачувати і таке інше.

Є ті, хто контролює конвертаційні центри та великі офшорні схеми. Хоча останнім часом їхня діяльність трохи зменшилася, вони все ще залишаються на плаву. Усі ці особи мають інтерес привернути увагу іноземних експертів і громадськості до дрібного бізнесу, адже порушення в цій сфері помітні на поверхні. Натомість, щоб виявити діяльність конвертаційних центрів і офшорів, потрібні детальні розслідування. Легко показати, що "ось, дивіться, вся тіньова економіка зосереджена на ФОПах". Проте справжня тіньова економіка знаходиться в підприємствах, які виробляють фальсифіковану продукцію, наприклад, цигарки без акцизу. Але добратися до цього складніше, адже за цими схемами стоять впливові особи.

Існує три основні об'єктивні причини. Однак є й суб'єктивні фактори, такі як упередження бухгалтерів і юристів. Ці професії вважають, що дрібниці не мають значення, і не завжди усвідомлюють, що існують різні рівні зловживань. Наприклад, юристи можуть помітити потенційні зловживання через різноманітність податкових систем, а бухгалтери здивуються: "Як може бізнес функціонувати без обліку?" Для них ведення обліку — це так само природно, як дихання. Вони не уявляють, що є підприємства, які існують виключно для виживання, без стратегічних цілей. Натомість власник малого бізнесу має чітке уявлення про ситуацію, і йому не потрібно вести детальний облік, щоб усвідомлювати, що відбувається в його справі.

Яскравим прикладом таких упереджень можна вважати Данила Гетьманцева, голову комітету Верховної Ради, що займається фінансами, податковою та митною політикою, а також фахівців Міністерства фінансів. Існують також іноземні експерти, які мають стереотип, що тіньова економіка пов'язана переважно з готівковими розрахунками, дрібним бізнесом, який не зареєстрований або приховує свої доходи. Вони не звикли виявляти зловживання з боку великого бізнесу, особливо у контексті індустрії конвертаційних центрів. Не можу стверджувати, що це проблема лише України, але в розвинених країнах така ситуація, як правило, не спостерігається.

Втрати бюджету від схем тіньової економіки за 2023 рік. Лідери - зарплати в конвертах, контрабанда і сірий імпорт

Такі експерти звикли працювати в країнах третього світу, де головна причина зловживань - незареєстрована вулична торгівля. Відповідно, вони поширюють ці підходи на Україну, не заглиблюючись у справжні проблеми, і не зустрічаються з тими, хто може їм це розповісти. Якщо подивитися, з ким зустрічаються експерти МВФ, коли місія приїздить до України, то це податкова, Мінфін, а з бізнесу вони зустрічаються з Європейською бізнес-асоціацією, Американською торговельною палатою і все. Тобто, їм розповідають байки ті самі лобісти. І звісно ж недоброчесні податківці, які "кришують" все це.

Які, на вашу думку, можуть бути наслідки, якщо спрощену систему оподаткування або обмежать, або зовсім скасують? Маємо Національну стратегію доходів, яка вже затверджена і передбачає часткову відміну спрощеного системи оподаткування. Незважаючи на те, що це лише рекомендаційний документ, урядові чиновники, ймовірно, будуть користуватися його положеннями.

Те, що було затверджено, насправді є катастрофою для спрощеної системи оподаткування та для малих підприємств загалом. Коли в країні було запроваджено обов'язкове використання касових апаратів (РРО), яке повинно було стартувати з 1 січня 2022 року, влада уникнула великого протесту завдяки початку повномасштабної війни. На лютий були заплановані масові виступи підприємців проти введення касових апаратів. Проте ці акції були скасовані лише тому, що війна стала очевидною загрозою, і їх проведення могло підривати безпеку країни.

Наразі через воєнний стан діє мораторій на перевірки, тому поки що це не обтяжливо для бізнесу. Коли мораторій скасують, то розпочнуться масові перевірки зі штрафами, корупцією тощо. Це буде просто соціальний вибух. Влада цього не розуміє і не хоче зрозуміти. Тоді частина піде в повну тінь, як це було в 90-ті, частина - поїде з України, бо не буде перспектив заробити. Окрім того, повністю зруйнуються всі постіндустріальні галузі, може за винятком ІТ та військово-технологічних, яким вдасться прикритися режимом "Дія.City". Але Мінфін на нього теж гостить зуби.

У такому випадку Україна назавжди залишиться в пастці індустріально-аграрної економіки, яка приречена на те, щоби бути вторинною. І все. А наші кадри будуть працювати десь в Європі, в Сполучених Штатах, можливо в Китаї.

Надходження від малого бізнесу до бюджету не варто очікувати. Згадайте про фіскалізацію, зокрема запровадження РРО для малого бізнесу, коли лобісти обіцяли додаткові 100 мільярдів гривень до бюджету. Ніна Южаніна, яка очолювала комітет ВРУ з питань податкової та митної політики з 2014 по 2019 рік, зазначала це. А які результати ми маємо? Нуль гривень! Раніше ми наводили розрахунки, які свідчили про те, що фіскалізація не принесе жодних додаткових надходжень, і це підтвердилося. Якби вона дійсно принесла користь, податкова служба вже давно б гордо заявляла про свої успіхи на всіх рівнях. Але насправді це просто витрачений час і зусилля мільйонів людей, які призвели до значних суспільних втрат. Це також стало джерелом соціального напруження.

Проте, коли почалася фіскалізація, я застерігав, що для противників спрощеної системи це лише перший етап, і якщо їх не зупинити, вони продовжать наступ — так і сталося. Не впевнений, чи вдасться повернути фіскалізацію до більш адекватного і обґрунтованого формату — обов'язкове РРО лише для ризикових категорій платників, які можуть перевищувати встановлені межі ССО. Але будь-які подальші спроби знищити спрощену систему потрібно рішуче зупинити. Боротьба з ухиленням від сплати податків — так, це важливо, хоча й не є найперша пріоритетна задача, особливо в порівнянні з набагато більшими зловживаннями. Але не можна лікувати хворий зуб, відсікаючи голову, як це пропонує Мінфін у своїй Національній стратегії доходів.