На кліматичній конференції COP31 в Анталії, Туреччина, коаліція малих острівних держав, африканських країн, Європейського Союзу та інших держав G20 домагається запуску багаторічного процесу щодо океану. Його метою є посилення ролі океанічних питань під час другого Глобального огляду виконання Паризької угоди у 2028 році. Як повідомляє Climate Home News, ініціатори прагнуть включити океанічний порядок денний до формальних переговорів ООН зі зміни клімату.
Пропозиція включає в себе декарбонізацію секторів транспорту та енергетики, адаптацію туристичної галузі і рибальства, а також розгляд питань втрат і збитків. Як повідомляє видання, океан є найбільшим поглиначем вуглекислого газу на планеті, поглинувши вже 93% надлишкового тепла. Водночас у рамках офіційних переговорів ООН питання океану здебільшого обговорюється в форматі добровільного діалогу, без досягнення узгоджених рішень.
Підтримка тривалого стратегічного плану.
Океанічний діалог, який був започаткований у 2021 році та перейшов на щорічний формат у 2023 році, став унікальним форумом у рамках кліматичного процесу ООН, зосередженим на питаннях, пов’язаних з океанами. Під час заходу, присвяченого підсумкам цьогорічного діалогу, представники кількох країн висловили підтримку ідеї інтегрувати результати цього діалогу в цикл підвищення амбіцій Паризької угоди.
Міністр навколишнього середовища Кабо-Верде Карлос Варела, представляючи Альянс малих острівних держав, що налічує 39 країн, закликав до прийняття тривалого плану дій. Його ініціативу підтримали також Ніуе, що представляло тихоокеанські острови, Європейський Союз, Індонезія та Гана, які виступили від імені Африканської групи перемовників. Бразилія висловила свою зацікавленість у такому підході. За даними Climate Home News, жоден із учасників заходу не висловив заперечень проти цієї ініціативи.
Для отримання свіжих новин завітайте до нашого Telegram-каналу UA.News.
Океанічні пріоритети у кліматичних планах
Франція та Бразилія є лідерами добровільної ініціативи Blue NDC Challenge, яка стимулює держави інтегрувати океанічні пріоритети у свої національно визначені внески (NDC). На сьогодні до цієї ініціативи приєдналися вже 17 країн.
Згідно з даними World Resources Institute, 90% острівних та прибережних країн внесли принаймні один захід, пов'язаний з океаном, до останньої версії своїх кліматичних стратегій, у порівнянні з 73% у попередньому циклі. Однак лише 12% цих зобов'язань охоплюють сфери морської енергетики, судноплавства та систем водних ресурсів для продовольства.
Колишня міністерка навколишнього середовища Колумбії Ірене Велес Торрес вказала на серйозну прогалину в політиці, пов'язану з відсутністю зобов'язань щодо припинення видобутку нафти й газу на шельфі. Вона підкреслила, що 85% нових відкриттів запасів викопного пального та 71% нових проектів реалізуються у морських водах. Крім того, учасники дискусії звернули увагу на брак фінансування: відповідно до оцінки Zero Carbon Analytics за листопад, лише приблизно 2% з майже 550 мільярдів доларів, необхідних для розвитку "блакитної економіки", надходить до океану.
#НАТО #G20 #туризм #Океан #Природний газ #Нафта #Економіка #Дефіцит #Енергетична галузь #Організація Об'єднаних Націй #Туреччина #Клімат #Бразилія #Індонезія #Франція #Викопне паливо #Африка #Теплова енергія #Колумбія #Природне середовище #Риболовля #Гана #Анталія #Судноплавний канал #Полиця #Кліматична мінливість та зміни клімату #Європейський Союз #Двоокис вуглецю #Ніуе #Кабо-Верде
