CBAM може призвести до мільярдних втрат для України вже в найближчому майбутньому, - заявив Зінченко.

Як пише РБК-Україна, про масштабні ризики для економіки розповів генеральний директор GMK Center Станіслав Зінченко.

За його словами, з 1 жовтня 2023 року триває перехідний період, у межах якого компанії, що експортують продукцію до ЄС, зобов'язані подавати квартальні верифіковані звіти про вуглецевий слід.

"Відомі українські експортери, зокрема в галузях металургії, цементу, а також частково в хімічній промисловості та виробництві добрив, протягом останніх двох років готують та подають відповідні звіти. Це свідчить про їхню готовність з точки зору звітності та наявності європейських верифікаторів. Хоча це є досить витратним процесом, вони продовжують цю практику, оскільки не мають іншого вибору", - підкреслив Зінченко.

Однак картина докорінно змінюється, коли йдеться про середній і малий бізнес. "Багато компаній досі навіть не знають, що таке CBAM", - зазначив Зінченко.

Незважаючи на нещодавнє рішення ЄС про введення винятків для малих обсягів (менше 150 тонн на рік або вуглецевий слід нижче 50 тонн CO₂), даний крок стосується лише незначної частини експортерів. В цілому, під дію CBAM може потрапити приблизно 15% українського експорту до Європейського Союзу, що становить 3-4 мільярди доларів з орієнтовних 25 мільярдів доларів товарного експорту у 2024 році.

GMK Center оцінює економічні наслідки для металургійної галузі у квітні 2025 року. Зінченко застерігає: у разі реалізації найпесимістичнішого сценарію — без перенесення термінів та оновлення виробництв — збитки можуть виявитися значними.

"Протягом 2026-2030 років: прямі експортні втрати оцінюються приблизно в 4,7 мільярда доларів; втрачені інвестиції складуть близько 2,7 мільярда доларів у цей період (без прибутку → немає ресурсів для інвестування); втрати ВВП будуть приблизно 7,3 мільярда доларів щорічно, починаючи з 2030 року; бюджетні втрати (податки) складуть близько 1,5 мільярда доларів щорічно з 2030 року", - наводить він свої оцінки.

Нагадаємо, директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко заявив, що Україні потрібно терміново визначити чітку позицію щодо механізму транскордонного вуглецевого коригування (CBAM) та активно працювати над його узгодженням із європейськими партнерами.