"Джокер" проти аптек: хто є ініціатором нападу на "Подорожник" та АНЦ?

На початку червня телеграм-канал "Джокер", який вже потрапляв під увагу СБУ, опублікував низку постів, у яких різко критикував діяльність двох провідних аптечних мереж — "Подорожник" та АНЦ. Ці публікації одразу ж викликали широкий резонанс. Причини цього полягають не лише в агресивному стилі викладу та неоднозначній репутації самого каналу, а й у масштабності, глибині та деталізації висунутих звинувачень. На фоні зростаючої нестабільності на фармацевтичному ринку, ця інформаційна кампанія ставить під сумнів не лише її зміст, а й джерела інформації.

Три потенційні причини: політичні інтереси, комерційні цілі або змагання.

На цей момент відсутні офіційні коментарі з боку державних структур або аптечних мереж. Тим часом, учасники ринку та спеціалісти вже активно аналізують різні потенційні версії щодо того, хто міг стати ініціатором цієї хвилі статей і з якою метою.

Перший варіант – політичний.

На тлі розмов про потенційні кадрові зміни в уряді та податковій службі, атака на ключових учасників ринку може бути частиною стратегії з перерозподілу впливу в стратегічно важливих секторах економіки. Аптечний сектор є високомаржинальним, з великими обсягами готівки та розгалуженою мережею фізичних осіб-підприємців, які часто стають мішенню для фіскальних та правоохоронних органів. У такій ситуації публічний тиск може використовуватися не лише як інструмент для дискредитації, але й як спосіб продемонструвати силу перед можливими переговорами або адміністративними рішеннями.

Конфлікт з виробниками є другим аспектом.

Протягом останніх місяців у сфері спостерігається зростаюча напруга між аптечними мережами та українськими фармацевтичними компаніями. Основними темами конфлікту є ціноутворення, розподіл торгових місць, пріоритети у просуванні брендів, а також маркетингові умови, які мережі нав'язують виробникам. У цьому контексті, публічний тиск може стати ефективним засобом впливу одних учасників на інших.

Третя -- дії конкурентів.

Обидві компанії, "Подорожник" та АНЦ, демонструють вражаючі темпи зростання в останні роки. Вони активно розширюють свою присутність у регіонах, запроваджують нові формати та збільшують свою частку на ринку. Це, в свою чергу, створює серйозну конкуренцію для інших учасників, зокрема для топ-5 найбільших мереж, що може призвести до втрати їхніх позицій. У даній ситуації атака може бути спробою уповільнити розвиток конкурентів, використовуючи загальний інформаційний хаос.

Адаптація стратегії: "інформація за відзнаку"

Особливістю цієї кампанії стала відкритість каналу у пошуку джерел. "Джокер" запропонував матеріальну винагороду нинішнім і колишнім працівникам аптечних мереж в обмін на інсайдерську інформацію. Судячи з оприлюдненого, відгук був чималим.

Серед оприлюднених тверджень -- низка системних порушень, які викликають серйозне занепокоєння:

Зайнятість людей, які не мають необхідної освіти.

За інформацією, наданою співробітниками, яких цитує видання "Джокер", деякі аптеки набирають працівників без спеціалізованої фармацевтичної освіти, а іноді навіть без вищої освіти в принципі. Це порушує відповідне законодавство та може негативно позначитися на якості обслуговування клієнтів.

Примушення до купівлі товарів під власними брендами.

"Джокер" на основі інформації, отриманої від працівників аптек, повідомляє, що фармацевти отримують конкретні інструкції рекомендувати покупцям перш за все продукти під власними брендами аптечної мережі. Це трапляється навіть у випадках, коли є більш ефективні або вигідніші за ціною варіанти.

Завищені націнки на БАДи

Деякі біологічно активні добавки можуть мати націнку до 400%. Незважаючи на те, що ці продукти не класифікуються як ліки, працівників стимулюють активно їх продавати, оскільки вони є дуже вигідними з комерційної точки зору.

Впровадження програмних продуктів, що мають російське походження.

"Джокер" нібито надає свідчення про застосування російських ІТ-рішень у деяких аптеках, зокрема в аспектах обліку та управління. В умовах воєнного стану це викликає не тільки етичні питання, а й може становити серйозну загрозу для інформаційної та кібербезпеки.

Неофіційні компенсації за працю

Працівники повідомили "Джокеру" про поширену практику виплати частини зарплати в "конвертах" або через схеми мінімальної офіційної ставки з доплатами готівкою.

Продаж препаратів із сумнівною ефективністю

У центрі уваги продажів можуть виявитися препарати з непідтвердженою ефективністю, відомі як "фуфломіцини". Активна реклама таких засобів може дезорієнтувати споживачів щодо їхніх лікувальних властивостей та якості.

Система фінансового впливу на співробітників.

Фармацевтам призначають цілі щодо обсягів продажів, виконання яких безпосередньо впливає на їхні доходи. Якщо ці цілі не досягаються, то можливе зменшення премій або накладення штрафів.

Вибіркове виведення окремих препаратів з асортименту

Працівники вказали на навмисне видалення певних медикаментів з торгових полиць, незважаючи на те, що вони є в запасах на складі.

Оптимізація податків через масове використання ФОПів

Мережі масово реєструють свої торгові точки як фізичних осіб-підприємців. Це дозволяє знижувати податкове навантаження, однак викликає питання щодо справедливості конкуренції та наповнення бюджету.

Неправомірне використання трудового законодавства

Серед розповідей колишніх фармацевтів часто згадуються такі проблеми, як робота понаднормово без належної оплати, відсутність оплачуваних відпусток та погано організовані умови праці. Хоча формально працівники можуть бути оформлені, насправді вони часто позбавлені елементарних прав трудового захисту.

Ця сукупність звинувачень створює досить тривожну картину — реальне функціонування ринку відбувається за правилами, які мало чим відрізняються від практик на початку 2000-х років. І це в умовах, коли Україна проголошує свій намір інтегруватися в європейський простір та узгоджувати стандарти. В цілому, навіть якщо частина наведеного є правдою, це повинно стати підставою для ретельного розслідування з боку правоохоронних органів.

Загальний контекст: ринок на порозі концентрації.

Необхідно оцінювати цю ситуацію в контексті макроекономічних факторів. За інформацією Proxima Research, топ-п'ятірка аптечних мереж наразі володіє близько 70% ринку роздрібної фармацевтики. Спостерігається тенденція до злиттів і закриттів серед аптечних мереж, тоді як нові учасники практично не з'являються.

До того ж, кількість аптек в Україні у кілька разів перевищує середній показник по ЄС в перерахунку на душу населення. Така перенасиченість свідчить про спотворену ринкову структуру й економічну модель, яка з часом неминуче призведе до згортання частини мереж. У цьому контексті виникає закономірне питання: хто і з якою метою намагається розхитати ринок саме зараз?

Що буде далі?

Незважаючи на яскравий стиль викладу та, повторимо, неоднозначну репутацію каналу, матеріали "Джокера" піднімають важливі системні питання, які давно назріли в сфері фармацевтики. Якщо інформація, що надається, відповідає дійсності, уряд повинен відреагувати без зволікань. Проте варто пам’ятати про необхідність критичного мислення: анонімний канал сам по собі не є беззаперечним джерелом правди. Його активність вказує, перш за все, на глибші процеси: боротьбу за контроль над ринком, вплив різних інституцій та еволюцію самої моделі роздрібної торгівлі лікарськими засобами.

Ринок аптек в Україні переживає rapid зрушення. Наразі ми стаємо свідками не лише інформаційної кампанії, а, можливо, одного з етапів значної трансформації цієї сфери.

Керівництво аптечних мереж "Подорожник" та АНЦ має змогу висловити свою думку щодо поточної ситуації.

Раніше з'являлася інформація про те, що Роман Кравець, власник Telegram-каналу "Джокер", покинув Україну на користь Європи ще восени 2024 року. Це трапилося незабаром після публікації розслідування журналістки Hromadske, в якому йшлося про те, що він, перебуваючи за межами країни, отримав "білий квиток" у військовому лікарському комісаріаті.