Екологічний сектор та державні структури провели обговорення нових норм у сфері використання природних ресурсів: які зміни чекають на екологічне законодавство України.

Тема зустрічі -- "Зміни екологічного законодавства: порядок моніторингу викидів у режимі реального часу, періодичність державного екологічного нагляду та запровадження Інтегрованого довкіллєвого дозволу".

Засідання відкрив Президент ТПП України Геннадій Чижиков, наголосивши на важливості діалогу між бізнесом і державою у сфері сталого розвитку. Модерував зустріч генеральний директор Центру екології та розвитку нових технологій та голова профільного комітету ТПП Владислав Антипов.

"Сьогодні українські підприємці готові інвестувати в екологічну трансформацію, проте очікують від держави стабільності та передбачуваності. Нам необхідний чіткий графік переходу на європейські стандарти, а не випадкові зміни правил гри. Ми не прагнемо уникати відповідальності, а хочемо мати реальні механізми для модернізації наших виробництв. Тому подібні зустрічі є вкрай важливими для узгодження спільних дій," – підкреслив Владислав Антипов.

Народний депутат України та голова Комітету Верховної Ради з питань екологічної політики і природокористування Олег Бондаренко поділився інформацією про досягнення в сфері євроінтеграції екологічного законодавства, а також представив законодавчі ініціативи Верховної Ради, пов’язані з екологією. "Україна показала значний прогрес у розвитку екологічної політики, що підтверджується результатами червневого скринінгу в рамках процесу вступу до ЄС. Це був ключовий етап, який довів, що ми рухаємося у правильному напрямку. Європейські партнери відзначили системні зміни в управлінні екологією. Тепер наше завдання полягає в тому, щоб перетворити ці досягнення на стійкі реформи, які принесуть відчутні результати як для бізнесу, так і для громадян", — зазначив він.

Ігор Зубович, заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства, підкреслив, що держава має намір узгодити промислові вимоги з європейськими директивами: "Нашою метою є перетворення інтегрованого екологічного дозволу на сучасний європейський інструмент для управління екологічними впливами. Цей підхід об'єднує екологічні норми, енергоефективність та технологічну модернізацію. Це надасть підприємствам можливість планувати своє майбутнє на багато років вперед, знаючи, що держава підтримує розумний баланс між екологічними та економічними інтересами".

Своєю чергою, перший заступник голови Державної екологічної інспекції Дмитро Заруба окреслив нові підходи служби до нагляду: "Ми відходимо від формальних перевірок і переходимо до системи, яка базується на оцінці ризиків. Там, де є загроза для довкілля чи здоров'я людей, інспекція реагуватиме першочергово. Але там, де підприємства дотримуються правил, держава має діяти як партнер, а не як каральний орган".

Важливий акцент під час дискусії зробив директор департаменту запобігання промисловому забрудненню та кліматичної політики Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства Богдан Семененко. Він представив бачення міністерства щодо розбудови автоматизованих систем моніторингу як частини національної екологічної інфраструктури. Це стане підґрунтям для ефективного управління екологічними ризиками та виконання зобов'язань у межах "Зеленого курсу" ЄС.

На засіданні також був присутній Олександр Федоренко, керівник Управління організаційної діяльності Державної екологічної інспекції. Він звернув увагу на практичні елементи впровадження реформи, підкресливши важливість підвищення кваліфікації інспекторів, впровадження цифрових технологій у процесі перевірок, а також створення єдиного аналітичного майданчика для співпраці бізнесу з державними органами.

Під час дискусії учасники обговорили також питання управління відходами. Бізнес-спільнота закликала уряд продовжити дію експериментального порядку видачі дозволів на операції з відходами, що не є небезпечними, до серпня 2026 року.

Ця зустріч стала важливим етапом у виробленні єдиної позиції між урядом і бізнесом стосовно оновлення екологічного законодавства, яке повинно забезпечити гармонію між економічним зростанням і охороною навколишнього середовища.