Швейцарські снайперські набої виявилися в Росії: розслідування NZZ.

Документи з Росії свідчать, що після початку конфлікту країна отримала дві поставки патронів Ruag, обсягом 60 та 50 тисяч одиниць відповідно.

З 2014 року реалізація швейцарських боєприпасів до Росії заборонена. Однак, розслідування, проведене газетою NZZ, виявило, що навіть після початку війни в лютому 2022 року високоточні швейцарські боєприпаси все ще потрапляли до Росії. Інформація з російських бюрократичних структур свідчить про те, що, незважаючи на суворі санкції, їх вдавалося обійти, -- зазначає Neue Zürcher Zeitung.

Які відомості містять російські документи?

Після початку військових дій у 2022 році дві російські фірми офіційно зареєстрували постачання боєприпасів від компанії Ruag. Влади РФ ретельно вказали на виробника, зазначивши його адресу: Ruag Ammotec AG, Uttigenstrasse 67, місто Тун, Швейцарія.

Зареєстровані постачання мали наступний вигляд:

* перша партія -- 60 000 патронів, зареєстрована 30 грудня 2022 року;

Інша партія, що складалася з 50 000 патронів, була анонсована наступного року, 5 квітня 2023 року. Виробництво цих патронів також здійснила компанія Ruag Ammotec, розташована в Бернському Оберланді.

Імпортери заявили, що швейцарські боєприпаси призначені для цивільного використання. Проте боєприпаси зазначених калібрів переважно застосовують снайпери.

Технічний комплекс у Туні

Завод, що спеціалізується на виготовленні боєприпасів у Туні, розпочав свою діяльність у 1863 році. До 2022 року це підприємство було частиною компанії Ruag, яка підпорядковувалася Швейцарській Конфедерації. Влітку 2022 року завод перейшов під контроль італійського оборонного концерну Beretta.

Сьогодні в Тунісі функціонує збройна майстерня під брендом SwissP Defence, яка славиться високоякісними боєприпасами. На своєму веб-сайті компанія відкрито рекламуює патрони, відомі в Росії під назвою Sniper's Choice, що в українському перекладі означає "вибір снайпера".

Державний секретаріат з економіки (SECO) відповідає на федеральному рівні за контроль експорту зброї та реалізацію санкцій проти Росії. Він також зазначає, що боєприпаси у калібрах, указаних у документах, вважаються військовим спорядженням. Заявки на експорт військового спорядження до Росії не задовольняють з 2014 року.

Секретна структура

Чому ж артилерійські снаряди все ще потрапляють до Росії? Розслідування видання NZZ висвітлює таємну мережу, яка охоплює значну частину Європи та активно займається транспортуванням боєприпасів на схід. Передбачуваний шлях обох партій проходив через Балкани до Центральної Азії.

Схема мала наступний вигляд:

* Тун -- Словенія. Спершу все відбувалося впорядковано й законно: швейцарські патрони залишили Тун і вирушили до Словенії. SECO схвалив експорт до цієї країни ЄС.

* Словенія — Киргизстан. Пізніше, здається, торговець зброєю здійснив перепродаж боєприпасів до Киргизстану. Серед покупців виявилися дві невеликі фірми, які офіційно займаються "мисливськими товаром".

* Киргизстан — це країна, з якої доставити цей чутливий вантаж до Росії не становило особливих труднощів.

Cловенський торговець

У Словенії покупцем виявився торгівець озброєнням на ім'я Гашпер Хейбал. Ця яскрава особистість займала керівні позиції у ряді підприємств, що займаються постачанням військового обладнання. Він здійснив закупівлю для компанії, зареєстрованої в промисловому приміщенні, розташованому неподалік від Любляни, столиці Словенії.

За даними видання, зброяр стверджував, що боєприпаси залишаться на території Словенії. Однак Хейбал вирішив інакше. Документи, отримані з Міністерства оборони Словенії, вказують на те, що торговець, судячи з усього, пізніше перепродав ці боєприпаси до Киргизстану.

Чому саме Киргизстан?

Киргизстан входить до Євразійського економічного союзу (міждержавного об'єднання за участі Росії, Білорусі, Казахстану, Киргизстану та Вірменії), створеного з ініціативи Москви. У той час ця країна була головним центром операцій з обходу санкцій.

Лазівки в системі контролю

Державні органи намагаються забезпечити контроль над продажем зброї, використовуючи так звані сертифікати кінцевого користувача. Ці документи свідчать про те, що іноземні покупці зобов'язуються не передавати зброю третім особам. Проте, існують недоліки в цій системі, які можуть бути використані порушниками, що підтверджує ситуація з патронами з Туна.

Раніше повідомлялося, що італійський виробник зброї Beretta імпортує в Росію стрілецьку зброю через власну "дочку" і компанії, якими володіє "збройовий барон" Михайло Хубутія. ЄС ввів заборону на постачання нарізної вогнепальної зброї у 2014 році, але це не заважає тисячами завозити гвинтівки, пістолети і патрони з Німеччини, Фінляндії та Італії. Також деякі європейські деталі використовують у новій моделі карабіна концерну "Калашников".

#Казахстан #Європа #Росія #Економіка #Боєприпаси #Імпорт #Міністерство оборони (Україна) #Москва #Міжнародні санкції щодо Росії (2014—дотепер) #Експорт #Німеччина #Вірменія #Білорусь #Фінляндія #Місто #Італія #Киргизстан #Швейцарія #Словенія #Центральна Азія #Євразія #Калібр #Вогнепальна зброя #Полювання #Стрілецька зброя #Любляна #Снайпер #Гвинтівка #Берн #Європейський Союз #Снаряд #Екіпірування #«Neue Zürcher Zeitung» #Патрон (вогнепальна зброя) #Тун #Beretta #Барон #Пістолет #Балканський півострів #Карабін

Читайте також

Найпопулярніше
Замкнена вертикаль. Що таке Вищий антикорупційний суд і чому його створення бояться політики?
Запит на справедливість або популізм?
Субсидія за новими тарифами: чи вистачить в бюджеті грошей
Актуальне
Байден поділився, що саме його дратувало в Зеленському та Путіні: цікаві моменти з мемуарів експрезидента США - Новини Твоє місто.
Європа відмовляється від постачання російського газу, але в результаті стикається з новою залежністю від Сполучених Штатів, як зазначає Forbes.
Швейцарські снайперські набої виявилися в Росії: розслідування NZZ.
Теги