Кожен інвестиційний проєкт у сфері газової генерації стартує з аналізу: яка буде вартість пального не лише сьогодні, а й у перспективі 5-10 років. Саме передбачуваність ціни на газ є ключовим фактором, що впливає на рентабельність проєкту, здатність отримати фінансування та готовність інвестора інвестувати кошти.
Газ є ключовим паливом для розподіленої та маневрової генерації, включаючи газопоршневі, газотурбінні та когенераційні установки. Його важливість підкреслюється агресивною війною проти України, яка зробила забезпечення енергії особливо критичним. Для цієї категорії виробництв витрати на паливо складають від 65% до 80% загальних витрат на виробництво електричної енергії, а в випадку когенерації - також і теплової. Це означає, що ціна на газ безпосередньо впливає на вартість електричної енергії, а отже, і на здатність об'єкта ефективно функціонувати.
До весни 2026 року виробники електроенергії мали доступ до газу за спеціальними цінами в межах покладення спеціальних обов'язків (ПСО). Важливо, що ці ціни й умови постачання свого часу обґрунтовувалися самою державою - стратегічними пріоритетами розвитку розподіленої та маневрової генерації як складової "економічного фронту". Тобто доступний газ був не "пільгою заради пільги", а інструментом реалізації задекларованої державної політики.
Яскравим прикладом змін стало скасування пільгового механізму для установок, що виробляють виключно електричну енергію. Згідно з новими поправками до Положення про ПСО, такі установки тепер підпадають під повністю комерційні умови постачання. Пільгова ціна (19 тисяч грн за тисячу кубометрів) залишилася в силі тільки для об'єктів, які відповідають двом визначеним критеріям: введені в експлуатацію після 1 грудня 2025 року та розташовані в зонах, близько до фронту.
Внаслідок цих подій відбулося різке підвищення цін на паливо до повністю ринкових показників, які становлять приблизно 28 тисяч гривень за тисячу кубічних метрів. Цей майже миттєвий перегляд правил не лише серйозно вдарив по економіці підприємств, але й фактично паралізував інвестиційний розвиток галузі: у ситуації, коли ціна на паливо залишається невідомою на найближчі місяці, ухвалення рішень щодо будівництва або модернізації виробничих потужностей стає неможливим. Перехідний характер цих змін також сприяв виникненню господарських суперечок, зокрема, щодо перерахунку вартості газу за березень, коли сторони по-різному інтерпретували статус постачання та застосовану ціну.
Для багатьох інвесторів виклик полягав не лише в зростанні цін на газ. Набагато тривожнішим сигналом виявилася сама ймовірність раптової зміни економічних умов після ухвалення інвестиційних рішень. Саме стабільність регуляторної політики є одним із найважливіших аспектів при оцінці будь-якого інфраструктурного проекту.
Одночасно, доходи від генерації залишаються під контролем граничних цін (прайс-кепів) на ринку електричної енергії, які становлять 15 тисяч грн за МВт·год на ринку "на добу наперед" і внутрішньодобовому ринку, а також 17 тисяч грн за МВт·год на балансуючому ринку.
Тут варто відзначити й позицію регулятора у цей період: одним із чинників підвищення граничних цін навесні 2026 року стало саме скасування пільгового режиму ПСО, на яке НКРЕКП відреагував відповідними змінами; сезонне підвищення прайс-кепів на зимовий період було по завершенні цього періоду знижено. У питанні ПСО регулятор демонструє позицію, спрямовану на підтримку галузі, що для інвестора є значущим сигналом щодо готовності держави реагувати на зміну ринкових умов.
У підсумку утворюються "ножиці": собівартість газової генерації (8,5-12 тис. грн/МВт·год залежно від типу установки) значну частину доби наближається до стелі доходу або навіть перевищує ринкову ціну електроенергії, і виробництво стає збитковим поза вечірніми піками.
Існує ще один важливий аспект - заборгованість за генерацію на балансуючому ринку. Коли необхідно сплачувати за газ заздалегідь, а його ціна складає основну частину виробничих витрат, затримка в розрахунках за електроенергію перетворює операційну діяльність на постійне фінансування системи власними обіговими коштами. Для бізнес-моделі, яка базується на поверненні інвестицій, це є фактором підвищеного ризику.
У цих обставинах основним практичним викликом для інвестора в газову генерацію стає не просто доступ до газу, а вміння знайти вигідні умови для його придбання.
У цьому тексті проведено дослідження трьох шляхів постачання газу, в якому кожен канал оцінюється за такими критеріями: суб'єктність закупівлі та вхідний бар'єр; вартість (еталон або формула); умови доставки; регулювання дисбалансів.
Пряме постачання від "Нафтогаз Трейдинг"
Головним постачальником для більшості виробничих компаній продовжує бути ТОВ "Нафтогаз Трейдинг". Досвід функціонування в умовах повної комерції виявив, з точки зору інвестора, ряд суттєвих системних проблем.
Суб’єкти. Доступ до каналу відкритий для всіх виробників, а бар'єр входу є досить низьким – це лише укладення угоди на постачання, яка часто оформляється на підставі публічної пропозиції.
Вартість. Ринкова ціна, що базується на європейських хабах або індексі Української енергетичної біржі (УЕБ); характеризується значною волатильністю та низькою кореляцією з ціною електроенергії. Орієнтовний рівень – приблизно 26 тисяч гривень за тисячу кубометрів з ПДВ.
Умови поставки. Як правило, 100% передоплата або оплата протягом 1-3 банківських днів; договори містять обмеження щодо оперативного коригування обсягів і штрафні санкції як за недовибірку, так і за перевищення законтрактованих обсягів. Є довгострокові контракти з фіксованою ціною, це потенційний інструмент прогнозованості, але з відкритими питаннями конкурентності ціни на весь строк та збереження гнучкості обсягів.
Невідповідності. У разі недостатнього або надмірного обсягу - накладається штраф, або ж можливість докупівлі на спотовому ринку за підвищеною ціною.
Окремо слід відзначити суміжний чинник, що посилює фінансовий тиск: заборгованість оператора системи передачі (НЕК "Укренерго") перед учасниками балансуючого ринку, яка обчислюється десятками мільярдів гривень, із затримкою розрахунків, що сягає 12-18 місяців. Виконуючи команди оператора системи передачі на завантаження (нерідко 6-7 годин на добу в години, коли собівартість не покривається граничною ціною), виробник купує газ за ринковою ціною негайно, а оплату за електроенергію отримує з відстрочкою. Фактично генерація кредитує систему, приймаючи на себе ризики ціни газу, інфляції та регуляторних змін.
Організовані майданчики: УЕБ і публічні торги
Українська енергетична біржа пропонує три ринки газу: короткостроковий (поставка на найближчі газові доби у віртуальній торговій точці або ПСГ), ринок стандартизованих продуктів (тиждень/місяць) та електронні біржові торги (довгострокові контракти на індивідуальних умовах). Усі три формують об'єктивні цінові індекси.
Суб'єкти, поріг входження. Процес акредитації, статус учасника торгів та члена біржі, необхідність укладення договору про кліринг з Кліринговою установою, наявність кваліфікованого електронного підпису у брокера, а також відповідність автоматизованого робочого місця. Поріг входження є вищим у порівнянні з прямими поставками.
Вартість. Біржові індекси коливаються приблизно в межах 20-21 тисячі гривень за тисячу кубічних метрів без ПДВ, не враховуючи витрати на транспортування та зберігання. У контракт включається цінова формула, що базується на індексі, що дозволяє усунути спекулятивні елементи та забезпечує прогнозованість бюджетування.
Умови постачання. Продукти можуть бути як короткостроковими, так і довгостроковими; гарантійне забезпечення складає 100% ескроу для короткострокового ринку, а для інших застосовуються гарантійні внески; управління ризиком контрагентів здійснюється за допомогою списків виключень "Усі, крім" та "Ніхто, крім".
Непропорційності. Вирішуються за допомогою клірингових систем; формування цін пов'язане з короткостроковими товарами.
Зосереджу увагу на особливостях формування біржової ціни. У короткостроковому сегменті ринку УЕБ газ реалізується в віртуальній торговій точці (ВТТ) газотранспортної системи або в пунктах підземного зберігання (ПСГ). Біржова ціна тут визначає вартість газу як товару в зазначених точках. Вона не враховує автоматично витрати на транспортування через магістральні мережі (тариф оператора ГТС), а в разі купівлі газу з ПСГ, також не включає витрати на зберігання та вилучення з сховища. Ці елементи додаються окремо, залежно від конкретної точки та способу постачання.
Отже, для коректного порівняння біржового індексу та комерційної ціни постачальника необхідно враховувати витрати на транспортування та зберігання. Біржовий індекс УЕБ відображає лише ціну газу як товару в певній точці передачі (ВТТ або ПСГ), у той час як комерційна ціна постачальника зазвичай включає витрати на транспортування, балансування, можливе зберігання та маржу постачальника. Тому для адекватного порівняння варто привести обидва показники до єдиної структури витрат.
Публічні закупівлі через платформу "Прозорро" можуть бути добровільно використані виробниками як ефективний інструмент для забезпечення прозорого та конкурентного відбору постачальників. Процес включає безкоштовну акредитацію з електронним цифровим підписом (ЕЦП) та проведення відкритих торгів, де очікувана вартість визначається на основі аналізу комерційних пропозицій. У проєкті договору також передбачена цінова формула. Це не просто ще одне джерело постачання газу, а метод для вибору постачальника, що гарантує чесну конкуренцію за ціною, близькою до ринкової.
Відмінність між УЕБ та "Прозорро" не стільки у способі формування ціни, скільки у механізмі укладення договору. УЕБ - організований товарний ринок, на якому здійснюється купівля-продаж газу за стандартизованими процедурами та формуються ринкові цінові індикатори. "Прозорро" не окремий ринок газу, а електронна система конкурентного відбору постачальника, де замовник самостійно визначає умови поставки, формулу ціноутворення, точки передачі, порядок балансування та інші істотні умови договору.
Перевагою організованих торгів є використання механізмів фінансового забезпечення виконання зобов'язань. Зокрема, залежно від умов торгів, у разі відмови переможця від виконання договору забезпечення може бути автоматично списане, що істотно знижує ризики невиконання поставок. Крім того, інтеграція з інформаційними платформами операторів ГТС та ПСГ забезпечує оперативне підтвердження та облік переданих обсягів газу.
УЕБ та "Прозорро" виконують різні ролі на газовому ринку. Біржа функціонує як організований товарний ринок, який забезпечує торгівлю та формування цінових індикаторів. Натомість "Прозорро" слугує інструментом для проведення конкурентних закупівель, що дозволяє замовникам обирати постачальників на заздалегідь визначених комерційних умовах. Тому ці платформи не є конкурентами, а можуть ефективно співіснувати та доповнювати одна одну.
Імпорт та транскордонна співпраця
Особливим способом постачання газу є придбання імпортованого ресурсу через міжурядові з'єднання України з державами Європейського Союзу. На практиці найбільш активним залишається угорський маршрут (VIP Bereg HU→UA).
Для самостійного імпорту компанія повинна мати можливість здійснювати операції на суміжному ринку газу або укласти відповідні договори з його учасниками. На практиці це може передбачати отримання необхідних дозволів та реєстрацій або роботу через ліцензованого шипера чи трейдера.
Суб'єкти та бар'єри для входження. Існує два можливі варіанти. Перший полягає у тому, щоб стати повноцінним гравцем на угорському ринку: необхідно отримати ліцензію від регулятора MEKH, стати членом оператора ГТС (FGSZ), центрального контрагента (KELER CCP) та біржі (CEEGEX). При цьому вимога щодо власного капіталу становить щонайменше 150 мільйонів форинтів (або 400 тисяч євро), а термін реєстрації має тривати не менше двох місяців.
Другий варіант – співпраця з партнером-шипером, який має всі необхідні дозволи та контракти. Він відповідає за номінації, бронювання потужностей, тарифи та митні процедури. Цей спосіб є ідеальним для компаній, які не мають угорських ліцензій.
Вартість. Вона визначається на угорському ринку (за індексом CEEREP) з додаванням аукціонної надбавки за потужність; остаточна ціна "на кордоні" залежить від обсягу та логістичних витрат і вимагає окремого аналізу.
Умови постачання: Місце передачі – VIP Bereg; стандартні продукти (рік/квартал/місяць/доба); договірна база – рамкова угода EFET або індивідуальний контракт; для нерезидентів ЄС застосовуються вимоги REMIT (представник, реєстрація в CEREMP, звітування до ACER).
Невідповідності. Механізм вхід-вихід ЄС, добове регулювання, комерційний баланс за граничною ціною; в той час як формування цін на невідповідності в Україні залежить від короткострокових продуктів УЕБ.
У підсумку, незалежний імпорт газу виступає ефективним засобом для диверсифікації джерел постачання. Проте його реалізація вимагає значних обсягів діяльності, досвіду роботи на глобальних ринках та ефективної організації операцій. Хоча сам факт імпорту не завжди забезпечує нижчу ціну на ресурс у порівнянні з внутрішнім ринком, він відкриває нові можливості для вибору постачальників і сприяє зростанню конкуренції.
#
