Народний депутат Олексій Гончаренко виклав ряд провокаційних постів, закликаючи до поетапних переговорів із Росією, що спричинило значне обурення серед парламентських колег. За інформацією видання NV, фракція "Європейська Солідарність" вже дистанціювалася від пропозицій свого товариша.
Депутат Верховної Ради Олексій Гончаренко опублікував серію дописів про необхідність переговорів із Росією після останніх подій у війні, що спричинило гостру реакцію в його фракції та серед колег у парламенті. Про це повідомляє Радіо Свобода.
БЕЗ ТАБУ розповідає, що в цих заявах ішлося не лише про припинення вогню, а й про можливі політичні поступки, які частина депутатів сприйняла як неприйнятні.
Що висловив Гончаренко?
У своїх публікаціях Гончаренко зазначив, що, на його думку, Україна нібито "втрачає війну", зазнає втрат у людях, економіці та ресурсах, тому їй слід шукати можливості для переговорів. Він також підкреслив, що "необхідно вести діалог" і почати з припинення атак на цивільну інфраструктуру, порти та енергетичні об'єкти.
Серед іншого нардеп припустив, що Україна могла б говорити про нейтральний статус, а питання членства в Північноатлантичному альянсі (НАТО) назвав таким, що може коштувати країні надто дорого. Окремо він торкнувся теми мови, віри та Донбасу, запропонувавши відкладати найскладніші рішення до моменту, коли припиняться удари по українських містах.
Гончаренко також зазначив, що серед можливих сценаріїв для Донбасу розглядаються "припинення по лінії", створення буферної зони та виведення військових під наглядом ООН.
Відповідь у групі.
Опоненти в парламенті охарактеризували ці пропозиції як неприпустимі. Член фракції "Європейська Солідарність" Володимир В'ятрович підкреслив, що це не переговорний процес, а радше благання про милість до агресора.
Сама фракція оприлюднила заяву, в якій наголосила, що мир не може означати капітуляцію української державності та ідентичності. У заяві також підкреслено, що Україна після війни має залишитися сильною, озброєною, демократичною і європейською, зі своєю армією, мовою та вірою.
Згідно з інформацією, рішення було прийнято одностайно всіма членами фракції, що фактично стало публічним відділенням від поглядів самого Гончаренка.
Що говорить Москва?
Одночасно Росія продовжує відмовлятись від будь-яких пропозицій щодо часткового миру. 1 жовтня президент Росії Володимир Путін охарактеризував ідею взаємного призупинення атак на енергетичні об'єкти та цивільні судна як "абсурдну".
Прес-секретар Кремля Дмитро Пєсков 2 жовтня підкреслив, що Москва не зацікавлена у "фрагментарних" угодах і виступає за укладення лише всеосяжної угоди. Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров раніше висловлював думку, що досягнення миру можливе лише в разі, якщо Україна відмовиться від вступу до НАТО і визнає російські вимоги на окуповані та неокуповані території.
Це вкотре підкреслює розрив між публічною риторикою російської влади та будь-якими реальними умовами для переговорів. У такій ситуації заяви українських політиків про "поступки" виглядають не як наближення миру, а як політичний сигнал, який може лише загострювати внутрішню дискусію.
Раніше видання БЕЗ ТАБУ зазначало, що дебати щодо можливих переговорів з Росією часто викликають напруженість у українському політичному середовищі, особливо у контексті мовних питань, територіальних аспектів та формату майбутніх гарантій безпеки. У нашому попередньому матеріалі ми також висвітлювали суперечки, пов’язані з мирними ініціативами, а також реакції на них у Верховній Раді.
#
