Розвиваємо українське: в які проекти готовий вкладати кошти вітчизняний бізнес – Delo.ua

Значна частина українського бізнесу не поспішає вкладатись в будівництво нових активів, поки триває повномасштабна війна з РФ. Проте так думають не всі підприємці: і все частіше можна почути про плани використовувати географічне розташування країни для масштабування торгівлі між Європою та Азією. На цьогорічному Business Wisdom Summit 2025, організатором якого є видання Delo.ua, підприємці та чиновники поділилися своїми ідеями з розбудови інфраструктури в умовах війни.

Серед основних секторів економіки, здатних стимулювати зростання ВВП України як тепер, так і після завершення війни, особливу увагу варто приділити розвитку транспортної системи та інфраструктури. Таку думку висловив голова парламентського комітету з фінансових, податкових і митних питань Данило Гетманцев.

Не менш значущими є енергетичні проєкти, які реалізуються в партнерстві з державами Європейського Союзу. Цей регіон нині має потребу в додаткових обсягах енергії з сусідніх держав. Ще однією привабливою для інвестицій сферою є переробна промисловість, зокрема, аграрна. Проте Україні слід не лише зосереджуватися на експорті сировини, а й заохочувати виробництво готової продукції та напівфабрикатів. Водночас, найбільші можливості для реалізації проєктів в Україні сьогодні відкриваються у транспортному секторі, розвиток якого може суттєво сприяти зростанню валового внутрішнього продукту.

Українські підприємці виявляють більшу обережність щодо можливостей переробки сільськогосподарської продукції. Руслан Шостак, президент корпорації TERWIN, яка об'єднує бренди EVA, VARUS та інші, під час панельної дискусії акцентував на відсутності перспектив для значного розвитку агропереробної галузі в даний момент. Незважаючи на складну глобальну безпекову ситуацію та торговельні конфлікти, у майбутньому не прогнозується глобальний голод. Технології виробництва харчових продуктів прогресують швидше, ніж зростає споживчий попит на їжу в світі. Інші країни оперативно заповнюють збільшений світовий попит на продовольство, тому існує ймовірність, що звичайне українське зерно вже через кілька років може втратити свою привабливість на зовнішніх ринках.

Разом з тим в Україні залишається проблема недостатнього розвитку логістики та інфраструктури, додає підприємець. Це було проблемою і до повномасштабного російського вторгнення. Вузьким місцем транспортної системи він бачить неефективну роботу держмонополії АТ "Укрзалізниця", якщо порівнювати з приватним транспортним бізнесом. Її ефективне функціонування дозволило б суттєво збільшити перевалку через морські порти країни, проте в цьому напрямку досі зроблено небагато.

За його словами, в Україні на логістику припадає близько 4% національного ВВП, тоді як у європейських країнах -- 6,5%-10%. Україна програє Польщі в логістичних потужностях вдесятеро: не більше 3 млн кв. м складських приміщень у 2023 році проти польських 30 млн кв. м.

Вирівнювати цю диспропорцію президент TERWIN планує протягом наступних п'яти років. За цей час Руслан Шостак планує розвивати WINHUB -- систему логістичних хабів, яка буде забезпечувати транзит через Україну товарів та сировини з країн Азії до ЄС. Вигідними можуть бути і постачання у зворотному напрямку: ринок ЄС з населенням до 0,5 млрд осіб не лише споживає, але і генерує потік товарів в Азію.

В ході виступу підприємець заявив наступні параметри проєкту: мільйон квадратних метрів складських інвестицій за мільярд доларів інвестицій до 2030 року. Інвестиції будуть сфокусовані на чотирьох українських містах з розвинутою інфраструктурою та населенням від 1 млн -- Києві, Львові, Одесі та Дніпрі.

Він зазначив, що його мотивує здійснення інвестиційних проєктів, які суттєво вплинуть на економічну ситуацію в Україні. За попередніми оцінками, WINHUB надасть країні можливість отримати:

Проєкт має на меті максимально зосередитися на українській промисловості, зазначає він. Багато підрядників здійснюють пошук в Україні, а вимоги до них можна знайти на платформі WINHUB.

Після завершення масштабного конфлікту в Україні конкуренція за доступ до існуючої інфраструктури значно зросте, зазначає Михайло Штомпель, співзасновник компанії, що спеціалізується на виготовленні металоконструкцій CKS. В Україну за великими інвестиціями прийдуть міжнародні гіганти, що призведе до посилення конкуренції з боку місцевих підприємств. Запровадження приватної логістичної системи українським бізнесом надасть місцевим компаніям переваги для швидшого розвитку після завершення війни, тому він також має намір взяти участь у реалізації проекту WINHUB.

Серед інших напрямків розвитку для своєї компанії в найближчі роки підприємець виділяє державні контракти, зокрема в сферах мостобудування та охорони енергетичних об'єктів.

Роман Левченко, власник компаній "Лев-Логістик" і "Лев-Інвест", активно займається розвитком будівництва складських приміщень та інфраструктури. У 2024 році він вкладе 400 млн грн у цей сектор. Наразі інвестування в логістичні центри в Україні є значно вигіднішим, ніж у будь-якій іншій європейській країні, де ринок вже поділений між основними гравцями. Незважаючи на існуючі ризики безпеки, привабливість нових складських об'єктів завдяки їхній маржинальності та швидкому поверненню інвестицій продовжує приваблювати нових інвесторів у цю галузь.

За його словами, потенційні інвестори в сфері логістики насамперед цікавляться питанням страхування військових ризиків. Нажаль, на сьогодні в Україні така програма фактично не функціонує.

"В Україні необхідно розробити страховий продукт для покриття військових ризиків, який за вартістю відповідав би страхуванню від пожеж. Наразі страхування від військових ризиків становить приблизно 10% від загальної вартості проєкту, тоді як його ціна повинна бути на одному рівні зі страхуванням від пожеж. В даний час такі витрати є непосильними для бізнесу", - підкреслив Роман Левченко.

Український банківський сектор володіє достатньою ліквідністю для підтримки фінансування проектів, зазначає Євген Куліков, керівник напрямку корпоративного бізнесу ПриватБанку. Активи його фінансової установи перевищують як кредитні портфелі інших банків в країні, так і зобов’язання кожної приватної юридичної особи.

Зросла готовність банків інвестувати в проекти, спрямовані на розвиток приватного сектору, у порівнянні з 2022 роком. Ще один важливий аспект — підтримка України з боку Міжнародного валютного фонду та механізм розподілу ризиків, який дає можливість фінансовим установам частково переносити ризики на міжнародних партнерів при кредитуванні українських бізнесменів.

За його словами, комфортні строки кредитування проєктів в українській банківській системі зараз складають 5-7, до 10 років. Більш "довгі" позики зараз можна отримати лише в співпраці з міжнародними установами, такими як ЄБРР та IFC.

"Чи є банківська система, зокрема ПриватБанк, готовою та здатною підтримувати фінансування проектів розвитку? Так, вони вже активно займаються цим," – зазначив Євген Куліков.

Україні дійсно необхідна нова індустріалізація, важливою складовою якої має стати розвиток логістичної інфраструктури, зазначає Ігор Ліскі, засновник інвестиційної компанії EFI Group. Географічне розташування України робить цей сектор інвестицій надзвичайно перспективним, якщо буде забезпечено паралельний розвиток енергетичного сектора та збереження людського капіталу. Розпочати реалізацію інфраструктурних проектів навіть під час війни — це важливий внесок у здобуття перемоги України: через податкові надходження, створення нових робочих місць, утримання населення в країні та підтримку економіки.

Згідно з оцінками бізнесмена, Україна матиме можливість приєднатися до Європейського Союзу в найближчі п'ять років.

"Це означає, що ми маємо великий ринок збуту буквально за парканом. Але ми маємо вже бути готовими до конкуренції, до стандартів, сертифікацій якості. Вже зараз перебудовувати своє виробництво і проєкти під європейський рівень. Якщо ми прямо зараз станемо дорослими -- головною мотивацією для підприємства стануть прибутки, які ми зможемо реінвестувати і стати глобальними компаніями", -- зазначив Ігор Ліскі.

Кожен мільярд вкладених в логістику коштів залучає ще шість завдяки ефекту мультиплікації, констатує Руслан Шостак. Проте обсяги будівництва складських приміщень в Україні неспівставні з іноземними: якщо українські девелопери оперують на рік десятками тисяч "квадратів", то, наприклад, великі американські компанії щороку будують мільйони квадратних метрів. Тому досвід і технології в українців неспівставні зі світовими показниками.

"Проте, ми повинні активно працювати над розвитком цієї сфери. Іноді це означає витрачати більше ресурсів або ж витрачати більше часу, але наш обов'язок — сприяти прогресу України, адже це наша соціальна відповідальність," — зазначив президент TERWIN.