Енергетичний сектор під загрозою: чому Україні доводиться покривати чужі помилки | Коментарі Україна

Олексій Кучеренко висловив свої думки щодо енергетичної сфери, цін на комунальні послуги та підготовки до зимового опалювального періоду.

По-перше, не бачу, що в мережі збільшується активність обговорень стосовно зростання цін на газ і електроенергію, ніж зазвичай. Є певні - назвемо їх експертами або блогерами - які заробляють гроші на тому, що "хайпують" на цій проблемі. Зарано казати, що це питання серйозно обговорюється в уряді.

Коли все чомусь зводиться до ДТЕК, мені взагалі стає трошки смішно. Будь-яка державна або недержавна енергетична компанія, генерація, оператори розподілу чи передачі, сонячні, вітрові, та хто завгодно - будь-яка компанія хоче дорожче продавати свою продукцію і хоче більший тариф. Причому це ж не тільки в енергетиці. І комунальні компанії, і вода, і тепло, і управителі, ліфтовики, обслуговуючі компанії. На будь-якому ринку виробники хочуть дорожче продавати свої товари або послуги.

Тому зводити це до бажання ДТЕК геть неправильно. Тим більше, що, мабуть, в першу чергу "Енергоатом" та й всі інші компанії завжди виступали за підвищення тарифів. Тут ключове значення має зовсім інше. Як держава та державні інституції, які регулюють цей так званий ринок, проводять тарифну цінову політику, наскільки вони контролюють цей процес та наскільки вони впевнені, що цей ринок на сьогодні є конкурентоспроможним. Наскільки прозоре та справедливе ціноутворення.

Однак, це питання в першу чергу адресоване уряду України та законодавцям, які започаткували цей ринок через своє законодавство, але наразі здійснюють дуже слабкий контроль і не мають чіткого уявлення про те, що насправді відбувається. Також варто звернути увагу на Національну комісію з регулювання енергетики, яка має значний вплив на дану сферу, а також на Міністерство економіки, яке протягом п'яти років ігнорувало очевидні проблеми (включаючи колишню міністерку економіки, нинішнього прем'єра). Питання є до всіх без винятку: до міністра Галущенка, інших міністрів і всіх, хто має відношення до цієї ситуації.

Головне, що має значення - наскільки це ціноутворення прозоре, обґрунтоване та справедливе. Моя особиста точка зору - не прозоре, не конкурентне, не справедливе ціноутворення на усіх енергетичних ринках, на комунальних так само.

Чому це важливо? Уважно ознайомтеся зі звітами тимчасової слідчої комісії, яку я маю честь очолювати за дорученням Верховної Ради. У попередньому звіті, затвердженому парламентом, ми детально виклали всі важливі моменти. Тепер я буду наполегливо вимагати, щоб новий уряд та нова прем'єрка нарешті ознайомилися з цими документами і намагалися зрозуміти суть викладеного. Якщо їм вдасться це зробити, ми зможемо розпочати конструктивний діалог; якщо ж ні, нас чекають серйозні проблеми.

Це справді вражаюча інформація, яку нещодавно представила "ДІКСІ ГРУП". Я був приголомшений дізнавшись про це. Мова йде про три найпотужніші регіони - міста-мільйонники, які фактично являються центрами цих боргових зобов'язань.

Станом на травень 2025 року, загальний обсяг заборгованості теплопостачальних компаній за природний газ, а також водопостачальних підприємств за електричну енергію та її розподіл досяг 124,2 мільярда гривень. Цю інформацію було представлено на порталі Energy Map.

Найзначнішу заборгованість демонструють Харківська область, що має 31,5 млрд грн (25,4% від загальної суми боргу), місто Київ з 19,7 млрд грн (15,9%) та Дніпропетровська область, яка заборгувала 19,1 млрд грн (15,3%). Цей аналіз спирається на відкриті дані, отримані в період з 1 лютого по 1 червня 2025 року, оскільки інформація за попередні роки недоступна.

Цей матеріал був підготовлений завдяки підтримці народу США, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) у рамках ініціативи "Прозорість енергетичного сектору", реалізованої громадською організацією "ДІКСІ ГРУП". -- Прим. ред.

Харків і Харківська область заслуговують на окрему дискусію. Я зовсім не маю на меті критикувати мешканців Харкова, але варто зазначити, що місто вже давно обрало модель "шантажу", ще за часів Добкіна та покійного Кернеса. Тоді вони шантажували центральну владу, намагаючись уникнути сплати за газ і електрику для своїх комунальних підприємств. Це їхня усталена стратегія. Наразі, на жаль, коли Харків та область перебувають у важкій ситуації через війну, складається враження, що існує певна політична угода з центром: ми не платимо за енергоресурси, але забезпечуємо стабільність у регіоні. Я з великою повагою ставлюсь до харків'ян, але сумніваюсь, що така політика є обґрунтованою чи розумною.

Причому за це все одно вся Україна має платити. Дніпропетровщина дещо схожа, хоча давайте не порівнювати. Бо Дніпро і Кривий Ріг - це два найпотужніші міста, які генерують борги, особливо Дніпро - місто-мільйонник. Вони в іншій ситуації, ніж Харків, і порівнювати не можна. І чому там такі шалені борги - окремо уряд має розбиратися.

Щодо Києва, це справжній абсурд. Протягом останніх одинадцяти років, починаючи з епохи Черновецького та продовжуючи за Кличка, місто обрало стратегію нарощування боргів. Коли я дізнався, що борг Києва за газ становить 19,7 мільярда, це виявилося більше, ніж у більшості областей країни!

Усі інші регіони, за винятком Харківської області, Києва та Дніпропетровської, мають 35 мільярдів. Київ контролює понад половину цієї суми — 19,7 мільярда, тоді як Дніпро має 19,1 мільярда. Це справжнє безумство і знущання. Я вважаю, що тут потрібна політична оцінка, а також слідчі органи мають розслідувати можливі змови та угоди між КМДА і колишнім керівництвом Нафтогазу щодо реструктуризації цих боргів. Проте, варто зазначити, що за ці борги в кінцевому підсумку платить уся Україна та її громадяни. Немає жодних підстав для виправдання дій КМДА. Мені категорично не подобається, як КМДА управляє житлово-комунальною сферою, особливо в питаннях теплопостачання, водопостачання та житлової політики.

А що стосується електроенергії, це - борги водоканалів і там дещо інша ситуація. Їм тариф навмисно стримує НКРЕКП, тому ця проблема є штучно створеною. Але 12 млрд боргів водоканалів за електроенергію підривають стабільність на енергоринку. Це така сама відповідальність держави.

Що таке енергетичний шок? Яких реформ ще бракує, і які з них є найбільш необхідними? Давайте чітко розмежуємо ключові аспекти.

Існує ряд питань, пов'язаних із безпекою, зокрема, як убезпечити себе від можливих ракетних обстрілів. Жодні реформи не зможуть вирішити цю проблему. Яка ж роль реформ у захисті об'єктів, коли насправді забезпечити повноцінний захист на землі неможливо? Лише наявність потужних систем протиповітряної оборони, таких як комплекси Patriot, може дати певну надію. Однак навіть вони, ймовірно, не зможуть гарантувати захист усієї території України. Отже, наслідки ракетних атак залишаються цілком реальними, і підготуватися до них, на жаль, досить складно. Це питання потребує окремого обговорення — стосовно захисту.

Безумовно, потрібно забезпечувати захист на газовидобувних об'єктах, газопостачання, електропостачання, хто ж проти. Але повністю захиститися від ракет абсолютно неможливо, вони максимум від дронів зможуть захиститися. Тим більше, давайте називати речі своїми іменами -- мова йде про шахрайські дії й повну халатність посадових осіб тодішнього міністерства інфраструктури Кубракова і Агентства відновлення Найєма стосовно об'єктів-укриттів для захисту енергооб'єктів. Вони витратили шалені кошти (більше 20 мільярдів) і не побудували ці укриття, щодо цього правоохоронні органи мали би давно вже визначитись. Бо я дивуюсь, коли Найєм їздить в Рим, а не ходить на допити і не сидить за ґратами, якщо відверто. Він наніс шалену шкоду і державному бюджету, і енергетичній безпеці України.

Проте, на мою думку, найбільший ризик цієї зимової пори полягає в газовій ситуації. Ми стикаємося з серйозними труднощами, пов'язаними з запасами та балансом газу на зимовий період.

І всі заяви, що "ми успішно рекордними темпами закачуємо", - це маніпуляції. Цих темпів не вистачає для того, щоб ми мали достатній запас газу, навіть якщо встигнемо накопичити 13 мільярдів. Так, ми протягнули на 13 мільярдах останню зиму. Вона була вкрай теплою, але і так з'їла всі запаси сховища. Тому по газу я бачу величезні ризики.

Це є результатом абсолютно безвідповідального та неефективного управління Нафтогазом з боку Кабінету Міністрів, а також недостатньої компетентності його керівників: Коболєва, Вітренка і Чернишова — керівників, які, по суті, зазнали невдачі у всіх аспектах роботи Нафтогазу. Проте вони не понесли жодної відповідальності. Більше того, вони і далі з'являються в медіа, хвалячись своїми досягненнями. Це чітко демонструє, як держава неправильно поводиться щодо керівників державних підприємств, які довели їх до фінансового краху.

Перш за все, я настійно рекомендую новому міністру Світлані Гринчук та новому керівнику уряду, до якого також належить пані Свириденко, зосередитися на питанні газового балансу. Важливо провести детальний аудит запасів газу та ситуації, що там склалася. Це може стати суттєвою проблемою для економіки України. Ситуація торкнеться не лише населення чи комунальних служб, а, насамперед, загрожує економічній стабільності. Якщо газу не вистачатиме, то наслідки відчують не стільки споживачі, скільки великі підприємства, які забезпечують надходження до бюджету, - і це, на мою думку, є серйозною загрозою.

Я буду вимагати від уряду та всіх урядовців, починаючи від нової прем'єрки, щоб вони уважно прочитали звіт тимчасової слідчої комісії. Бо ми там відобразили по енергетиці і ціноутворенню в енергетиці всі проблемні моменти стосовно неефективного та незаконного ціноутворення для населення (ціни на енергоресурси), стосовно монополізації ринків і незрозумілої поведінки, в першу чергу, на енергоринку, стосовно проблемних моментів діяльності НАК "Нафтогаз України" і маніпуляцій, які накопичувало попереднє керівництво (до Корецького я не маю претензій, він буде виправляти все це). Ми далі продовжуємо свою роботу, і там дуже серйозні матеріали. Хай вони читають, бо буде біда. І це все треба виправляти.

Ви цілком обґрунтовано піднімаєте це питання. Мене також дивує, що в період, коли Кудрицький обіймав цю посаду, була розроблена така незвичайна схема — фінансування через тариф "Укренерго" (знову ж, підкреслюю, це не ринкові ціни).

Тобто, це буде включено в тариф "Укренерго", і ми всі заплатимо в своїх платіжках (всі споживачі: побутові, непобутові, бюджетні). І враховуючи те, що такий високорентабельний у них бізнес, я задаюся питанням: якого біса ми мусимо оплачувати Кудрицькому та Фіалі такі проєкти, які за 3-3,5 роки окупляться? Що це таке? Тому я буду вимагати від нового керівництва і уряду, і "Укренерго", і наглядової ради "Укренерго", і Національної комісії, щоб вони відзвітували, що за такі рішення вони прийняли.

Я не бажаю здаватися нерозумним, який вкладає свої кошти в бізнес на малоконкурентному або погано конкурентному ринку. Ось чому я рішуче відкидаю ту героїку, яку вони виставляють у Римі.

Слід також врахувати це питання. Це надзвичайно складна та важлива тема, безсумнівно. Чесно кажучи, я не бачу детальної аналітики щодо боргових зобов'язань населення, але, на мою думку, ці борги, безумовно, зростають. Я вважаю, що потрібен глибокий аналіз і реструктуризація, навіть диференціація цих боргів. Є великий контраст між тими, хто мав можливість платити, але не робив цього, і тими, хто не мав жодних можливостей для сплати, наприклад, переселенцями, які залишилися без грошей і роботи. Також існують випадки, коли люди живуть за кордоном і накопичують борги тут. Деяким з них необхідно буде провести реструктуризацію, іншим – ні; з одних потрібно буде вимагати повернення боргів, а з інших, можливо, варто буде списати їх. Варто зазначити, що це стосується вкрай вразливих категорій споживачів, адже списання боргів означає, що за них заплатить хтось інший. З одного боку, я б не радив нікому брати борги, але з іншого боку, я впевнено стверджую, що існуюча тарифна й цінова політика (що, відповідно, відображається в платіжках і боргах) є неадекватною і непрозорою. Ми вже обговорювали це на початку.

Отже, у мене є безліч зауважень до Національної комісії та уряду. Знову ж таки, ми відобразили це у звітах тимчасової слідчої комісії.

Коли у нас є дефіцит, ніякого експорту немає. Експорт є лише тоді, коли є профіцит і дійсно немає куди дівати електроенергію. Бо ви ж розумієте проблему і відмінність електроенергії від будь-якого іншого товару чи енергоресурсу, навіть того ж самого газу. Газ можна зберігати у сховищах. Коли є зайві обсяги, наприклад, запаси газу накопичуються. Електроенергію поки що нема де зберігати. От підуть ці батарейки, акумулятори, більш-менш буде стабілізація. Тому саме інтеграція з європейським ринком дає можливість брати або продавати надлишки, і це нас рятує.

Інша справа сьогодні щодо імпорту та відкриття його для крупних споживачів (тієї ж самої Криворіжсталі). Криворіжсталь звернулася до уряду на предмет того, що через ціни на енергоносії вони опинилися на межі зупинки. Тому вони вимагають допустити їх до імпорту. Не зовсім розумію, чому не можуть імпортувати, бо там все ж таки відкритий ринок, аукціони, та вони можуть брати участь в цих аукціонах, як такий потужний споживач, і імпортувати. Але вони б'ють в набат. І питання високої ціни на електроенергію сьогодні дуже є болючим для, в першу чергу, бізнесових та бюджетних структур.

Народний депутат від фракції "Голос" Максим Хлапук висловив занепокоєння щодо дій Міністерства енергетики, яке без узгодження з міжнародними партнерами внесло важливі зміни до статутів НЕК "Укренерго" та Оператора ГТС України. Це може призвести до втрати доступу до €234,4 млн та $189,3 млн саме в період підготовки до нового опалювального сезону. Витяг цих коштів вже призупинено. -- Прим. ред.

Це індивідуальна точка зору народного депутата Хлапука та групи, яка легко ідентифікується. Вони представляють собою так званих лібертаріанців, яких можна умовно вважати прихильниками Сороса. Їхніми представниками є пан Герус, пані Совсун, Железняк та Хлапук. Вони активно виступали проти міністра енергетики та його відомства, зокрема проти Галущенка. Полем їхньої боротьби стала компанія "Укренерго", оскільки їхня критика була спрямована на дії цього підприємства. Я категорично не погоджуюсь з їхніми зауваженнями в цьому випадку. Якщо дійсно існували корупційні закупівлі, нехай це розслідують.

Щодо "Укренерго" моя думка кардинально відрізняється, і я маю зовсім іншу оцінку діяльності його керівництва, зокрема попередників, таких як Кудрицький і Брехт. Я категорично не вважаю їх ефективними управлінцями. На мою думку, в системі "Укренерго" було допущено численні помилки та зловживання. Компанія понесла непотрібні кредитні зобов'язання, і залишається незрозумілим, куди саме були витрачені ці кошти.

Дозвольте навести одну цікаву цифру. У 2020 році витрати на обслуговування кредитів компанії "Укренерго" становили близько 400 мільйонів гривень. Проте вже в 2024 році ці витрати зросли до приблизно 9 мільярдів гривень. Це означає, що кредитні ресурси та відсотки на їх обслуговування покриваються споживачами через тарифи. Важливо, щоб це було враховане в тарифному плані.

У мене зовсім інший погляд на цю ситуацію. Я переконаний, що нинішня система "корпоративного управління" стала причиною проблем, з якими зіткнулися українські енергетичні компанії, зокрема "Нафтогаз" та "Укренерго". Це питання неодмінно буде відображене в звіті нашої Тимчасової слідчої комісії.

У нас відбудуться жваві обговорення, де кожен зможе висловити свою думку, але я залишаюся непохитним у своїй позиції. До речі, ви не випадково згадали про ситуацію з Кудрицьким. Я вже виклав свої зауваження з цього приводу.