Державна податкова служба (ДПС) разом із банківськими установами повинні інтегрувати свої інформаційні системи та забезпечити ефективний обмін даними для успішної боротьби з тіньовою економікою. Податкова служба підкреслює необхідність спростити доступ до банківських даних та провести реформи в сфері спрощеного оподаткування.
"Податкова служба не має доступу до банківських даних та інформації в режимі реального часу, тоді як банки не володіють повною картиною операційної діяльності компаній. Ми нагадуємо два елементи одного пазлу. Досягти результату можливо тільки за умови, що ми визначимо спільну мету та активно обмінюватимемося інформацією. Немає потреби кожному компоненту системи інвестувати в розвиток власних ресурсів для контролю — доцільніше зекономити ресурси та організувати ефективний обмін, — зазначила виконуюча обов'язки голови Державної податкової служби України Леся Карнаух на заході Радіо NV "Слідкуй за грошима. Нові підходи до боротьби з відмиванням коштів" у Києві в четвер."
Вона зазначила, що Національна стратегія доходів передбачає можливість для Державної податкової служби (ДПС) звертатися за доступом до банківської інформації. Проте, відповідно до статті 62 закону "Про банки і банківську діяльність", банківська таємниця має бути захищена. Таким чином, ДПС може отримувати такі дані лише на підставі рішення суду. Глава податкової служби акцентувала увагу на тому, що Національний банк та фінансові установи не надають цю інформацію автоматично, хоча сама ДПС готова до активного обміну даними.
Карнаух зазначила, що найефективнішим способом моніторингу реальної економіки в режимі фактичного реального часу є система блокування податкових накладних СМКОР/ПМП, яка застосовується до платників ПДВ на загальній системі оподаткування. Водночас, в інших системах оподаткування державні органи обмежуються лише реактивним постконтролем, що виявляється у проведенні перевірок та аудитів.
Керівниця Державної податкової служби зазначила, що в нинішніх умовах організатори схем здатні швидко перевести активи на вже 35-те підприємство, оскільки реєстрація бізнесу через додаток "Дія" проходить дуже оперативно. Як наслідок, ДПС змушена витрачати свої ресурси на підготовку актів за статтями 209 (легалізація коштів) та 212 (ухилення від сплати податків) Кримінального кодексу України. Однак, коли інспектори відвідують юридичну адресу, вони зазвичай знаходять лише місце, де здійснюється масова реєстрація, без будь-якої реальної господарської діяльності.
"Наразі жоден державний орган не виконує функції розшуку. Ми складаємо протокол і виявляємо ознаки злочину, але прибуваючи на місце події — а це зона масової реєстрації — процес зупиняється. Держава не має достатніх ресурсів, щоб все це зібрати. Тому ми активно співпрацюємо з Бюро економічної безпеки (БЕБ) та Міністерством фінансів у рамках міжвідомчої робочої групи, щоб повернути функцію розшуку правоохоронним органам", — підкреслила в. о. голови Державної податкової служби.
Відповідаючи на питання про дві ключові законодавчі ініціативи, які можуть запобігти відмиванню 100 млн грн за рік, Карнаух зазначила, що важливими кроками є вдосконалення спрощеного оподаткування з урахуванням економічних умов та впровадження ефективного і збалансованого ризик-орієнтованого доступу Державної податкової служби до банківських даних.
#Національний банк України #Економіка #Київ #Бізнес #Банк #Стратегія #Ухилення від сплати податків #Економічна безпека #Онлайн #Кримінальний кодекс України #Органи державної влади #Правоохоронний орган #Державна податкова служба України #Оподаткування #Банківська таємниця #Чому #Злочинність #Він чує
