
Економічний експерт Іван Ус вважає, що Трамп діє не на емоціях, а має конкретну стратегію світового домінування.
2 квітня 2025 року, в рамках святкування "Дня визволення Америки", Дональд Трамп оголосив про впровадження нових митних тарифів на імпорт товарів з практично всіх країн, за винятком авторитарних держав, таких як Росія, Північна Корея, Іран і Куба. Це рішення вже призвело до різкого падіння світових і американських фондових ринків, а також може спровокувати зростання інфляції в США. Проте досі ведуться суперечки щодо мотивів цього кроку з боку американського лідера.
Згідно з інформацією, опублікованою в статті УНІАН, Іван Ус, головний консультант Центру зовнішньої політики Національного інституту стратегічних досліджень, вважає, що дії Трампа не слід сприймати лише як емоційні та необдумані. За цими вчинками стоїть комплексна стратегія, яка спрямована на забезпечення домінування економіки США як "економіки номер один" протягом всього ХХІ століття.
Усі кроки Трампа базуються на дослідженнях, опублікованих під час його попереднього терміну. Наприклад, у 2017 році компанія PWC представила аналіз, що прогнозує розвиток світової економіки до 2050 року. Згідно з їхніми даними, якщо вірити прогнозам, Китай має стати найбільшою економікою світу, обійшовши США. Індія займе друге місце, хоча з суттєвим відставанням, а США залишаться на третьому. Найпотужнішою економікою в Європейському Союзі, Німеччина, опиниться на 9-му місці, тоді як Великобританія буде на 10-му. У 2000 році країни G7 контролювали 65% світового ВВП, але до 2024 року їхня частка зменшиться до 45%. Це свідчить про те, що без змін США можуть втратити своє лідерство на міжнародній арені, а країни Глобального Півдня можуть стати домінуючими.
Економічний експерт зазначає, що нинішня система міжнародної торгівлі сприймається Трампом як суттєва загроза економічному пануванню Сполучених Штатів у світі. Лібералізація глобальної економіки та торгівлі, що розпочалася в 1990-х та 2000-х роках, сприяла значному прогресу країн Глобального Півдня. Саме тому на "День визволення Америки" були введені найвищі мита для цих держав. Він уточнив:
Проте, лише непопулярні рішення могли змінити цю ситуацію (згідно з інформацією УНІАН). І саме до таких дій вдалися Трамп, порушуючи усталені норми. Він формує нові умови для вирішення всіх торговельних питань поза рамками Світової організації торгівлі. Я сумніваюся, що ця організація взагалі зможе зберегти своє існування. Таким чином, ми можемо спостерігати виникнення "Mar-a-Lago Accord", який може стати альтернативою Бреттон-Вудській та Ямайській системам.
Експерт підкреслив, що по завершенні Другої світової війни були засновані спеціалізовані інституції для підтримки тенденції до лібералізації глобальної торгівлі. Спочатку це була Бреттон-Вудська система, згодом Ямайська угода, а в 1980-х роках було укладено Plaza Accord.
"І зараз Трамп хоче змінити правила та укласти угоду "Mar-a-Lago Accord" (за назвою вілли Трампа, - УНІАН). Це не офіційний термін, але він символізує нові правила у царині світової економіки, які нав'язує США світу", - додав Ус.
Іван Ус застеріг, що минула подібна хвиля протекціонізму створила умови спочатку для "світової торгової війни", а потім і для "гарячої" Другої світової:
Схожі явища на "День визволення" світ спостерігав наприкінці 1920-х і на початку 30-х років. Це був період рецесії та зростання митних тарифів. Велика депресія, разом із популяризацією кейнсіанських ідей, викликала потужну хвилю протекціонізму. Ці зусилля щодо захисту національних ринків стали каталізатором для початку Другої світової війни. Існує чітка послідовність: "Велика депресія - протекціонізм - війна". Тому після завершення Другої світової війни стало очевидним, що зловживати протекціонізмом не варто. Необхідно було, навпаки, прагнути до лібералізації світової торгівлі.
Аналітики українського Центру стратегічних досліджень наполягають, тотальна торговельна війна, оголошена 2 квітня Білим домом, призведе до зростання цін для самих американців, а багато товарів американського виробництва просто втратять конкурентоспроможність.
В свою чергу, інші держави світу готують контрзаходи на агресивну торгову стратегію США. Наприклад, Європейський Союз вже зробив різкі заяви про те, що "Європа готова дати відповідь". Це незважаючи на те, що більшість урядів проявляють обережність у своїх висловлюваннях.
У відповідь на це, західні медіа та експерти дійшли висновку, що нововведені мита президента Трампа можуть суттєво змінити світову економіку. Зокрема, видання Bloomberg підкреслює, що ці тарифи вплинуть на товарообіг в обсязі 33 трильйони доларів США, а країни-партнери США можуть зазнати втрат у розмірі від 4% до 90% своїх імпортних обсягів.
#Дональд Трамп #Інфляція #Європейський Союз #Європа #Росія #Економіка #Імпорт #Товари #Китай (регіон) #Північна та Південна Америка #Сполучене Королівство #Німеччина #Валовий внутрішній продукт #Експерт #Індія #Стратегія #Bloomberg L.P. #Північна Корея #Сполучені Штати #Іран #Протекціонізм #Друга світова війна #Митниця #День (Київ) #Авторитаризм #Велика депресія #Світова організація торгівлі #Українське незалежне інформаційне агентство #Куба #Світова економіка #Мито (податок) #Національний інститут стратегічних досліджень #Лібералізація #Бреттон-Вудська система #Кейнсіанська економіка