Чому Путін відхилив "перемогу", яку запропонував Трамп -- Atlantic Council

Президент Сполучених Штатів Дональд Трамп, розчарований відсутністю прогресу у переговорах з російським лідером Володимиром Путіним, виставив новий ультиматум: Москва має 10 днів, щоб домовитися про припинення війни, інакше її очікують нові санкції. Чому, незважаючи на, здавалося б, вигідні умови, Путін продовжує відмовлятися від завершення конфлікту, і які справжні причини його позиції?

Цю інформацію викладено у статті Atlantic Council.

Десятиденний ультиматум від Трампа свідчить про суттєву зміну в стратегії Білого дому: протягом останніх шести місяців США намагались знайти дипломатичне вирішення конфлікту, пропонуючи Росії певні поступки та намагаючись переконати Україну прийняти мир на умовах, вигідних для Кремля. Вашингтон був готовий погодитись на збереження окупованих територій під контролем Москви, виключення Києва з можливого членства в НАТО та пом’якшення санкційного тиску.

Згідно з чутками, Трамп навіть думав про офіційне визнання анексії Криму. Його адміністрація утрималася від відкритої критики Москви та зупинила підтримку міжнародних зусиль, спрямованих на притягнення Росії до відповідальності за військові злочини.

Ці обставини могли б легко сприйматися як дипломатичний успіх Путіна. Однак він виявився байдужим до цього. Незважаючи на декларації про "готовність до миру", Москва явно затягувала переговори, висуваючи неприйнятні умови, фактично вимагаючи ліквідації України як незалежної держави.

Основна причина полягає в переконанні, що Росія здобуде перемогу. Кремль спостерігає за виснаженням українських військ, тоді як його армія поступово, але впевнено просувається вперед. Путін має підстави вважати, що час працює на нього, а Захід не проявляє достатньої рішучості, щоб змінити ситуацію на полі бою.

Окрім цього, підтримка України від міжнародних союзників приходить із затримками та часто в обмежених кількостях. Це лише підсилює впевненість російського диктатора в тому, що він здатен досягти військової та політичної переваги над Україною.

Економічно Кремль трансформував країну під вимоги воєнного часу: виробництва функціонують без перерв, видатки на армію збільшуються, а доходи військовослужбовців забезпечують соціальну стійкість. Незважаючи на те, що економіка страждає від інфляційних процесів та високих відсоткових ставок, сектор оборони демонструє зростання. Вихід західних компаній відкрив нові перспективи для осіб, близьких до влади.

Будь-яке перемир'я означатиме загрозу цій новій системі: втрату контролю, ризик соціальної нестабільності серед демобілізованих солдатів, ослаблення авторитарного контролю. Кремль пам'ятає, як ветерани війни в Афганістані у 90-х стали джерелом злочинності та хаосу.

Проте найголовніше -- Путін не бачить Україну як сусіда. Він сприймає її як частину "історичної Росії" і загрозу самому існуванню РФ у її нинішньому вигляді. Для нього незалежна Україна -- символ поразки радянської імперії. Мирна угода, яка залишає Україну незалежною, для Путіна -- поразка.

Ця концепція пронизує всю політичну діяльність Кремля: російський президент протягом багатьох років наполегливо стверджує, що українці є частиною "одного народу" з росіянами. З початку 2022 року ця риторика набула відверто геноцидного характеру: масові репресії на захоплених територіях, примусова русифікація, знищення українських символів та системи освіти. Путін не лише протистоїть державі — він прагне знищити саму націю.

Таким чином, навіть найбільш приваблива пропозиція від США не зможе переконати Путіна, якщо вона включатиме збереження України. Він розуміє: доти, поки Україна існує, Росія зазнає поразки.

Якщо Трамп та його союзники хочуть справді змінити позицію Кремля, потрібно діяти рішучіше. Необхідно змінити хід війни -- надати Україні більше зброї, повернути ініціативу на фронті, завдати ударів по російських військових об'єктах.

Необхідно ввести більш жорсткі санкції, які стосуватимуться не лише Москви, а й тих країн, що сприяють обходу цих обмежень. Західним компаніям і урядам слід чітко усвідомити: співпраця з Кремлем є формою співучасті.

Основним завданням є переконати Путіна прийняти незалежну Україну як невід’ємну частину історичної дійсності. Для цього необхідна сила, якої не вистачало з 2022 року. Проте, без цього стабільний мир залишатиметься недосяжним.

Путін бачить війну як місію всього життя -- зламати Україну і відродити імперію. І він не відмовиться від цієї мети, поки не зіштовхнеться з загрозою краху -- як у військовому, так і в політичному сенсі.

Нагадаємо, що 29 липня Дональд Трамп оголосив про скорочення 50-денного терміну для Росії на припинення військових дій в Україні до 10 днів, оскільки не було досягнуто жодного прогресу. По закінченню цього терміну Сполучені Штати мають намір ввести нові тарифи та "інші заходи". Американський президент також зауважив, що хоча "війна в Україні може затягнутися", її вирішення могло б бути значно простішим.

Коментуючи цю заяву Трампа, заступник голови Ради безпеки РФ Дмитро Медведєв заявив, що перемовини завершаться лише тоді, коли Москва досягне всіх своїх воєнних цілей. Водночас речник президента РФ Дмитро Пєсков сказав, що Кремль продовжуватиме війну для захисту своїх інтересів.