Дизель, електрична енергія та "Дружба": чи може Україні загрожувати паливна криза, і які причини стоять за заявами Будапешта та Братислави?

В останні дні січня, внаслідок атак Росії на українську газову інфраструктуру, Угорщина та Словаччина призупинили постачання російської нафти через нафтопровід "Дружба", що викликало в них значне розчарування. Проте, замість того, щоб покладати відповідальність на агресора, вони звинуватили Україну. Словацькі та угорські політики знову висловили загрози припинити експорт дизельного пального та електроенергії в Україну. Ексглава української газотранспортної системи Сергій Макагон прокоментував, як ці дії можуть вплинути на український ринок.

"Угорщина та Словаччина знову підняли ставки: припинили постачання дизелю до України та погрожують зупинкою транзиту електроенергії, -- пише Сергій Макагон. -- Це вже було, коли Україна припиняла транзит газу в грудні 2024 року. Звучить грізно, але давайте розберемо ситуацію без емоцій і подивимось на цифри та реальні мотиви.

1. Чи існує загроза для паливного ринку?

Стисла відповідь: Ні.

Загальна частка цих країн у імпорті пального в Україну не перевищує 9%. Цей ринок це навіть не відчує — ми без проблем компенсуємо ці обсяги з інших джерел. Більше того, є цікавий аспект. Відповідно до 9-го пакету санкцій ЄС, ухваленого три роки тому, Угорщина та Словаччина мали можливість імпортувати російську нафту, але не могли експортувати продукти її переробки до будь-якої країни, окрім України. Таким чином, їхні постачання до нас — це не акт доброї волі, а єдиний легальний спосіб реалізації надлишків переробки, які не можуть знайти покупця в ЄС. Зупиняючи експорт, вони фактично завдають удару по власній економіці.

2. Де насправді проходить випробування для Європи?

Поки всі зосереджені на дизельному паливі, основні події розгортаються на морських просторах.

Угорська MOL (яка контролює і словацький ринок) вже уклала контракти на постачання російської нафти морем через хорватський порт та нафтопровід "Адрія". І це -- реальний іспит для Єврокомісії. Питання просте: чи дозволить Брюссель завозити російську нафту через хорватський нафтопровід? Хорватія чітко заявила: потужностей "Адрії" вистачає, щоб забезпечити Угорщину та Словаччину НЕ російською нафтою. Тобто альтернатива є. Залежність від рф -- це не доля, це свідомий вибір Орбана та Фіцо. Якщо ЄК проковтне схему з "російською нафтою через Хорватію", це буде сигналом повної безпорадності перед шантажистами.

3. Щодо відновлення нафтопроводу "Дружба"

На тлі цього Єврокомісія вимагає від України надати "графік ремонту" пошкодженої ділянки нафтопроводу "Дружба".

Я вважаю, що наша відповідь повинна бути максимально відвертою і практичною: "Шановні партнери, на превеликий жаль, наразі всі наші ремонтні команди та енергетики задіяні у відновленні тепла та електрики в українських містах, які постраждали від атак росії на ТЕЦ та підстанції. Наша основна мета — забезпечити виживання цивільного населення в зимовий період". Якщо Угорщина та Словаччина терміново потребують ремонту трубопроводу для транспортування російської нафти, ми не проти, якщо вони надішлють свої ремонтні бригади. Ми раді вітати їх. Наші спеціалісти не можуть ризикувати своїм життям, відновлюючи інфраструктуру для російської нафти під постійною загрозою нових атак.

Результати:

Паливна криза не є для нас загрозою. Проте залишається питання, чи має Єврокомісія політичну рішучість змусити Будапешт і Братиславу закуповувати нафту, що не походить з Росії, яку готова постачати Хорватія. Відповідь на це ми дізнаємося найближчим часом.

Оновлення. Європейська комісія підтвердила, що Угорщина та Словаччина мають юридичне право імпортувати російську нафту через територію Хорватії в умовах форс-мажору на трубопроводі "Дружба". Однак, Брюссель підкреслює, що наразі немає термінової необхідності у цьому, оскільки обидві країни мають значні стратегічні запаси нафти, розраховані на 90 днів. Хорватія висловила готовність надати свої транзитні можливості, але наполягає на пріоритетності неросійської нафти, щоб відповідати суворим санкціям ЄС і уникнути можливих обмежень з боку США. Отже, рішення Європейської комісії більше схоже на формальне підтвердження, ніж на реальний крок до відновлення масштабних імпортів російської нафти через Хорватію. У цій ситуації багато що залежить від позиції Сполучених Штатів.

Фото з відкритих джерел

Матеріали, представлені в розділі "Блоги", відображають особисту точку зору автора і можуть не збігатися з думкою редакційної команди.