Церковні лідери Польщі отримали звинувачення у бездіяльності щодо нападів на українців.

Вищі ієрархи Костелу отримали критику за своє мовчання, яке, на думку багатьох, викликане прагненням зберегти електоральні рейтинги правих політичних сил.

Внутрішня криза у Римо-католицькій церкві Польщі загострюється через небажання вищої єпархіальної влади захищати українських біженців від зростаючої хвилі агресії. Релігійні аналітики та католицька інтелігенція звинувачують вищих ієрархів у мовчанні, яке обумовлене політичним розрахунком та страхом втратити прихильність консервативних виборців, повідомляє Rzeczpospolita.

Критики вважають, що позиція архієпископа Тадеуша Войди, голови Конференції Єпископату Польщі, свідчить про серйозну кризу в лідерстві. Замість того, щоб виконувати свої моральні обов'язки, церковна верхівка обрала шлях дистанціювання, намагаючись уникнути конфлікту з радикально налаштованими прихожанами та ультраправими політиками напередодні виборів. У польських інтелектуальних колах рішуче засудили дії шовіністичних сил, які прагнуть виправдати ксенофобські погляди релігійними переконаннями. Вони підкреслюють, що частина правих політичних сил в Польщі використовує віру як прикриття для своїх агресивних настроїв.

Цей розкол у Костелі розгортається на тлі різкого погіршення ситуації з безпекою, що підтверджується офіційними даними. За свіжою статистикою Головної комендатури поліції Польщі, за перше півріччя 2026 року правоохоронці зареєстрували 180 кримінальних заяв про злочини проти українців на ґрунті національної ненависті, що на 30% більше, ніж за аналогічний період минулого року.

Соціологічні дослідження, проведені центром CBOS, виявляють суттєву зміну в настроях суспільства: вперше 52% польських громадян висловилися проти продовження прийому біженців, які тікають від війни. Одночасно опитування, здійснене агенцією IBRiS, показує, що 33,6% населення помічає посилення міжнаціональної напруги у своїй повсякденності.

Ліберальне крило духовенства та впливові релігійні видання відзначають, що в 2022 році Костел активно підтримував українців, відкриваючи монастирі для надання допомоги, тоді як сьогодні офіційні церковні структури фактично поступилися побутовій ксенофобії. Замість того, щоб засуджувати реальні напади на вулицях, єпископи надають перевагу обговоренню історичних суперечок, пов'язаних з ексгумацією жертв Волинської трагедії. Експерти вважають, що така бездіяльність духовних лідерів лише сприяє легітимації радикальних настроїв та підсилює в них відчуття підтримки і безкарності.

В останні місяці в Польщі антиукраїнські настрої почали виходити за межі лише політичних дебатів. Після низки нападів на українських громадян спікер польського Сейму засудив акти насильства, звинувативши ультраправих політиків у розпалюванні ненависті. Тим часом польські правоохоронні органи виявили мережу організаторів акцій, спрямованих проти українців, які діяли за вказівкою Росії. За інформацією слідства, їхня мета полягала у загостренні соціальної напруги та дискредитації України.

На цьому тлі суперечки між Києвом і Варшавою навколо історичної пам'яті лише загострили політичну атмосферу. Експрезидент Польщі Александр Квасневський попереджав, що розпалювання антиукраїнських настроїв заради політичних рейтингів може дорого коштувати самій Польщі, адже українці стали важливою частиною її економіки. Докладніше про причини нинішньої кризи та можливі шляхи її подолання у статті ZN.UA "Чотири треки примирення: як врятувати україно-польські відносини" розповідає виконавчий директор Міжнародного фонду "Відродження" Олександр Сушко.