Європейський Союз рухається в напрямку використання російських активів для реконструкції України: Politico розкриває деталі механізму, який розробляє Єврокомісія.

Юристи Європейської комісії обмірковують варіант перенесення заморожених активів Росії до "фонду спеціального призначення".

Європейська комісія працює над створенням механізму для використання майже 200 мільярдів євро, які були заморожені з російських активів, для відновлення України після завершення війни. Брюссель аналізує готовність держав-членів ЄС перевести ці активи в "більш ризиковані інвестиції", що можуть принести Україні більші прибутки та посилити тиск на Росію, яка продовжує бойові дії. Про це повідомляє Politico, посилаючись на інформацію від чиновників.

Прихильники цієї концепції вважають запропоновану схему важливим етапом на шляху до можливого "конфіскації активів" і їх подальшої передачі Україні, що може слугувати як форма покарання для Росії за невиконання зобов'язань щодо виплати компенсацій після війни.

Слід зазначити, що цей варіант не передбачає миттєвого вилучення активів, що викликає заперечення у більшості держав ЄС з огляду на фінансові та правові аспекти.

Переговори досягнуть свого апогею в суботу, 30 серпня, коли 27 міністрів закордонних справ держав ЄС вперше обговорять цей варіант на неформальній зустрічі в Копенгагені, Данія. У ході обговорення міністри мають намір розглянути "можливості подальшого використання доходів від заморожених суверенних активів Росії", згідно з підготовленою запискою.

"Ми спостерігаємо, що залучити фінансування з національних бюджетів або бюджету Європейського Союзу стає все важче. Проте у нас є ці ресурси, і виникає резонне питання: як ми можемо їх ефективно використовувати і чому досі цього не робимо," - зазначила Керлі Вескі, заступниця міністра закордонних справ Естонії, відповідальна за юридичні та консульські питання.

Балтійські держави, які мають спільний кордон з Росією, а також декілька інших країн, вже тривалий час закликають Європейський Союз до дій, наполягаючи на конфіскації всіх активів. Ідею активно підтримують у Єврокомісії, зокрема, комісар з економічних питань Валдіс Домбровскіс та головний дипломат ЄС Кая Каллас.

Проте цей варіант все ще стикається з опором з боку західноєвропейських держав, зокрема Німеччини, Італії та Бельгії. Остання, зокрема, є особливо вразливою до правових та фінансових ризиків, оскільки на її території знаходиться фінансова організація Euroclear, що відповідає за зберігання більшості російських активів.

Як компроміс, країни G7 у 2024 році домовилися перерахувати Україні загалом 45 млрд євро прибутків, отриманих від інвестування активів, не торкаючись при цьому самих активів.

Однак, виплата частки ЄС в обсязі 18 мільярдів євро буде завершена до кінця року, що змушує шукати нові джерела доходів у найближчий час.

В якості тимчасової міри, юристи Європейської комісії обдумують варіант перенесення активів до "спеціалізованого фонду", який отримуватиме підтримку від ряду країн Європейського Союзу, а також, можливо, з боку інших держав.

Чиновники порівняли потенційний новий фонд з Європейським стабілізаційним механізмом (ESM) -- фондом для допомоги країнам, який підтримується членами єврозони та створений поза межами договорів ЄС.

Потенційний фонд для України також планує включити країни G7, серед яких Велика Британія та Канада, які підтримують ідею конфіскації активів, повідомив представник ЄС, зазначивши, що деталі все ще знаходяться на стадії обговорення.

В цілому, ця нова структура забезпечила Європейському Союзу більшу можливість керувати передачею ресурсів Україні у відповідний час.

Згідно з актуальними нормами, одна країна має можливість фактично повернути активи Москві, застосувавши вето на продовження санкцій, які підлягають голосуванню кожні шість місяців. Угорщина, уряд якої має проросійські та підтримує Трампа, вважається найбільш ймовірним кандидатом на такий крок.

Передача фінансів новій установі, діяльність якої, ймовірно, не потребуватиме одноголосного рішення, допоможе уникнути ризику блокування з боку Угорщини.

Переведення активів до нового фонду також дозволило б розмістити їх у більш ризикованих інвестиціях, здатних принести Україні вищі доходи.

Це стане модифікацією існуючих норм, що зобов'язують Euroclear розміщувати активи в бельгійському центральному банку, який забезпечує найменшу безризикову норму доходності.

Скептики, серед яких генеральний директор Euroclear Валері Урбен, побоюються, що платники податків ЄС будуть змушені нести основний тягар будь-яких збитків, які ризикують виникнути внаслідок більш ризикованих операцій.

Для того щоб зменшити юридичне та фінансове навантаження, Бельгія прагне, щоб інші держави-члени ЄС взяли на себе відповідальність за активи відповідно до плану, запропонованого Європейською комісією.

Нещодавно бельгійський уряд став більш прихильним до ініціативи Єврокомісії, а держави, які знаходяться на значній відстані від Росії, зокрема Іспанія, також висловили свою підтримку цій пропозиції.

У зв'язку з тим, що в 2026 році Україні загрожує бюджетний дефіцит, країни Європейського Союзу розглядають нові варіанти для забезпечення фінансової підтримки Києва, враховуючи обмеженість внутрішніх бюджетів та неможливість випуску європейського боргу.

Незважаючи на економічні виклики, Європа відчуває зростаючий тиск для активізації заходів у контексті зменшення фінансової підтримки України з боку США та невдалих зусиль американського президента Дональда Трампа щодо укладення мирної угоди.