Військові аналітики вивчають варіанти, щоб знизити витрати на "стіну" та підвищити її ефективність.
"Незалежно від того, чим ви стріляєте по цілях противника, ваші засоби повинні бути економічнішими, ніж те, що ви намагаєтеся знищити", - зазначив генерал Кріс Донах'ю під час оборонної конференції LANDEURO в Німеччині, організованої Сполученими Штатами минулого літа.
Reuters повідомляє про критичну роль економічного аспекту в прагненні європейських країн звести так звану "стіну дронів" для захисту від Росії.
Європейські країни активно працюють над тим, щоб створити "стіну дронів" уздовж свого східного кордону з росією - загальною лінією понад 2 700 км. Це не буквальна стіна, а мережа захисту, яка включає радари, датчики, системи перехоплення безпілотників і інші технології, що виявляють і зупиняють ворожі дрони.
Але ключовим фактором у цій обороні стає не стільки техніка, скільки економіка - скільки грошей потрібно і як ефективно їх витратити, пише Reuters.
У війні проти України росія продемонструвала, як дешеві безпілотники можуть ставати серйозною загрозою. Замість дорогого озброєння - танків чи комплексів ППО - москві достатньо запускати дешеві безпілотники, щоб завдавати шкоди стратегічним об'єктам.
Це викликає парадоксальну ситуацію: класичні методи захисту можуть виявитися в десятки або навіть сотні разів дорожчими за саму загрозу, яку вони намагаються нейтралізувати. Саме з цієї причини Європейський Союз і НАТО прагнуть знайти більш раціональні та економічно доцільні підходи до оборони.
Аналітики та фахівці у військовій сфері пропонують нові підходи для оптимізації витрат на "стіну" та підвищення її ефективності.
Зокрема, планується встановлення недорогих радарів і датчиків, здатних виявляти дрони на значній відстані, а також застосування економічних перехоплювачів, які не потребують мільйонних витрат за один вистріл.
Інша ідея полягає в тому, щоб розмістити деякі елементи системи в мобільних контейнерах. Це дозволить створити враження про наявність повноцінної мережі, навіть якщо реальні ресурси будуть зосереджені в тих місцях, де вони найактуальніші.
В аналізі підкреслюється необхідність зосередитися на охороні великих міст, енергетичних об'єктів та транспортної інфраструктури, замість того, щоб розподіляти ресурси рівномірно по всій межі.
Такий підхід дозволяє економити ресурси, але водночас тримати ворога у невизначеності щодо реальної сили оборони.
Аналітики також зазначають, що справжня "стіна" - це не тільки пасивні засоби захисту, а й потенціал стримування. Це означає, що країни мають бути здатні не тільки зупинити атаку, а й показати готовність дати відсіч, якщо буде потрібно.
Експерти вважають, що, подібно до ситуації Ізраїлю під час конфлікту з Іраном, здатність здійснити наступальний удар або надати рішучу відповідь може бути ключовим елементом для успішної оборони. Це може охоплювати не лише легкі озброєння, а й середньої дальності крилаті ракети та інші засоби, які виконують роль стримування.
Стаття акцентує, що без врахування економічних аспектів жодні інновації не зможуть бути дійсно ефективними. З огляду на обмежені фінансові ресурси, ЄС і НАТО не в змозі витрачати великі кошти на дорогі системи для кожного метра кордону. Тому важливо знайти оптимальне поєднання вартості та ефективності, аби оборонні технології діяли в найважливіших зонах.
Контекст. Відповідно до прогнозів фахівців, у 2026 році технології стануть ключовими у війні: від дронів і штучного інтелекту до роботизованих танків і лазерних систем. Автономні технології трансформують підходи до управління, дозволяючи ухвалювати рішення, які раніше вимагали годин або навіть днів, всього за кілька хвилин.
#НАТО #бюджет #Reuters #Європейський Союз #Європа #Економіка #Німеччина #Крилата ракета #Ізраїль #Озброєння #Безпілотний літальний апарат #Штучний інтелект #Іран #Танк #Радар. #Протиповітряна оборона #Дрон #Інтермодальний контейнер #Лазер #Транспортна інфраструктура
