Державне бюро розслідувань ініціювало кримінальне провадження щодо фальшування диплома Пишного.

Кілька тижнів тому я вже писав про документи, які вказують на ймовірну підробку профільної освіти голови Національного банку Андрія Пишного.

Нагадую основну ідею цієї історії. Спочатку спеціалізований ресурс OnlyBanks опублікував копію судового рішення у кримінальній справі №1-П-7/07, знайдену в паперовому архіві Зарічного районного суду міста Суми. У документі йшлося про випадок службового підроблення документів, що стосуються навчання в Сумській філії "Університету сучасних знань".

Згідно з даними розслідування, працівники навчального закладу підготували документи для трьох осіб, які насправді не здобували освіту в цій установі. Серед них було зазначено ім’я Андрія Григоровича Пишного.

Згодом ця інформація отримала не просто інсайдерське, а й офіційне підтвердження. У Єдиному державному реєстрі судових рішень з’явилися дві ухвали Зарічного районного суду Сум, датовані 21 травня 2007 року - №137921791 та №137921807. Вони були офіційно опубліковані 6 липня 2026 року.

Прізвища у цих документах не зазначені, але керівник НБУ може бути впізнаний завдяки специфічному збігу даних та дат. У першому з документів його позначено як ОСОБА_15, а в другому — як ОСОБА_16. Важливим елементом є протокол особистої співбесіди, датований 26 липня 2002 року, який раніше згадувався в паперовій версії справи як документ Андрія Пишного.

З наявних відомостей випливає проста схема. Він не навчався у Сумській філії "Університету сучасних знань". Однак на його ім'я заповнили протокол співбесіди, навчальну картку та академічну довідку із завідомо неправдивими даними. За допомогою цього пакета його зарахували одразу на четвертий курс Української академії банківської справи НБУ. А у 2005 році посадовець отримав диплом за спеціальністю "Банківська справа".

Крім того, у документах вказано, що Пишний самостійно звертався з проханням про прискорене отримання диплома. Таким чином, версія "я нічого не знав, мені просто видали цей документ" все більше нагадує сатиричну історію.

Як і обіцяв, після оприлюднення цих фактів я подав заяви про злочин, що викликало справжній резонанс у правоохоронних органах. Офіс Генерального прокурора переслав матеріали до ДБР. У Бюро фактично визнали, що викладені обставини можуть містити ознаки кримінального правопорушення, але вирішили, що розслідувати їх чомусь має поліція. Згодом з'явилася вже протилежна відповідь: мовляв, достатніх даних про склад злочину немає.

Ця метушня цілком зрозуміла. Адже йдеться не про районного чиновника, а про голову Національного банку, який керує всією монетарною системою країни та має вести перемовини з МВФ, Світовим банком і іншими фінансовими партнерами України. Бери вище - що там той МВФ - мова про кума самого Єрмака! А тут статті 358 та 190 КК України: підроблення документів і шахрайство. Страшно.

Отже, виникла необхідність звернутися до правосуддя. Судова система продемонструвала, що в даному випадку вона керується Кримінальним процесуальним кодексом, а не страхами з приводу можливих наслідків, і здатна приймати законні та незалежні рішення.

5 серпня 2026 року Шевченківський районний суд Києва ухвалив рішення у справі №761/30566/26, задовольнивши мою скаргу щодо бездіяльності Державного бюро розслідувань (ДБР). Суд зобов'язав органи ДБР внести необхідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та почати розслідування. Особливо підкреслюю важливість формулювання ухвали: моя заява містить "достатньо інформації, що може свідчити про можливе вчинення кримінального правопорушення".

У мене є питання до уряду: як стало можливим, що одну з найважливіших державних установ очолила особа, яка, можливо, не має законної профільної освіти? Вартує нагадати, що стаття 18 Закону "Про Національний банк України" чітко вимагає, щоб голова НБУ мав вищу освіту або науковий ступінь у сфері економіки або фінансів. Крім того, виявлення недостовірної інформації під час призначення може стати підставою для його звільнення.

І ось тут виникає питання для державного керівництва: чи були в курсі, але все ж призначили? Чи, можливо, не мали уявлення і також зробили призначення? Обидва сценарії викликають відчуття глибокого сорому.

Протягом усіх цих років Андрій Пишний приймав рішення, які мали обов'язкову силу для банківських установ та фінансових компаній, виступав представником України перед міжнародними партнерами та підписував угоди від імені головного державного регулятора. Це вже не лише його індивідуальна справа — це питання репутації цілої країни.

Наша держава просить міжнародних партнерів про мільярди доларів допомоги, кредитів і гарантій. Ми переконуємо їх у надійності українських інституцій. І водночас фінансову систему очолює людина, чия профільна освіта стала предметом кримінального провадження через ймовірне використання фальсифікованих документів. Людина, яка лише офіційної зарплати отримала понад 23,7 млн грн за час перебування на посаді, як свідчать її декларації. Це норма?

Особливо хочу звернутися до депутатів Верховної Ради. Можливо, ви не пам'ятаєте, але наша країна є парламентсько-президентською республікою, що передбачає певні контрольні повноваження для парламенту. Хочу нагадати, що призначення Пишного у 2022 році підтримали 290 депутатів.

Повне ігнорування оприлюдненої інформації про підроблений диплом виглядає абсурдним. Я вже навіть іронічно пропонував, щоб хтось у залі стукнув по голові пана Гетманцева і перевірив, чи це справді він, а не "тінь батька Гамлета". Адже не може очільник профільного комітету демонстративно ігнорувати факти, які напряму стосуються сфери його відповідальності.

Шановні, чи вам справді не здається неприйнятним, що регуляторний орган очолює особа, щодо якої було відкрито провадження за рішенням суду через маніпуляції в освітній сфері? Чи не плануєте висловити своє невдоволення? Чи не бажаєте створити тимчасову слідчу комісію? Чи не хочете запросити Пишного до парламенту, отримати документи, подані під час його призначення, і поставити йому кілька простих запитань?

Окреме питання: чи був Президент Зеленський в курсі шахрайства з дипломом, чи його могли підставити? Адже саме він запропонував кандидатуру Андрія Пишного для Верховної Ради та представляв його як досвідченого професіонала в колективі НБУ. Можливо, було б доцільніше, щоб глава держави ініціював його відкликання з посади, підкресливши, що призначення керівника НБУ з фальшивим дипломом не було його свідомим рішенням.

Ще в 2022 році засоби масової інформації повідомляли про близькі стосунки Пишного з Андрієм Єрмаком. Сам чиновник спростовував чутки про кумівство, називаючи їх "кулуарною легендою", проте його зв'язки з очільником Офісу Президента залишалися добре відомими.

Беручи до уваги ці обставини, пане Президенте, можливо, настав момент розглянути не тільки кадровий вплив Єрмака, але й наслідки його рішень? Адже ситуація, коли фінансову систему України очолює особа, щодо якої суд зобов'язав ДБР розпочати розслідування за статтями про використання підроблених документів і шахрайство, виглядає вкрай ганебно та прямо підриває авторитет глави держави.

Суд виконав свою частину завдання. Тепер відповідальність лежить на ДБР, парламенті та Президентові.