З 1 липня Данія взяла на себе шестимісячне головування у найвищому політичному органі ЄС - Єврораді. Прем'єрка Данії Метте Фредеріксен уже назвала "переозброєння Європи" головним пріоритетом, паралельно відзначивши головним і питання допомоги Україні.
Копенгаген перебуває на чолі Європейського Союзу в критичний момент для блоку — на фоні зростаючої кризи трансатлантичної єдності, що виникає після повернення Дональда Трампа до президентського кабінету, а також в умовах вирішального етапу війни між Росією та Україною, коли підтримка з боку ЄС може стати ключовим чинником для України.
Програма головування Данії в Європейській раді реалізується під девізом "Сильна Європа в умовах змін". Як підкреслює прем'єр-міністр Фредеріксен, Данія прагне створити безпечну, рішучу та конкурентоспроможну "зелену" Європу, що відповідально ставиться до своєї безпеки та активно працює над підвищенням своєї конкурентоспроможності.
Президентство Данії є позитивним сигналом для України, оскільки це королівство вважається одним з ключових військових донорів для нашої держави. Сьогодні данці займають місце серед десяти країн, які найбільше інвестували у підтримку України в боротьбі з російською агресією. З 2022 року вони надали українцям 8,6 мільярда євро на військові потреби, що становить 2,3% від національного ВВП.
Про те, чим допоможе Україні головування Данії в ЄС, - у матеріалі OBOZ.UA.
30 червня завершилось головування Польщі в Європейському Союзі. У звіті МЗС країни зазначається, що не всі плани були реалізовані. Ці слова, зокрема, резонують з позицією України. Напередодні старту польського головування, наприкінці 2024 року, в Україні сподівались, що "головування Польщі та Данії стане знаковим для нашої країни". Українці обґрунтовано сподівалися, принаймні, на початок переговорів про вступ до ЄС.
Заяви про те, що розширення блоку буде одним із пріоритетів головування Польщі у 2025 році, особливо щодо України, неодноразово лунали від польської сторони до початку головування. Однак останні пів року від наших сусідів лунають переважно інші заяви: якщо не вирішиться питання експорту українського зерна та поки Україна не розв'яже питання ексгумації останків жертв Волинської трагедії, доти Києву "немає сенсу мріяти про вступ до ЄС". Ба більше, останні президентські вибори виграв Кароль Навроцький, який є активним противником євроінтеграції України. Так чи інакше, але минуло пів року, а серйозного прогресу щодо просування до омріяного членства в ЄС так і немає. У Брюсселі визнавали, що процес зупинився через блокування Угорщини. Найімовірніше, тепер варто розраховувати на те, що вихід із глухого кута знайде Данія.
У розробленій данцями стратегії на найближчі шість місяців підкреслюється, що у відповідь на дії Росії в Україні, Європейському Союзу слід вжити всіх можливих заходів для забезпечення власної обороноздатності "не пізніше 2030 року". В особливості, акцентується на необхідності розширення та укріплення європейської оборонної промисловості.
Іншим ключовим аспектом стане захист від потенційних торгових мит, які можуть запровадити США, як попереджає Трамп європейські країни. На Данію ляже відповідальність за ведення переговорів з американським президентом щодо вирішення торговельних суперечок. В данській стратегії підкреслюється, що співпраця зі Сполученими Штатами у сферах торгівлі, інвестицій та економічної безпеки буде продовжена. Однак діалог з американською стороною може стати складнішим через висловлювання президента Трампа про Гренландію - острів, на який він має намір поширити контроль. Данці дуже занепокоєні словами американського лідера, який зазначив, що у разі необхідності США можуть вжити заходів силового характеру для вирішення цього питання.
Ще один виклик, що серйозно ослаблює Євросоюз у наш час, – це міграція. Данія планує впровадити сувору політику в цій сфері, що може допомогти стабілізувати ситуацію в багатьох країнах.
"Критично важливо зменшити кількість нелегальних мігрантів, які прибувають до Європи, та гарантувати безпеку зовнішніх кордонів ЄС. Неприпустимо, щоб нелегальна міграція ставила під загрозу європейську єдність. Необхідно припинити небезпечні подорожі до Європи та організувати повернення осіб без законного статусу проживання", - підкреслювалося у програмі головування Данії.
Кілька місяців тому Єврокомісія представила концептуальні основи для переозброєння блоку в рамках проєкту ReArm Europe, загальна вартість якого становить 800 млрд євро. У цьому контексті Єврорада вже затвердила механізм кредитування SAFE на суму 150 млрд євро, що включає спільне виробництво озброєнь з Україною. Данія має намір підтримувати завершення переговорів з Європарламентом у цій сфері.
Новий голова Європейського Союзу також запевняє, що докладе зусиль для забезпечення Україні належної міжнародної підтримки не лише у 2025 та 2026 роках, а й у майбутньому, зокрема шляхом використання коштів з заморожених російських активів.
"Зміцнення довгострокової обороноздатності України є надзвичайно важливим, особливо в контексті можливого припинення вогню або укладення мирної угоди", - зазначено в документі. У цьому зв'язку планується здійснення спільних закупівель озброєння та збільшення інвестицій в оборонну галузь України. Данія також підкреслює необхідність продовження місії ЄС з військової допомоги Україні та прагне до більшої координації з НАТО в навчанні українських військових. Крім того, Копенгаген вважає, що санкційний тиск на Росію має не лише тривати, але й посилюватись. Також Данія готова активно сприяти зміцненню енергетичної незалежності ЄС, зокрема шляхом повної відмови від російських енергоносіїв.
У данській програмі підкреслено, що сучасні геополітичні події ставлять питання про розширення Європейського Союзу на перший план. В рамках цього підходу Данія має намір зосередити свої зусилля на євроінтеграції України, обіцяючи надати їй "провідну роль у політичному порядку денному". Данські влади планують активно вирішувати ситуацію з "особливою позицією" Угорщини, яка перешкоджає розпочатку конструктивних переговорів з Україною та разом зі Словаччиною виступає проти санкцій ЄС стосовно Росії. Данія вже виступила з вимогою призупинити голос Угорщини в рамках Євросоюзу, що є продовженням політики нової німецької адміністрації, яка також підтримала цю ідею.
"На жаль, Угорщина перешкоджає старту переговорів з Києвом, проте ми докладаємо максимум зусиль, щоб вплинути на цю ситуацію," - підкреслила данська міністерка у справах Європи Марі Б'єрре.
Нещодавно президент України Володимир Зеленський оголосив, що Данія стане піонером у запуску спільного виробництва оборонної продукції. Під час червневого саміту НАТО в Гаазі міністри оборони Рустем Умєров і Троельс Лунд Поульсен підписали угоду про співпрацю, що передбачає організацію оборонного виробництва в Скандинавії. Копенгаген вже виділив 500 мільйонів крон (приблизно 80 мільйонів доларів) на реалізацію цього проєкту. Серед можливих видів озброєнь, які можуть бути виготовлені в Данії, згадуються безпілотники та ракети.
"На мою думку, результати стануть відомими в вересні або жовтні," - зазначив Поульсен. Він підкреслив, що виробництво в Данії могло б суттєво підвищити захист українських підприємств від російських нападів. У разі агресії проти данських об'єктів, Москва могла б зіткнутися з відповідними заходами з боку НАТО, додав міністр.
Безумовно, ми маємо великі сподівання на те, як Данія буде головувати в Європейському Союзі. Незважаючи на свої невеликі розміри, ця країна активно підтримує Україну. Нещодавно відбулася онлайн-зустріч між Комітетом закордонних справ парламенту Данії та нашим Комітетом закордонних справ Верховної Ради. Обговорення виявилося змістовним, а атмосфера була по-справжньому теплою. Ми вже мали нагоду зустрітися з данською делегацією в Миколаєві, що створює певну спадковість у наших контактах і дозволяє зробити співпрацю більш продуктивною. Наші пріоритети залишаються незмінними, і наші данські партнери це добре усвідомлюють. Зокрема, йдеться про питання постачання зброї, в чому Данія виступає одним із головних лідерів. Прикладом може слугувати історія з F-16 — це не просто символічна допомога, а цілком реальна підтримка, як зазначив у ексклюзивному коментарі OBOZ.UA народний депутат України, голова парламентського Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Олександр Мережко.
Олександр Мережко вважає, що українці мають великі сподівання від головування Данії, зокрема на отримання конкретних результатів у напрямку європейської інтеграції, зокрема відкриття нових переговорних кластерів. Це є надзвичайно важливим, оскільки саме так можна прискорити переговорний процес і, зрештою, забезпечити наше приєднання до Європейського Союзу.
"Під час спілкування з данськими колегами я завжди наголошую: для нас вступ до ЄС - це не лише питання спільного ринку чи економіки, хоча й це, безумовно, важливо. Але в умовах російської агресії - це насамперед питання нашої безпеки, питання виживання. І, як мені здається, данці це розуміють. Принаймні я на це дуже сподіваюся. Данія дійсно залишається нашим щирим союзником і другом. І вони щиро намагаються зробити все можливе для того, щоб допомогти нам просунутися у напрямі членства в ЄС. Звісно, ми не будуємо ілюзій: за пів року головування наших друзів вступу не буде. Але створити необхідний фундамент абсолютно реально. І тут ми дуже розраховуємо саме на Данію", - відзначає Олександр Мережко.
Щодо результатів головування Польщі, Олександр Мережко висловив думку, що ця країна доклала значних зусиль для прискорення процесу відкриття переговорних кластерів. Польща демонструє свою рішучу підтримку Україні, оскільки їй важливо, щоб наша країна стала частиною ЄС, незважаючи на існуючі економічні та торговельні розбіжності, що є цілком природними для сусідніх держав. Незважаючи на ці виклики, Польща продовжує активно підтримувати Україну.
Важливо усвідомлювати, що процес вступу та ведення переговорів є досить складним і тривалим. Саме тому особа, яка головує в Європейському Союзі в конкретний період, має велике значення. Коли на чолі стоять союзники, партнери або дружні країни, виникають додаткові можливості. І тут виникає питання: чи зможемо ми скористатися цими шансами? З нашого боку, ми в Україні, зокрема Верховна Рада, робимо все можливе для ухвалення необхідних законодавчих актів та адаптації нашого законодавства до стандартів ЄС. Але, знову ж таки, цей процес потребує часу. Ми усвідомлюємо, що навіть під головуванням Данії наш вступ не відбудеться. Проте найголовніше - це вміння максимально використати надані можливості, зазначає Мережко.
Щодо ситуації з Орбаном, варто зазначити, що нинішній лідер Угорщини не лише систематично займає антиукраїнську позицію, але й відкрито підтримує проросійські погляди. Найбільш тривожною є його антиєвропейська діяльність, яка поступово підриває основи європейських цінностей і принципів. Таке ставлення безумовно вимагає адекватної реакції з боку інших країн-членів ЄС та керівних органів. Сьогодні режим Орбана становить загрозу не лише для України, а й для загальної безпеки Європейського Союзу. Питання України виходить за рамки національних інтересів і стає питанням європейської безпеки в цілому. Багато країн ЄС вже втомилися від його постійних спроб виділитися, граючи в "я особливий". Хоча я не впевнений, що реально вдасться втілити в життя сценарій виключення Угорщини з ЄС, проте це може стати потужним сигналом політичного тиску.
Безумовно, необхідно залучити правовий механізм, який передбачений угодами Європейського Союзу. Проблема полягає в тому, що його реалізація на практиці є досить складною. Однак, дискусія щодо доцільності участі Угорщини в ЄС все ж має проводитися. Так, механізм має свої недоліки, але навіть у ролі інструменту тиску це вже певний крок. Орбан вміє грати на шантажі, намагаючись вибити для себе певні вигоди в обмін на "лояльність". Проте він, звичайно, остерігається відкрито конфронтувати з великими країнами ЄС, такими як Німеччина і Франція. Тож наразі це більше нагадує спробу політичного тиску. Йому потрібно усвідомити, що такі хитрощі в Брюсселі вже не викликають сміху, а навпаки, викликають сум.
#НАТО #Дональд Трамп #зерно #Європейський Союз #Європа #Росія #Україна #Президент (державна посада) #Київ #Українці #Володимир Зеленський #Інвестиції #Москва #Європейський парламент #Північна та Південна Америка #Європейська комісія #Брюссель #Експорт #Євро #Польща #Німеччина #Гаага #Валовий внутрішній продукт #Угорщина #Міграція населення #Білий дім #Словаччина #Агресивна війна #Данія #Миколаїв #Франція #Міністерство закордонних справ (Україна) #2014 Президентські вибори в Україні #Галицьке русофільство #Європейська інтеграція #Підприємницька діяльність #Мито (податок) #Польський народ #Конкуренція (компанії) #Польська мова #Олександр Мережко #Копенгаген #Гренландія #Трубний орган #Масові вбивства поляків на Волині та в Східній Галичині
