Кабінет Міністрів 15 вересня офіційно затвердив проект державного бюджету на 2027 рік і подав його на розгляд Верховної Ради під номером 16000.
Міністерство фінансів заявило, що для держбюджету-2027 пріоритетним залишаються безпека та оборона - витрати на ці цілі становитимуть майже 44% ВВП. Крім того, уряд обіцяє повністю профінансувати всі гуманітарні та соціальні потреби, і планує зробити акцент на мобілізації внутрішніх ресурсів.
Одним із основних джерел фінансування бюджетних витрат залишається міжнародна підтримка, яка, за прогнозами, у 2027 році складатиме приблизно $52,6 млрд.
Водночас українська економіка залишиться в стані стагнації: у 2027 році зростання ВВП навряд чи перевищить 1%, інфляція суттєво перевищить цільовий показник у 5%, а курс гривні може досягти позначки близько 50 грн за долар.
Mind вивчав, на які саме напрямки уряд має намір спрямувати витрати державного бюджету на 2027 рік та які джерела фінансування будуть використані для цього.
Економічне зростання практично відсутнє, водночас державні потреби постійно зростають.
Згідно з законопроєктом №16000, у 2027 році доходи державного бюджету зростуть на 452 млрд грн, що становитиме 8,7% у порівнянні з 2026 роком, досягнувши 5,65 трлн грн. Водночас витрати збільшаться на 865 млрд грн або на 13,5%, досягнувши 7,27 трлн грн (порівняння проведено з редакцією закону про державний бюджет на 2026 рік з урахуванням змін, внесених у червні).
У 2027 році прогнозується, що дефіцит державного бюджету досягне 1,67 трильйона гривень, що еквівалентно 15% валового внутрішнього продукту. Це на 410 мільярдів гривень, або 34%, більше в порівнянні з 2026 роком. Максимальний обсяг державного боргу наприкінці 2027 року становитиме 12,31 трильйона гривень, що дорівнює 105% ВВП.
У 2027 році прожитковий мінімум для працюючих громадян підвищиться на 11% у порівнянні з 2026 роком, становитиме 3691 гривню на місяць. Водночас мінімальна заробітна плата також зросте на 10% і досягне 9546 гривень на місяць.
Це матиме непрямий вплив на підвищення податкового навантаження для деяких підприємців, які працюють на спрощеній системі оподаткування, оскільки ставка єдиного податку залежить від рівня прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати. Крім того, це також сприятиме зростанню розмірів єдиного соціального внеску (ЄСВ) для всіх його платників.
Основні макроекономічні показники, на яких базується проєкт державного бюджету, закріплені в бюджетній декларації на період 2027-2029 років і не зазнали змін з того часу. Важливо зазначити, що під час підготовки бюджету на 2027 рік Міністерство фінансів врахувало альтернативний сценарій економічного розвитку, що передбачає тривалість активних бойових дій на невизначений термін.
Зокрема, прогнозується, що у 2027 році реальний ВВП України зросте на 1,3%, що є зниженням порівняно з очікуваними 1,8% у 2026 році. Номінальний ВВП досягне 11,14 трлн грн, у той час як у 2026 році він складав 10,11 трлн грн. Інфляція, як передбачається, становитиме 8%, порівняно з 9,2% минулого року. В обсязі експорту товарів і послуг у 2027 році очікується 57,8 млрд доларів, що на 3,8% більше, ніж раніше, в той час як імпорт зросте до 137,5 млрд доларів (+10,1%). Внаслідок цього, негативне сальдо зовнішньої торгівлі збільшиться до майже 80 млрд доларів. Середній курс гривні до долара у 2027 році прогнозується на рівні 47,1 грн/$ (в 2026 році — 44,4 грн/$), а курс на кінець року може скласти 48,3 грн/$ (в 2026 році — 45,8 грн/$).
Війна вимагає дедалі більше витрат
Як і в попередні роки, оборонні потреби залишаться основою витрат державного бюджету на 2027 рік. Планується, що загальний обсяг ресурсів для військових цілей та забезпечення безпеки складе 4,89 трлн грн, що на 518 млрд грн або 12% перевищує показники 2026 року. Значна частина цієї суми буде спрямована на закупівлю озброєння та військової техніки (2,3 трлн грн), а також на фінансову підтримку військовослужбовців (1,8 трлн грн).
У сфері основних оборонних і силових міністерств та відомств прогнозується наступна картина витрат (в порівнянні з 2026 роком):
* Міністерство оборони - 3,76 трильйона гривень (+9,3%);
* Міністерство внутрішніх справ - 656 мільярдів гривень (+21,5%);
Служба безпеки України отримала 57,6 мільярдів гривень, що на 25,8% більше.
* Головне управління розвідки - 42 млрд грн (+33%);
Служба зовнішньої розвідки отримала 7,3 мільярда гривень, що на 12,3% більше.
Державне бюро розслідувань отримало 5,5 мільярда гривень, що на 17% більше.
Бюро економічної безпеки отримало 3,3 мільярда гривень, що на 50% більше.
* Національне антикорупційне бюро - 2,9 млрд грн (+11,5%).
На соціальні потреби буде виділено майже 540 млрд грн (+73 млрд грн до 2026 року). З цієї суми 292,8 млрд грн - трансферт до Пенсійного фонду, 66,4 млрд грн - виплати особам з інвалідністю та їх соціальна інтеграція. На підтримку внутрішньо переміщених осіб буде передбачено 83,2 млрд грн, у тому числі 39,6 млрд грн - допомога на забезпечення ВПО житлом та 11,5 млрд грн - виплати за знищене майно.
Бюджет на освіту і науку зросте до 328 мільярдів гривень, що на 50,8 мільярда більше, ніж раніше. З цієї суми 235,3 мільярда гривень піде на оплату праці співробітників навчальних закладів, із яких 192,8 мільярда гривень буде виділено як освітня субвенція та додаткові виплати.
Витрати на сферу охорони здоров'я зростуть на 35 мільярдів гривень, досягнувши 293 мільярдів гривень. Найбільша частка фінансування буде виділена на програму медичних гарантій — 225 мільярдів гривень. Крім того, 20,8 мільярда гривень планується витратити на централізовані закупівлі медикаментів, 10 мільярдів гривень — на скринінги здоров'я для осіб старше 40 років, а також 13,3 мільярда гривень на інвестиційні проєкти у сфері охорони здоров'я.
Крім того, уряд гарантує активну підтримку бізнесу та надасть:
* 59 мільярдів гривень - на забезпечення страхування від військових ризиків та на різні форми його підтримки;
* 29 млрд грн - на видачу кредитів за програмою "5-7-9%" та надання гарантій Національній установі розвитку (НУР);
10,1 мільярда гривень буде виділено для фінансування Фонду розвитку інновацій, зокрема на проекти, що пов'язані з оборонними технологіями та їх розробкою.
7,4 мільярда гривень буде виділено на підтримку фермерів через дотації та кредити, страхування агропродукції, гуманітарне розмінування, а також на гранти для підприємств агропромислового комплексу та інші ініціативи.
Окрім того, проєкт державного бюджету на 2027 рік передбачає виділення 116 мільярдів гривень на фінансування публічних інвестиційних проєктів та програм, з яких 76,4 мільярда гривень становлять кошти від міжнародних організацій та країн-союзників.
Кабінет Міністрів планує поступово відновити діяльність дорожнього фонду, який буде фінансуватися на суму 52,8 млрд грн. З цієї суми 10,1 млрд грн буде використано для погашення боргів, тоді як 42,7 млрд грн виділять на утримання та модернізацію доріг, як державного, так і місцевого значення.
Які механізми використовуватиме уряд для врегулювання бюджету?
Внутрішні доходи державного бюджету у 2027 році, сформовані переважно з податкових надходжень, зростуть на 9,3% або на 266 млрд грн - до 3,16 трлн грн. Проте ця сума все одно не зможе повністю покрити оборонні та інші витрати. Тому ще близько 2,5 трлн грн Україна має намір залучити у закордонних партнерів і донорів.
Загальна сума податкових надходжень до державного бюджету у 2027 році складе 2,86 трильйона гривень, що перевищує заплановані показники на 2026 рік на 14%, або на 350 мільярдів гривень.
У тому числі надходження окремих податків заплановані в таких обсягах:
* податок на доходи фізосіб (ПДФО) - 689 млрд грн (+18,2%);
* податок на прибуток - 339 мільярдів гривень (+4,3%);
* орендна плата - 68 мільярдів гривень (+14,3%);
* Податок на додану вартість (ПДВ) на імпортовані товари склав 859 мільярдів гривень, що на 25,6% більше.
ПДВ на продукцію, виготовлену в Україні, становить 385 мільярдів гривень, що на 2% менше.
* Мито (імпортне та експортне) - 76,6 млрд грн (+6,5%);
* акцизний збір (внутрішній та імпортний) - 377,5 мільярда гривень (+14,8%).
У пояснювальній частині проєкту державного бюджету на 2027 рік зазначено, що збільшення податкових надходжень буде, зокрема, досягнуто завдяки:
* Збільшення базової ставки ПДВ на 1 відсотковий пункт до 21% - цей крок вже перебуває на стадії обговорення з представниками бізнесу.
* реалізацією моніторингу за оподаткуванням доходів користувачів цифрових сервісів (закон вже прийнято, але ще не підписано главою держави);
* продовження дії податку на прибуток для банків на рівні 50% (для цього необхідно, щоб Рада внесла зміни до Податкового кодексу);
* скасуванням пільги, яка звільняє від оподаткування міжнародні посилки вартістю до 150 євро (парламент наразі не підтримав необхідні норми);
* збільшенням акцизу на бензин, дизельне паливо та скраплений газ (для цього теж потрібні законодавчі зміни).
Окрім податкових надходжень, значним джерелом фінансування бюджету стане зовнішня допомога. Згідно з інформацією Міністерства фінансів, для 2027 року необхідний обсяг зовнішнього фінансування оцінюється приблизно в $52,6 млрд, що еквівалентно близько 2,52 трлн грн. Важливо зазначити, що ця цифра перевищує запланований дефіцит бюджету більш ніж на 800 млрд грн. Це пояснюється тим, що фінансування, яке Україна отримує від Європейського Союзу в рамках нового кредитування на суму 90 млрд євро (ініціатива Ukraine Support Loan), враховується в державному бюджеті як грант, що формально зменшує величину дефіциту. Проте реальна потреба в коштах (без урахування військової підтримки) залишається на рівні приблизно 2,5 трлн грн.
У 2027 році внутрішні запозичення, які переважно підтримуються військовими облігаціями (ОВДП), зростуть майже на третину в порівнянні з 2026 роком, досягнувши 544 мільярдів гривень. Проте, Міністерство фінансів використовує цей інструмент переважно для покриття поточних касових розривів, тому значного впливу на вирішення дефіциту за рахунок ОВДП не відбувається.
Головна надія - на міжнародну підтримку
У проєкті державного бюджету на 2027 рік уряд заклав концепцію "стійкість заради розвитку". Однак, враховуючи наявні індикатори, нині це більше нагадує бюджет, спрямований на виживання в умовах тривалої війни. Зростання витрат на 13,5% не забезпечить економічного зростання, внаслідок чого бюджетний дефіцит може досягти 15% від ВВП. При цьому близько половини виробленого валового продукту країни буде спрямовано на забезпечення безпеки та оборони.
Головною вразливістю цього бюджету є його значна залежність від зовнішніх фінансових джерел і обсягу податкових надходжень. Хоча уряд сподівається залучити понад $50 млрд від міжнародних партнерів, забезпечити стабільне фінансування для України буде досить складно. Згідно з попередніми оцінками Міністерства фінансів, непокриті потреби на 2027 рік можуть становити близько $32,6 млрд. Основну частину фінансування, як очікується, надасть Європейський Союз через програми Ukraine Facility та USL, а також Міжнародний валютний фонд у рамках програми EFF.
Однак, щоб підтримка з боку донорів не зникла, Україні необхідно виконувати їхні вимоги. Проте, реалізація індикаторів та структурних маяків постійно стикається з труднощами. Яскравим прикладом є двічі невдалий законопроєкт, що передбачає оподаткування міжнародних посилок, незалежно від їхньої вартості.
Прем'єр-міністр Сергій Корецький відкритим текстом заявив, що через недотримання вимог партнерів Україна може недоотримати значну частину з $29,5 млрд. Крім того, держава вже зіткнулася з дефіцитом фінансування оборонних витрат на 2026 рік у розмірі $27 млрд. Все це говорить про те, що у 2027 році шукати гроші буде ще складніше.
Водночас мобілізація внутрішніх ресурсів відбуватиметься шляхом збільшення фіскального навантаження. Показовим прикладом є пропозиція Кабміну підвищити ПДВ до 21% і спрямувати ті додаткові кошти, які одержить держбюджет, на страхування бізнесу від воєнних ризиків. Тобто держава фактично намагається створити механізм захисту підприємців від воєнних загроз за рахунок підвищення податків.
Отже, у контексті повільного зростання української економіки і стрімкого збільшення державних витрат, що перевищують доходи (зокрема, через підвищення податків), можливості для самостійного фінансування бюджету залишаються обмеженими. У зв'язку з цим, основним викликом 2027 року стане здатність держави забезпечити оборонні видатки, залучити необхідні обсяги зовнішнього фінансування та уникнути перенесення зростаючих витрат війни на бізнес і населення, у яких ресурси майже вичерпані.
#
