Чому Кремль насторожено ставиться до миру: причини від Telegraph.

На думку оглядачки британської газети Telegraph Мелісси Лоуфорд, повернення до миру може мати фатальні наслідки для російської економіки, тому Володимир Путін продовжуватиме свою агресивну політику настільки довго, як тільки зможе.

Журналістка нагадує, що економіка РФ постраждала через повномасштабне вторгнення в Україну, на яке Москва витрачає величезні кошти. Ситуацію погіршують західні санкції, брак робочої сили, інфляція і рекордні процентні ставки.

Хоч це може звучати парадоксально, але саме війна залишається єдиним рушієм російської економіки в даний момент, стверджує авторка статті.

Окрім цього, націоналістична пропаганда, спрямована проти Заходу, стала фундаментом для утвердження влади Путіна.

Тому навіть мирна угода на користь Кремля не прибере економічну та ідеологічну залежність РФ від війни, думає Лоуфорд.

"Путін не прагне миру і не має наміру йти на компроміси. Він отримує задоволення від війни. Це страшно. Але його мета не полягає в тому, щоб зупинити конфлікт," - зазначив у розмові з виданням Саймон Джонсон, професор Массачусетського технологічного інституту і колишній головний економіст Міжнародного валютного фонду.

На його переконання, ця угода не змусить Путіна відмовитися від своїх імперських прагнень.

"Трамп прагне до оперативного успіху. Йому потрібен тріумф і видовищність, і Путін готовий йому в цьому допомогти. На думку експерта, російський лідер просто маніпулює ним."

За інформацією Telegraph, у 2019 році Росія інвестувала 5 трильйонів рублів у сфери оборони та безпеки, що становить 28% від загальних державних витрат.

У цьому році очікується, що номінальні витрати складуть 17 трильйонів рублів, що становитиме 41% від загальної суми державних витрат.

Олександр Коляндр, експерт Центру аналізу європейської політики, повідомив журналістам, що нинішня військова економіка Росії складає приблизно 8-10% від її валового внутрішнього продукту.

"Для країни, яка веде війну не на своїй території, це дуже багато. Військова промисловість стала головною рушійною силою російської економіки", - додав він. Інші цивільні сектори деградують.

Згідно з інформацією, наданою Telegraph, Росія збільшила випуск бронетехніки вдвічі, в той час як деякі компанії, що займаються виробництвом боєприпасів, підвищили свої обсяги виробництва аж у п'ять разів.

"Зростання споживчих витрат викликане підвищенням зарплат для військових або ж компенсаціями для постраждалих," - зазначає Агнія Грігас з Євразійського центру Атлантичної ради.

Бої відтягують інвестиції та робочу силу з невійськового сектору, внаслідок чого приватний сектор скорочується.

"Росія втрачає здатність утримувати та розвивати активну цивільну економіку."

Отже, Кремль не має наміру шукати шляхи до миру, а навпаки, лише нарощує свою військову потужність, вважає Мелісса Лоуфорд.

Вона згадує про постанову російського уряду, що передбачає збільшення прогнозів витрат на військові потреби та зменшення номінальних витрат на соціальну сферу.

"Військові витрати почали перетворюватись на якусь "чорну діру", - коментує Андрій Яковлєв з Гарвардського центру Девіса з вивчення Росії та Євразії.

З ним погоджується Олександр Коляндр з Центру аналізу європейської політики.

Зменшення державних витрат на військові потреби призведе до економічної стагнації в Росії, яка буде настільки серйозною, що її не бачили з 1980-х років.

Експерти зауважують, що Росія не володіє суттєвими інструментами для стимулювання своєї економіки. Її сектор послуг не може змагатися на світовій арені, а технологічна галузь демонструє відставання у розвитку.

Основним двигуном російської економіки традиційно виступали експорт нафти та газу. Однак через війну світ почав відмовлятися від її викопних ресурсів, як зазначає видання.

Європа розширила структуру своєї економіки, США зайняли позицію головного експортера скрапленого природного газу (СПГ), а навіть нові споживачі російських енергоресурсів, такі як Індія та Китай, прагнуть уникати залежності від постачань з Росії.

Російська економіка без війни стане економікою, яка готується до війни, запевнив Саймон Джонсон.

"Незалежно від того, як ви це називаєте — війною чи миром — суть залишається незмінною. Це мілітаризована економіка, яка фінансується за рахунок нафтних ресурсів", — зазначив він.

"Навіть якщо настане "мир", Росія все одно нарощуватиме озброєння. Це політекономічна рівновага, яка утримує Путіна при владі".

Білл Браудер, керівник фонду Hermitage Capital та один з колишніх найбільших іноземних інвесторів у Росії теж вважає, що Володимиру Путіну потрібна війна, щоб утриматися при владі.

"Якщо звернути увагу на хід його президентських років, можна помітити, що кожного разу, коли його рейтинг починав падати, він ініціював військові дії", - зазначає Браудер.

Розгляньмо, до прикладу, конфлікт між Росією та Чечнею, що відбувався перед першим президентським обранням Путіна у 2000 році, п'ятиденну війну Росії з Грузією в 2008 році, анексію Криму російськими військами, а також бойові дії на Донбасі.

У 2022 році, коли Путін розпочав широкомасштабну агресію проти України, його популярність значно впала через наслідки пандемії COVID-19.

"Це нагадує принципи Макіавеллі, - стверджує Білл Браудер. - Якщо ви турбуєтеся про гнів народу, знайдіть зовнішнього супротивника і проголосіть війну."

Конфлікт, ймовірно, завдає шкоди російській економіці, проте він також відкриває нові можливості для Путіна в контексті придушення громадянських прав та свободи слова, зазначає видання Telegraph.

Путін ухвалив рішення про заборону Facebook і Instagram, а материнську компанію Meta було визнано "екстремістською". Крім того, з Росії виганяють численних іноземних журналістів.

"Суспільство і політика воєнного часу вигідні для збереження нинішнього режиму", - резюмує Грігас.