Проте насправді це не так. Закони існують, і часто вони навіть мають жорсткіші вимоги, ніж у Європі. Основна проблема полягає у відсутності неминучості покарання. Саме безвідповідальність призвела до формування культури, яка ігнорує екологічний контроль.
Сьогодні, у період конфлікту, це питання набуває особливої актуальності: ресурси стають все більш обмеженими, а негативний вплив на навколишнє середовище зростає з кожним днем. Чи є шанс на зміну підходів вже зараз – показати, що закони працюють і контроль може бути ефективним?
Приклад Державної екологічної інспекції Поліського округу доводить - можна. Лідерство її керівника Євгенія Медведовського у цій трансформації - важливий сигнал для всієї країни: екологічний контроль може і має працювати.
Досвід Поліського округу, що став пілотним майданчиком для реформи державного екоконтролю, вартий уваги всієї країни. Про це детально розповів Євгеній Медведовський в інтерв'ю з президенткою Асоціації професіоналів довкілля (PAEW) та генеральною директоркою "Офісу сталих рішень", а також шеф-редакторкою журналу Sustainability Leaders Guide Людмилою Циганок.
Пояснення: чому цей досвід заслуговує на вашу увагу?
❓ Пане Євгенію, Ви неодноразово говорили, що проблема не в законах, а в їхньому невиконанні. Які механізми Ви бачите найефективнішими, щоб змусити працювати вже чинні норми?
Ось вже чотири роки, як ми перебуваємо в умовах жорстокого конфлікту. Кожен день приносить не лише втрати життя та зруйновані населені пункти, але й призводить до катастрофічних наслідків для української природи. Ліси, річки, ґрунти та тваринний світ - все це зазнає серйозних ушкоджень від дій агресора.
Чи потрібні нам додаткові законодавчі важелі захисту довкілля? Моє переконання таке: справа не лише у законах. Вони у нас є. Питання - у їхньому дотриманні та, найголовніше, виконанні.
Незважаючи на військовий стан та заборону на проведення планових перевірок підприємств, у нас є достатні ресурси для активних дій. Інспекція має можливість ініціювати позапланові заходи через міністерство в тих випадках, коли існує загроза для життя, здоров'я людей або екосистеми. Окрім цього, щодня екологічні інспектори проводять рейди, виявляючи випадки браконьєрства, незаконних вирубок лісу, стихійних сміттєзвалищ та забруднення водойм. Лише під час воєнного стану на порушників накладено адміністративні штрафи на суму понад 2,7 млн грн, і майже всі ці кошти вже були стягнуті. Вони надходять до бюджетів різних рівнів.
З 2024 року Державна екологічна інспекція України відновила планові перевірки органів місцевого самоврядування щодо виконання ними делегованих природоохоронних повноважень. Це надзвичайно важливий напрям. Адже громади - перша лінія оборони довкілля. Співпраця з ними дозволяє не лише виявляти порушення, а й разом шукати рішення для збереження водних, лісових і земельних ресурсів. Це внесок у наше майбутнє.
Щоденно ми отримуємо запити від громадян. Деякі користуються платформою "ЕкоЗагроза", інші залишають коментарі в соціальних мережах, дзвонять на гарячу лінію, пишуть електронні листи або відвідують Інспекцію особисто. Різноманітність каналів комунікації дозволяє нам оперативно виявляти проблеми та реагувати на них, адже люди є нашими партнерами у збереженні навколишнього середовища.
Коли всі інші способи впливу вичерпано, після перевірки відповідності припису, ми фіксуємо невиконання підприємством законних вимог. У такій ситуації Інспекція змушена ініціювати судові процеси. Згідно з рішенням суду, зупинка діяльності порушника до усунення недоліків або отримання необхідного дозволу є єдиним легальним шляхом. На сьогодні вже подано шість позовів щодо призупинення або обмеження діяльності компаній, які систематично порушують природоохоронне законодавство. Два з цих позовів були задоволені, в двох випадках підприємства самостійно усунули порушення під час розгляду справ, а решта ще перебуває в процесі. Важливо зазначити, що суди підтримують позицію Інспекції, що свідчить про ефективність правових інструментів, які ми активно використовуємо.
Отже, підведемо підсумки. Я вважаю, що наше законодавство має міцну основу для охорони навколишнього середовища, навіть у таких складних обставинах, як війна. Найважливіше — це реалізовувати ці норми через систематичну діяльність, не боятися використовувати існуючі інструменти та діяти на благо людей і природи.
Як керівник, я вважаю вкрай важливим підкреслити: Екоінспекція є ефективним засобом для охорони навколишнього середовища. Ми докладемо всіх зусиль, щоб українська природа витримала так само, як наші захисники на фронті, і в майбутньому змогла відновитися.
❓ Чи можна навести приклади, коли судові позови Департаменту екології та інновацій Поліського регіону стали вирішальними та справді призвели до зупинки систематичних правопорушень?
Так, безумовно, такі приклади є. І що важливо - вони мали не лише локальне, а й всеукраїнське значення. Наші позови ставали поворотними моментами, коли йшлося про системні, багаторічні порушення природоохоронного законодавства.
Ось приклад. На сьогоднішній день проблема збереження лісів особливо актуальна для всіх областей України. Під час проведення рейдів, Екоінспекція неодноразово фіксувала випадки незаконних рубок, які вчиняли невідомі особи на землях, що належать територіальним громадам. Інформація про такі інциденти регулярно надходить від місцевих мешканців, але, зазвичай, вже після того, як "чорні" лісоруби встигли завдати значної шкоди.
Усвідомлюючи масштаб проблеми, у 2022 році Верховна Рада України ухвалила Закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження лісів", яким до Лісового кодексу було внесено частину другу статті 107. Відповідно до цієї норми, шкода, заподіяна лісу, що не наданий у користування, у разі невстановлення винних осіб відшкодовується органом місцевого самоврядування в межах території, де розташований цей ліс. Це надало Екоінспекції новий правовий інструмент - через суд вимагати стягнення збитків із громад, якщо поліція не встановила порушників.
Екоінспекція Поліського округу встановила важливий судовий прецедент. У Рокитнівській селищній раді (Рівненська область) Інспекція здобула перемогу в справі, пов'язаній з незаконною вирубкою дерев на території земель запасу громади. Оскільки лісові ділянки не були передані в користування, а винні особи не були виявлені, суд зобов'язав селищну раду компенсувати збитки на суму понад 2,9 млн гривень.
Цей та інші випадки, зокрема ініціативи окремих громад щодо добровільного відшкодування збитків, свідчать про те, що законодавство функціонує, а громади все більше усвідомлюють важливість відповідальності. На сьогоднішній день Екоінспекція Поліського округу успішно сформувала позитивну судову практику в контексті застосування частини 2 статті 107 Лісового кодексу, що отримала підтвердження у рішеннях Верховного Суду України.
Ще один важливий напрям діяльності - зобов'язання органів місцевого самоврядування через суд забезпечувати належне виконання делегованих повноважень у сфері землеустрою, зокрема внесення актуальних відомостей до Державного земельного кадастру. Варто відзначити, що частина громад на вимогу Екоінспекції вже почала виконувати ці вимоги добровільно, без судового втручання. Як приклад - Горщиківська громада на Житомирщині, яка вжила заходів щодо встановлення в натурі (на місцевості) меж прибережно-захисних смуг водних об'єктів та внесення відповідних відомостей до Державного земельного кадастру. Це яскравий приклад свідомого ставлення до довкілля та виконання приписів Екоінспекції.
Від початку воєнного стану Екоінспекція Поліського округу зібрала понад 29,8 мільйона гривень компенсацій за завдану шкоду довкіллю. Додатково матеріали на суму понад 31,4 мільйона гривень вже передані до виконавчої служби. Сподіваюся, що ці кошти незабаром також будуть стягнуті відповідно до законодавства. Адже сьогодні кожна гривня - це важливий внесок у нашу перемогу.
❓ Шановний Євгенію, Екоінспекція зосереджується на перевірках органів місцевого самоврядування в контексті делегованих їм повноважень. Чи готові громади взяти на себе цю відповідальність?
Системна та ефективна співпраця з територіальними громадами у питанні збереження довкілля є важливою складовою діяльності Державної екологічної інспекції Поліського округу. Адже йдеться не лише про охорону природних ресурсів, а й про забезпечення екологічного благополуччя населення, яке проживає в цих громадах. Така співпраця охоплює всі напрями природоохоронної діяльності: імплементацію нового законодавства у сфері управління відходами, боротьбу з підприємствами-порушниками природоохоронних норм, збереження водних ресурсів, профілактику пожеж в екосистемах, захист лісів від незаконних порубок.
Отже, у відповідь на звернення громадян Екоінспекція ініціює формування комісій місцевими органами самоврядування для детального розгляду піднятих у зверненнях питань. В умовах, коли діяльність державного нагляду з боку фахівців Інспекції та інших контролюючих структур заборонена, діяльність цих комісій має на меті реальне вирішення проблем, піднятих мешканцями громади, а також відновлення їхніх прав.
Однією з ефективних форм співпраці також є проведення планових заходів контролю органів місцевого самоврядування щодо здійснення ними делегованих повноважень органів виконавчої влади, зокрема у сфері дотримання вимог природоохоронного законодавства. Такі перевірки здійснюються відповідно до наказу Державної екологічної інспекції України "Про затвердження Плану перевірок органів місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади на 2025 рік".
Інспекція розпочала активні перевірки ще в 2020 році, охопивши всі 130 органів місцевого самоврядування (територіальних громад) у Житомирській та Рівненській областях. З початком повномасштабного військового вторгнення в 2022 році ці заходи були призупинені. Проте навіть під час воєнного стану до Екоінспекції надходили скарги від мешканців громад на порушення правил охорони навколишнього середовища. Враховуючи існуючі ризики, було ухвалено рішення про відновлення планових перевірок у 2024 році в тих громадах, де безпекові умови це дозволяють.
За наслідками проведених контрольних заходів екоінспектори виявили суттєві порушення в сфері природоохоронного законодавства. До органів місцевого самоврядування були направлені листи з вимогою забезпечити виконання делегованих їм повноважень, зокрема щодо організації та реалізації земельного устрою. Однак більшість громад не відреагували на ці вимоги, що змусило Інспекцію вдатися до судових дій.
Загалом, Екоінспекцією Поліського округу вже скеровано 17 позовів щодо невиконання делегованих повноважень органами місцевого самоврядування Житомирщини та 12 - у Рівненській області.
15 з цих справ стосуються зобов'язання визначити на місцевості межі 27 об'єктів природно-заповідного фонду.
За результатами восьми справ ухвалено рішення на користь Екоінспекції Поліського регіону.
Це означає, що ці громади зобов'язані належним чином оформити та захистити свої водойми й об'єкти природно-заповідного фонду.
Інші суд ще розглядає або громадами подані касаційні скарги.
У цьому контексті мова йде не тільки про маленькі громади, але й про великі обласні центри, де спостерігається найбільша кількість правопорушень.
Важливо розуміти, що йдеться про триваюче правопорушення - систематичне невиконання обов'язків, прямо визначених законом. Через таку бездіяльність та ігнорування вимог чинного законодавства виникають ризики порушення екологічного режиму об'єктів природно-заповідного фонду, використання земель прибережних захисних смуг не за цільовим призначенням, їхнього самовільного зайняття, а також порушення режиму обмежень господарської діяльності на цих територіях.
Процес судових розглядів продовжиться. Якщо вимоги Екоінспекції не будуть виконані, інші громади можуть також потрапити в число відповідачів у судових справах.
🔍 Прозорість та доступність: якою мірою гарячі лінії, звернення від громадян та інтерактивні засоби сприяють боротьбі з правопорушеннями?
Прозорість контролюючих заходів та доступність інформації є основними складовими роботи Державної екологічної інспекції Поліського округу. Право громадян на звернення до органів влади та отримання відповідей залишається незмінним навіть в умовах воєнного стану, оскільки воно гарантоване Конституцією України і не підлягає обмеженням. Наразі це право активно використовується, зокрема через офіційний веб-портал "ЕкоЗагроза", що з моменту свого заснування довів свою ефективність у зборі та обробці звернень громадян. Лише з початку 2025 року на цьому порталі було зареєстровано 268 звернень від мешканців Житомирської та Рівненської областей. Більшість із них стосується проблеми стихійних сміттєзвалищ, питань, пов’язаних із земельними ресурсами, незаконних вирубок зелених насаджень та випадків лісових пожеж. Загалом з моменту запуску "ЕкоЗагрози" було зафіксовано вже 485 звернень.
"ЕкоЗагроза" - це не лише зручний сервіс для громадян, а й важливий робочий інструмент для інспекторів. Він дозволяє оперативно отримувати повідомлення від населення, здійснювати фото- та відеофіксацію порушень у режимі реального часу, формувати доказову базу для притягнення винних до відповідальності. Крім того, дані ресурсу використовуються для обрахування шкоди довкіллю, завданої військовою агресією. Такий підхід поєднує активну громадянську участь із підвищенням ефективності роботи самих інспекторів.
Водночас "ЕкоЗагроза" має всі передумови стати провідною платформою для впровадження інноваційних рішень у процесі реформування системи державного екологічного контролю. Електронний кабінет інспектора, повна база даних про суб'єкти господарювання, їхні дозвільні документи, інформація про перевірки та їхні результати, а також відомості про стан виконання приписів - концентрація цих даних на одній платформі є прикладом практичної цифровізації екоконтролю. Це саме той напрям, необхідність розвитку якого сьогодні активно обговорюється як у державних органах, так і в експертному середовищі.
Телефонна гаряча лінія залишається дієвим засобом комунікації. Від початку року на неї надійшло 106 запитів, а ще 82 особи звернулися особисто в громадську приймальню Інспекції. Усі запити були розглянуті відповідно до вимог діючого законодавства.
Важливим напрямом діяльності є також взаємодія з Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини та його регіональними представництвами. Результати спільних заходів, включно з лабораторними дослідженнями, проведеними фахівцями Екоінспекції Поліського округу, стали частиною щорічної доповіді Омбудсмана Дмитра Лубінця у Верховній Раді України, а також спеціальної доповіді про дотримання прав громадян на чисту й доступну воду в умовах воєнного стану.
Державна екологічна інспекція активно залучена до реалізації державних ініціатив у галузі екології та раціонального використання природних ресурсів. Це свідчить про її високу відповідальність у впровадженні екологічної політики та суттєву роль у реалізації стратегічних рішень на рівні держави. Зокрема, Інспекція бере участь у виконанні Урядового плану дій, спрямованого на вирішення екологічних проблем річки Рось на період 2024-2030 років. Цей план включає комплекс заходів для відновлення водних ресурсів, поліпшення якості води, запобігання забрудненню, посилення контролю за діяльністю підприємств у прибережних зонах, а також активну співпрацю з місцевими органами самоврядування. На сьогоднішній день Екоінспекція вже подала до суду 5 позовів з вимогою до органів місцевого самоврядування в рамках виконання цього плану. Участь у подібних проєктах підкреслює основну функцію Інспекції - не лише як контролюючого органу, але й як партнера держави у реагуванні на екологічні виклики.
Особливо слід акцентувати увагу на міжнародній співпраці. Розробки ДЕІ Поліського округу в області оцінки екологічних збитків і екологічного моніторингу під час військових дій викликають значний інтерес у європейських колег. Встановлено тісні зв’язки з експертами з Естонії, Латвії, Нідерландів та Німеччини. У червні 2025 року Поліський округ став платформою для обміну досвідом з представниками Європейського Союзу в питаннях сталого лісового господарства, моніторингу та контролю лісових ресурсів, зокрема у рамках реалізації регламентів ЄС (EUDR).
Таким чином, забезпечення відкритості та прозорості діяльності Екоінспекції здійснюється через активну співпрацю з населенням, впровадження сучасних цифрових технологій, партнерство з Уповноваженим з прав людини та розширення міжнародних зв'язків. Це сприяє тому, щоб Україна могла поступово наближатися до європейських стандартів екологічного контролю, навіть в умовах воєнної нестабільності.
❓ Війна принесла нові виклики - екологічні збитки від обстрілів і пожеж. Яку роль тут відіграє інспекція і які масштаби шкоди Ви вже зафіксували?
Попри складні умови воєнного часу, зокрема кадрові, адже сьогодні кожен десятий працівник Інспекції перебуває у лавах Сил оборони, колектив Державної екологічної інспекції Поліського округу продовжує ефективно виконувати свої обов'язки з контролю за дотриманням природоохоронного законодавства. До цих завдань додалося й фіксування злочинів проти довкілля, вчинених країною-агресоркою: наслідків ворожих обстрілів, падіння уламків ракет і безпілотників, влучань у багатоквартирні будинки, господарські приміщення, екосистеми тощо. Саме документи Екоінспекції - акти обстежень, заміри, протоколи фіксації - є складовою доказової бази злочинів росії, яка надалі буде представлена у міжнародних судах.
Якщо розглядати наслідки військової агресії для екології Рівненської та Житомирської областей з точки зору статистики, ситуація виглядає наступним чином:
Головними забруднювачами, які потрапляють в атмосферу, є: суспендовані тверді частинки (пил), вуглецевий оксид, діоксид азоту, аміак, сірчистий ангідрид, бензапірен та інші речовини.
Згідно з оцінками Екоінспекції Поліського округу, загальний обсяг екологічних збитків, спричинених військовою агресією, перевищує 26,1 мільярда гривень.
Матеріали з результатами цих розрахунків були передані до правоохоронних органів та прокуратури для внесення інформації до Реєстру військових злочинів, скоєних росією проти навколишнього середовища. Ці дані також стануть основою для розробки механізму отримання репарацій від країни-агресора в рамках відкритих кримінальних проваджень за статтями 441 ("Екоцид") та 438 ("Порушення законів та звичаїв війни") Кримінального кодексу України.
❓ Ваша команда активно залучає молодих фахівців та співпрацює з університетами. Чи можна сказати, що формується нове покоління екоінспекторів?
Інноваційне мислення, гнучкість та здатність шукати нестандартні рішення - саме ті риси, які притаманні молодому поколінню й допомагають ефективно долати сучасні виклики у сфері екології. Молодь активно використовує та впроваджує новаторські підходи, цифрові рішення та новітні технології у сфері збереження довкілля.
Як голова екзаменаційної комісії закладу вищої освіти екологічного профілю, я часто спілкуюся зі студентами. Тих талановитих і амбітних випускників, яким цікава сфера екологічного контролю, запрошую долучатися до колективу Інспекції. Представники Екоінспекції беруть участь у круглих столах, конференціях та зустрічах зі студентами як стейкхолдери. І ми вже маємо успішні результати такої співпраці.
Так, у 2023 році колектив ДЕІ Поліського округу поповнився одразу п'ятьма головними спеціалістами, які після здобуття профільної освіти виявили бажання працювати в Інспекції та успішно пройшли співбесіди. Уже за два роки ці молоді фахівці продемонстрували високу компетентність і готовність відповідати на актуальні запити суспільства. Вони налагодили ефективну комунікацію зі старшими колегами, переймали їхній досвід і почали виступати з власними ініціативами.
Їх досягнення стали джерелом натхнення для нових випускників вишів, які згодом вирішили стати частиною команди екологічних інспекторів. Крім того, молоді фахівці успішно виконують свої обов'язки в Інспекції, зокрема у правовому секторі в Житомирі та Рівному, а також в інших підрозділах.
У сучасній реальності ми зустрічаємося з багатьма труднощами, які потребують інноваційних рішень у сфері державного управління. Наразі ці труднощі посилюються в умовах війни, коли, крім основної функції екологічного контролю, ми також виконуємо завдання документування екологічних злочинів, скоєних агресором.
Молодь є джерелом енергії, потенціалу та нових шансів у захисті навколишнього середовища. Тому Екоінспекція Поліського округу з великим задоволенням приймає до своїх лав активних і ініціативних молодих людей, гордячись їхніми професійними успіхами.
❓ Поліський округ є одним з експериментальних регіонів у рамках реформи екологічного контролю. Які інноваційні інструменти ви випробовуєте і які результати вдалося досягти?
Державна екологічна інспекція Поліського регіону є однією з трьох інституцій, які беруть участь у реалізації пілотного проєкту, спрямованого на впровадження Стратегії реформування системи державного контролю в галузі охорони навколишнього середовища. Це включає раціональне використання, відтворення та охорону природних ресурсів. Даний документ став частиною нової урядової стратегії України, представленої нещодавно Прем'єр-міністром Юлією Свириденко та іншими членами уряду.
На території, що підпорядкована Державній екологічній інспекції Поліського округу, в рамках пілотного проєкту планується відкриття двох пунктів екологічного контролю (ПЕК) — один на Житомирщині, інший на Рівненщині. Спеціалісти Інспекції вже здійснили аналіз наявності підприємств у цих регіонах, які можуть бути джерелами скидів забруднюючих речовин у водні ресурси та атмосферу, а також дослідили діяльність організацій у сфері управління відходами та виробників сільськогосподарської продукції. Особлива увага приділяється ключовим водним шляхам, лісокористувачам та об'єктам природно-заповідного фонду, що користуються підвищеною охороною з боку держави.
Окрім збору даних про діяльність підприємств, до обов'язків ПЕК входитиме управління веб-платформою "ЕкоЗагроза", а також проведення патрулювань та рейдів, які не мають на меті інспекції. Це включатиме виявлення випадків браконьєрства, незаконних вирубок лісу, спалювання сухої рослинності та інших порушень екологічного законодавства. Додатково, інспектори проводитимуть профілактичні заходи у визначені сезони року, такі як "Новорічна ялинка", "Первоцвіт", "Нерест", "Сезон тиші", "Сезон полювання" та інші.
Технологічний аспект (надання кожній групі необхідних автомобілів, форм і засобів для фіксації), сучасний підхід (застосування супутникових даних з доступом до реєстрів та баз інформації), а також прозорість (реєстрація порушень і шкоди навколишньому середовищу в єдиній відкритій платформі) – ці елементи забезпечать, що нова дворівнева система екологічного контролю в майбутньому буде максимально відповідати європейським стандартам.
На сьогоднішній день екологічний контроль в Україні переважно зосереджений на притягненні до відповідальності підприємств, які забруднюють навколишнє середовище. Після проведення реформи основна увага буде приділена запобіганню шкоди природі та відповідальності за її відновлення. Це означає, що інспектори фокусуватимуться на постійному моніторингу та охороні природних екосистем, а не лише на реагуванні на скарги та проведенні епізодичних перевірок. Патрульні служби та оперативні підрозділи працюватимуть цілодобово на захист довкілля.
Це послужить для реалізації європейських норм права, зокрема Директиви 2004/35/ЄС, яка стосується впровадження заходів, спрямованих на запобігання екологічним збиткам.
Щоб розширити спектр вимірювань і підвищити точність досліджень, за підтримки міжнародних партнерів планується створення низки сучасних вимірювальних лабораторій за європейським зразком. Одну з них планується відкрити на території Поліського округу - у місті Житомирі.
Колектив ДЕІ Поліського округу вітає майбутні зміни у системі екоконтролю, готовий їх реалізовувати та переконаний, що всі зазначені чинники - разом із підвищенням заробітних плат, поліпшенням умов праці інспекторів і зміцненням матеріально-технічної бази - допоможуть залучити до служби найкращих і мотивованих фахівців, серед яких і ветерани, що повертаються з фронту. Двоє з них уже стали частиною нашого колективу та успішно виконують службові обов'язки: Олег Мірецький, який захищав Україну у складі славетної 95-ї окремої десантно-штурмової Поліської бригади, та Віктор Дьомкін - боєць 3-ї окремої танкової Залізної бригади.
Ми докладаємо всіх зусиль, щоб наші колеги, які зараз служать у Силах оборони (а їх восьмеро), щодня відчували нашу повагу, вдячність і підтримку. Для тих, хто повертається до команди, ми створюємо всі необхідні умови, щоб процес адаптації до мирного життя пройшов якомога легше, і вони могли повністю реалізувати свій професійний потенціал.
Робота з ветеранами - надзвичайно важливий і багатогранний напрям. У квітні минулого року саме Екоінспекція Поліського округу стала майданчиком для зустрічі ветеранів, працедавців, громадських організацій та органів місцевого самоврядування в межах Всеукраїнської програми ментального здоров'я Олени Зеленської "Ти як?". Там обговорювалися питання працевлаштування ветеранів і комунікації з ними. Це категорія сильних, загартованих людей, які здатні стати потужним потенціалом відновлення країни. Ми пишаємося ними й віримо в них!
❓ На Вашу думку, що мають робити інші громади та інспекції, аби повторити ваш досвід? З чого почати?
Для екологічних організацій надзвичайно значущим аспектом діяльності повинна бути безперервна і різнопланова комунікація з громадою. Така взаємодія сприяє розвитку довіри та порозуміння між установами та місцевими жителями, оскільки саме громади відіграють ключову роль у процесах охорони навколишнього середовища.
Законодавство України, що стосується місцевого самоврядування, а також процес децентралізації, відкрили перед територіальними громадами нові горизонти. Вони отримали не лише збільшені фінансові ресурси, а й розширений перелік повноважень для самостійного вирішення локальних питань. Ця нова система надає громадам інструменти для розвитку, проте також накладає на них додаткову відповідальність, яка раніше здебільшого була в компетенції центральних та регіональних державних органів.
Однією з основних складових цієї відповідальності є забезпечення екологічної безпеки. Раніше громади часто розглядали екологічні проблеми як щось стороннє, але тепер вони повинні стати активними охоронцями своєї території. Це пояснюється тим, що якість навколишнього середовища має прямий вплив не лише на здоров'я населення, а й на економічний прогрес регіону.
Європейський досвід доводить, що такі обов'язки цілком реально й ефективно виконувати на рівні громад. У багатьох країнах ЄС завдання, які в Україні традиційно належали до сфери екологічних інспекцій, передані муніципалітетам. Серед них: організація системи управління відходами (збір, сортування, переробка), контроль за станом і відновленням лісів, контроль за станом водних об'єктів та контроль за охороною земель на території громади.
Такий підхід не лише сприяє оперативному реагуванню на виклики, а й підвищує прозорість процесів та залучає мешканців до прийняття рішень. Коли керівники громади усвідомлюють свою відповідальність за збереження екології, у них з'являється реальна можливість зробити свій регіон чистішим, безпечнішим і більш привабливим для життя. Люди, які обрали своїх представників, надали їм значні повноваження, в тому числі в питаннях екології, і чекають від них конкретних дій та позитивних змін вже сьогодні.
❓ Як Ви уявляєте розвиток системи екоконтролю в Україні через 3-5 років?
У найближчому майбутньому в Україні екологічний контроль буде прогресувати в трьох основних напрямках.
Перший - превентивність та цифровізація. Інспекції поступово відходять від ролі карального органу, набуваючи більше консультативних функцій: надання методичних рекомендацій, проведення навчань, підтримка бізнесу. Ширше застосовуватимуться цифрові інструменти - онлайн-звітність, автоматизовані системи моніторингу, супутникові дані.
Другий - прозорість і доступність інформації. Уже сьогодні впроваджуються публічні реєстри перевірок, інтегровані геоінформаційні системи, "кабінети підприємств" для документів та повідомлень. Результати перевірок мають бути максимально відкритими для громадськості, що знижуватиме корупційні ризики й підвищуватиме рівень довіри.
Третій - європейська інтеграція та врахування воєнного контексту. Українська екологічна політика формується з урахуванням нових викликів: відновлення екосистем, очищення територій від забруднень, поступове повернення підприємств до роботи відповідно до принципів Європейського зеленого курсу. Водночас актуальним залишається завдання позбутися пережитків радянського минулого: формального підходу до перевірок, відсутності системного екологічного моніторингу, недостатніх стимулів для модернізації підприємств.
Сьогодні Україна активно впроваджує екологічні стандарти Європейського Союзу та інтегрується в європейські системи моніторингу. Це передбачає автоматичне виявлення порушень, швидке реагування мобільних еколого-контрольних груп, онлайн-доступ до результатів перевірок та забезпечення невідворотності відповідальності компаній за заподіяну шкоду навколишньому середовищу. У той же час підприємства, які дотримуються екологічних норм, отримуватимуть заохочення для модернізації виробничих процесів і переходу на відновлювані джерела енергії через податкові пільги, державні субсидії, знижені "зелені" кредити та безповоротні гранти.
В умовах воєнного стану вище керівництво держави - Президент України Володимир Зеленський, Прем'єр-міністр України Юлія Свириденко, Міністр економіки, довкілля та сільського господарства України Олексій Соболев, а також Рада національної безпеки і оборони - наголошують: держава має підтримувати чесний бізнес і забезпечувати відсутність надмірного тиску на підприємців. Це необхідно, аби бізнес міг працювати на зміцнення економіки, підтримку Збройних сил і відбудову країни після досягнення справедливого миру. Такий підхід, на мою думку, є особливо важливим і для сфери екологічного контролю та охорони довкілля.
#бюджет #Європейський Союз #Європа #Україна #Уряд України #Володимир Зеленський #Бізнес #Німеччина #Пожежа #Радянський Союз #Злочин #Законодавство #Нідерланди #Воєнний стан #Моніторинг #Латвія #Естонія #Житомирська область #Об'єднана територіальна громада #Захист навколишнього середовища #Друга світова війна #Рівненська область #Житомир #Екологія #Природне середовище #Ліс #Екосистема #Місцеве самоврядування #Рівне #Полісся #Державна екологічна інспекція України #Делегація #Природно-заповідний фонд України #Державний земельний кадастр
