Нацбанк в кінці квітня випустив черговий Інфляційний звіт, в якому прогнозував, що у 2025 році Україна може отримати значно більше грошей, а саме 55 млрд доларів, цю ж оцінку агентству Reuters підтвердив голова НБУ Андрій Пишний.
Кожен рік повномасштабної війни Україна отримує близько 40 млрд доларів зовншіньої допомоги (інфорафіка РБК-Україна)
Сергій Марченко також зазначив, що на 8 травня Україна вже отримала 20 мільярдів доларів зовнішньої допомоги на поточний рік. Він підкреслив, що виконання держбюджету йде за планом, а надходження перевищують очікування - митниця забезпечила додаткові 41 мільярд гривень.
Проте, за оцінками народного депутата Ярослава Железняка, який входить до фінансового комітету Ради, цьогоріч на оборону додатково буде потрібно близько 200 млрд гривень, а тому треба буде переглянути бюджет.
"Через збільшення об'єктивних потреб армії, у нас виникла різниця приблизно на 200-300 мільярдів (залежно від того як рахувати) додаткової потреби в бюджет Міноборони", - прокоментував Ярослав Железняк, додавши, що нові витрати будуть покриті завдяки перевиконання плану митницею та податковою, а також від програм зовнішньої допомоги і облігацій. Подібні зміни вносяться в бюджет кожен рік і вони не мають викликати складнощів або затримок із фінансуванням армії.
Згідно з даними Міністерства фінансів, у період з 2022 по 2025 рік Україна отримала найбільші обсяги зовнішніх фінансових надходжень з країн Європейського Союзу, Сполучених Штатів, Міжнародного валютного фонду та Японії. Однак у Мінфіні не змогли надати РБК-Україна детальну інформацію про повний обсяг та структуру зовнішнього фінансування на цей рік, зазначивши, що ці дані ще не закріплені і "потребують подальшої аналітичної роботи".
Згідно оцінок аналітика Київської школи економіки Тараса Маршалока, загалом у 2025 році від зовнішніх партнерів планується отримати близько 58 млрд доларів. Найбільшими джерелами зовнішнього фінансування є кредитна програма ERA (39,6 млрд доларів на 2025 рік) та програма Ukraine Facility (13,5 млрд доларів).
У межах механізму ERA Loans (англ. Extraordinary Revenue Acceleration - надзвичайне прискорення доходів) західні партнери вирішили спрямувати на потреби України кошти, які європейські банки отримують від заморожених активів Росії. Загальний обсяг фінансової допомоги в рамках цієї ініціативи складає 50 мільярдів доларів.
Ця цифра виникла не випадково - це розрахункове значення відсотків, які можуть заробити банки, які тримають російські активи, за 10 років. Завдяки пришвидшеному надходженню коштів саме за цією програмою, вважають в НБУ, вдасться отримати у цьому році 55 мільярдів доларів. Також частину коштів від цієї програми можна буде спрямувати на оборону.
Програма Ukraine Facility - це фінансова підтримка України від ЄС, яка розрахована на період 2024-2027 років, загальним обсягом теж 50 млрд доларів, більша частина з яких перераховується до державного бюджету. Частка інших джерел становить менше 10%. Програми МВФ у 2025 році фактично не принесуть доходів для України, адже суми надходжень від фонду та суми повернень попередніх боргів майже однакові.
За словами Дениса Шмигаля, головними зовнішніми джерелами фінансування на 2026 рік залишаються ті ж ERA, Ukraine Facility та програма з МВФ. Проте фінального бачення, де взяти всі необхідні кошти, в уряду наразі немає.
"Ми працюємо над тим, щоб партнери розуміли, що при будь-якому варіанті розвитку подій в Україні (продовження війни або настання миру - ред.) нам необхідні додаткові джерела фінансування", - говорив на початку травня Сергій Марченко.
Голова Національного банку Андрій Пишний зазначив, що у наступному році Україна має шанс отримати близько 17 мільярдів доларів, а в 2027-му ця сума може знизитися до 15 мільярдів. З цієї причини в НБУ прогнозують, що в поточному році буде отримано значно більшу суму, щоб частково компенсувати витрати 2026 року.
Обговорюючи джерела фінансування на 2026 рік, Тарас Маршалок підкреслив, що не слід поспішати з підвищенням податкових ставок. "Згідно з нашими прогнозами, у 2026 році Україна зможе забезпечити фінансування основних бюджетних витрат без підняття податків", - зазначив він в інтерв'ю РБК-Україна, додавши, що уряд має зосередитися на поліпшенні процесу збору податків, особливо в митній сфері.
Зовнішні кредитори, включаючи Світовий банк, мають інше уявлення про податкову політику. "Основна ідея полягає в необхідності проведення податкового коригування, навіть якщо значна зовнішня підтримка продовжуватиметься. Це буде важливо, оскільки, незважаючи на стабілізацію безпекової ситуації, витрати залишаться високими", - зазначає провідний економіст Світового банку Ю Мен Лі. Вона вважає, що уряд повинен розширити коло осіб та організацій, які зобов'язані сплачувати податки.
Збільшення продажу облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) є ще однією потенційною стратегією для наповнення бюджету. "Якщо макроекономічна стабільність залишиться на належному рівні і будуть продовжені реформи, банки та інвестори зможуть активніше купувати ОВДП," - відзначила аналітик КШЕ Вікторія Климчук у коментарі для РБК-Україна, підкресливши, що рішення про розширення випуску облігацій повинно бути ухвалено обдумано, з урахуванням можливих альтернатив.
Щодо міжнародних партнерів, слід відзначити, що Україна вдало підтримує співпрацю з Міжнародним валютним фондом, отримуючи кредити з привабливими процентними ставками в обмін на реалізацію реформ. Проте, на сьогоднішній день залишаються певні структурні реформи, які ще не були виконані або реалізовані із запізненням. Тим не менше, за словами Вікторії Климчук, МВФ виявляє значну гнучкість, погоджуючи продовження термінів для виконання деяких з наших зобов’язань. Експерт впевнений, що фінансування України з боку МВФ продовжиться, хоча ризики затримок і ускладнень залишаються актуальними.
За словами Тараса Маршалока, програми Ukraine Facility та ERA можуть забезпечити Україні приблизно 11 мільярдів доларів у 2026 році. Він зазначає, що рекордні обсяги фінансової допомоги, які очікуються у 2025 році (в межах 55-58 мільярдів доларів), а також продовження співпраці з міжнародними фінансовими партнерами, створюють підстави для оптимістичних прогнозів щодо наявності достатніх фінансових ресурсів для покриття бюджетних потреб у 2026 році.
Крім звичних джерел фінансування, уряд розглядає й альтернативні варіанти, серед яких конфіскація заморожених російських активів, що знаходяться на території ЄС. "Це питання безсумнівно обговорюється і є надзвичайно важливим для нас. Ми вважаємо, що цілком справедливо, щоб ці кошти спрямовувалися на відновлення української економіки," - зазначив Сергій Марченко на початку травня.
Однак фахівці вважають, що ймовірність конфіскації активів є досить низькою. "Я сумніваюся в можливості конфіскації. Слід зрозуміти, що для Західних країн важливо зберегти свою репутацію. Європейські країни можуть заморожувати ці активи навіть протягом ста років, але їх конфіскація навряд чи відбудеться," - зазначив у коментарі для РБК-Україна голова експертно-аналітичної ради "Українського аналітичного центру" Борис Кушнірук.
Дмитро Боярчук додав, що ЄС боїться впливу конфіскації на стабільність євро, адже у банках Європи свої кошти тримають й інші лідери країн, до яких можуть виникнути питання у майбутньому. В очах таких вкладників європейські банки можуть втратити репутацію у випадку конфіскації російських грошей.
"Справді, в даний момент висловлюється думка, що Росія повинна сама дати згоду на конфіскацію своїх активів. Як це може статися, чесно кажучи, мені важко уявити в будь-яких обставинах," - зазначив експерт.
Денис Шмигаль також зазначив, що в майбутньому можливими джерелами фінансування можуть стати спеціальний податок на торгівлю з Росією, виплата репарацій та реалізація "Плану Маршалла" для України. Усі ці пропозиції поки що є на стадії обговорення і потребують консультацій із міжнародними партнерами.
"Під час Весняних зустрічей у Вашингтоні з 21 по 26 квітня ми обговорили з представниками Світового банку перспективи їхнього лідерства у майбутньому плані Маршалла. Прем'єр-міністр зазначив, що цей діалог вже розпочався."
Протягом 2022-2024 років Сполучені Штати надали Україні грантову підтримку, яка склала 31,2 мільярда доларів у рамках державного бюджету. За словами економіста Центру економічної стратегії Богдана Слуцького, частка США у загальному обсязі грантової допомоги Україні коливалася від 66 до 94% у зазначений період.
#бюджет #План Маршалла #кредит #Економіст #Національний банк України #Українська гривня #Податок #Європейський Союз #Європа #Росія #Україна #РБК-Україна #Міністерство оборони (Україна) #Міністерство фінансів (Україна) #Облігація (фінанси) #Банк #Міжнародний валютний фонд #Світовий банк #Вашингтон, округ Колумбія #Японія #Економіка України #Борг. #Державний бюджет #Митниця #Київська школа економіки #Англійська мова #Ярослав Мудрий #Військові репарації #Вікторія (штат) #Королева Вікторія
