Удари Росії по логістичних схемах і підприємствах, скорочення окремих секторів економіки, значний дефіцит в державному бюджеті - осінньо-зимовий період, що попереду, дійсно виглядає складним.
Дізнайтеся, на чому і завдяки кому Україна зможе пережити до весни, звідки отримувати фінансування та чому країна планує переміститися на захід у статті журналіста РБК-Україна Мілани Лєліч.
"На нас чекає найважча військова зима". У перші роки повномасштабного конфлікту подібні висловлювання сприймалися як відверта "зрада" або, принаймні, як частина ворожої інформаційної кампанії. Згодом вони перетворилися на тему для активних обговорень у соціальних мережах. Сьогодні ж такі заяви вже відкрито роблять найвищі посадові особи країни.
Існує принаймні дві основні причини. По-перше, спостерігається помітне зниження суспільних сподівань щодо завершення війни. Дискусії про "кордони 1991 року" фактично вичерпали себе, а термін "перемога" вже давно поступився місцем виразу "справедливе завершення конфлікту".
По-друге, масована кампанія агресорів зі знищення української логістики та економіки, яка набагато перевершує масштабами всі попередні. Не треба мати доступу до джерел у високих кабінетах, щоб розуміти: якщо чи не щодня знищується чи закривається чергове підприємство, виробництво, склад, то попереду - важкі часи.
Однак РБК-Україна отримав доступ до даних, що дозволяє оцінити, наскільки Україна може опинитися на межі катастрофи в найближчі місяці, а також вивчити глибину цієї ситуації.
Грані загострення
Певний перелом, як мінімум, у суспільних очікуваннях, настав не пізніше липня, особливо посилившись після Дня незалежності. 40-денна операція "з примусу Росії до миру" хоч і принесла вражаючі результати за кількістю знищених об'єктів ворога, своє надзавдання не виконала -- Кремль не став більш налаштованим на реальні переговори.
Протилежно цьому, скориставшись величезними труднощами Сил оборони у сфері протиповітряної оборони, росіяни систематично руйнують український бізнес, блокуючи цілу низку промислових секторів.
Наслідки російського удару по "Запоріжсталі" (фото: facebook.com/zaporizhstal)
З кінця літа Київ та його околиці опинилися під постійним натиском терору з боку реактивних дронів. На фоні бездіяльності місцевої влади це стало причиною хронічного транспортного колапсу в столиці, розв'язати який вдалося лише через декілька тижнів.
"Такий терор Києва - це був ось той самий "чорний лебідь". Мало хто чекав, що вони так нахабно атакуватимуть столицю, і так постійно, і в такому режимі: 1-2-3 дрони на годину замість однієї великої хвилі, до чого ми вже звикали", - каже співрозмовник РБК-Україна в керівництві країни.
В Україні розпочато термінові заходи для протидії реактивним дронам. Нещодавно президент Володимир Зеленський повідомив, що вже вдається знищувати понад половину реактивних БПЛА "Гербер". Проте до показника знищення звичайних дронів "Шахед", який становить 90%, ще потрібно значно попрацювати. За словами голови Офісу президента Кирила Буданова, масове використання дронів-перехоплювачів в Україні стане можливим лише через кілька місяців.
Виявляється, ми дивилися не в тому напрямку та замовляли не те, що потрібно. Політично можна закинути, що це все провалив Федоров, але насправді проблеми почалися ще до його приходу. Багато фахівців ще раніше попереджали, що ситуація з "реактивами" буде складною, адже у нас відсутні реактивні двигуни, а традиційними методами їх знищення – або це надто витратно, або потрібна удача, – пояснює джерело РБК-Україна у владних колах.
Ще на початку вересня, коли росіяни методично знищували підприємства та склади навколо Києва, він давав прогноз щодо наступних об'єктів, які виявляться під ударом: київські заправки та дата-центри.
"Залишаються лише київські мости та урядовий сектор. Але, ймовірно, їх атакують лише у відповідь на наші дії – наприклад, на удар по Кремлю чи можливе повторення сценарію 'Павутини'. Насправді, на цьому й завершується весь ядерний потенціал ескалації з російської сторони," – зазначає співрозмовник.
Вплив атак на КВЦ "Парковий" та дата-центр, який знаходиться на його території (зображення: facebook.com/DSNSKyiv)
Інше джерело з оточення Зеленського, яке згадує РБК-Україна, вважає цей підхід надмірно раціоналізованим. "З початку року вони зосередились на операціях, пов'язаних із логістикою: залізничними перевезеннями, "Новою поштою", а також деякими мостами та портами. Потім акцент змістився на водні ресурси, зокрема водозабори, далі додалися склади та велика логістика, що врешті-решт призвело до уваги до економіки в цілому, а дата-центри стали логічним продовженням цього процесу", - зазначає співрозмовник.
За його словами, у російській стороні, очевидно, змінився або ж ціла команда, відповідальна за планування діп-страйків, що призвело до більш ретельного підходу. "Існують різні ознаки, які вказують на можливі цілі для атак цього разу. Проте немає чіткої "шкали ударів". Наприклад, якщо говорити про мости, то мова йде не лише про Київ — це може статися в будь-який момент, але не в контексті "після чогось", - зазначає джерело, коментуючи спроби зрозуміти загальну логіку дій агресорів.
Як оздоровити економіку
Протягом кількох сезонів обстрілів населення та бізнес навчились адаптуватись до перебоїв з електрикою. Однак тепер з'явилася нова загроза — російські війська почали знищувати підприємства. Це, в свою чергу, запускає ланцюг негативних наслідків для економіки: відсутність бізнесу призводить до зменшення податкових надходжень, скорочення робочих місць, зростання безробіття та падіння споживчого попиту, що негативно впливає навіть на ті компанії, які встигли вижити. І процес триває далі.
Після тривалої боротьби, яку тривала кілька днів, капітулював навіть провідний гравець важкої промисловості - компанія АрселорМіттал оголосила про неможливість продовження своєї діяльності через численні обстріли. Таким чином, вся металургійна галузь, що колись становила основу українського експорту, наразі опинилася в стані повної зупинки.
Ситуація в аграрному секторі також не найкраща через блокаду портів Великої Одеси. Наразі спроби укласти нову угоду щодо "зернового коридору" та розблокування Чорного моря не дали позитивних результатів.
"Я спілкувався останнім часом з аграріями, настрої так собі. А без вивезення "аграрки" в країну зайде менше валюти. Кукурудзу, наприклад, вони залишать на полях, якщо пощастить і не буде снігу, вона доживе до весни і навіть у товарному вигляді. Пшеницю теж залишать у "рукавах", але тоді весняна посівна буде меншою, а наступна осіння - тим більше. Елеваторів не вистачає, тим паче їх теж можуть бомбити", - розповідає РБК-Україна співрозмовник у владі.
Окрім основних секторів економіки, російські авіаудари точно націлюються на різноманітні підприємства, завдаючи шкоди від текстильного виробництва до виготовлення морозива. У рітейлі також повідомляють про скорочення робочих місць через знищення складів.
"Хочеться надати підтримку, але як це зробити - незрозуміло. Для цього необхідні значні фінансові ресурси, яких наразі бракує. Підтримка рітейлерів видається важливою, але виявилося, що більшість з них, за винятком кількох компаній, уникали сплати податків. Тепер виникає питання: чому ми повинні їм допомагати?" - розмірковує інформатор видання, близький до владних структур.
В таких обставинах, учасники бесіди з РБК-Україна прогнозують нову хвилю переміщення бізнесу в більш безпечні західні регіони країни. Звісно, це стосується лише тих компаній, які мають технологічну можливість для реалізації такого кроку — металургійний завод, наприклад, не можна просто так перемістити до Закарпаття.
За бізнесом тягнеться і населення, а саме його заможна частина, піднімаючи ціну на продаж та оренду нерухомості у Львові, Карпатах чи Ужгороді до непристойності.
Проте, з зрозумілих причин, далеко не всі можуть дозволити собі переїзд. За даними опитувань, проведених групою "Рейтинг", навіть у разі суттєвого загострення ситуації на фронті та прориву російських військ, більше половини українців не планують покидати свої міста або села. Як показало червневе дослідження "Рейтинга", навіть тривала відсутність води чи електрики не лякає українців — приблизно 80% з них у такій ситуації також залишаться на місці.
"Коли ми запитуємо людей, скільки вони ще готові терпіти, якась частина каже, що вони не готові терпіти взагалі. Але, перепрошую, ми терпимо і живемо далі, бо в нас немає вибору. А якщо ми перестанемо терпіти, то що тоді? Війна закінчиться? Чи ми помремо, що?" - каже РБК-Україна директор "Рейтингу" Олексій Антипович.
Він підтверджує і той факт, що на тлі останніх подій люди почали думати про те, щоб рухатися на Захід, і що дозволити собі це можуть не всі.
Цікаве спостереження соціологів: Київ має помітні відмінності в настроях у порівнянні з іншими регіонами України.
"Насправді, емоційний стан киян не можна охарактеризувати як панічний чи катастрофічний. Проте, відзначається, що їхнє сприйняття як майбутнього України, так і теперішньої ситуації в столиці є значно більш песимістичним у порівнянні з іншими містами, навіть такими, як Харків, Дніпро та Одеса. У регіональному контексті Київ наразі, можливо, є найбільш стурбованим щодо загальної ситуації в країні," - зазначає Антипович.
Він підкреслює, що в цілому українці починають відчувати певну апатію та дистанцію від реалій, що відбуваються в країні. Багато хто прагне втекти від цих проблем і знайти притулок у власному світі, сховавшись "в нірку". Це, на його думку, зумовлено як обстрілами, так і численними політико-корупційними скандалами, які мали місце в останні тижні.
Салон краси у Києві продовжує роботу після обстрілу (фото: Getty Images)
Окрім іншого, на українців, очевидно, чекає вже традиційна осінньо-зимова хвиля обстрілів енергетики. За словами профільного міністра Дениса Шмигаля, цього разу агресори підходять до справи дуже системно, розробивши детальні плани ударів по забезпеченню електрикою, теплом, водою. При цьому, за даними анонімного всеукраїнського опитування, проведеного центром We Build Ukraine, 78% громад не мають достатніх запасів палива, а 44% - жодного з ключових ресурсів (паливо, вода, генератори, зв'язок тощо).
Проте, хоча можна якось адаптуватися до нестачі електрики чи води, без їжі обійтися зовсім неможливо.
Після кількох тижнів інтенсивних атак на склади з продуктами стало очевидно, що голод, принаймні для мешканців районів, не наближених до фронту, не є актуальною проблемою. Порожні вітрини деяких супермаркетів наразі більше свідчать про інформаційний шум у соціальних мережах, ніж про реальну небезпеку.
"Виробники стверджують, що можуть організувати постачання товарів, розподіляючи їх на менші партії, а деякі з них використовуватимуть власний транспорт для доставки. Звичайно, це позначиться на вартості продукції. Деякі ціни зростуть на гривню, а інші - ще більше. Преміальні споживачі можуть бути незадоволені, і їм доведеться звертатися до більш доступних варіантів. А зростання цін також негативно вплине на малозабезпечені верстви населення", - коментує джерело РБК-Україна у владі.
Він не прогнозує повного економічного колапсу, подібного до того, що відбувався у 90-х роках, з гіперінфляцією, затримками виплат пенсій та іншими жахливими наслідками. "Навіть у найбільш песимістичних сценаріях держава продовжить забезпечувати військових, виплачуючи їм зарплати. Це створює споживчий попит і забезпечує надходження ПДВ. Завдяки військовій економіці та міжнародній підтримці ситуацію можна буде зберегти під контролем," - зазначає він.
Проте загальний тренд "переходу на Захід" залишиться помітним. "Ситуація на Лівобережжі буде складною, від Києва до Збруча - так собі, але за Збручем вже можна буде спостерігати економічну активність, там хороший рівень споживання і розвинена сфера послуг. Ситуацію вдасться врегулювати", - підсумував співрозмовник.
Де знайти фінансові ресурси?
Хоча труднощі, викликані масованими обстрілами з боку Росії, є зрозумілими для бізнесу, наприкінці літа несподівано стало очевидним, що в державному бюджеті існує суттєвий дефіцит. За словами прем'єр-міністра Сергія Корецького, він сягає майже 50 мільярдів євро.
В побуті з'явилося вже забуте слово "секвестр", главі уряду довелося навіть запевняти, що зарплати бюджетникам та пенсії платитимуть справно. Але загальна ситуація зараз, кажуть в уряді, найгірша від початку великої війни (тоді, незважаючи на весь хаос перших тижнів, держава справлялася з усіма зобов'язаннями щодо соцвиплат).
Однією з ключових причин кризи, як зазначають у Кабінеті Міністрів, є бездіяльність Верховної Ради, яка не проявляє бажання ухвалювати законопроекти, що є необхідними для залучення зовнішнього фінансування.
"Свириденко вела "жіночий" спосіб комунікації про проблеми, Корецький вирішив говорити прямо. Виявилося, що все погано, що кінь не валявся ні в програмі Ukraine Facility, ні в зобов'язаннях перед МВФ", - говорить депутат від "Слуги народу".
Водночас серед звичайних депутатів та не лише представників партії влади виникають питання щодо того, чи справді ситуація настільки критична, що деякі державні витрати доводиться відкладати на грудень. Існує думка, що за попереднього уряду кошти не знали, куди витратити, і постійно вигадували різноманітні кешбеки, а тепер раптом з'ясувалося, що фінансів катастрофічно не вистачає.
Деякі висловлюють припущення, що те, що відбувається, може бути частиною маневрів "директора парламенту" Давида Арахамії, проте його близькі спілкувальники рішуче спростовують ці чутки.
Програма Ukraine Facility, яка є основним механізмом фінансової підтримки України з боку Європи, функціонує за принципом, що кожна необхідна реформа має визначену "вартість". Як тільки депутати ухвалюють відповідний законопроект, країна отримує узгоджену суму коштів від європейських партнерів. Варто зазначити, що не всі реформи викликають суперечки чи є політично чутливими, хоча масштабніші проекти, безумовно, мають вищу "цінність" в контексті фінансування.
Прем'єр-міністр Сергій Корецький виступає в парламенті України (зображення: facebook.com/KabminUA)
За поточний місяць під жорстким пресингом уряду депутати трохи зрушили з місця. Наприклад, ухваливши в першому читанні багатостраждальний законопроект про посилки. Це вже частина зобов'язань не перед Євросоюзом, а перед МВФ і там працює інший принцип - доки не будуть виконані всі вимоги з чергового пакету, гроші не перерахують.
За інформацією джерела РБК-Україна в уряді, "просто так" фінансувати Україну ніхто не планує. Він виокремив дві ключові проблеми.
По-перше, європейці висловлюють незадоволення тим, що навіть у часи кризи Україна не виконує свої зобов'язання, продовжуючи акцентувати увагу на своїх фінансових потребах. Подібні коментарі РБК-Україна отримувало і від представників європейських країн, зокрема, щодо того, що в Києві досі не можуть скласти чіткий перелік потреб у фінансуванні та визначити, у яких саме обсягах їм потрібна допомога.
Іншою, очевидною причиною є нещодавні корупційні скандали, що стосуються високопосадовців. Хоча вони безпосередньо не впливають на фінансування, проте суттєво псують загальний настрій у європейських столицях. Адже там більше прагнуть виділяти кошти, наприклад, на постачання озброєнь для України, аніж на виплату зарплат вчителям чи пенсій.
Джерела видання в парламенті вважають, що в підсумку Верховна Рада все ж проголосує за більшість необхідних законів, і до кінця року вдасться звести кінці з кінцями.
Наступний рік викликає ще більше тривоги, оскільки бюджет, який наразі знаходиться на стадії обговорення в Раді, має всі шанси стати джерелом серйозних політичних суперечок. "У депутатів залишилося лише півтора мотиваційних фактори, і бюджет є одним з них. Вони хочуть повернутися до своїх округів з успіхами, щоб сказати: 'Ось, я домігся для вас цього фінансування'. Але коштів для цього недостатньо, тому суперечки між Радою та Кабінетом Міністрів лише загострюватимуться," - зазначає співрозмовник РБК-Україна в партії СН.
Однак труднощі, з якими стикаються окремі мажоритарники, повністю затінюються значно серйознішою проблемою – відсутністю чітких джерел фінансування на 2027 рік. Вже сьогодні дефіцит Міністерства оборони на наступний рік оцінюється Кабміном у 75 мільярдів доларів. До цього додається хвиля виборів у Європі та ймовірність приходу до влади ультраправих партій у кількох ключових країнах. Вони не виявляють бажання продовжувати фінансування України, про що, зокрема, заявляє лідер французького "Національного об'єднання" Марін Ле Пен.
"Найменше, чого б хотілося в цю хвилину, — це бути у владі. Це все дуже серйозно, захоплююче і навіть має історичне значення, але, спостерігаючи за невдачами в законодавстві та вислуховуючи думки фермерів, виникає думка: можливо, було б краще поділити цю відповідальність з кимось іншим..." - зазначає авторитетне джерело в уряді в інтерв'ю РБК-Україна.
Запитання-відповіді:
Чому ця зимова пора може виявитися найважчою в умовах війни?
Росія змінила свою стратегію, відмовившись від атак на енергетичні об'єкти та зосередившись на руйнуванні бізнесу, складів і логістичних мереж. У поєднанні з дефіцитом бюджету та затримками в надходженні західних інвестицій це може призвести до серйозної економічної кризи.
Яка обстановка спостерігається в Києві та навколишніх областях?
Столиця зіткнулася із безперервним терором реактивними дронами. Нова тактика ворога оголила нестачу відповідних коштів, а рівень тривожності серед киян став вищим у країні.
Які зміни відбуваються в українському бізнес-середовищі та економіці?
Ключові галузі, включаючи металургію та агросектор, зупинено або заблоковано. Через знищення підприємств зростає ризик безробіття та падіння податкових надходжень, що провокує нову хвилю релокації бізнесу на захід України.
- Чому виникла криза з державним фінансуванням?
Бюджет зазнав дефіциту близько 50 мільярдів євро. Додатково ситуацію ускладнює повільна робота Верховної Ради, яка затримує прийняття важливих реформ, необхідних для отримання фінансової підтримки від Міжнародного валютного фонду та Європейського Союзу.
#
