Внаслідок неможливості експорту брухту, галузь втрачає свої можливості: зменшує обсяги заготівлі та скорочує чисельність працівників - "УАВтормет".

З початку цього року, з 1 січня, введення нульової квоти на експорт брухту чорних металів призвело до втрати потенціалу в брухтозаготівельній галузі. Це, в свою чергу, зумовило зниження обсягів заготівлі сировини та вимушене скорочення працівників. Про це повідомив Володимир Бублей, голова Української асоціації вторинних металів ("УАВтормет"), під час пресконференції в агентстві "Інтерфакс-Україна", присвяченій економічним наслідкам заборони експорту брухту для ринку та держави.

За його даними, по суті заборона експорту брухту без укладення балансу споживання та заготівлі цієї сировини негативно вплинула на роботу брухтозаготівельних підприємств. При цьому впало виробництво сталі в Україні: за січень-лютий 2026 року порівняно з аналогічним періодом 2025 року виробництво сталі знизилося на 13,3% - з 1,183 млн тонн до 1,026 млн тонн.

Закупівлі брухту чорних металів для металургійних підприємств зазнали значного зменшення, скоротившись на 31,7% — з 257,8 тис. тонн до 176 тис. тонн. Одночасно заготівля цього матеріалу також знизилася на 41,1% — з 313,6 тис. тонн до 184,8 тис. тонн.

"Раніше експорт брухту був 20-25%. Нам було більш комфортно працювати на внутрішній ринок. І працюємо на ньому і зараз, і хочемо працювати в Україні", - сказав Бублей, підкресливши, що ціна на лом у ЄС більш приваблива і сягнула EUR300-330/тонна.

"Кожного місяця держава недоотримує EUR12 мільйонів через заборону на експорт. Це призводить до недоодержання 200 мільйонів гривень податків. Водночас металургійна галузь має запас брухту, що становить 112% від потреби", - повідомив голова "УАВтормет".

Згідно з його прогнозами, у 2026 році Україна зможе виробити 7,4 мільйона тонн сталі, для чого знадобиться 1,5 мільйона тонн металобрухту. При цьому галузь здатна забезпечити до 2 мільйонів тонн брухту.

Генеральний директор ТОВ "Укрмет-Інвест" Сергій Вовк зазначив, що металобрухт, який збирають підприємства, не купують металургійні комбінати. На сьогодні запас брухту в його компанії досяг 13 тисяч тонн. "Експорт – це єдиний шлях до виживання для цієї галузі", – вважає СЕО.

Генеральний директор групи компаній "Укрмет" Владислав Клещинський зазначив, що заборона була встановлена через так званий брак брухту.

"Однак дефіцит відсутній. Максимум 30-50% закуповують металургійні заводи, тому це не можна вважати дефіцитом. Сьогодні ринок вторинних металів в Україні контролюється металургійними компаніями, які встановлюють ціни. Ми вже зменшили штат на 50%, 35 підрозділів функціонують лише на 20% від своїх можливостей, а експортну інфраструктуру закрито", - повідомив генеральний директор.

Директор компанії "Міртен" Микола Климович зазначив, що в період з 2022 по 2026 роки ринок брухту буде в стані надлишку, і експортні поставки цього матеріалу представляють собою реальну можливість для його реалізації.

На думку експертів, після введення урядового обмеження на експорт брухту, сектор заготівлі стикається з "глибокою рецесією", яка супроводжується тенденцією до подальшого зменшення обсягів заготівлі.

Раніше Бублей заявляв, що через заборону експорту це автоматично вплинуло не лише на обсяги заготівлі, а і на внутрішні ціни, адже зниження конкуренції дало змогу металургам відчути себе монополістами на внутрішньому ринку. Так, вартість однієї тонни брухту на заготівельних майданчиках впала вдвічі: з 8000 грн/т до 4000 грн/т.

У цих умовах компанії, що займаються заготівлею брухту, змушені зменшувати кількість своїх співробітників. Протягом січня-лютого 2026 року в порівнянні з тим же періодом минулого року спостерігається значне зниження числа працівників у цій галузі. Лише в перші два місяці року підприємства сектора звільнили близько 2 тисяч осіб, про що повідомив голова "УАВтормету".

"Тенденція невтішна: майже щодня ми отримуємо повідомлення від компаній про повну зупинку діяльності або суттєве скорочення штату. За нашими прогнозами, вже до травня в галузі буде скорочено 4 тис. працівників", - прогнозував раніше Бублей.

За дослідженнями "УАВтормет", через заборону експорту щомісячно держава недоотримує близько 200-250 млн грн податків. Окрема стаття втрат це валютні надходження - вже втрачено близько EUR25 млн.

Як повідомлялось, Українські підприємства у січні-лютому поточного року скоротили експорт брухту чорних металів на 77,3% порівняно з аналогічним періодом минулого року - до 9,309 тис. тонн з 40,980 тис. тонн. Згідно зі статистикою Державною митною службою (ДМС), у лютому експорт був відсутній, у січні було вивезено 9,309 тис. тонн, у грудні-2025 - рекордні 68,520 тис. тонн брухту.

У 2025 році українські підприємства, що займаються збором вторинних сировин, збільшили обсяги вивезення брухту чорних металів на 45,3% у порівнянні з 2024 роком, досягнувши 448,685 тисяч тонн, порівняно з 293,190 тисячами тонн.

У зв'язку з різким збільшенням вивезення стратегічних сировин з України, Міністерство економіки запропонувало ввести систему ліцензування та квотування для експорту брухту, встановивши нульовий обсяг квоти. Уряд ухвалив рішення про тимчасове введення нульової експортної квоти на 2026 рік для вивозу брухту чорних металів.

У 2024 році українські підприємства, що займаються збором брухту, значно збільшили експорт чорнометалевого брухту на 60,7% у порівнянні з 2023 роком, досягнувши обсягу 293,190 тисяч тонн, що порівняно з 182,465 тисяч тонн. У грошовому вираженні вартість експорту зросла на 73,2%, становивши $91,311 мільйона, порівняно з $52,723 мільйона.

Ресурс: https://interfax.com.ua/news/press-announcement/1153229.html