Країни, що мають прямий вихід до Арктики, посилюють конкуренцію, оскільки кліматичні зміни відкривають нові можливості на Півночі.
Країни НАТО проводять випробування військової техніки на здатність функціонувати в арктичних умовах. Як повідомляє The Wall Street Journal, багато технологічних рішень, розроблених для сучасного конфлікту в Україні, виявляться непридатними для використання в Арктиці.
Автори зазначили, що в околицях Північного полюса сучасні технології стають менш ефективними через магнітні бурі, які викривляють супутникові сигнали, а також через низькі температури, що швидко розряджають акумулятори або навіть заморожують техніку за лічені хвилини. Крім того, навігаційним системам бракує орієнтирів на безкраїх снігових просторах.
З восьми держав, що володіють територіями в Арктичному регіоні, лише Росія не є членом НАТО. Водночас, Сполучені Штати та Канада висловлюють занепокоєння через російські ракетні системи, в той час як Норвегія та Фінляндія стурбовані ризиком можливого прямого вторгнення.
Зростаюча конкуренція між великими державами на Півночі стає дедалі більш інтенсивною через зміни клімату, які відкривають нові морські шляхи та доступ до природних ресурсів. З військової точки зору Росія займає провідні позиції в цьому регіоні, розміщуючи на Кольському півострові ядерні підводні човни, ракетні установки, аеродроми та порти. Гіперзвукові крилаті ракети нового покоління Росії мають найкоротший маршрут до Північної Америки, що проходить над територією Північного полюса, зазначається в статті.
В публікації зазначається, що Ерік Слесінгер, колишній працівник Центрального розвідувального управління США, нині очолює венчурну компанію, що інвестує в стартапи в сфері оборони, зокрема в ті, які досліджують можливості ведення бойових дій у суворих арктичних умовах. Він підкреслив, що "Арктика є найскладнішим супротивником". Як зазначають автори:
Один з висновків, які можна зробити з війни в Україні, полягає в тому, що приватні стартапи можуть суттєво сприяти інноваціям, співпрацюючи з державними структурами.
У статті йдеться про можливість застосування розробок, створених для війни в Україні, в умовах Арктики. Відомо, що Збройні сили України використовують техніку, що вимагає джерел живлення, зв'язку, хімічних речовин та мастил. Однак в екстремально холодному арктичному кліматі ці елементи часто потребують значної адаптації, оскільки низькі температури роблять звичайні матеріали крихкими. "Холод впливає на фізичні властивості гуми, внаслідок чого ущільнювачі втрачають свою еластичність і починають пропускати рідину. Волога може замерзати, перетворюючись на кристали льоду, які можуть пошкодити насоси і викликати засмічення. Для проводів слід використовувати силіконову ізоляцію замість ПВХ, оскільки останній може тріскатися. Мастила та інші рідині стають густими і можуть замерзати. У звичайних гідравлічних системах рідина може перетворюватися на густу масу, що негативно вплине на функціонування таких систем, як управління літаками, ракетні пускові установки та радіолокаційні антени. Одне замерзання може призвести до серйозних збоїв у роботі всієї бойової техніки або зупинити конвой", - наголошується у публікації.
Арктичні погодні умови визначають, що ведення війни в цьому регіоні буде суттєво відрізнятися від інших місць. "Виробники дронів в Україні створюють сотні тисяч доступних, маневрених квадрокоптерів, які здатні використовувати цифрові комунікації для ідентифікації цілей. Проте такі дрони не підійдуть для Арктики, оскільки там вони потребують систем для запобігання обледенінню, потужних двигунів, здатних витримувати сильні вітри, а також повинні працювати на реактивному паливі або дизелі, а не на батареях. Як правило, їх розміри настільки великі, що для їх запуску необхідні причепи або злітні смуги", - підкреслили автори.
Зокрема, труднощі можуть виникнути навіть через електроживлення радіостанцій. Нещодавно до шведської армії надійшла пропозиція від приватної компанії, яка представила зарядний пристрій для їхніх батарей, що транспортується на санях. Однак вага цього обладнання перевищувала 400 фунтів, і воно застрягло б при першому ж випаданні снігу.
Розробники, за словами представника Центру субарктичної війни в Північній Швеції, не мають чіткого уявлення про потреби військових та про те, як реалізуються теоретичні концепції. Більш того, навіть самі військові не завжди усвідомлюють, що саме їм може бути корисно в умовах Арктики.
Штучний інтелект має обмежене використання в Арктичному регіоні. В Україні він активно застосовується для прискорення процесів прийняття рішень шляхом аналізу великих обсягів інформації. Проте, на відміну від Арктики, східна частина України є більш урбанізованою, з населенням, розвиненою мережею автомобільних та залізничних шляхів, а також підприємствами в сферах енергетики і важкої промисловості. "Якщо Арктика перетвориться на зону конфлікту, відсутність таких інфраструктурних елементів означатиме, що штучний інтелект матиме менше даних для аналізу", - зазначили автори.
Нещодавно в північних регіонах Канади відбулися військові навчання за участю представників семи країн. Основною метою цих навчань було перевірити ефективність технічного обладнання в екстремальних умовах. Результати виявилися невтішними: навіть висококласні пристрої, вартість яких сягає мільйонів доларів, не змогли впоратися з суворими умовами Арктики. Наприклад, арктичні позашляховики американських військових вийшли з ладу всього через 30 хвилин експлуатації через замерзання гідравлічної рідини. Також, нічні окуляри шведських солдатів, які коштують 20 000 доларів, виявилися непридатними, оскільки алюміній в їхній конструкції не витримав температури -40 градусів Цельсія.
У вересні на норвезькому острові Андойя відбулося тестування обладнання, яке потенційно може експлуатуватися в арктичних умовах. Ця щорічна подія, відома як Jammertest, цього року зібрала представників понад ста компаній. Технічні експерти перевіряли різноманітні пристрої, такі як дрони, атомні годинники, антени та чіпи, на їхню витривалість до перешкод у складних кліматичних умовах Арктики.
Представниця організаторів Jammertest Хайді Андреассен сказала виданню, що обладнання має долати не тільки холод, а й перешкоди, які є побічним ефектом зусиль Москви захистити свої військові об'єкти на сусідньому Кольському півострові від дронів.
"У Арктичному регіоні, де погодні умови дуже суворі і видимість часто обмежена, наявність перешкод може мати вирішальне значення, - зазначила Андреассен. - Раніше, кілька років тому, це не становило великої проблеми, оскільки таке траплялося досить рідко. Проте тепер це стало звичайним викликом."
Нагадаємо, що цього року російська сторона вперше активувала свій північний флот, який складається з восьми атомних криголамів. Це підкреслює значущість арктичного морського шляху для економіки Росії, що зазнає тиску від санкцій. При цьому жодна інша країна не володіє такою кількістю криголамів, і навіть не може зрівнятися з Росією за цим критерієм.
На тлі активізації російських дій, Сполучені Штати, Канада, Норвегія та Данія посилили свої військові навчання та розміщення військово-морських сил у регіоні Арктики. Крім того, США скоригували бюджет у напрямку розширення програм з будівництва криголамів та вдосконалення логістичних можливостей у цій частині світу.
#НАТО #Канада #Арктика #порт #Росія #Україна #Москва #Північна та Південна Америка #Крилата ракета #Ракета. #Швеція #Норвегія #Фінляндія #Данія #Температура #Бойові дії #Мінливість та зміна клімату #Природний ресурс #Північна Америка #Дрон #Артилерійська батарея #Кристал #Ракетна установка #Рідина #Конвой суден #Насос #Магніт #Техніка зв'язку #Північний полюс #Кольський півострів #Вулканізована гума #Криголам #Мастило (мастильний матеріал) #Крихкість #Щогла (вітрильна)
