Чи убезпечить уряд від сплати податку на вуглецеві викиди?

Як вплине на українську металургію, експорт та економіку загалом екологічний податок Євросоюзу.

Абревіатуру CBAM знає кожен металургійний менеджер. Це carbon border adjustment mechanism - механізм транскордонного вуглецевого коригування. Введений Євросоюзом з 1 січня 2026 року механізм передбачає впровадження податку на вуглецевий вміст продукції, що імпортується в ЄС із сусідніх країн. Мова передусім про сталь, чавун, цемент, добрива, водень та електроенергію.

Згідно з оцінками Євросоюзу, реалізація механізму CBAM має незначний вплив на українську економіку та загальний обсяг ВВП. Проте, ця думка не враховує реальні обставини. Я продемонструю це на прикладі одного з найбільших металургійних підприємств України - "АрселорМіттал Кривий Ріг", який є важливим активом Mittal Group в нашій країні.

Тимчасово райські умови

Перед початком масштабної війни, яку розвʼязала Росія, Європейський Союз встановив квоти на експорт з України. Завдяки цим обмеженням, українському підприємству вдалося реалізувати лише незначні обсяги продукції країнам ЄС — приблизно 100-150 тисяч тонн, хоча реальний обсяг виробництва становив 5,5 мільйона тонн.

Після лютого 2022 року ЄС підтримав українських виробників сталі та чавуну. Через війну ми втратили ринки Близького Сходу та Африки, тож економічний простір ЄС замінив їх: скасував мита й тарифи для української промисловості.

Ми не могли миттєво почати відвантаження, адже повинні були переконати євросоюзівських споживачів обрати Україну замість Єгипту, Північної Африки, Алжиру та узгодити протоколи якості. Три роки, які ми витратили на це, дали плоди. У 2025 році "АрселорМіттал Кривий Ріг" експортував у ЄС близько 920 тис. тонн продукції. Це орієнтовно третина від усього торішнього об'єму.

Компанія усвідомлювала неминучість впровадження механізму CBAM і активно співпрацювала з урядом. Ми наполягали на необхідності донести до Брюсселя єдину позицію українського бізнесу, який не готовий миттєво перейти на "зелені" стандарти та потребує кількох років для накопичення інвестицій і модернізації своєї техніки.

Головною причиною є негативний військовий фон: ракетні та безпілотні удари, перебої в електропостачанні, зростання цін на енергоресурси та брак кваліфікованих спеціалістів.

Нокаут або CBAM по голові

Попри заспокійливі запевнення з боку українського уряду, відстрочки чи принаймні перехідного CBAM-періоду український бізнес не дочекався. Тож за новими "зеленими" євросоюзівськими правилами імпортери кожної тонни вітчизняної продукції повинні доплачувати 60-90 дол. залежно від типу продукції.

Такий підхід сильно вдарив по криворізькому комбінату. До введення CBAM він мав три ринки збуту: США (чавун), ЄС (метал) і внутрішній ринок (приблизно 0,25%). Після запровадження CBAM ми втратили ринок ЄС. Клієнти, які дізналися про необхідність доплати 60-90 дол. за тонну продукції, скасували замовлення.

Для заводу це майже нокаут, адже у 2026 році компанія планувала відвантажити в ЄС 1,25 млн тонн продукції - близько половини запланованого об'єму випуску. У першому кварталі ми гарантовано втратили експорт 300 тис. тонн. Це недобір дефіцитної валюти, несплачені податки та збори, скорочені робочі місця.

Під загрозою опинилися також українські метизні компанії, які щорічно постачали до Євросоюзу близько 200 тисяч тонн своєї продукції. Це означає, що продажі катанки АМКР в Україні піддаються значному ризику. Втрата таких обсягів еквівалентна роботі прокатного стану підприємства протягом майже дев'яти місяців.

Невідворотним результатом раптового скорочення прибутків стало вимушене функціонування найбільшого металургійного комбінату України на половину його потужностей. У порівнянні з листопадом 2025 року, обсяги виробництва прокату зменшилися на 60%, сталі - на 40%, а чавуну - на 30%. Крім того, довелося закрити найбільш нерентабельні підрозділи.

У січні ми зупинили роботу цеху блюмінгу. Запущений у 1958 році цех виробляв сталеві заготовки. Причина зупинки - скасування євросоюзівських контрактів.

У лютому ми прийняли рішення про закриття нашої дочірньої компанії - Ливарно-механічного заводу. Основною причиною цього стало не лише згубний вплив CBAM, а й надзвичайно висока вартість енергетичних ресурсів. Атаки з боку Росії на нашу енергетичну інфраструктуру призвели до серйозного дефіциту електрики. Нам доводиться імпортувати її за ще більшими цінами за невигідною схемою "на день уперед". Якщо у 2024 році вартість становила 120 доларів за МВт-год, то в лютому 2026 року вона зросла до 230 доларів, а в години пікового споживання досягала 370 доларів.

Шукаємо: динамічний уряд

Євросоюз виступає ключовим торговим партнером для України. Згідно з аналізом спеціалізованого медіа GMK Center, впровадження механізму CBAM впродовж найближчих пʼяти років може призвести до витрат для української економіки приблизно у 4,7 мільярда доларів.

Яка позиція уряду? На нашу думку, вона є недостатньо проактивною та пасивною. Багаторазові обговорення на міжнародному рівні не призвели ані до виключення українських підприємств зі списку "платників CBAM", ані до перенесення термінів цих платежів.

На жаль, уряд не зміг ефективно застосувати воєнний аргумент для підтримки промисловості. Через обстріли, відключення електрики та зростання цін на енергетичні ресурси місцеві металургійні компанії, які займаються експортом, втрачають свою конкурентоспроможність.

Навіть попри це їхній економічний внесок значний: 7% ВВП, 15% експорту і 30% вантажообігу залізничного та водного транспорту. Абсолютно некоректно порівнювати умови доступу до покупців у євросоюзівських компаній, які в тиші та мирі виробляють свою продукцію, і наші брутальні воєнні умови.

Чи зможе пакет фінансової допомоги в обсязі 90 мільярдів євро, затверджений ЄС наприкінці минулого місяця, стати підтримкою для українських експортерів? Можливо, ні. Президентка Європейського парламенту Роберта Мецола підкреслила, що ці кошти в першу чергу будуть використані для посилення оборонних можливостей України та підтримки основних державних установ.

Європейський Союз, не отримавши переконливих аргументів від українського уряду, не прийняв політичного рішення щодо механізму CBAM для України. Інакше кажучи, з 90 мільярдів євро, призначених для допомоги, українські експортуючі компанії не отримають жодної частки.

Прогнози та сподівання

Європейський Союз запровадив механізм CBAM на тривалий термін, фактично назавжди. Крім того, його обсяги поступово зростатимуть. Такий суворий підхід змушує підприємства, які орієнтуються на європейський ринок, зробити невтішні висновки: їм доведеться або відмовитися від цього ринку, або терміново шукати нові можливості для збуту та відповідати вимогам нових споживачів. Це потребуватиме значного часу.

На мою думку, уряд має чітко донести до Європейського Союзу, що українські експортери не заперечують проти їхніх екологічних стандартів і не вимагають особливих умов. Ми прагнемо до рівноправного доступу на ринок та справедливих умов, які враховують реалії країни, що мужньо бореться з зовнішньою агресією.

Уряд має домагатися відтермінування для України запровадження CBAM хоча б на три роки. Це дозволить майже розореним війною виробникам акумулювати кошти для модернізації виробництва і відповідності екологічним вимогам ЄС.